Волошин Михайло Іванович
| Михайло Волошин | |
|---|---|
 Сотник (гауптман) | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 5 травня 1877 Ролів, Дрогобицький повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорська імперія |
| Смерть | 29 липня 1943 (66 років) Львів, Дистрикт Галичина, Генеральна губернія |
| Поховання | Личаківський цвинтар[1] |
| Військова служба | |
| Приналежність |  ЗУНР |
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 |
 Волошин Михайло Іванович у Вікісховищі | |
Михайло Волошин (5 травня 1877, Ролів — 29 липня 1943, Львів) — сотник, командант Вишколу УСС, згодом відомий адвокат, доктор прав, хоровий диригент, співак, композитор.
Народився 5 травня 1877 року[2] в селі Ролів (тепер Дрогобицького району).[3] Активний член управи «Сокола-Батька», член Української бойової управи (УБУ). Як старши́на запасу австрійського війська у серпні 1914 був призначений до легіону УСС, спочатку як командант І-го куреня у ранзі сотника,[4][5] потім командир «Збірної станиці УСС» у Львові, яка займалася набором добровольців (1915–1918).
В 1925–1939 — один з лідерів Українського національно-демократичного об'єднання, член керівних органів організації.
Протягом 1930-х років виступав як адвокат у політичних процесах над українськими патріотами. В 1941–1943 очолював Львівську адвокатську палату. Довголітній диригент музично-хорового товариства «Львівський Боян».
Помер у Львові 1943 року. Похований на Личаківському цвинтарі, поле № 1.[3]
Автор музики:
- «Ой гляну я, подивлюся»
- «Засни»
- «Чого мені так тяжко»
- ↑ а б Криса Л. Личаківський некрополь — 2006. — С. 101. — ISBN 978-966-8955-00-6
- ↑ Газета «Незборима Нація». Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 2 жовтня 2012.
- ↑ а б Криса Л., Фіголь Р. Личаківський некрополь. — Львів, 2006. — С. 103. — ISBN 966-8955-00-5.
- ↑ Шанковський Л. Українські збройні сили в перспективі нації // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 811.
- ↑ «Бучач і Бучаччина» (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 25 листопада 2015. Процитовано 27 листопада 2015.
- Лазарович М. Легіон Українських Січових Стрільців. — Тернопіль, 2002.
- Волошин Михайло Іванович // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 410.
- Волошин Михайло [Архівовано 20 грудня 2005 у Wayback Machine.]
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
| Команданти Легіону УСС |
|  | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Кіш УСС | майор Никифор Гірняк (16.01.1915 — 1.11.1918) | |||||
| Вишкіл УСС |
| |||||
| Курені УСС (сформовані 7.09.1914) (повторно сформовані 06.10.1914) |
| |||||
| Стрілецькі сотні УСС |
| |||||
| Сотня скорострілів УСС | ||||||
| Технічна сотня УСС | лейтенант Василь Клим • лейтенант Іван Сіяк | |||||
| Будівельна сотня УСС | обер-лейтенант Михайло Гнатюк • обер-лейтенант Іван Цяпка | |||||
| Сотня кінноти УСС | обер-лейтенант Роман Камінський | |||||
| Жіноча чота УСС | ||||||
| Пресова кватира УСС |
| |||||
| Вояки УСС, які згодом стали відомими | ||||||
| Організація та бойовий шлях Легіону | 1. 07 вересня 1914: сформування куренів і сотень 2. 10 вересня 1914: відбуття на фронт першого підрозділу (сотня В. Дідушка)
| |||||