Правова система Республіки Польща

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Правова система Республіки Польща — це система правових явищ, що функціонує в межах польського суспільства. Входить в романо-германську правову сім'ю.

Зародження правової системи Польщі[ред.ред. код]

Протягом століть польська правова система формувалася під безпосереднім впливом німецького, римського, французького, австрійського, російського і радянського права[1].

Середньовіччя[ред.ред. код]

В епоху Середньовіччя в Польщі не було єдиної правової системи права. Існувало 2 правові концепції у цей час – німецьке та польське право. Перше діяло в містах, які були густо заселені німцями, в той час як друге діяло за їх межами. Значний вплив на правову систему Польщі мало римське право. Але, польське право на момент XVI ст. не було кодифіковано на відміну від інших європейських країн у цей період. Норми звичаєвого права, статути, конституції були охоплені у XVI ст. у збірниках, але це не була повноцінна кодифікація.

У XVI ст. в польських містах значний вплив окрім римського права мала німецька «Кароліна», видана Карлом V у 1532 р. Але у XVI-XVII ст. міське право почало віддалятися від німецької традиції на користь польської.

У 1791 р. в Польщі з’явилася перша в Європі Конституція. Однак, після поділу Польщі між Росією, Пруссією та Австрією розвиток правової традиції призупинився до 1918 р., коли Польща набула державності[2].

Варшавське герцогство (1807—1813)[ред.ред. код]

У 1808 р. в період короткочасного французького панування на території Варшавського князівства був введений знаменитий Кодекс Наполеона (Французький цивільний кодекс), в 1809 р. - Французький торговий кодекс. Рецепція французьких кодексів визначила розвиток польського приватного права в XIX і навіть XX ст.[3].

Королівство Польське (1815–1915)[ред.ред. код]

У період 1815-1915 рр. Польське Королівство як автономія у складі Російської імперії зазнала значного впливу від наполеонівських воєн у правовій складовій. Був запроваджений Кодекс Наполеона, який був замінений Цивільним Кодексом Польського Королівства у 1825 р. В цьому кодексі було відмінено обов’язкове затвердження шлюбу в церкві.

Запровадження кримінального права у Польщі не мало успіху на відміну від приватного. Кримінальний Кодекс Польського Королівства був запроваджений тільки в 1818 р. Потім почалося зближення кримінального права Польщі до російської правової традиції та все це закріпилось утвердженням у 1903 р. російського кримінального кодексу. Разом з матеріальним правом також вводилися норми процесуального права, за для пристосування до вже російського матеріального права був прийнятий російський Кримінальний Процесуальний Кодекс 1864 р.[4].

Велике Князівство Познанське (1815—1919)[ред.ред. код]

Цивільне право на території прусської Польщі містилося в виданому в 1794 р. Прусському земському уложенні, що мав феодально-буржуазний характер. Формально воно діяло до 1900 року. Рецепійований Французький торговий кодекс формально діяв без змін аж до введення нового Польського торгового кодексу 1934 р.[5].

Польська Республіка (1918—1939)[ред.ред. код]

В період Польської Республіки продовжували діяти німецькі та російські кодекси, які були прийняті до цього і діяли вони відповідно на землях, на яких вони впроваджувались. На Галичині продовжували діяти австрійські закони, на землях Пруссії – німецькі, на інших – російські.

Але у 20-х – 30-х рр. роках у II Речі Посполитій почали видаватися власні закони, наприклад: патентне право 1926 рр.; Основи міжнародного приватного права і право міжобласного 1926 р.; авторське право 1926 р.; вексельне та чекове право 1926 р.; кодекс зобов’язального права 1933 р.[6].

Польська Народна Республіка (1944—1989)[ред.ред. код]

Після встановлення в Польщі соціалістичного ладу в 1945 р. наступність у розвитку польської правової системи не була порушена. В Польщі було не характерне для соціалістичних країн дбайливе ставлення до національної правової традиції пояснювалося як "культурним націоналізмом" і консерватизмом поляків, так і збереженням в країні значного приватного сектора (насамперед в сільському господарстві). Кардинальні зміни в польському праві відбулися тільки в конституційному праві. В цілому до моменту мирного демонтажу соціалістичної системи в 1989 р. польське право продовжувало зберігати самобутні риси[7].

Республіка Польща (з 1989 р.)[ред.ред. код]

Ядро сучасної системи польського права складає Конституція 1997 р.[8].

Джерела сучасного польського права[ред.ред. код]

Згідно ст.87 Конституції Республіки Польща:

  • Джерелами загальнообов'язкового права Республіки Польща є: Koнституція, закони, ратифіковані міжнародні договори, a також розпорядження.
  • Джерелами загальнообов'язкового права Республіки Польща на території діяльності органів, які їх встановили є акти місцевого права[9].

Ратифікований міжнародний договір після його офіційного опублікування утворює частину правопорядку країни і застосовується безпосередньо, оскільки це не поставлено в залежність від видання закону. Розпорядження видаються зазначеними в Конституції органами на основі особливого уповноваження, що міститься в законі, і з метою його виконання. Постанови Ради міністрів, а також накази Голови Ради міністрів і міністрів мають внутрішній характер і зобов'язують тільки структурні одиниці, підлеглі органу, який видав ці акти.

Питання про визнання ролі джерела права за звичаєм, судовою практикою, а також доктриною є в польській правовій науці спірним[10].

Галузі права Республіки Польща[ред.ред. код]

Польське публічне та приватне право поділяється на різноманітні галузі, наприклад:

  • Цивільне право

Цивільний Кодекс 1984 р. є основним джерелом для сучасного цивільного права. Побудований цей кодекс за класичною пандектною системою. Поділяється ЦК на 4 книги: 1. «Загальна частина»; 2. «Власність та інші речові права»; 3. «Зобов’язання»; 4. «Успадкування»[11].

  • Торговельне право

Кодекс про комерційні компанії є джерелом для торговельного права, який був прийнятий у 2001 р. До 2001 р. у РП діяв Торговельний Кодекс 1934 р. РП схиляється до західноєвропейської традиції права, та, незважаючи на тривалий соціалістичний період в історії Польщі, торговельне право відрізняється від країн СНД. Наприклад, в країнах СНД іпотека розглядається як зобов’язальне право, в той час як в РП це речове право. Також в період соціалізму у Польщі залишалася свобода торговельного обороту та приватна власність. В період соціалізму, в РП залишався інститут приватної власності та свобода торговельного обороту. Були видані закони, які регулюють й інші відносини, які регулюють цю галузь, наприклад, Закон «Про приватизацію державних підприємств» тощо[12].

  • Авторське право
  • Адміністративне право
  • Конституційне право
  • Міжнародне приватне право
  • Податкове право
  • Кримінальне право

В 1997 р. були прийняті діючі на даний момент Кримінальний та Кримінально-процесуальний кодекси РП в якому встановлені такі положення згідно з якими затриманий повинен бути переданий в 48-годинний термін до суду, або відпущений у 24-годинний термін за відсутності постанови суду про тимчасовий арешт. Також обумовлена участь правозахисника на всіх стадіях процесу. На відміну від країн СНД польське кримінальне право кодифіковано не повністю, наприклад, немає повного переліку злочинів. КК РП поділяється на 3 частини – Загальну, Особливу, Воїнську. Серед типів покарань він виділяє грошовий штраф, обмеження свободи, позбавлення волі, позбавлення волі на 25 років, довічне позбавлення волі. Раніше мала місце смертна кара в Польщі, але вона була повністю відмінена у 1997 р[13].

  • Сімейне право
  • Трудове право

Суттєві зміни були внесені до трудового права після встановлення ринкових відносин. Були видані декілька законів, які пов’язані з цією галуззю, наприклад, Закон «Про організації підприємців», «Про зайнятість та захист від безробіття» тощо. Був суттєво оновлений Трудовий кодекс[14].

  • Водне право
  • Медіа-право

Судова система Республіки Польща[ред.ред. код]

В розділі VIII «Суди та трибунали» Конституції встановлені основи судової системи Польщі. «Відправлення правосуддя здійснюють Верховний суд, загальні суди, адміністративні суди, а також військові суди» - Ст. 175 (ч.1); «Винятковий суд або прискорена процедура можуть встановлюватися тільки на час війни» - Ст. 175 (ч.2)[15].

Призначення та звільнення суддів[ред.ред. код]

Згідно зі ст. 179 судді призначаються Президентом РП після пропозиції Всепольської судової ради на невизначений термін[16]. Ст. 180[17] РП говорить нам про те, що судді є незмінними та можуть бути звільнені тільки в разі хвороби чи втрати сил, також у статті встановлюється вік, згідно з законом, після якого він йде у відставку.

Верховний Суд РП[ред.ред. код]

Призначення на посаду судді а також функції Верховного Суду РП визначається статтею 183[18]. Судді до ВС РП призначаються Президентом на 6-річний термін з числа кандидатів, які представлені Загальними зборами суддів Верховного суду. Головною функцією ВС РП є нагляд за загальними та військовими судами а також здійснювати інші повноваження, які визначені Конституцією та діючими законами.

Головний Адміністративний суд[ред.ред. код]

Діяльність Головного Адміністративного Суду визначається ст. 184-185[19].

Голову Головного Адміністративного Суду призначає також Президент на 6-річний термін з числа кандидатів, представлених Загальними Зборами цього суду.

Головний Адміністративний Суд, а також інші адміністративні суди виконують контроль за публічною адміністрацією в межах, встановлених законом. Цей контроль поширюється також на винесення судових постанов щодо відповідності законам постанов органів територіального самоврядування та нормативних актів місцевих органів урядової адміністрації.

Всепольська Рада Юстиції[ред.ред. код]

Діяльність ВРЮ регулюється ст. 186-187 Конституції[20]. Головною функцією ВРЮ є нагляд за незалежністю судів та суддів; ВРЮ може звертатися до Конституційного Трибуналу з питанням відповідності Конституції або нормативно-правових актів принципу незалежності судів та суддів.

Конституційний Трибунал[ред.ред. код]

Аналогом конституційного суду в РП є Конституційний Трибунал. Він був заснований в 1982 р. Спочатку планувалося створити орган який не є складовою судової системи, та його діяльність була б направлена на зміцнення верховенства вищого представницького органу в сфері правотворчості[21].

За ст. 188[22] Конституційний Трибунал виносить рішення по наступному: «1) про відповідність законів та міжнародних договорів Конституції; 2) про відповідність законів ратифікованим міжнародним договорам, ратифікація яких вимагала попередньої згоди, яка виражалась в законі; 3) про відповідність приписів права, які видаються центральними державними органами, Конституції, ратифікованим міжнародним договорам та законам; 4) про відповідність Конституції цілей та діяльності політичних партій; 5) про конституційну скаргу».

Державний Трибунал[ред.ред. код]

Ст. 198[23] визначає осіб, які несуть відповідальність перед Державними Трибуналом, серед них Президент Республіки, Голова Ради Міністрів, а також члени Ради Міністрів, Голова Національного Банку Польщі, Голова Верховної Палати Контролю, Члени Всепольскої Ради по Радіомовленню та Телебаченню, особи, яких Голова Ради Міністрів уповноважив керування міністерством а також Вищого Командуючого Збройними Силами.

Покарання на Державному Трибуналі визначається відповідним законом[24].

Публікація актів польського права[ред.ред. код]

Відповідно до Закону від 20 липня 2000 року офіційна публікація нормативних актів та деяких інших правових актів здійснюється офіційними виданнями Dziennik Ustaw і Monitor Polski, а також в Інтернет-системі правових актів (Internetowy System Aktów Prawnych) Канцелярії Сейму.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Бардах Ю., Леснодорский Б., Пиетрчак М. История государства и права Польши. М., 1980.
  2. Кодексы Польши. Уголовный кодекс. Уголовно-процессуальный кодекс (выдержки). Уголовно-исполнительный кодекс. М., 1998.
  3. Конституція Республіки Польща
  4. Новые конституции стран Восточной Европы и Азии (1989-1992). М., 1996.
  5. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Конституція Республіки Польща
  2. Офіційний веб-сайт Польського Сейму
  3. ISAP

Примітки[ред.ред. код]

  1. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 608 с.
  2. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 608 с.
  3. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 608 с.
  4. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 608 с.
  5. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 608-609 с.
  6. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 609 с.
  7. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 609 с.
  8. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 609 с.
  9. Конституція Республіки Польща на офіційному веб-сайті Сейму Республіки Польща, ст. 87.
  10. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 609 с.
  11. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 610 с.
  12. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 610 с.
  13. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 610-611 с.
  14. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 610 с.
  15. Конституція Республіки Польща – Ст. 175.
  16. Конституція Республіки Польща – Ст. 179.
  17. Конституція Республіки Польща – Ст.180.
  18. Конституція Республіки Польща – Ст. 183.
  19. Конституція Республіки Польща – Ст. 184-185.
  20. Конституція Республіки Польща – Ст. 186-187.
  21. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.
  22. Конституція Республіки Польща – Ст. 188.
  23. Конституція Республіки Польща – Ст. 198.
  24. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. – 944 с.- 611-613 с.