Тисовський Олександр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Тисовський
Співзасновник Пласту Олександр Тисовський
Могила Олександра Тисовського у Львові на Личаківському цвинтарі.

Олекса́ндр Тисо́вський (псевдо Дрот) (9 серпня 1886(18860809), Биків (тепер — Мостиський район, Львівщини)— †29 березня 1968, Відень) — український галицький педагог, основоположник й організатор Пласту, доктор біологічних наук, дійсний член НТШ (з 1927), учитель природознавства Академічної гімназії (1911 — 39), професор Українського Таємного Університету (1920 — 24), Українського Державного Університету ім. І. Франка (1939 — 41) та вищих аґрономічних курсів (1941 — 43) у Львові.

Освіта[ред.ред. код]

Освіту здобув у Львові: початкову — в приватній 4-класній народній школі проф. Вайгеля (18921895) рр., середню — у II німецькій гімназії (18951898) та академічній гімназії (18981904), яку закінчив з відзнакою.

У 19041909 навчався на філософському факультеті Львівського університету, де вивчав природознавство, математику і фізику. Спеціалізувався у зоології під проводом проф. Йосипа Нусбавма-Гіляровича, під керівництвом якого захистив докторську працю «Zur Kenntuiβ des Gehörorganes und seiner Beziehünden zur Schwimmblase bei den Clupeiden (Extrait du Bulletin de l'Academie des sciencas de Cracovie. Janvier 1909)».

Диплом доктора філософії отримав 16 серпня 1910 р. Влітку 1912 року відбув курс океанографії в музеї м. Берген (Норвегія).

Створення і розвиток Пласту. Педагогічні засади[ред.ред. код]

Від 1911 до 1939 року викладає природознавство в Академічній гімназії Львова. 1911 року організовує у ній пластовий гурток, з яким 12 квітня 1912 року проводить першу Пластову присягу.

Вважаючи, що школа навчає, але не виховує, розробляє унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до системи світового скаутського руху, все ж має цілий ряд своїх особливостей, які відрізняють її від більшості скаутських організацій світу. Основний принцип системи — через працю над собою до розвитку та гартувння свого характеру. Ключовим елементом у вихованні молоді, за Тисовським, є ігри та шляхетне змагання за найкраще виконання свого обов'язку. Головну увагу він покладав на самовиховання при допоміжній ролі виховника в Пласті.

У 1913 році видає книжечку під назвою «Пласт», яка містить перші напрямні до розвитку українського пластового руху. Часи Першої світової війни утверджують у думці щодо необхідності розвитку Пласту. У цей час Тисовський складає слова Пластового Обіту, який 19 грудня 1916 року вперше виголосила як присягу тодішня 1 чота пластового полку (тепер куреня) ім. Петра Конашевича-Сагайдачного у Львові на своїх перших чотових сходинах. З огляду на війну, що тривала, у вступі Обіту з'ясовано умови часу, серед яких пластова молодь складала присягу.

У 1918 році Тисовського обрано головою відновленої Верховної Пластової Команди (ВПК). Цього ж року він бере активну участь у Листопадовому Чині у Львові. З 1920 року, як дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка, впродовж чотирьох років є професором в Українському Таємному Університеті у Львові. У 1921 році видає підручник «Життя в Пласті» — посібник, яким керуються тисячі українських пластунів всього світу.

Вдруге обирається головою ВПК у 1924 році. Після заборони Пласту в 1930 році польською владою активно працює в товаристві «Сокіл». У 1939 залишає виклади в Академічній Гімназії і стає професором Українського Державного Університету ім. Івана Франка у Львові, де працює до 1941 року.

В 1941–1943 рр. навчався на Вищих агрономічних курсах. В 1944 г., у зв'язку з приближенням радянських військ, емігрує до Відня, де в 1944 році він оселяється на постійне місце проживання.

У 1961 році видає другу редакцію свого підручника «Життя в Пласті». Помер 29 березня 1968 року у Відні. Перепохований на Личаківському цвинтарі у Львові в 2002 році стараннями Юрія Ференцевича.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

Праці[ред.ред. код]

  • Праці з зоології і ботаніки українською та німецькою мовами
  • «Пласт (скавтінґ для юнаків) в українських школах» (у звіті Академічної гімназії 1912 — 13)
  • «Пласт» (1913)
  • «Життя в Пласті» (1921; 2 доповнене вид. 1961, 3 — 1969)
  • Статті на виховні теми (зокрема, у пластових часописах).

Примітки[ред.ред. код]

  1. Л. Пекарська. Данилів Теодор-Тадей // Шаблон:ЕСУ7— С. 201.

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Середа О. В. Тисовський Олександр // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 86. — ISBN 978-966-00-1359-9.