Легіонельоз

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Легіонельоз (лат. legionellosis, хвороба легіонерів, піттсбургська пневмонія, понтіакська гарячка) — гостра інфекційна хвороба, яку спричинюють різні види бактерій роду Legionella[1][2]. Понад 90 % випадків легіонельозу спричинює Legionella pneumophila, сапрофіт водойм та інших водних джерел, що мешкає в межах температури від 25 до 45 °C[3].

При легіонельозі визначають дві основні клінічні форми:

Хвороба легіонерів отримала свою назву в 1976 році, коли епідемія атипової пневмонії трапилася серед учасників зборів Американського легіону, що проходив 21-28 липня у готелі «Білью-Страдфорд» Філадельфії. Відповідно до порядку денного делегати конгресу і члени їх сімей брали участь у різних традиційних заходах. 2 серпня керівник Пенсільванського департаменту охорони здоров'я повідомив американські Центри по контролю за захворюваннями (CDC) про епідемію незрозумілої хвороби, яка мала тяжкий перебіг. Всього зареєстрували 221 випадок хвороби, з них 34 закінчилися смертю. Крім учасників зборів, захворіли також люди, що проживали в тому ж готелі або побували щонайменше в межах кварталу від того місця, де розташований готель. Епідеміологічне розслідування зрештою призвело до висновку, що зараження відбулось через вентиляційну систему, яка мала певні технологічні проблеми. 18 січня 1977 року мікробіолог Й. Макдед з CDC виявив у тканинах померлих збудника цієї хвороби, невідому до того часу бактерію, що отримала таким чином назву Legionella. В подальшому збудника виявили й у вентиляційній системі готелю «Білью-Страдфорд».

Щороку в США на різні форми легіонельозу захворює за оцінками від 8000 до 18000 осіб[5]. Деякі можуть бути інфіковані цією бактерією, але без проявів хвороби або з майже непомітними симптомами.

Спалахи хвороби привертають значну увагу ЗМІ, проте найчастіше хвороба проявляється у вигляді спорадичних поодиноких та ізольованих випадків, які не вдається асоціювати з відомими спалахами. Проте, якщо спалахи і трапляються, це буває улітку або на початку осені. Смертність від цієї хвороби припадає виключно на її клінічну форму — хворобу легіонерів та становить від 5 до 30 % залежно від конкретного штаму бактерії.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Ryan KJ, Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. ISBN 0838585299. 
  2. Heuner K, Swanson M (editors). (2008). Legionella: Molecular Microbiology. Caister Academic Press. ISBN 978-1-904455-26-4 . 
  3. CDC: Etiologic Agent
  4. а б Winn WC Jr (1996). Legionella. Baron's Medical Microbiology (Baron S et al, eds.) (вид. 4th ed.). Univ of Texas Medical Branch. ISBN 0-9631172-1-1. 
  5. CDC: Incidence
Rod of Asclepius2.svg Це незавершена стаття про інфекційні захворювання.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.