Первісна територія поляків та їх експансія на сусідні слов'янські території
Польські племена — умовна назва, що використовується окремими істориками [1] для означення ряду західнослов'янських племен з групи лехіцьких, котрі у X i XI стт. були завойовані племенем поляків (полян ляських), та асимільованих ними протягом подальшої історії. Вважається, що "польські племена" увібрали в себе також субстрат германських племен, котрі жили на території нинішньої Польщі до появи тут слов'ян, що також вплинуло на етногенез та генотип сьогоднішніх поляків.
З огляду на пізній характер введення терміну "польські племена", він має досить широкий спектр трактування. В одному випадку, тут може матись на увазі певне внутрішнє розділення всередині самого племені поляків, що мешкало в середній течії річки Варта орієнтовно у VII - X століттях. В другому випадку, під цим терміном розуміють групу найбільш етнічно споріднених із поляками лехітських племен, точна кількість, місце проживання та імена яких невизначена. В третьому випадку під "польськими племенами" розуміються всі слов'янські племена завойовані польським князем Мешком І, в яких згодом утвердилась польська династія П'ястів
В археологічній періодизації племінна епоха на землях сучасної Польщі тривала від бл. 650 р. до руйнації племінного устрою П'ястами у X i XI ст. Кількість залишків помешкань була значно більшою за кількість відомих назв племен. Це породило ситуацію, коли племена мали подвійну назву: власними назвами називаються племена, чиє ім'я збереглось до наших днів в якихось джерелах (Вісляни) i в побуті (Мазовшани, Кашуби), а назвами, що походять від місцевості — невідомі племена (лечицьке чи боніковсько-пжемецьке плем'я).
Для класифікації племен важливим є поділ на племена (так звані малі племена, що складаються з родів чи обчин) та великі племена (так звані міжплемінні злуки чи союзами, що складаються з племен).
Вірогідно великими племенами були Гопляни, Поморяни, Вісляни, Ляхи i Мазовшани. Існували також племінні союзи, назва яких ніде не згадується. Такий союз вірогідно створили чотири сілезьких племені. Збереглися також назви племен, що не входили ні в які злуки (Любешани).
↑Np. Kazimierz Popiołek w "Historia Śląska od pradziejów do 1945 roku", Gerard Labuda w "Słowiańszczyzna starożytna i wczesnośredniowieczna" i Feliks Koneczny w "Dzieje Polski"
