Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина
Socijalistička Republika Bosna i Hercegovina
25 листопада 1943 – 1 березня 1992 Республіка Боснія і Герцеговина
Прапор Герб
Прапор Герб
Боснії і Герцеговини: історичні кордони на карті
Боснії і Герцеговини: історичні кордони на карті
Боснія і Герцеговина на мапі Югославії
Столиця Сараєво
Мови Сербо-хорватська,
Релігії атеїзм
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 25 листопада 1943
 - Ліквідовано 1 березня 1992
Валюта динар
Попередник
Наступник
Королівство Югославія
Демократична Федеративна Югославія
Республіка Боснія і Герцеговина
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина

Соціалістична Республіка Боснія і Герцеговина (босн. Socijalistička Republika Bosna i Hercegovina) — колишня соціалістична республіка, країна-засновниця колишньої Соціалістичної Федеративної Республіки Югославія. Вона є попередником сучасної Боснії і Герцеговини. Була утворена в ході засідання антифашистського опору у Мрконіч-Граді 25 листопада 1943 року. Соціалістична Республіка була скасована в 1990 році, коли вона відмовилася від комуністичних засад і прийняла демократичний напрямок розвитку. Республіка Боснія і Герцеговина проголосила незалежність від Югославії в 1992 році.

Столиця республіки — Сараєво.

У межах Югославії Боснія і Герцеговина була унікальною федеративною державою без домінантної етнічної групи, як це було в інших державах, що входили до складу Югославії, які також були національними державами південнослов’янських етнічних груп Югославії. Країна керувалося за суворих умов санкціонованого консоціалізму, відомого як «етнічний ключ» (сербохорват.: nacionalni ključ / національний ключ), на основі балансу політичного представництва 3 найбільших етнічних груп (боснійських мусульман, хорватів і сербів).

Сараєво було столицею протягом усього свого існування і залишалося столицею після здобуття незалежності. Соціалістична Республіка була розпущена в 1990 році, коли вона відмовилася від своїх соціалістичних інститутів і прийняла ліберальні як Республіка Боснія і Герцеговина, яка проголосила незалежність від Югославії в 1992 році.

До 20 грудня 1990 року уряд Боснії і Герцеговини перебував під одноосібним контролем Союзу комуністів Боснії і Герцеговини, боснійського відділення Союзу комуністів Югославії.

Кордони СР Боснії та Герцеговини були майже ідентичними тому кондомініуму Боснії та Герцеговини в період правління Австро-Угорщини, який тривав до 1918 року. Того року Боснія увійшла до складу Королівства сербів, хорватів і словенців і розділилася на кілька бановин (регіональних адміністративних одиниць), а саме частини Врбаської, Дринської, Зетської, а згодом Хорватської бановин. Зі створенням Народної Республіки були окреслені її сучасні кордони.

Адміністративно-територіальний поділ Югославії та її складових (1943-2010)[ред. | ред. код]

Югославія
1943 1946 19631 19741 1991 1992 1999 2003 2006 2008
ДФЮ ФНРЮ СФРЮ розпущена
ФД БіГ НР БіГ СР Боснія і Герцеговина Боснія і Герцеговина
ФД Хорватія НР Хорватія СР Хорватія Республіка Хорватія
ФД Македонія НР Македонія СР Македонія Республіка Македонія
ФРЮ Сербія і Чорногорія2 розпущена
ФД Чорногорія НР Чорногорія СР Чорногорія Р Чорногорія (федеративна) Чорногорія
ФД Сербія НР Сербія СР Сербія Р Сербія (федеративна) Сербія
  • АК Воєводина   • САК Воєводина   • АР Воєводина
  • АК Косово 3    • САК Косово   • АК Космет 3   Протекторат ООН Республіка Косово
ФД Словенія НР Словенія СР Словенія Республіка Словенія
ФНР "Федеративна Народна Республіка" НР "Народна Республіка"
АК "Автономний Край" ФР "Федеративна Республіка" САК "Соціалістичний Автономний Край"
БіГ Боснія і Герцеговина Р "Республіка" СФР "Соціалістична Федеративна Республіка"
ДФ "Демократична Федерація" ФД "Федеральна Держава" СР "Соціалістична Республіка"

1  Роки, коли вступила в дію Конституція СФРЮ та були внесені зміни.
2  Союзна Республіка Югославія.
3  Космет скорочення від Косово і Метохія.

Див. також[ред. | ред. код]