Сухопутні війська Польщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сухопутні війська Польщі (пол. Wojska Lądowe Rzeczypospolitej Polskiej; WL) — один з чотирьох видів Збройних сил Республіки Польща, поряд з Військово-повітряними силами, Військово-морським флотом і Силами спеціальних операцій Польщі.

Чисельність військ становить близько 60 тисяч військовослужбовців. Війська активно беруть участь в операціях НАТО.

Емблема Сухопутних військ Польщі
Прапор польських Сухопутних військ
Прапор командувача Сухопутних військ (2012–2013)

Організація сухопутних військ[1][ред.ред. код]

Структура Сухопутних військ Польщі
Вхід до штаб Сухопутних військ в варшавській цитаделі
Солдаты 12-ї Щецинської механізованої дивізії

Сучасні польські сухопутні війська сформувалися після Другої світової війни за підтримки Радянського Союзу. До теперішнього часу на озброєнні військ знаходиться багато радянської або випущеної за радянською ліцензією зброї.

Після війни в Польщі було створено сім військових округів, потім в 1949 році, коли міністром оборони Польщі став маршал К. Рокоссовський, їх кількість зменшилася до чотирьох, а з 1953 року до 1992 року було три військові округи (Поморський, Сілезький і Варшавський). Два округу, розгорнуті біля німецького кордону, в 1990 році мали по чотири дивізії, які були розгорнуті відповідно до радянської військової доктрини[2]. В третьому окрузі була тільки одна дивізія

Штатна чисельність становила 205 тисяч військовослужбовців, з яких 168 тисяч були строковиками. Із закінченням холодної війни чисельність була значно скорочена. Замість дев'яти дивізій залишилося чотири дивізії і шість бригад. С 1999 року залишилося тільки два округи: північний Поморський зі штабом в Бидгощі і південний Сілезький (Шльонський) зі штабом у Вроцлаві.

Після створення Інспекторату забезпечення Збройних сил[3] (пол. Inspektorat Wsparcia Sił Zbrojnych) структура сухопутних військ значно змінилася.

Польські війська брали участь у військових операціях в Афганістані, Іраку, Республіці Чад.

З'єднання[ред.ред. код]

Окремі бригади[ред.ред. код]

Окремі полки[ред.ред. код]

4-й полк хімічного захисту з Бродниці

Окремі батальйони[ред.ред. код]

  • 100-й батальйон зв'язку (Щецин) - підрозділ Міжнародного корпусу Північ-Схід
  • 104-й батальйон забезпечення - підрозділ Міжнародного корпусу Північ-Схід
  • центральна група психологічних операцій (Бидгощ)

Навчальні підрозділи[ред.ред. код]

  • Навчальний центр Сухопутних військ імені Стефана Чарнецького (Познань)
  • Вища офіцерська школа Сухопутних військ імені генерала Тадеуша Костюшка (Вроцлав)
  • Навчальний центр артилерії і озброєння імені генерала Юзефа Бема (Торунь)
  • Навчальний центр зв'язку та інформатики (Зегже, Мазовецьке воєводство)
  • Навчальний центр військово-медичних служб (Лодзь)
  • Навчальний центр пошуково-рятувальної служби (Бидгощ)
  • Навчальний центр для миротворчих сил (Кельце)
  • 1-й навчальний центр підготовки водіїв (Грудзьондз)
  • 2-й навчальний центр підготовки водіїв (Оструда)
  • Школа молодших командирів (підофіцерів) Сухопутних військ (Зегже)
  • Школа молодших командирів Сухопутних військ (Познань)
  • Школа молодших командирів Сухопутних військ (Вроцлав)
  • Школа молодших командирів Сухопутних військ (Торунь)
  • Навчальний полігон Сухопутних військ (Маломіце, Любуське)
  • Навчальний полігон Сухопутних військ (Біла Піска)
  • Навчальний полігон Сухопутних військ (Нова Демба)
  • Навчальний полігон Сухопутних військ (Венджін, Любуське)

Інші формування та об'єкти[ред.ред. код]

  • Три бази зберігання обладнання
  • Сім регіональних матеріальних баз
  • Чотири окружних технічних центру
  • Сім регіональних технічних центрів
  • Сім військових госпіталів
  • Десять військово-транспортних команд
  • Шістнадцять воєводських військових штабів
  • 128 призовних пунктів
  • Гауптвахта (Цеханув)

Структура Сухопутних військ[ред.ред. код]

Польські сухопутні війська мають близько 900 танків, в основному польських T-72, понад 1600 БМП і понад 140 вертольотів. Війська включають механізовані і бронетанкові частини, ракетно-артилерійські війська, війська протиповітряної оборони, інженерні війська, хімічні війська, війська зв'язку та інформатики, аеромобільні війська.

Боєприпаси і амуніція[ред.ред. код]

Галерея[ред.ред. код]

Командування Сухопутними Військами Польщі[ред.ред. код]

Командувачі сухопутними військами[ред.ред. код]

Збігнев Гловенка

Штаб Сухопутних Військ[ред.ред. код]

  • Заступник командувача Сухопутних військ — начальник Штабу генерал дивізії Анджей Маліновський
  • Заступник начальника Штабу бригадний генерал Марек Мехежинський 
  • Керівник Координаційного Відділу полковник Анджей Завада 
  • Керівник управляння Особистими Ресурсами (G-1) полковник Еугеніуш Шайбель 
  • Керівник управляння Розвідки і РЕБ (G-2) полковник Славомір Флорек 
  • Керівник управляння Сухопутних Операцій (G-3) ​​полковник Вєслава Вавжиняк 
  • Керівник управляння Планування і Логістики (G-4) полковник Богдан Дзєвульский 
  • Керівник управляння Планування Розвитку Сухопутних військ (О-5) полковник Вєслав Дзяловий 
  • Керівник управляння Командування та Зв'язку (G-6) полковник Кароль Гульбас 
  • Керівник управляння Економічного і Матеріального Планування (G-8) полковник Славомір Ланцуцький

Відділ Навчання Сухопутних військ[ред.ред. код]

  • Керівник Відділу Навчання Сухопутних військ бригадний генерал, пілот Даріуш Вроньскі
  • Заступник начальника Відділу Навчання Сухопутних військ — керівник бронетанкових та механізованих військ полковник Даріуш Горняк
  • Керівник відділу навчання Ракетних військ і Артилерії полковника Ярослава Крашевський
  • Керівник відділу навчання ППО полковник Єжи Палубяк
  • Керівник відділу навчання Аеромобільних військ та Інструктажу пілотів бригадний генерал, пілот Даріуш Вроньскі
  • Керівник відділу навчання Інженерних військ полковник Даніель Круль
  • Керівник відділу навчання ЗЗМУполковник Ярослав Стоцкі
  • Керівник відділу навчання Військової освіти полковник Збігнєв Блажевіч
  • Керівник відділу навчання Планування і Координації полковник Анджей Купіс
  • Керівник відділу Навчальної бази підполковник Роберт Веремєчик[8]

Примітки[ред.ред. код]

  1. http://www.jednostki-wojskowe.pl/index.php?option=com_content&view=article&id=12&Itemid=26
  2. Chris Westhorp, 'The World's Armies,' Salamander Books, 1991, p.92 ISBN 0-517-05240-7 (англ.)
  3. http://www.iwspsz.wp.mil.pl/
  4. У деяких країнах, наприклад, в США і Великобританії, історично склалося іменувати кавалерією деякі бронетанкових з'єднань і повітряних (зазвичай вертолітних) тактичних або розвідувальних частин. Таке найменування у них перейняла і сучасна Польща.
  5. http://www.wesola.waw.pl/nowa/index.php?option=com_content&view=article&id=349&Itemid=68
  6. http://www.prezydent.pl/aktualnosci/najnowsze-informacje/art,837,zmiana-na-stanowisku-dowodcy-wojsk-ladowych.html
  7. http://www.mmkoszalin.eu/artykul/general-zbigniew-glowienka-dowodca-wojsk-ladowych-132968.html
  8. http://www.army.mil.pl/index.php/dowodztwo/kto-jest-kim

Див. також[ред.ред. код]