Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра
50°26′50″ пн. ш. 30°31′37″ сх. д. / 50.447333° пн. ш. 30.527083° сх. д. / 50.447333; 30.527083
Країна Україна Україна
Розташування Київ
Тип будівля
Дата заснування 1897
Адреса Вулиця Архітектора Городецького

Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра. Карта розташування: Київ
Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра
Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра
Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра (Київ)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Прибутковий будинок з торговим домом Йосифа Кімаєра — збудований в 1895—1897 (за іншими даними в 1897—1898)[1] австрійським підприємцем Йосифом Кімаєром в Києві по вулиці Миколаївській (зараз Архітектора Городецького), 13. Пам'ятка архітектури національного значення (державний охоронний номер 41-Кв).

Історія[ред. | ред. код]

Комплекс будівель був збудований на ділянці, придбаній у так званій садибі Меринга біля Хрещатика, незадовго до цього розпланованій під забудову.[1]

Над фронтоном цього будинку видно дату заснування фірми Кімаєра «1884», тоді як вулицю проклали тільки у 1895-му.

Серед корпусів на вулиці Миколаївській, 13 були дохідний будинок з фірмовим магазином, фабрика, склади.[1]

Садибу Кімаєра забудовував архітектор Владислав Городецький разом із техніком Мартином Клугом.[1]

Фабрика була обладнана за останнім словом техніки: електричний привід, доцільне розташування технологічних вузлів, спеціальна парова сушильня для деревини. У виробах Кімаєра застосовували місцеві породи дуба, кавказький горіх, імпортну цінну деревину. Пружини для м'яких меблів привозили з Риги, полотно — з Жирардівських мануфактур, набивочний волос задовільної якості знайшли у Швеції.[1]

24 вересня 1941, коли запалав замінований радянськими агентами центр Києва, окупованого німецькими військами, згорів разом з іншими і цей будинок. Пожежа знищила повністю інтер'єри, пошкодила фасад.[2]

У 1970 в будинку облаштовано вхід до станції метро «Хрещатик».

Сьогодення[ред. | ред. код]

Зараз будинок по вулиці Архітектора Городецького 13 використовується як головна будівля Міністерства юстиції України. Будинок є пам'яткою архітектури національного значення і має державний охоронний номер 41-Кв.

26 січня 2014 під час Євромайдану активісти руху «Спільна справа» зайняли будівлю Міністерства юстиції України на вулиці Городецького 13.[3]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Михайло Кальницький (липень 2006). Віденський бізнес-гарнітур. «Контракти», №27. Архів оригіналу за 21 вересня 2013. Процитовано 27 січня 2014. 
  2. Дмитро Малаков. Глава «Садиба Мьорінга» у книзі «Архітектор Городецький». 
  3. http://o-danylyuk.livejournal.com/381072.html

Посилання[ред. | ред. код]