Новинський Вадим Владиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадим Владиславович Новинський
рос. Вадим Владиславович Новинский
Вадим Новинський на літургії митрополита Онуфрія (cropped).jpg
Народився 3 червня 1963(1963-06-03) (56 років)
Стара Русса, Новгородська область, РРФСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Україна Україна
Національність росіянин
Діяльність політик, бізнесмен
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіації[d]
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіації[d]
Посада Народний депутат України[1] і Народний депутат України
Партія Партія регіонівОпозиційний блок
Україна Народний депутат України
Керівник фракції «Опозиційний блок»
7-го скл.
Партія регіонів 3 вересня 2013 27 листопада 2014
8-го скл.
Опозиційний блок 27 листопада 2014

Новинський Вадим Владиславович на сайті Верховної Ради України

Вади́м Владисла́вович Новинський (рос. Вадим Владиславович Новинский, нар. 3 червня 1963, Стара Русса, Новгородська область, РРФСР) — російський[2][3] та український[4][5][6] політик та бізнесмен; бізнес-олігарх[7]. Офіційно вся бізнес-діяльність Новинського розташовується в Україні. Меценат УПЦ московського патріархату.[8]

Є засновником фінансово-промислової групи Смарт-Холдинг та власником блокувального пакету компанії Метінвест. Депутат ВРУ, 7-го та 8-го скликань. Член фракції партії Опозиційний блок у ВРУ, колишній член Партії регіонів. Представник України в ПАРЄ з 21 грудня 2016 року[9].

Активно протидіяв проведенню Об'єднавчого собору українських православних церков, зокрема, зі своїми охоронцями вивіз із Києва митрополита УПЦ МП Агапіта (Бевцика), який мав намір долучитися до Об'єднавчого собору[10][11].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 червня 1963 року в Старій Руссі Новгородської області в РРФСР.

Закінчив Академію цивільної авіації[en] (Ленінград, 1985 рік), за фахом інженер систем управління.

Живе в Києві і Санкт-Петербурзі.

Погляди[ред. | ред. код]

Був посередником між Януковичем і митрополитом Володимиром Сабоданом[12].

« Новинський був присутній на усіх моїх зустрічах з Януковичем, де останній вимагав від мене змусити митрополита Володимира піти на спокій. На цих зустрічах Янукович представляв Новинського як уповноважену від себе людину у справі зміни предстоятеля УПЦ і взагалі у справах нашої церкви, як "смотрящого" »

— єпископ Олександр (Драбинко), [13]

Проявив себе як великий прихильник впливу РПЦ на українську церкву. У червні 2018-го у складі делегації зі священиків УПЦ московського патріархату відвідав власним чартерним літаком патріарха Варфоломія в Стамбулі. Вадим просив патріарха відмовитись надавати незалежність (томос) УПЦ КП від Москви. Патріарх не запрошував делегацію, а прийняв після їхніх прохань.

З ним були митрополити (за версією Москви): Одеський Агафангел, Донецький Іларіон, Кам'янець-Подільський Феодор та Бориспільський Антоній.[14]

« Я дуже чітко сказав його Всесвятості Патріарху Варфоломію: якщо хоч якийсь документ буде наданий, ну от хоч якийсь, навіть самий беззмістовний, де ніякої конкретики не буде в принципі, але сам документ буде, то у нас в країні почнеться громадянська війна. Вона буде в кожному місті, кожному селі: коли за храми, що належать канонічної церкви, почнуть бої ці бандити, які робили це протягом останніх чотирьох років. Тільки тепер вони будуть вважати, що мають на це нібито якісь законні підстави. Ви самі знаєте, що за останні роки захоплено понад 50 наших храмів. Ось тільки ви чомусь називаєте цих людей «активістами», а я вважаю їх бандитами [...] Я не знаю буду або не буду щось організовувати, але я точно буду захищати нашу святиню - Київську Свято-Успенську Лавру. Сам, особисто встану захищати. »

— Вадим Новинський, [15]

Українське громадянство[ред. | ред. код]

29 травня 2012 року — президент Янукович своїм наказом надав громадянство України Новинському, як особі, що «має визначні заслуги перед Україною».[16] За заявою самого Новинського, підставою стало прохання Петра Порошенка, тодішнього міністра економіки в уряді Азарова.[17]

Статки[ред. | ред. код]

  • 2010 — посів 6-е місце в рейтингу Найбагатші люди України 2010 за версією журналу «Фокус».
  • 2012 — зайняв 2 місце у рейтингу 200 найзаможніших людей України ($4,373 млрд.)
  • 2013 — посів п'яте місце ($3,273 млрд), пропустивши вперед іншого олігарха Фірташа ($3,327 млрд)[18].

Власність[19][20][ред. | ред. код]

  • Смарт-груп (основний власник);
  • «Торгово-фінансова фірма „Сантіс“»;
  • Сагро;
  • Смарт-холдинг (основний власник);
  • Метінвест (блокуючий пакет);
  • Яковлівське родовище залізних руд;

Суднобудівні заводи[ред. | ред. код]

Продовольчі холдинги[ред. | ред. код]

  • «Верес», популярний в Україні виробник продуктів харчування;
  • Калитянський бекон;
  • Страхова компанія «Промислово-страховий альянс»;
  • Завод «Днепропресс»;
  • Субхолдинг «Смарт-Нерудпром»;
  • Будівельна компанія «Криворіжаглобуд»;
  • Девелоперська компанія «Юджин» (Київ);

Видобуток газу[ред. | ред. код]

Фінанси[ред. | ред. код]

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

На виступі у ВРУ

У травні 2013 року став кандидатом у народні депутати на довиборах до ВРУ на виборчому окрузі № 224 (Севастополь)[22][23].

На довиборах на виборчому окрузі № 224, які відбулись 7 липня 2013 року, переміг із результатом 53,41 % голосів[24].

5 вересня 2013 року приєднався до фракції Партії регіонів[25].

21 травня 2014 організував у Миколаєві третій Круглий стіл національної єдності у приміщенні Чорноморського університету ім. Петра Могили.

  • З 27 листопада 2014 року — Нардеп ВРУ VIII скликання. Член фракції «Опозиційний блок», голова підкомітету з питань благодійної діяльності та фінансування культури Комітету ВРУ з питань культури і духовності, член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Норвегія, член групи з міжпарламентських зв'язків з КНР.[26]
  • 3 листопада 2016 року Генпрокурор Юрій Луценко звернувся із проханням до ВРУ дозволити притягнення до кримінальної відповідальності Новинського[27]. 8 грудня 2016 року ВРУ задовольнила подання, яке підтримали 228 депутатів. Попри те, що після зняття недоторканності Генпрокуратура повинна була вручити Новинському підозру, він проходить у справі як свідок.[28]
  • 18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського сувернітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[29]

Конфлікти[ред. | ред. код]

  • 26 березня 2014 року Господарський суд Києва у повному обсязі задовольнив позов «Укртелефільму» про визнання недійсним договору (на думку журналістів, по суті, рейдерської квартирної афери) між «Силтек ЛТД» та «Інтерінвестсервісом» (підконтрольна людям Новинського). 24 квітня відбудеться засідання Госпсуду у ще одній подібній справі[30].
  • 2013 — мав серйозний конфлікт з архієпископом Олександром Драбинком (УПЦ московського патріархату). Цей конфлікт з травня 2014 року став предметом кримінального слідства.
  • лютий 2014 — мав сутичку у ВРУ з Порошенком (на той час народним депутатом).[31]
  • травень 2013 — став кандидатом у народні депутати на довиборах до Верховної Ради на виборчому окрузі № 224 (Севастополь)[32][33]. Під час виборчої кампанії його підозрювали у порушенні виборчого законоставства щодо агітації, зокрема, щодо незаконної агітації на кораблі «Славутич» ВМС України[34] та в одній зі шкіл Севастополя[35], але ЦВК не визнала це порушення порядку проведення агітації[36][37][38].

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений з Марією Леонідівною Новинською, виховують чотирьох дітей.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 8 жовтня 2016 р. від Іонафана (УПЦ МП) отримав почесну архієрейську грамоту РПЦ («враховуючи самовідданий внесок в священну справу захисту конституційних прав, честі і гідності православних громадян України»)[8].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  2. Новинский: «самый православный» олигарх Украины
  3. Війна за томос. Чому Новинський із митрополитами московського патріархату їздив до Стамбула? Повний текст читайте тут: https://glavcom.ua/columns/kraluk/viyna-za-tomos-chomu-novinskiy-iz-mitropolitami-moskovskogo-patriarhatu-jizdiv-do-stambula-509009.html
  4. Ukraine: Mykolayiv -- Running on Issues but Fearful of Fraud. Ukraine Kyiv. 2007-09-28. Процитовано 2016-07-04. 
  5. http://smart-holding.com/ru/our-investments
  6. Новинский Вадим Владиславович - Досье на LB.ua. LB.ua. Процитовано 2016-07-04. 
  7. Вадим Новінський: олігарх Божою милістю
  8. а б Митрополит УПЦ наградил Вадима Новинского «за веру, честь и верность», а диакона Андрея Кураева призывает «соединиться и примириться» с Церковью » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (ru). Процитовано 2018-11-15. 
  9. Вадим Новинський включений до постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ. ukranews.com. Українські новини. 2016-12-21. 
  10. Новинський зі своїми охоронцями вивіз із Києва митрополита УПЦ МП Агапіта, який збирався долучитися до Об'єднавчого собору, — ЗМІ
  11. admin (2018-12-14). «Выкраденного СБУ» митрополита Агапита увез в неизвестном направлении нардеп В.Новинский. ВИДЕО. Информационное сопротивление (ru-RU). Процитовано 2019-06-04. 
  12. Митрополит раскрыл подробности уголовных дел относительно смещения главы УПЦ со своего поста » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (ru). Процитовано 2018-11-15. 
  13. І сміх, і гріх. Чому ГПУ зацікавилася Новинським. Українська правда (uk). Процитовано 2018-11-15. 
  14. Війна за томос. Чому Вадим Новинський із митрополитами УПЦ (МП) їздив до Стамбула?. Радіо Свобода (uk). Процитовано 2018-06-26. 
  15. Вадим Новинський: "Я сам особисто буду захищати Лавру". LB.ua. Процитовано 2018-11-15. 
  16. Указ Президента України № 360/2012 від 29 травня 2012 року «Про прийняття до громадянства України Новинського В. В. як особи, яка має визначні заслуги перед Україною». Архів оригіналу за 13 лютого 2013 року. 
  17. Новинський отримав громадянство України на прохання Порошенка. ukranews.com. Українські новини. 2016-12-08. 
  18. http://genshtab.info/
  19. web.manager. Підприємства. smart-holding.com. Процитовано 2016-06-14. 
  20. Новинский Вадим Владиславович - Досье на LB.ua. LB.ua. Процитовано 2016-06-14. 
  21. Руководитель Smart Energy: «Увеличить добычу можно исключительно бурением новых скважин» http://biz.censor.net.ua/resonance/3016180/rukovoditel_smart_energy_34uvelichit_dobychu_mojno_isklyuchitelno_bureniem_novyh_skvajin34
  22. Новинський йде у Раду сам, але від честі «Регіонів» не відмовиться. Українська правда. 08.05.2013.
  23. Новинському «набрали» 22 суперники. Українська правда. 07.06.2013.
  24. Новинський остаточно визнаний нардепом. Українська правда. 15.07.2013.
  25. Новинський таки «вляпався» в ПР. Українська правда. 05.09.2013.
  26. Новинський Вадим Владиславович Сайт Верховної Ради.
  27. ГПУ просить ВР дозволити притягнути до кримінальної відповідальності Новинського. ukranews.com. Українські новини. 2016-11-03. 
  28. Андрикевич, Надія (22.08.2017). Вадим Новинский: всего лишь свидетель. daily.rbc.ua (рос). 
  29. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2018-01-21. 
  30. Депутат с «питерской пропиской» Новинский отбирает квартиры у киевлян
  31. strana.ua/articles/interview/40221-vadim-novinskij-petr-poroshenko-uzhe-izvinilsya-za-suku-pravoslavnuyu.html Новинский: "Порошенко уже извинился за «суку православную», Вадим Новинский рассказал почему не боится уголовного преследования // Интервью. Галина Студенникова, страна.ua, 14:05, 12 ноября 2016 (рос.)
  32. Новинський йде у Раду сам, але від честі «Регіонів» не відмовиться. Українська правда. 08.05.2013.
  33. Новинському «набрали» 22 суперники. Українська правда. 07.06.2013.
  34. Новинський порушив статтю закону, агітуючи на військовому кораблі? Українська правда. 14.06.2013.
  35. Кандидат від опозиції: Новинський проводив агітацію у школі в порушення закон. Українська правда. 25.06.2013.
  36. У ВМС божаться, що Новинський не агітував на військовому кораблі Українська правда. 14.06.2013.
  37. ЦВК не визнала круглий стіл на кораблі агітацією Новинського. Українська правда. 20.06.2013.
  38. ЦВК направила фотографії з «агітацією Новинського» в МВС, але не визнала. Українська правда. 27.06.2013.

Посилання[ред. | ред. код]