Скотувата

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Скотувата (станція))
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Станція Скотувата

Костянтинівка — Ясинувата
Донецька залізниця
Лиманська дирекція
смт Верхньоторецьке

48°13′25″ пн. ш. 37°51′50″ сх. д. / 48.22361° пн. ш. 37.86389° сх. д. / 48.22361; 37.86389Координати: 48°13′25″ пн. ш. 37°51′50″ сх. д. / 48.22361° пн. ш. 37.86389° сх. д. / 48.22361; 37.86389
Рік відкриття 1871 (153 роки)
Колій 4
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Відстань до Києва, км 715
Відстань до Ясинуватої, км 14
Відстань до Костянтинівки, км 37
Код станції 490814 ?
Код «Експрес-3» 2214096 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса
Мапа
Скотувата. Карта розташування: Донецька область
Скотувата
Скотувата

Скотува́та — проміжна залізнична станція 5-го класу Лиманської дирекції Донецької залізниці на лінії Костянтинівка — Ясинувата між станціями Ясинувата (14 км) та Фенольна (13 км). Розташована у смт Верхньоторецьке Ясинуватського району Донецької області.

Через військові дії станція з 2014 року є кінцевою, залізничний рух далі у напрямку Ясинуватої не здійснюється.

Пасажирське сполучення[ред. | ред. код]

Рух поїздів по станції Скотувата
Маршрут сполучення Періодичність курсування
6011 Лиман — Скотувата Щоденно
6072 Скотувата — Лозова Щоденно
6003 Ізюм — Скотувата Щоденно
6004 Скотувата — Святогірськ Щоденно

9 вересня 2021 року о 08:00 в районі станції Скотувата розпочався обстріл з важкого озброєння з непідконтрольної Україні території. Снаряди падали на відстані 2-х км від станції. Наразі пошкоджень інфраструктури не було. Задля безпеки працівників станції та пасажирів було оперативно евакуйовано в укриття, а також припинено рух приміських електропоїздів № 6011/6072 сполученням Лиман — Скотувата — Лозова та № 6003/6004 сполученням Ізюм — Скотувата — Святогірськ до станції Фенольна[1].

З 23 вересня 2021 року відновлено звичайний графік руху приміських електропоїздів, що прямують до станції Скотувата[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання[ред. | ред. код]