Новинський Вадим Владиславович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вадим Владиславович Новинський
Вадим Новинський на літургії митрополита Онуфрія (cropped).jpg
Народився 3 червня 1963(1963-06-03) (59 років)
Стара Русса, Новгородська область, РРФСР
Громадянство СРСР СРСРРосія Росія
Україна Україна
Національність вірменин[1]
Діяльність політик, бізнесмен
Alma mater Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіаціїd
Заклад Санкт-Петербурзький державний університет цивільної авіаціїd
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України IX скликання і Верховна Рада України VII скликання
Посада Народний депутат України[2], Народний депутат України, заступник члена у Парламентській асамблеї Ради Європиd[3] і Народний депутат України
Партія Партія регіонівОпозиційний блок
Україна Народний депутат України
Керівник фракції «Опозиційний блок»
7-го скл.
Партія регіонів 3 вересня 2013 27 листопада 2014
Україна Народний депутат України
8-го скл.
Опозиційний блок 27 листопада 2014 29 серпня 2019
Україна Народний депутат України
9-го скл.
Позафракціний 29 серпня 2019 6 липня 2022

Картка на сайті Верховної Ради України

Вади́м Владисла́вович Новинський (рос. Вадим Владиславович Новинский; нар. 3 червня 1963, Стара Русса, Новгородська область, РРФСР) — російський[4][5] та український[6][7][8] бізнесмен вірменського походження[1]; олігарх[9], український проросійський політик, засновник БФ «На честь покрови пресвятої Богородиці»[10]. Офіційно вся бізнес-діяльність Новинського розташовується в Україні. Прихильник, протодиякон і меценат УПЦ МП (РПЦвУ)[11].

Є засновником фінансово-промислової групи Смарт-Холдинг та власником блокувального пакету компанії Метінвест. Депутат ВРУ, 7-го, 8-го та 9-го скликань (2013—2022). Позафракційний, у минулому член проросійської партії Опозиційний блок у ВРУ, колишній член Партії регіонів. Представник України в ПАРЄ з 21 грудня 2016 року[12].

Активно протидіяв проведенню Об'єднавчого собору українських православних церков, зокрема, зі своїми охоронцями вивіз із Києва митрополита УПЦ (МП) Агапіта (Бевцика), який мав намір долучитися до Об'єднавчого собору[13][14].

23 квітня 2020 року стало відомо, що предстоятель РПЦвУ митрополит Онуфрій (Березовський) висвятив Новинського на диякона[15]. Офіційно про це не повідомлялося; неофіційно датою хіротонії називалося 7 квітня[16]. Новинський як диякон уперше публічно служив у Києво-Печерській лаврі 7 червня на свято П'ятдесятниці[17]. 21 червня служив уже з двома богослужебними нагородами — подвійним орарем і камилавкою, якими, згідно з чинними правилами, дияконів мають нагороджувати відповідно через п'ять і 15 років після рукоположення[18].

6 липня 2022 року склав повноваження народного депутата України, пояснивши це війною та окупацією Маріуполя росіянами[19].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 3 червня 1963 року в Старій Руссі Новгородської області в РРФСР. Батько — Рудольф Ервандович Малхасян; брат — Ашот Малхасян[1][20].

Закінчив Академію цивільної авіації[en] (Ленінград, 1985 рік), за фахом інженер систем управління.

  • Має значний підприємницький та менеджерський досвід, займався науковою діяльністю.
  • 1985—1989 — Петрозаводський авіазагін (Карельська АРСР);
  • 1989—1991 — Кафедра систем управління та обчислювальної техніки Академії цивільної авіації (Ленінград);
  • 1991—1996 — Центр перспективних досліджень (Санкт-Петербург);
  • 1996—1998 — Представництво компанії «Лукойл-Північ-Захід» (Санкт-Петербург);
  • 1998 — участь в приватизації Інгулецького ГЗК та Південного ГЗК;
  • 1998—2002 — ТД «Лукойл-Північ-Захід» (пізніше — Торговий дім «Північ-Захід-Ойл»);
  • 2004—2007 — Голова Наглядової Ради ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» (Кривий Ріг)
  • 2007 — в Києві створив і очолив «Смарт-Холдинг»
  • 2013 — обраний народним депутатом ВРУ, формально склав повноваження голови наглядової ради «Смарт-холдингу».
  • 6 липня 2022 року заявив про складання повноважень народного депутат України, щоб зосередитися на гуманітарній, громадській та виробничо-економічній діяльності[21]. 8 липня ВРУ затвердила це рішення[22].

Погляди[ред. | ред. код]

Був посередником між Януковичем і митрополитом Володимиром Сабоданом[23].

Проявив себе як великий прихильник впливу РПЦ на українську церкву. У червні 2018-го у складі делегації зі священників УПЦ (МП) відвідав власним чартерним літаком патріарха Варфоломія в Стамбулі. Вадим просив патріарха відмовитись надавати духовну незалежність (Томос) від Москви. Патріарх не запрошував делегацію, а прийняв після їхніх прохань.

З ним були митрополити (за версією Москви): Одеський Агафангел, Донецький Іларіон, Кам'янець-Подільський Феодор та Бориспільський Антоній.[24]

« Я дуже чітко сказав Патріарху Варфоломію: якщо якийсь документ буде наданий, навіть найбільш беззмістовний, де жодної конкретики не буде, то у нас в країні почнеться громадянська війна. Вона буде, коли за храми, що належать канонічної церкви, почнуть бої ці бандити, які робили це протягом останніх чотирьох років. Тільки тепер вони будуть вважати, що мають на це законні підстави. За останні роки захоплено понад 50 наших храмів. Ось тільки називаєте цих людей «активістами», а я вважаю їх бандитами [...] Я не знаю буду або не буду щось організовувати, але я точно буду захищати нашу святиню - Київську Свято-Успенську Лавру. Сам, особисто встану захищати. «

— Вадим Новинський, [25]

У листопаді 2021 року Новинський заявив, що до фінансування тероризму не має стосунку[26][27].

Українське громадянство[ред. | ред. код]

29 травня 2012 року — президент Янукович своїм наказом надав громадянство України Новинському, як особі, що «має визначні заслуги перед Україною».[28]

Статки[ред. | ред. код]

  • 2010 — посів 6-е місце в рейтингу Найбагатші люди України 2010 за версією журналу «Фокус».
  • 2012 — зайняв 2 місце у рейтингу 200 найзаможніших людей України ($4,373 млрд)
  • 2013 — посів п'яте місце ($3,273 млрд), пропустивши вперед іншого олігарха Фірташа ($3,327 млрд)[29].
  • 2019 — у рейтингу журналу «НВ» «топ-100 найбагатших українців», опублікованому у жовтні 2019 року, статки оцінено у $1,767 млрд (зменшення на 22 % проти 2018 року)[30].
  • 2021 — зайняв 3-є місце у рейтингу «ТОП-100 найбагатших українців» за версією журналу «НВ», його статки склали $2,4 млрд (приріст 50 % проти 2020).[31]

Власність[32][33][ред. | ред. код]

  • Смарт-груп (основний власник);
  • «Торгово-фінансова фірма „Сантіс“»;
  • Сагро;
  • Смарт-холдинг (основний власник);
  • Метінвест (блокуючий пакет);
  • Яковлівське родовище залізних руд;

Суднобудівні заводи[ред. | ред. код]

Чорноморський суднобудівний завод (ЧСЗ) (Миколаїв), який умисно довели до банкрутства[34][35][36];

Продовольчі холдинги[ред. | ред. код]

  • «Верес», популярний в Україні виробник продуктів харчування;
  • Калитянський бекон;
  • Страхова компанія «Промислово-страховий альянс»; (до 2022)
  • Завод «Днепропресс»;
  • Субхолдинг «Смарт-Нерудпром»;
  • Будівельна компанія «Криворіжаглобуд»;
  • Девелоперська компанія «Юджин» (Київ);

Видобуток газу[ред. | ред. код]

Фінанси[ред. | ред. код]

  • Юнекс-Банк (до квітня 2021)

Агробізнес[ред. | ред. код]

2012 року журнал «Фокус» розмістив бізнесмена у списку 20 найуспішніших аграріїв України, де він разом з компаньйоном Рінатом Ахметовим посів шосте місце (агрохолдинг HarvEast Holding — земельний банк — 220 000 га)[38].

Політична кар'єра[ред. | ред. код]

На виступі у ВРУ

У травні 2013 року став кандидатом у народні депутати на довиборах до ВРУ на виборчому окрузі № 224 (Севастополь)[39][40].

На довиборах на виборчому окрузі № 224, які відбулись 7 липня 2013 року, переміг із результатом 53,41 % голосів[41].

5 вересня 2013 року приєднався до фракції Партії регіонів[42].

21 травня 2014 організував у Миколаєві третій Круглий стіл національної єдності у приміщенні Чорноморського університету ім. Петра Могили.

  • З 27 листопада 2014 року — нардеп ВРУ VIII скликання. Член фракції «Опозиційний блок», голова підкомітету з питань благодійної діяльності та фінансування культури Комітету ВРУ з питань культури і духовності, член групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Норвегія, член групи з міжпарламентських зв'язків з КНР.[43]
  • 3 листопада 2016 року Генпрокурор Юрій Луценко звернувся із проханням до ВРУ дозволити притягнення до кримінальної відповідальності Новинського[44]. 8 грудня 2016 року ВРУ задовольнила подання, яке підтримали 228 депутатів. Попри те, що після зняття недоторканності Генпрокуратура повинна була вручити Новинському підозру, він проходить у справі як свідок.[45] У липні 2019 року ГПУ закрила кримінальне провадження щодо Новинського в рамках «церковної справи», де його адвокатом був Олег Татаров.[46]
  • 18 січня 2018 року був одним з 36 депутатів, що голосували проти Закону про визнання українського суверенітету над окупованими територіями Донецької та Луганської областей.[47]

2019 року став народним депутатом у ВРУ IX скликання з мажоритарним округом № 57 у Донецькій області (від партії Опозиційний блок).

З 10 вересня 2019-го є членом комітету з реінтеграції Донбасу[48]. 6 липня 2022 року склав повноваження народного депутата України, щоб за власними словами «зосередитись на гуманітарних проєктах, на розвитку національної економіки, служінні УПЦ московського патріархату та на відновленні зруйнованих храмів»[49].

Конфлікти[ред. | ред. код]

  • 26 березня 2014 року Господарський суд Києва у повному обсязі задовольнив позов «Укртелефільму» про визнання недійсним договору (на думку журналістів, по суті, рейдерської квартирної афери) між «Силтек ЛТД» та «Інтерінвестсервісом» (підконтрольна людям Новинського). 24 квітня відбудеться засідання Госпсуду у ще одній подібній справі[50].
  • 2013 — мав конфлікт sз архієпископом Олександром Драбинком (УПЦ МП). Цей конфлікт із травня 2014 року став предметом кримінального розслідування, у липні 2019 року прокуратура припинила кримінальне провадження.[46]
  • лютий 2014 — мав сутичку у ВРУ з Порошенком (на той час народним депутатом).[51] Порошенко назвав Новинського «сукою православною»[52]. За словами Новинського, пізніше Порошенко вибачився перед ним за ці слова[51].
  • травень 2013 — став кандидатом у народні депутати на довиборах до Верховної Ради на виборчому окрузі № 224 (Севастополь)[53][40]. Під час виборчої кампанії його підозрювали у порушенні виборчого законодавства щодо агітації, зокрема, щодо незаконної агітації на кораблі «Славутич» ВМС України[54] та в одній зі шкіл Севастополя[55], але ЦВК не визнала це порушення порядку проведення агітації[56][57][58].
  • У грудні 2020 року стало відомо, що генпрокурор України Ірина Венедіктова відкрила кримінальну справу на Новинського. Заяву до суду з проханням відкрити справу проти Новинського подало ТОВ «Гратант», яке стверджує, що Новинський протиправно заволодів майном мережі супермаркетів «Амстор», в тому числі заставним і іпотечним майном «Укрексімбанку».[59]

Сім'я[ред. | ред. код]

Одружений з Марією Леонідівною Новинською, виховують чотирьох дітей.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 8 жовтня 2016 р. від Іонафана (УПЦ (МП)) отримав почесну архієрейську грамоту («враховуючи самовідданий внесок у священну справу захисту конституційних прав, честі і гідності православних громадян України»)[11].
  • У 2020 році отримав церковну нагороду від УПЦ МП — камилавку.[60]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в У Новинського знайшлося вірменське коріння. Бізнесмен продав рудоуправління у Севастополі своєму братові Ашоту Малхасяну. 21 августа 2015.
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  3. http://www.assembly.coe.int/nw/xml/AssemblyList/MP-Details-EN.asp?MemberID=7662
  4. Новинский: «самый православный» олигарх Украины
  5. Війна за томос. Чому Новинський із митрополитами московського патріархату їздив до Стамбула?
  6. Ukraine: Mykolayiv -- Running on Issues but Fearful of Fraud. Ukraine Kyiv. 28 вересня 2007. Процитовано 4 липня 2016. 
  7. http://smart-holding.com/ru/our-investments
  8. Новинский Вадим Владиславович - Досье на LB.ua. LB.ua. Процитовано 4 липня 2016. 
  9. Вадим Новінський: олігарх Божою милістю
  10. БФ Новинського
  11. а б Митрополит УПЦ наградил Вадима Новинского «за веру, честь и верность», а диакона Андрея Кураева призывает «соединиться и примириться» с Церковью » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Процитовано 15 листопада 2018. 
  12. Вадим Новинський включений до постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ. ukranews.com. Українські новини. 21 грудня 2016. 
  13. Новинський зі своїми охоронцями вивіз із Києва митрополита УПЦ МП Агапіта, який збирався долучитися до Об'єднавчого собору, — ЗМІ
  14. admin (14 грудня 2018). «Выкраденного СБУ» митрополита Агапита увез в неизвестном направлении нардеп В. Новинский. ВИДЕО. Информационное сопротивление (ru-RU). Процитовано 4 червня 2019. 
  15. [url=https://credo.press/230505/ Предстоятель УПЦ МП рукоположил в сан диакона украинского миллиардера российского происхождения и нардепа Вадима Новинского]
  16. Онуфрій висвятив Новінського на диякона — джерела з УПЦ МП
  17. Олігарх і депутат від ОПЗЖ Вадим Новінський став дияконом в Московському патріархаті (ФОТОФАКТ)
  18. Новинський зробив стрімку кар'єру в РПЦвУ, «проскочивши» 15 років за 2,5 місяці (26.06.2020).
  19. Новинський відмовився від депутатського мандату. Конкурент (укр.). Процитовано 9 липня 2022. 
  20. [1], Главком
  21. Коломієць, Вікторія (06 липня 2022). Новинський відмовляється від депутатського мандата. Каже, що зосередиться на гуманітарних проєктах. hromadske.ua. Архів оригіналу за 06 липня 2022. Процитовано 06 липня 2022. 
  22. Рада забрала мандат у Новинського. Конкурент (укр.). Процитовано 9 липня 2022. 
  23. Митрополит раскрыл подробности уголовных дел относительно смещения главы УПЦ со своего поста » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua (рос.). Процитовано 15 листопада 2018. 
  24. Війна за томос. Чому Вадим Новинський із митрополитами УПЦ (МП) їздив до Стамбула?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 26 червня 2018. 
  25. Вадим Новинський: "Я сам особисто буду захищати Лавру". LB.ua. Процитовано 15 листопада 2018. 
  26. Нардеп Новинський: Вводячи санкції, РНБО підміняє собою суди. PR.UA (укр.). Процитовано 2 грудня 2021. 
  27. Вадим Новинський: запроваджуючи санкції, РНБО підміняє собою суди / PR.UA . Маріуполь. PR.UA (укр.). Процитовано 2 грудня 2021. 
  28. Указ Президента України № 360/2012 від 29 травня 2012 року «Про прийняття до громадянства України Новинського В. В. як особи, яка має визначні заслуги перед Україною». Архів оригіналу за 13 лютого 2013 року. 
  29. http://genshtab.info/
  30. Золотая сотня. Топ-100 самых богатых украинцев — рейтинг НВ и Dragon Capital. nv.ua. Процитовано 30 листопада 2019. 
  31. 15 найзаможніших: як і на чому заробляють лідери рейтингу Топ-100 найбагатших українців. biz.nv.ua (укр.). 6 листопада 2021. Процитовано 26 листопада 2021. 
  32. web.manager. Підприємства. smart-holding.com. Процитовано 14 червня 2016. 
  33. Новинский Вадим Владиславович - Досье на LB.ua. LB.ua. Процитовано 14 червня 2016. 
  34. Мільярдери України: що треба знати про Вадима Новинського.Одіозний депутат з лівими ухилом, відомий фанатичною прихильністю до Московського патріархату та значними статками. Розповідаємо про українського мільярдера Вадима Новинського: з чого він починав свій бізнес та якими активами володіє сьогодні. 24tv.ua (укр.). 24 канал. 8 січня 2020. Процитовано 17 липня 2021. 
  35. Суднобудівний завод Новинського визнано банкротом. Чорноморський суднобудівний завод почав працювати ще на початку XX століття. mind.ua (укр.). 5 липня 2018. Процитовано 17 липня 2021. 
  36. Суд заарештував Чорноморський суднобудівний завод Новинського. epravda.com.ua (укр.). Економічна Правда. 13 липня 2017. Процитовано 17 липня 2021. 
  37. Руководитель Smart Energy: «Увеличить добычу можно исключительно бурением новых скважин» http://biz.censor.net.ua/resonance/3016180/rukovoditel_smart_energy_34uvelichit_dobychu_mojno_isklyuchitelno_bureniem_novyh_skvajin34
  38. 20 самых успешных аграриев Украины. Рейтинг Фокуса. «Фокус». 15.06.2012. Архів оригіналу за 22.09.2012. Процитовано 06.09.2019. 
  39. Новинський йде у Раду сам, але від честі «Регіонів» не відмовиться. Українська правда. 08.05.2013.
  40. а б Новинському «набрали» 22 суперники. Українська правда. 07.06.2013.
  41. Новинський остаточно визнаний нардепом. Українська правда. 15.07.2013.
  42. Новинський таки «вляпався» в ПР. Українська правда. 05.09.2013.
  43. Новинський Вадим Владиславович Сайт Верховної Ради.
  44. ГПУ просить ВР дозволити притягнути до кримінальної відповідальності Новинського. ukranews.com. Українські новини. 3 листопада 2016. 
  45. Андрикевич, Надія (22.08.2017). Вадим Новинский: всего лишь свидетель. daily.rbc.ua (рос). 
  46. а б "Українські новини". ГПУ припинила кримінальне переслідування Новинського. 
  47. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 21 січня 2018. Процитовано 21 січня 2018. 
  48. Новинський обраний членом комітету з реінтеграції Донбасу. РБК-Україна (рос.). Процитовано 10 вересня 2019. 
  49. Новинський відмовився від мандата нардепа. Українська правда (укр.). Процитовано 6 липня 2022. 
  50. Депутат с «питерской пропиской» Новинский отбирает квартиры у киевлян
  51. а б https://news.liga.net/politics/news/novinskiy_poroshenko_izvinilsya_za_suku_pravoslavnuyu Новинский: "Порошенко извинился за «суку православную»news.liga.net, 12 ноября 2016 (рос.)
  52. Сука православная христа на тебя нет! 2018 HD (uk-UA). Процитовано 6 квітня 2022. 
  53. Новинський йде у Раду сам, але від честі «Регіонів» не відмовиться. Українська правда. 08.05.2013.
  54. Новинський порушив статтю закону, агітуючи на військовому кораблі? Українська правда. 14.06.2013.
  55. Кандидат від опозиції: Новинський проводив агітацію у школі в порушення закон. Українська правда. 25.06.2013.
  56. У ВМС божаться, що Новинський не агітував на військовому кораблі Українська правда. 14.06.2013.
  57. ЦВК не визнала круглий стіл на кораблі агітацією Новинського. Українська правда. 20.06.2013.
  58. ЦВК направила фотографії з «агітацією Новинського» в МВС, але не визнала. Українська правда. 27.06.2013.
  59. "Укравтодор" попередив водіїв про ожеледицю на дорогах. РБК-Україна (рос.). Процитовано 11 грудня 2020. 
  60. Онуфрій нагородив Новинського камилавкою, вчергове порушивши канони Церкви. Духовний Фронт України (укр.). 25 червня 2020. Процитовано 8 січня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]