Населення Польщі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Населення Польщі M:
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 38,562 млн осіб
Густота 126,1 особи/км²
Коефіцієнт міграції 0,46 ‰
Природний рух
Природний приріст -0,09 %
Народжуваність 9,74 ‰
Смертність 10,19 ‰
Смертність немовлят 4,5 ‰
Вікова структура
 • до 14 років 14,7 %
 • 15–64 років 69,63 %
 • старіші за 65 років 15,67 %
Середня тривалість життя 77,4 року
 • чоловіків 73,53 року
 • жінок 81,5 року
Статева структура
загалом 0,94 чол./жін.
при народженні 1,06 чол./жін.
до 15 років 1,06 чол./жін.
15–64 років 1,02 чол./жін.
після 65 років 0,64 чол./жін.
Етнічні групи
Нація поляки
Найбільший етнос поляки
Нацменшини силезці, німці, українці
Мови
Офіційна польська
Також у побуті сілезька, кашубська

Населення Польщі. Чисельність населення країни 2015 року становила 38,562 млн осіб (35-те місце у світі)[1]. За кількістю населення Польща посідає 6-те місце серед країн Європейського Союзу. Чисельність поляків стабілізувалась і незначно зменшується, народжуваність 2015 року становила 9,74 ‰ (200-те місце у світі), смертність — 10,19 ‰ (39-те місце у світі), природний приріст — -0,09 % (206-те місце у світі) .

Природний рух[ред. | ред. код]

Польща має одні з найгірших демографічних показників в ЄС.

Відтворення[ред. | ред. код]

Народжуваність у Польщі, станом на 2015 рік, дорівнює 9,74 ‰ (200-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 1,33 дитини на одну жінку (216-те місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,9 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Польщі 2015 року становила 10,19 ‰ (39-те місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року був негативним і становив -0,09 % (депопуляція) (206-те місце у світі)[1].

Вікова структура[ред. | ред. код]

Віково-статева піраміда населення Польщі, 2016 рік (англ.)

Середній вік населення Польщі становить 40,3 року (46-те місце у світі): для чоловіків — 38,6, для жінок — 42 роки[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 77,4 року (71-ше місце у світі), для чоловіків — 73,53 року, для жінок — 81,5 року[1].

Вікова структура населення Польщі, станом на 2015 рік, мала такий вигляд:

  • діти віком до 14 років — 14,7 % (2 915 674 чоловіка, 2 753 218 жінок);
  • молодь віком 15—24 роки — 11,52 % (2 279 404 чоловіка, 2 163 621 жінка);
  • дорослі віком 25—54 роки — 43,56 % (8 471 593 чоловіка, 8 326 656 жінок);
  • особи передпохилого віку (55—64 роки) — 14,54 % (2 645 228 чоловіків, 2 962 305 жінок);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 15,67 % (2 362 421 чоловік, 3 682 069 жінок)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,0; коефіцієнт розлучуваності — 1,6; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 27 (дані за 2010 рік)[2]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 29,1 року, жінки — 26,7 року, загалом — 27,9 року (дані за 2014 рік)[3].

Розселення[ред. | ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 126,1 особи/км² (91-ше місце у світі)[1]. Населення країни розподілене досить рівномірно в сільських регіонах, міське населення концентрується в агломераціях Кракова і Сілезії на півдні, Варшави і Лодзя в центрі, Гданська на півночі.

Урбанізація[ред. | ред. код]

Польські міста (пол.)
Докладніше: Міста Польщі

Польща високоурбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 60,5 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зменшення частки міського населення — 0,1 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1]. З року в рік кількість міського населення меншає і, відповідно, збільшується сільське. Згідно з даними, які подає Центральний статистичний офіс Польщі, найбільша кількість людей 2008 року переселилась до сіл в 9 воєводствах. На території країни розміщено 9 міських агломерацій, кожна з яких має близько 2 млн чоловік. Вплив столиці на життя країни дещо нижчий, ніж в інших країнах регіону, що пояснюється наявністю кількох розвинутих промислових центрів.

Головні міста держави: Варшава (столиця) — 1,722 млн осіб, Краків — 760,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].


Міграції[ред. | ред. код]

Річний рівень еміграції 2015 року становив 0,46 ‰ (134-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими.

Біженці й вимушені переселенці[ред. | ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 12,3 тис. біженців з Росії, 71,3 тис. українців очікують на легалізацію свого перебування[1].

У країні мешкає 10,85 тис. осіб без громадянства[1].

Польща є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[4].

Расово-етнічний склад[ред. | ред. код]

Етнічний склад (2016 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
поляки
  
96.9%
сілезці
  
1.1%
німці
  
0.2%
українці
  
0.1%
інші
  
1.7%
Докладніше: Народи Польщі

Головні етноси країни: поляки — 96,9 %, сілезці — 1,1 %, німці — 0,2 %, українці — 0,1 %, інші — 1,7 % (оціночні дані за 2011 рік)[1]. Згідно з переписом 2002 року, 96,74 % опитаних ідентифікували себе як поляки, 2,03 % осіб не змогли відповісти на запитання стосовно свого походження. Примітно, що тільки 1,23 % осіб свою національність не вважають польською.

Національний склад воєводств Польщі за переписом 2002 року[5]
Воєводство Населення загалом Поляки % Сілезці % Німці % Білоруси % Українці % Цигани % Литовці % Кашуби % Інші % Не вказали %
Нижньосілезьке 2 907 212 2 849 627 98,0 99 2 158 0,1 150 1 859 0,1 1 331 62 9 3 457 0,1 45 366 1,6
Куявсько-Поморське 2 069 321 2 043 240 98,7 13 717 83 191 635 24 29 1 019 0,1 23 343 1,1
Лодзинське 2 612 890 2 562 281 98,1 22 325 100 290 1 029 32 4 2 148 0,1 46 612 1,8
Люблінське 2 199 054 2 171 415 98,7 9 112 207 694 677 12 4 1 177 0,1 24 729 1,1
Любуське 1 008 954 985 914 97,7 20 651 0,1 68 769 0,1 277 24 1 771 0,1 19 663 1,9
Малопольське 3 232 408 3 191 026 98,7 74 261 62 754 1 678 0,1 25 4 3 881 0,1 33 050 1,0
Мазовецьке 5 124 018 4 947 397 96,6 66 574 761 1 281 1 310 132 31 9 126 0,1 163 228 3,2
Опольське 1 065 043 869 258 81,6 24 199 2,3 106 855 10,0 20 275 861 0,1 8 3 1 108 0,1 62 443 5,9
Підкарпатське 2 103 837 2 079 208 98,8 12 116 27 3 271 0,2 717 3 1 1 273 0,1 19 055 0,9
Підляське 1 208 606 1 135 347 93,9 4 85 46 420 3,8 1 441 0,1 369 5 156 0,4 3 1 702 0,1 18 060 1,5
Поморське 2 179 900 2 123 753 97,4 45 2 319 0,1 166 2 987 0,1 196 83 4 897 0,2 1 794 0,1 43 606 2,0
Сілезьке 4 742 874 4 362 979 92,0 148 544 3,1 31 882 0,7 136 660 1 209 56 46 3 774 0,1 193 552 4,1
Свентокшиське 1 297 477 1 278 011 98,5 3 70 13 141 339 5 0 562 18 328 1,4
Вармінсько-Мазурське 1 428 357 1 387 297 97,1 5 4 535 0,3 274 12 009 0,8 435 102 8 863 0,1 22 815 1,6
Великопольське 3 351 915 3 328 189 99,3 21 1 013 91 392 1 090 40 11 1 613 19 392 0,6
Західнопоморське 1 698 214 1 668 778 98,3 17 1 224 0,1 159 3 943 0,2 702 82 11 1 584 0,1 21 643 1,3
Польща 38 230 080 36 983 720 96,7 173 153 0,5 152 897 0,4 48 737 0,1 30 957 0,1 12 855 0,03 5 846 0,02 5 062 0,01 35 852 0,1 774 885 2,0

Поляки[ред. | ред. код]

Сілезці[ред. | ред. код]

Кашуби[ред. | ред. код]

Кашуби живуть переважно на півночі Польщі, в Поморському воєводстві. Щодо Кашубів нема єдиної думки, чи є вони окремим Західно-слов'янським народом, чи лише етнографічною групою поляків. Згідно з даними перепису населення Польщі 2002 року, лише 5100 осіб назвали себе Кашубами. Однак, кашубську мову, визнали за рідну 51 000 осіб.

Українська діаспора[ред. | ред. код]

Докладніше: Українці Польщі

Найбільше число польських українців (39 % їх загального числа) проживає у Вармінсько-мазурському воєводстві. Після 2014 до Польщі стали активно їздили на заробітки україські громадяни. Тому в деяких містах українці стали становити значну частину населення. Так у Вроцлаві українці складали станом на 2019 рік 10%. Це один з найвищих показників у Польщі.[6]

Білоруси[ред. | ред. код]

Згідно з даними перепису населення Польщі 2002 року, у ній проживало близько 50 тисяч білорусів, головно у Підляському воєводстві. Білоруси офіційно переважають у чотирьох ґмінах Підляського воєводства.

Чехи[ред. | ред. код]

Докладніше: Чехи в Польщі

За даними перепису 2002 року в Польщі мешкало 386 чехів. Більшість з них живуть у районі міста Зелюв (Лодзьке воєводство, 81 особа), південно-західній частині Клодзького повіту (Нижньосілезьке воєводство, 47 осіб) та польської частини Тешинської Сілезії (61 чоловік). Також чехи живуть в Варшаві.

До Другої світової війни у Польщі мешкала велика кількість чехів, особливо в районі Зелюва і Волинському воєводстві (1,5 % населення воєводства). Після війни чехи були вигнані з Волині радянською владою, і вони іммігрували в Чехословаччину.

Мови[ред. | ред. код]

Мови Польщі (2012 рік)[1]
Мова: Відсоток:
польська
  
98.2%
сілезька
  
1.4%
інші
  
0.4%
Докладніше: Мови Польщі

Офіційна мова[7]: польська — розмовляє 98,2 % населення. Інші регіонально поширені мови: сілезька — 1,4 %, кашубська, чеська, їдиш, іврит, білоруська, литовська, німецька, вірменська, російська, татарська, словацька й українська, що окрім українців, слугують також мовою спілкування караїмів, лемків і ромів (дані на 2011 рік). Польща, як член Ради Європи, 12 травня 2003 року підписала і ратифікувала 12 лютого 2009 року Європейську хартію регіональних мов (вступила в дію 1 червня 2009 року). Регіональними мовами визнані: білоруська, чеська, іврит, їдиш, караїмська, кашубська, литовська, лемківська, німецька, вірменська, циганська, російська, словацька, татарська, українська[8].

Релігії[ред. | ред. код]

Релігії в Польщі (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
католики
  
87.2%
православні
  
1.3%
інші
  
0.8%
агностики
  
10.8%
Докладніше: Релігія в Польщі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: католицтво — 87,2 % (римо-католицтво — 86,9 %, греко-католицтво і григоріанство — 0,3 %), православ'я — 1,3 % (Польська православна автокефальна церква), п'ятидесятництво — 0,4 %, інші — 0,4 % (Свідки Єгови, буддизм, кришнаїзм, вайшнавізм, іслам, юдаїзм, мормони), не визначились — 10,8 % (станом на 2012 рік)[1].

Освіта[ред. | ред. код]

Докладніше: Освіта в Польщі

Рівень письменності 2015 року становив 99,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 99,9 % — серед чоловіків, 99,7 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту становлять 4,8 % ВВП країни, станом на 2012 рік (65-те місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 17 років (станом на 2013 рік).

Середня і професійна[ред. | ред. код]

Вища[ред. | ред. код]

Охорона здоров'я[ред. | ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 2,22 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 6,5 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2011 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року становили 6,4 % ВВП країни (89-те місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 4,5 ‰ (182-ге місце у світі); хлопчиків — 4,89 ‰, дівчаток — 4,09 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 3 випадків на 100 тис. народжень (175-те місце у світі)[1].

Польща входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред. | ред. код]

Потенційний рівень зараження інфекційними хворобами в країні середній. Найпоширеніші інфекційні захворювання: кліщовий енцефаліт (станом на 2016 рік)[1].

Кількість хворих на СНІД невідома, це 0,07 % населення в репродуктивному віці 15-49 років (115-те місце у світі)[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 27 % (56-те місце у світі)[1].

Санітарія[ред. | ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 99,3 % населення в містах і 96,9 % в сільській місцевості; загалом 98,3 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 97,5 %, в сільській місцевості — 96,7 %, загалом по країні — 97,2 % (станом на 2015 рік)[1]. Споживання прісної води, станом на 2009 рік, дорівнює 11,96 км³ на рік, або 312,3 тонни на одного мешканця на рік: з яких 31 % припадає на побутові, 60 % — на промислові, 10 % — на сільськогосподарські потреби[1].

Соціально-економічне положення[ред. | ред. код]

Співвідношення осіб, що в економічному плані залежать від інших, до осіб працездатного віку (15—64 роки) загалом становить 43,8 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 21,5 %; частка осіб похилого віку — 22,3 %, або 4,5 потенційно працездатного на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності 2012 року перебувало 17,3 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні має такий вигляд: нижній дециль — 3,3 %, верхній дециль — 25,6 % (станом на 2012 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 26,221 млн унікальних інтернет-користувачів (22-ге місце у світі), що становило 68 % загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред. | ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 18,29 млн осіб (33-тє місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється таким чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 12,6 %; промисловість і будівництво — 30,4 %; сфера послуг — 57 % (2012)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 10,6 % працездатного населення, 2014 року — 12,3 % (122-ге місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 23,9 %, серед юнаків — 22,7 %, серед дівчат — 25,5 % (34-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред. | ред. код]

Наркотики[ред. | ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

Незважаючи на заходи уряду по боротьбі з обігом наркотиків і міжнародному обміну інформацією щодо транскордонної злочинності, країна залишається значним виробником синтетичних наркотиків на міжнародному ринку; невеликий перевалочний пункт для південно-східноазійського героїну і південноамериканського кокаїну до Західної Європи[1].

Торгівля людьми[ред. | ред. код]

Згідно зі щорічною доповіддю про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Польщі докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[9][10].

Статевий склад[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,06 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15—24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25—54 років — 1,02 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55—64 років — 0,89 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці за 64 роки — 0,64 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 0,94 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Імміграція[ред. | ред. код]

Найбільші групи іноземних громадян
Громадянство Населення (2019)[11]
Україна Україна 212,730
Білорусь Білорусь 24,808
Європейський СоюзНімеччина Німеччина 21,324
Росія Росія 12,455
В'єтнам В'єтнам 12,175
Індія Індія 10,065
КНР КНР 8,656
Європейський СоюзІталія Італія 8,489
Велика Британія Велика Британія 6,240
Європейський СоюзІспанія Іспанія 5,866
Європейський СоюзФранція Франція 5,757
Європейський СоюзБолгарія Болгарія 5,448
Грузія Грузія 5,074
Туреччина Туреччина 4,792
Європейський СоюзРумунія Румунія 4,281
Вірменія Вірменія 3,444
Європейський СоюзНідерланди Нідерланди 2,601
Європейський СоюзШвеція Швеція 2,554
США США 2,445
Європейський СоюзЛитва Литва 2,437

Демографічні дослідження[ред. | ред. код]

Населення Польщі
Рік Населення Зміна
1950 24 824 000
1955 27 281 000 +9.9%
1960 29 561 000 +8.4%
1965 31 496 000 +6.5%
1970 32 526 000 +3.3%
1975 34 022 000 +4.6%
1980 35 578 000 +4.6%
1985 37 203 000 +4.6%
1990 38 119 000 +2.5%
1995 38 588 000 +1.2%
2000 38 649 000 +0.2%
2005 38 166 000 −1.2%
2010 38 530 000 +1.0%
Джерело: Відділ соціально-економічних справ секретаріату ООН, 2010 рік[12].

Демографічні дослідження в країні ведуться рядом державних і наукових установ:

Переписи[ред. | ред. код]

2002 року відбувся Національний перепис населення.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Poland : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, . — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Marriage and divorce statistics : [англ.] // Eurostat, European Commission. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — статистика шлюбів і розлучень в Європі.
  3. Marriage indicators : [англ.] // Eurostat, European Commission. — 2016. — 10 August.
  4. International Organization for Migration : [англ.]. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-члени Міжнародної організації з міграції.
  5. (англ.) (пол.) Статистичні дані на сайті pop-stat.mashke.org
  6. Польща наша: як масовий приїзд українців змінив сусідню країну, Європейська правда, 18 червня 2019
  7. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  8. European Charter for Regional or Minority Languages. The list of signatories. : [англ.] // Council of Europe. — Дата звернення: 12 січня 2017 року. — країни-підписанти Європейської хартії регіональних мов.
  9. Trafficking in Persons Report 2013 : [англ.] / Office to Monitor and Combat Trafficking in Persons // U.S. State Department. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — щорічна доповідь про моніторинг та боротьбу з торгівлею людьми за 2013 рік.
  10. UNODC report on human trafficking exposes modern form of slavery : [англ.] // UNODC. — . — Дата звернення: 12 січня 2018 року. — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі за 2009 рік.
  11. Numbers of immigrants in Poland with valid documents. 
  12. World Population Prospects: The 2012 Revision : [арх. 30 січня 2018 року] : [англ.] // Department of Economic and Social Affairs of the United Nations Secretariat. — . — Дата звернення: 29 січня 2018 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]