Правова система Угорщини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Правова система Угорщини - належить до романо-германської правової сім’ї, схиляється у ній до германської групи.

Історія[ред.ред. код]

На певному етапі свого існування Угорщина перебувала під владою Австрії, проте її правова система завжди розвивалась автономно. Римське та австро-германське право запозичувалось, здебільшого,на доктринальному рівні та через судову практику.

В 1498 р. представником нижчого дворянства Іштваном Вербечі був складений звід середньовічного звичаєвого права під назвою «Обробка правових звичаїв славного Угорського королівства і приєднаних земель в трьох частинах», він же «Трипартитум», в якому було викладено публічне, приватне, процесуальне та кримінальне право. Трипартитум був затверджений Королем в 1514 році.

Хоча Трипартитум формально і не мав сили закону, він мав авторитет такого, і до 1848 року був основним джерелом права і зберігся таким до кінця 19 століття.

Досить довгий час в силі також залишалось і феодальне право, воно також було не кодифікованим, що не було характерним для австрійської частини імперії.

Характерною особливістю Угорщини було і те, що окремі юристи з кінця 16 століття почали складати приватні збірки королівських законів під назвою "Collectio decretorum", до яких пізніше почали вносити і Трипатитум. Вперше така збірка була видана в 1696 році під назвою «Planum Tabulare», тобто збірник постанов вищих судів.

Після досягнення Угорщиною в 1861 році певної самостійності та скасування Загального цивільного уложення Австрії 1811р, судова система почала спиратись на староугорське звичаєве право, принципи австрійського права і у все більшій мірі - на німецьке право.

Кримінальне та кримінально-процесуальне право Угорщини було кодифіковано лише у 1878 році, а цивільне – аж у 1959.

1948 рік став важливим не лише через прихід до влади комуністів, а й завдяки повній перебудові правової системи. У 1949-61 рр. було заново створено законодавство в основних галузях права. У 1949 в Угорщині було створено першу Конституцію, а в 1959 – перший цивільний кодекс.

Після повстання 1956 року угорська компартія пішла на певну лібералізацію політичного та економічного життя, що дозволило в 1989-1990 роках здійснювати плавну зміну суспільного устрою.

В 1990-х роках Угорщина повернулась до романо-германської сім’ї, хоч в силі і залишалось багато «соціалістичних» кодексів, очищених від «комуністичних» норм.

Сьогодні основним джерелом права Угорщини є закони, головним серед яких є Конституція. Нова Конституція Угорщини була прийнята Парламентом 18 квітня 2011 року та підписана Президентом 25 квітня 2011 року, а вступила в силу з 1 січня 2012 року.

Характерною особливістю правової системи Угорщини є те, що Конституційний суд може не лише анульовувати законодавчі норми, а й сам формує найважливіші правові принципи[1]

Джерела права[ред.ред. код]

Для правової системи Угорщини є характерними усі ті джерела права, що й для інших систем романо-германської правової сім’ї, до яких відносяться:

Що ж стосується безпосередньо Угорщини, то основним джерелом права для неї є закони та інші нормативно-правові акти із Конституцією на вершині ієрархії.

Після Конституції за своєю силою йдуть акти, видані парламентом, урядові декрети, декрети Прем’єр-міністра та членів уряду, акти органів місцевого самоврядування. В певному роді, роль джерела права грає судова практика.

Особливість Угорщини полягає в тому, що роль джерела права тут грають і рішення Конституційного суду, який не тільки анульовує законодавчі норми, а й сам формує правові принципи, чим створює нові норми права.[2]

Законодавство[ред.ред. код]

Система законодавства Угорщини включає в себе:

  • Конституція (основний закон)
  • Ратифіковані міжнародні договори (ратифікуються Парламентом)
  • Закони (приймаються Парламентом)
  • Підзаконні нормативно-правові акти
  • Локальні нормативно-правові акти (присутні в трудовому праві як система вказівок та розпоряджень роботодавця та є обов’язковими до виконання на окремо взятому підприємстві, установі, організації, в інших галузях права зустрічаються як нормативно-правові акти, прийняті на території певної адміністративно-територіальної одиниці)
  • Індивідуально-направлені правові акти (діють лише у відношенні до окремо взятих осіб)[3]

Галузі права[ред.ред. код]

Основні галузі права[ред.ред. код]

  • Коституційне право
  • Адміністративне право
  • Кримінальне право та процес
  • Цивільне право та процес

Похідні галузі[ред.ред. код]

  • Трудове право
  • Комерційне право
  • Сімейне право
  • Кооперативне право
  • Екологічне право
  • Банківське законодавство
  • Податкове законодавство

Цивільне і спільні з ним галузі права[ред.ред. код]

У 1959 році Угорщина отримала свій перший цивільий кодекс, але при комуністах цивільне право не могло розвиватись повною мірою через характерні особливості цього режиму. У 1898 році, після відновлення парламентської демократії Угорщина повернулась до класичних «буржуазних» принципів повністю.

Як і інші колишні соціалістичні країни, після падіння комуністичного режиму Угорщина в 1990-ті почала активно розвивати законодавство про підприємницьку діяльність. Перші законодавчі акти в цій області появились ще до зміни режиму (Закон про інвестиції іноземних осіб – 1989) в 1990 році були прийняті закони про приватне підприємництво і заборону недобросовісної конкуренції.

Радикальній лібералізації підлягали сімейно-шлюбні відносини. В 1996 році були легалізовані одностатеві шлюби.

Трудовий кодекс 1992 року втілює європейський тип трудового права і засновується на чіткій ролі капіталу, приватної власності, прерогатив підприємців і не менш важливої ролі праці, профспілок, трудових колективів. Трудовий кодекс охоплює не всі питання, тому його доповнюють спеціальні закони про працю.

Цивільне процесуальне право в першій половині ХХ століття визначалось ЦПК 1911 року, який був створений з урахуванням досвіду німецького та австрійського ЦПК. ЦПК 1952 року був створений під впливом ЦПК РСФСР і обмежував права сторін на користь суду і прокурора. В 1990-ті ЦПК пережив певні зміни, пов’язаних з відмовою від соціалістичних концепцій. Статті, що дозволяли прокурорам самостійно подавати позови для захисту прав громадян були визнані неконституційними. Це було дозволено лише в тому випадку, якщо громадяни були неспроможні самостійно захищати свої права. Із введенням в 1997 році Апеляційної інстанції пройшов перехід від трьохрівневої до чотирьохрівневої системи правосуддя.

Кримінальне право і процес[ред.ред. код]

Перший кримінальний кодекс Угорщини був прийнятий у 1887 і діяв до 1961 року. З 1908 року він неодноразово змінювався і доповнювався. КК 1961 року був першим соціалістичним кодексом і діяв до 1978 року зі змінами, внесеними в 1966, 1971, 1973 роках.

У1978 в Угорщині був прийнятий новий кримінальний кодекс, який діє і сьогодні.

Усі правопорушення діляться на злочини і проступки. Злочини – це правопорушення, за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі більш, ніж на 2 роки.

Радикальні політичні зміни кінця 1980-х призвели до перших поправок до кримінального кодексу (заборона смертної кари, відміна відповідальності за «соціально небезпечний паразитизм»).

Після 1990 року Угорщина відмовилась від розробки проекту нового КК, а лише виправила існуюче кримінальне законодавство у відповідності до вимог Європейської угода про права людини і принципи демократичної держави.

Активну роль у розвитку кримінального права грає і Конституційний суд. Наприклад, в 1997 році він визнав неконституційними положення статті 6 КК, які покладали кримінальну відповідальність на керівників компаній за дії, вчиненні їх співробітниками.

Відносно демократичний кримінальний процес існував в Угорщині до кінця Першої світової війни. Хоча перший КПК 1896 року і діяв до середини ХХ століття, але з приходом до влади у 1919 році Горті і встановлення ним терористичного режиму, був усунений суд присяжних і введені військово-польові суди, відомі своїми репресіями. Установлений після Другої світової війни тоталітарний режим також відзначався грубими порушеннями прав людини. І лише в 1960-ті почала відбуватись певна демократизація і гуманізація кримінального процесу, що тривали до кінця 80-х. Однак дана систем мало чим відрізнялась від радянської. В жовтні 1989 в кримінально-процесуальне законодавство було внесенно ряд суттєвих змін, значно було розширено права підозрюваних. Змінений КПК повністю відповідав всім вимогам Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.[4]

Судова система[ред.ред. код]

Угорська судова система поділяється на:

  • Місцеві суди
  • Адміністративні та трудові суди
  • Трибунали
  • Апеляційні суди
  • Верховний суд
  • Законом можуть вводитись і спеціальні суди для окремої категорії справ, також діє система військових судів (справи у відношенні військовослужбовців та поліцейських).

Окружні суди[ред.ред. код]

В Угорщині діють 111 місцевих (окружних) судів до їх компетенції відносяться всі справи, крім трудових та адміністративних спорів, а у кримінальних справах лише ті, в яких не передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком більш, ніж на 8 років.

Адміністративні та трудові суди[ред.ред. код]

20 адміністративних та трудових судів функціонують саме у зв'язку з особливими питаннями, які відносяться до їх компетенції. Їх основна задача полягає у тому, аби розглядати адміністративні рішення і оцінки питань, що витікають із трудових відносин та характеру зайнятості.

Трибунали[ред.ред. код]

Трибунали діють як суди першої та другої інстанції. Суд приймає рішення двома способами. У першому випадку, до нього звертаються як до апеляційного суду зі скаргою на рішення окружних, адміністративних та трудових судів. У іншому випадку, ці суди виступають як суди першої інстанції для тяжких та особливо тяжких злочинів (вбивство, шпигунство, терористичний акт).

Апеляційні суди[ред.ред. код]

Розглядають скарги на рішення Трибуналів.

Верховний суд[ред.ред. код]

Верховний суд знаходиться на вищому щабелі в ієрархії судів. Його найважливішою задачею є розробка судової практики. Ця важлива задача проявляється в прийнятті рішень щодо однорідності процесів. Ці принципові рішення призначені та є обов'язковими для інших судів. Верховний суд дає принципові положення діяльності всіх судів, які є обов’язковими. Всі судді Верховного суду призначаються президентом за погодженням з міністром юстиції. Голову суду вибирають Державні збори (2\3 голосів депутатів) за пропозицією Президента. Заступники голови призначаються Президентом за поданням Голови. У передбачених законом випадках Верховний суд розглядає скарги протии дій та рішень Апеляційних судів [5].

Конституційний суд[ред.ред. код]

Органом конституційного контролю є Конституційний суд, що був утворений в 1989 році складається з 11 членів, що обираються 2\3 голосів депутатів Державних зборів. До компетенції Конституційного суду належить перевірка конституційності норм і вирішення інших завдань, поставлених перед ним законом: конституційний контроль законопроектів, регламент Державних зборів, міжнародних договорів, розглядає скарги на порушення гарантованих Конституцією прав, конфлікти між органами публічної влади, тлумачення норм Конституції.

Національна судова рада[ред.ред. код]

У відповідності до норм Конституції в Угорщині діє Національна судова рада, що здійснює ряд повноважень, пов’язаних з функціонуванням судової влади: схвалює річний бюджет, запропонований судовою владою, виділяє асигнування регіональним судовим органам, фонду заробітних плат. До того ж, усі рішення міністра юстиції та законопроекти, що стосуються судової влади повинні бути схвалені НСР.[6]

Система правоохоронних органів[ред.ред. код]

Правоохоронними органами Угорщини є національна поліція і митно-фінансова служба. Поліція є незалежною організацією в структурі міністерства юстиції, а митно-фінансова служба знаходиться у веденні міністерства фінансів. Наглядова служба займається попередженням, захистом та виявленням злочинів, вчинюваних правоохоронцями

Поліція[ред.ред. код]

Поліція є збройним правоохороним органом держави. Завдання поліції Республіки Угорщина полягають в охороні громадського порядку і громадської безпеки, охорони державного кордону, контроль прикордонних перевезень і підтримці режиму державного кордону.

Для забезпечення правопорядку поліція Угорщини:

  • Розслідує кримінальні злочини, запобігає і виявляє нові злочини;
  • Розглядає дрібні правопорушення.
  • Займається питаннями дорожнього руху;
  • Підтримує порядок у громадських місцях;
  • Забезпечує особисту охорону осіб, які беруть участь в кримінальному процесі і членів процесуальних органів;
  • Охороняє життя і недоторканість осіб, які мають найбільшу важливість для інтересів Угорщини;
  • Охороняє певні об'єкти;
  • Здійснює охорону державного кордону і контроль прикордонних перевезень.

Національний штаб поліції[ред.ред. код]

Національний штаб поліції поліції включає 4 головних управління:

  • Головне управління карного розшуку
  • Головне управління правоохоронної діяльності
  • Головне управління з економічних справ
  • Служба охорони офіційних осіб [7]

Митно-фінансова[ред.ред. код]

Митно-фінансова служба здійснює виконавчі функції під контролем і наглядом міністерства фінансів в межах повноважень митного відомства, яке є частиною фінансової адміністрації. Її завдання наступні:

  • Здійснювати митний контроль вантажів та пасажирів, що перетинають кордони ЄС
  • В певних областях здійснювати дослідження продуктів, товарів і послуг з метою прояснень щодо оподаткування, якості чи інших вимог
  • Здійснювати запобігання, спостереження і розслідування фінансових злочинів в межах своєї компетенції
  • Здійснювати професійну митну діяльність, що випливає з робочих відносин з митними адміністраціями інших країн і внутрішніми митними органами на основі повноважень, отриманих від міністерства фінансів або випливають з відповідних міжнародних конвенцій.

Нагляд[ред.ред. код]

  • Наглядова служба правоохоронних органів здійснює завдання в галузі попередження, захисту і виявлення внутрішніх злочинів серед професійних і громадських службовців штабів:
  • Поліції
  • Національного управління з ліквідації наслідків стихійних лих
  • Митної та фінансової служби
  • Виконавчих органів[7]

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. С. 155-156.
  2. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. С. 156-157.
  3. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. С. 158-161.
  4. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. С. 153-164.
  5. Веховний суд Угорщини: http://birosag.hu
  6. Правовые системы стран мира: Энциклопедический справочник. Под ред. Сухарева А.Я. 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Норма, 2003. С. 161-162.
  7. а б Правоохоронні органи країн-учасників і партнерів ОБСЄ. polis.osce.org (en).