Середнє (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Середнє
Srednee pgt coa 1860.gif
Герб
Середнянський замок
Середнянський замок
Середнє
Середнє на мапі Ужгородського району
Середнє на мапі Ужгородського району
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Ужгородський район
Рада Середнянська селищна рада
Код КОАТУУ: 2124855500
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване XIV століття
Статус з 1971 року
Площа  км²
Населення 4 044 (01.01.2016)[1]
Поштовий індекс 89452
Телефонний код +380 312
Географічні координати 48°32′21″ пн. ш. 22°30′44″ сх. д. / 48.53917° пн. ш. 22.51222° сх. д. / 48.53917; 22.51222Координати: 48°32′21″ пн. ш. 22°30′44″ сх. д. / 48.53917° пн. ш. 22.51222° сх. д. / 48.53917; 22.51222
Висота над рівнем моря 119 м[2]
Водойма Річка Віолла
Відстань
Найближча залізнична станція: Ужгород
До станції: 20 км
До райцентру:
 - фізична: 20 км
 - автошляхами: 22 км
До обл. центру:
 - фізична: 20 км
 - автошляхами: 22 км
Селищна влада
Адреса смт Середнє, вул. Закарпатська, 63
Карта
Середнє is located in Україна
Середнє
Середнє
Середнє is located in Закарпатська область
Середнє
Середнє

Commons-logo.svg Середнє у Вікісховищі

Сере́днє — селище міського типу, лежить на підгір'ї Вулканічних Карпат (Маковиці) між Ужгородом і Мукачевом на річці В'єла, за адміністративним поділом відноситься до Ужгородського району, Закарпатської області. Розташоване воно на трасі М06E50 за 22 кілометри від обласного центру. Біля села проходить вузькоколійна залізниця Ужгород-Антонівка. Село міського типу Середнє центр Середнянський селищної ради, в який, крім того, входить село Вовкове.

Назва[ред.ред. код]

Назва села відповідає розташуванню села відносно двох найкрупніших міст Закарпаття Ужгородом і Мукачевом. Багато хто з місцевих жителів і дослідників пов'язує його назву з таким місцезнаходженням. Щоправда дехто резонно звертає увагу, що в назві поселення відображене «середнє» розташування Середнього могло бути не відносно міст, а відносно центру долини в якій розташоване село.

А ще існує давній переказ, що жителі тричі переселялися з місця на місце поки не осіли там де й зараз живуть їх нащадки.

Історія[ред.ред. код]

Місцевість, де нині Середнє, була заселена ще в давнину. Під час археологічних досліджень були виявлені предмети доби неоліту (IV тисячоліття до н. е.) та доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.).

Перша письмова згадка про Середнє, за «Історією міст та сіл Закарпатської області УРСР», відноситься до XIV століття.

Дивіться основну статтю: Середнянський замок.

Завдяки благодатному клімату тут великого розвитку набуло виноградарство. Про це є письмова згадка датована 1417 роком. Кількість населення зростала, адже через Середнє проходив ще й торговий шлях ЛьвівУжгород.

У середині XIV століття Середньому надаються міські привілеї, а король Карл І Роберт дарує містечко магнатам Другетам. Основну масу жителів складали кріпаки які протягом XIV-XV ст утратили свою незалежність а в подальшому були повністю закабалині феодалами . Закабалення набуло особливо жорсткий характер після поразки в повстанні 1514 року .Зпользувавшись цим, магнати і дворяни домоглися державою повної влади поміщиків-кріпостнеків над закрепощонними, возложив на них непосильну панщину. Палочі, після довготривалого протистояння на початку XV століття закріплюють Середнє за своїм родом.

1526 року після Битви під Могачем замок перейшов під владу дворянського роду Добо. Починається нова доба в історії села, пов'язана з родом Добо. Нові володарі зміцнюють замок і розвивають виноробство в Середньому.

У XVIIXVIII ст.ст. — багаторазова зміна господарів Середнянського замку. А в 1703-11 роках замку було завдано великої шкоди під час національно-визвольного повстання під керівництвом Ференца ІІ Ракоці.

Після придушення повстання Ракоці, габсбургські війська влаштовували терор в Закарпатських селах, так як багато українських селян брало активну участь у тому повстанні на боці мадяр. Наслідком терору стало масове знелюднення сіл та містечок Закарпаття. В 1720 році в Середньому проживало лише 2 корінні родини, 19 родин переселенців та 11 родин дворян.

Відтиск печатки Середнього 1860 року
Відтиск печатки Середнього 1860 року

Поступово Середнє поверталося до життя. В 1839 році в селі проживало вже 1578 чоловік. На той час стан кріпаків ще більше погіршилося, про що говорять численні скарги на свавілля поміщиків, адресування всудебние органи Ужанського комітату. Офіційно кожен кріпак повинен відпрацювати в господарстві поміщика 104 дня без тягла або 52 дня з волами, але поміщики прибігали до різних хитрощів, щоб збільшити кількість панщинних людей. В жалобі 14 січня 1839 крепостні писали що за кожні отработані ними 20 днів помещик И. Палфи защитував им еще по 5 - 6 днів ,а якщо хто то осмеливался виразити свое недовольство , тот подвергался жестокому ізбеттю .Все це посилювало зростання невдоволення з боку поневолених селянських мас. Хвиля революційної боротьби спалахнула 1848-1849 років в Угорщині, охопила і Середнє. У загонах революцеонной борьби Кошута боролися десятки жителів села. Сім'я Бордаш до наших днів зберегла свідоцтва про участь одного з їхніх предків у революції.Угорськи правителі формальний повинні були скасувати кріпосне право, але селяни, як і раніше залишалися в економічній залежності від поміщиків і церкви, які під час комасацію навіть збільшили свої володіння. Тільки сільський священик отримав за рахунок селян 32 Хольда орної землі. Становище селян особливо безземельних, було надзвичайно важким, вони часто голодували. Їм припадала харчуватися Вівсяні коржі і картоплею якої теж бракувало.

У XIX столітті Середнє мало статус «торгового містечка» і печатку з гербом: на срібному щиті — Божий Агнець із червоною корогвою, що стоїть на зеленій землі. 1904 року цей герб з незначною зміною (колір тла став блакитним) було підтверджено Міністерством внутрішніх справ Королівства Угорщини. В 1906 році населення досягло 1729 чоловік.

В кінці XIX ст більшість селян мали борги або великі недоїмки. На початку XX століття було утворено Середнянський повіт (округ) у складі Ужанського комітату. Коли в Росії 1917 року перемогла Велика Жовтнева соціалістична революція, трудящі села активізували боротьбу за своє соціалістичне і національне визволення . Так А. І. Ясенівський вступив в загін червоної армії, і громив білогвардійців Врангеля. У рідне село він повернувся тільки в 1922 році. 7 квітня 1919 року в селі були проведені вибори сільської ради. Але радянська влада проіснувала в селі недовго. В кінці квітня 1919 року війська Чехословаччини повернули свої землі. Почалися масові арешти, багато активістів і ініціатори радянської влади були кинуті в тюрми. У роки існування Чехословаччини в Закарпатті основна маса селян залишилася безземельним. Учредителями местной организации КПЧ (1922 год) были И. Калинич П. Машика И. Скиба Ю. Шипон М. Стричинец Ю. Шипон М. Стричинец и другие . А первым секретарем  был Ю. Шипон . У 1924 року комуністи Середнього організовали в окрузі великий зговор .У 1924 року комуністи Середнього організовали в окрузі велику змову виноградних робочих, підтримавши тим самим змову в Мукачеві та Берегові. Страйкуючі вимагали підвищення щоденної заробітної плати з 10 крон до 15 (16 квітня 1924). У 1925 КПЧ налічує 70 осіб. 15 березня 1939 року в Середнє вступила армія Угорщини. До того ж трудящі були позбавлені елементарних політичних прав і свобод.Особливо посилився терор тоді коли червона армія почала наближатися до Карпат. За роки окупації фашисти вбили 560 людей. 26 жовтня 1944 року Середнє було звільнено від окупантів. Народна влада села зробила багато щоб відновити зруйновані фашистами громадські будівлі села.

Виноградники Середнього 1967 року
Виноградники 1967 року
вїзд в село Середнє 1967 року
вїзд в село середнє

У селі починалася рух за створення колективного господарства. У квітня 1947 року був створений колгосп . Першим представником колгоспу був Ф. І. Шингляк . За перший рік наполегливої роботи колгоспу мав 25 коней і подарований військовою частиною автомашину, виростив добрий урожай. У 1952-1953 роках був переданий на баланс радгоспу колишній завод з виробництва шампанських вин і перебудований в вин завод. Середнянський колгосп посівши перше місце зі збору врожаю, а по валовому збору друге в Закарпатті. В Наприкінці 1959 до колгоспу "Середнянський" був приєднаний колгосп "Україна" (село Ірлява) з розвитку животноводством. В 1963 обща сума доходів колгоспу досягла 1050 руб .

З 1991 року Закарпаття вступило - у склад України.

Нині (2010) у селищі є храм, чоловічий францисканський монастир, монастир сестер Згромадження Ісуса, пекарня.

Сучасність[ред.ред. код]

Виноробство[ред.ред. код]

Середнє й за СРСР було відоме своїми винами, виробленими на місцевому заводі «Леанка». Так, 1966 року на міжнародній виставці в Софії середнянські вина «Троянда Закарпаття» (найвідоміше й найкоштовніше) та «Рислінг Закарпатський» були удостоєні золотих медалей, вино «Променисте» — срібної. Однак виновиробництво припинилось з початком горбачовської антиалкогольної компанії й переживало не найкращі часи на початку 1990-х років. Згодом вдалося відновити безперебійну роботу підприємства, а вже 2005 року з налагодженням постачання всіх необхідних складових «Троянди Закарпаття», з успіхом було відновлено вироблення цього вина.

Туризм[ред.ред. код]

Середнє має вже 2 туристичні марки:

Конфесії[ред.ред. код]

Ікона мироточить
Ікона мироточить

У Середньому є 3 храми. Перший храм — греко-католицький, розташований у центральній частині селища. Також є 2 храм православний(Успіння Пресвятої Богородиці). Біля православного храму розташований також третій храм римо-католицький. У ніч з п'ятниці на суботу (20.05.2016) у греко-католицькому храмі Успіння Пресвятої Богородиці замироточила ікона Пресвятої Богородиці з маленьким Ісусом на руках. [3]


Культура[ред.ред. код]

При греко-католицькому храмі створено Молодіжний центр у 2007 році. Перші основи центру заклав парох храму о. Іван Ісайович. За його ініціативи було залучено перших членів центру, організовано перші спільні акції, поїздки, катехитичний гурток, церковний хор. З 2012 року носить назву МО «Голос Серця». 2010 року вихованці центру зайняли друге місце у районних змаганнях з футболу; 2012 року — перше місце у районних змаганнях та Кубок з футболу імені Теодора Ромжі. 2012 року МО «Голос Серця» зайняв перше місце на Фестивалі духовної пісні. Початок 2013 року - виступ МО "Голос Серця" у філармонії м.Ужгород.[4]

В 2012 році МО "Голос Серця" перемогла у пісенному конкурсі "Духовна Пісня". За правилами конкурсу переможець організовує наступний фестиваль. Тому з 26.07.2013 по 28.07.2013 року "Духовна Пісня" пройшла в смт.Середнє. [5]

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. weather.in.ua
  3. UA-Reporter"
  4. Офіційний сайт МО «Голос Серця».
  5. Сторінка фестивалю "Духовна Пісня"

Посилання[ред.ред. код]