Медіастиніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медіастиніт
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 J98.5
DiseasesDB 7909
MedlinePlus 000081
eMedicine med/2798
MeSH D008480

Медіастиніт — запалення середостіння. Розрізняють гострий і хронічний медіастиніт.

Гострий медіастиніт найчастіше бактерійної природи. Основу етіології складають пошкодження органів середостіння. Інфекційний процес у цьому випадку прогресує швидко, що робить гострий медіастиніт надзвичайно небезпечним для життя захворюванням. Хронічний (склерозуючий, фіброзуючий) медіастиніт, серйозне захворювання, обумовлене повільно протікаючим запаленням середостіння, що призводить до розростання колагену і фіброзної тканини навколо судин і дихальних шляхів. Причини, лікування і прогноз гострого та хронічного медіастиніту різні.

Калсифікація[ред. | ред. код]

За лоалізацією:

  • передній
  • задній
  • верхній
  • нижній

За патогенезом:

  • первинний
  • вторинний

За клінічним перебігом:

  • гострий (гнійний, асептичний)
  • хронічний

За характером інфекції:

  • неспецифічний
  • специфічний


Етіологія і лікування[ред. | ред. код]

Гострий медіастиніт[ред. | ред. код]

До розвитку сучасної серцево-судинної хірургії випадки гострого медіастиніту були обумовлені перфорацією стравоходу або контактним поширенням одонтогенної чи ретрофарінгеальної інфекції. Однак в сучасній медицині більшість випадків гострого медіастиніту є ускладненнями серцево-судинних або ендоскопічних хірургічних процедур.

Для лікування зазвичай застосовується агресивна внутрішньовенна антибактеріальна терапія і гідратація. У разі виникнення абсцесів або значного поширення інфекції може бути призначене дренування або хірургічна санація середостіння.

Хронічний медіастиніт[ред. | ред. код]

Хронічний медіастиніт зазвичай діагностується радіологічно і проявляється дифузним фіброзом м'яких тканин середостіння. Іноді цей стан розвивається внаслідок попереднього гранулематозного захворювання, найчастіше — гістоплазмозу. Також хронічний медіастиніт може розвиватися після перенесеного туберкульозу або променевої терапії. Фіброзуючий медіастиніт найбільш часто ускладнюється здавленням судин або дихальних шляхів середостіння, що може проявлятися синдромом верхньої порожнистої вени або набряком легенів внаслідок здавлення легеневих вен.

Ефект від лікування хронічного медіастиніту сумнівний, для терапії зазвичай застосовуються стероїди або хірургічна декомпресія компримованого судин.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Клінічна хірургія/За ред. Л. Я. Ковальчука.- Укрмеднига: Тернопіль, 2000.- Т.1, 524 с. (С.155-158) ISBN 966-7364-24-0
  • Шпитальна хірургія / Ред. Л. Я. Ковальчук та ін.- Тернопіль: Укрмедкнига, 1999.- 590 с.(С.100) ISBN 966-7364-02-X