Середнє (смт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
смт Середнє
Srednee pgt coa 1860.gif
Герб
Середнянський замок
Середнянський замок
Середнє
Середнє на мапі Ужгородського району
Середнє на мапі Ужгородського району
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район/міськрада Ужгородський район
Рада Середнянська селищна рада
Код КОАТУУ: 2124855500
Облікова картка Облікова картка 
Основні дані
Засноване XIV століття
Статус з 1971 року
Площа  км²
Населення 4 044 (01.01.2016)[1]
Поштовий індекс 89452
Телефонний код +380 312
Географічні координати 48°32′21″ пн. ш. 22°30′44″ сх. д. / 48.53917° пн. ш. 22.51222° сх. д. / 48.53917; 22.51222Координати: 48°32′21″ пн. ш. 22°30′44″ сх. д. / 48.53917° пн. ш. 22.51222° сх. д. / 48.53917; 22.51222
Висота над рівнем моря 119 м[2]
Водойма Річка Віолла
Відстань
Найближча залізнична станція: Ужгород
До станції: 20 км
До райцентру:
 - фізична: 20 км
 - автошляхами: 22 км
До обл. центру:
 - фізична: 20 км
 - автошляхами: 22 км
Селищна влада
Адреса смт Середнє, вул. Закарпатська, 63
Карта
Середнє is located in Україна
Середнє
Середнє
Середнє is located in Закарпатська область
Середнє
Середнє

Commons-logo.svg Середнє у Вікісховищі

Сере́днє — селище міського типу, лежить на підгір'ї Вулканічних Карпат (Маковиці) між Ужгородом і Мукачевом на ріці Віолла, за адміністративним поділом відноситься до Ужгородського району, Закарпатської області. Розташоване воно на трасі М06E50 за 22 кілометри від обласного центру.

Назва[ред.ред. код]

Назва села відповідає розташуванню села відносно двох найкрупніших міст Закарпаття. Багато хто з місцевих жителів і дослідників пов'язує його назву з таким місцезнаходженням. Щоправда дехто резонно звертає увагу, що в назві поселення відображене «середнє» розташування Середнього могло бути не відносно міст, а відносно центру долини в якій розташоване село.

А ще існує давній переказ, що жителі тричі переселялися з місця на місце поки не осіли там де й зараз живуть їх нащадки.

Історія[ред.ред. код]

Місцевість, де нині Середнє, була заселена ще в давнину. Під час археологічних досліджень були виявлені предмети доби неоліту (IV тисячоліття до н. е.) та доби бронзи (ІІ тисячоліття до н. е.).

Перша письмова згадка про Середнє, за «Історією міст та сіл Закарпатської області УРСР», відноситься до XIV століття.

Однак Замок у Середньому був побудований тамплієрами (і це єдиний такий замок на території сучасної України) ще в XII столітті. Напівзруйнований, він зберігся до наших часів і поправу вважається однією з головних пам'яток Закарпаття.

Дивіться основну статтю: Середнянський замок.

В 1312 році замком в Середньому на якийсь час заволоділи монахи ордену св. Павла, однак уже менше ніж за десятиліття замком почергово починають володіти різноманітні угорські шляхетські роди.

Завдяки благодатному клімату тут великого розвитку набуло виноградарство. Про це є письмова згадка датована 1417 роком. Кількість населення зростала, адже через Середнє проходив ще й торговий шлях ЛьвівУжгород.

У середині XIV століття Середньому надаються міські привілеї, а король Карл І Роберт дарує містечко магнатам Другетам. Але інші магнати — Палочі, після довготривалого протистояння на початку XV століття закріплюють Середнє за своїм родом.

1526 року після Битви під Могачем замок перейшов під владу дворянського роду Добо. Починається нова доба в історії села, пов'язана з родом Добо. Нові володарі зміцнюють замок і розвивають виноробство в Середньому.

У XVIIXVIII ст.ст. — багаторазова зміна господарів Середнянського замку. А в 1703-11 роках замку було завдано великої шкоди під час національно-визвольного повстання під керівництвом Ференца ІІ Ракоці.

Після придушення повстання Ракоці, габсбургські війська влаштовували терор в Закарпатських селах, так як багато українських селян брало активну участь у тому повстанні на боці мадяр. Наслідком терору стало масове знелюднення сіл та містечок Закарпаття. В 1720 році в Середньому проживало лише 2 корінні родини, 19 родин переселенців та 11 родин дворян.

Поступово Середнє поверталося до життя. В 1839 році в селі проживало вже 1578 чоловік, в 1891 році — 1861. В селі діяв монастир. Але так як і руїни замку вже не могли претендувати на статус могутньої фортеці, так і село Середнє вже не могло претендувати на статус міста.

У XIX столітті Середнє мало статус «торгового містечка» і печатку з гербом: на срібному щиті — Божий Агнець із червоною корогвою, що стоїть на зеленій землі. 1904 року цей герб з незначною зміною (колір тла став блакитним) було підтверджено Міністерством внутрішніх справ Королівства Угорщини.

На початку XX століття було утворено Середнянський повіт (округ) у складі Ужанського комітату.

В 1919 році Середнє, як і все Закарпаття входить до складу Чехословаччини, в 1938 році — до складу Карпатської України, в 1939 році — до складу Угорщини, а 1944 року — до складу СРСР.

З 1991 року - у складі України.

Нині (2010) у селищі є храм, чоловічий францисканський монастир, монастир сестер Згромадження Ісуса, пекарня.

Сучасність[ред.ред. код]

Виноробство[ред.ред. код]

Середнє й за СРСР було відоме своїми винами, виробленими на місцевому заводі «Леанка». Так, 1966 року на міжнародній виставці в Софії середнянські вина «Троянда Закарпаття» (найвідоміше й найкоштовніше) та «Рислінг Закарпатський» були удостоєні золотих медалей, вино «Променисте» — срібної. Однак виновиробництво припинилось з початком горбачовської антиалкогольної компанії й переживало не найкращі часи на початку 1990-х років. Згодом вдалося відновити безперебійну роботу підприємства, а вже 2005 року з налагодженням постачання всіх необхідних складових «Троянди Закарпаття», з успіхом було відновлено вироблення цього вина.

Туризм[ред.ред. код]

Середнє має вже 2 туристичні марки:

Конфесії[ред.ред. код]

У Середньому 3 храми. Перший храм — греко-католицький, розташований у центральній частині селища. Також є православний(Успіння Пресвятої Богородиці). Біля православного храму розташований також римо-католицький.

Ікона мироточить

У ніч з п'ятниці на суботу (20.05.2016) у греко-католицькому храмі Успіння Пресвятої Богородиці замироточила ікона Пресвятої Богородиці з маленьким Ісусом на руках. [3]










Культура[ред.ред. код]

При греко-католицькому храмі створено Молодіжний центр у 2007 році. Перші основи центру заклав парох храму о. Іван Ісайович. За його ініціативи було залучено перших членів центру, організовано перші спільні акції, поїздки, катехитичний гурток, церковний хор. З 2012 року носить назву МО «Голос Серця». 2010 року вихованці центру зайняли друге місце у районних змаганнях з футболу; 2012 року — перше місце у районних змаганнях та Кубок з футболу імені Теодора Ромжі. 2012 року МО «Голос Серця» зайняв перше місце на Фестивалі духовної пісні. Початок 2013 року - виступ МО "Голос Серця" у філармонії м.Ужгород.[4]

В 2012 році МО "Голос Серця" перемогла у пісенному конкурсі "Духовна Пісня". За правилами конкурсу переможець організовує наступний фестиваль. Тому з 26.07.2013 по 28.07.2013 року "Духовна Пісня" пройшла в смт.Середнє. [5]

Персоналії[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2016 року (PDF(zip))
  2. weather.in.ua
  3. UA-Reporter"
  4. Офіційний сайт МО «Голос Серця».
  5. Сторінка фестивалю "Духовна Пісня"

Посилання[ред.ред. код]