Очеретине (станція)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Станція Очеретине

Покровськ — Донецьк/Ясинувата,
Очеретине — Горлівка
Донецька залізниця
Ясинуватська дирекція
смт Очеретине

Очеретине.JPG
48°14′29″ пн. ш. 37°36′42″ сх. д. / 48.24139° пн. ш. 37.61167° сх. д. / 48.24139; 37.61167Координати: 48°14′29″ пн. ш. 37°36′42″ сх. д. / 48.24139° пн. ш. 37.61167° сх. д. / 48.24139; 37.61167
Рік відкриття 1880 (137 років)
Кількість колій 4
Кількість платформ 2
Тип платформ(и) бічна, острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 773
Відстань до Покровська, км 38
Відстань до Ясинуватої, км 26
Відстань до Горлівки, км 41
Код станції 482708 ?
Код «Експрес-3» 2214041 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса

Очере́тине — вузлова вантажно-пасажирська залізнична станція Ясинуватської дирекції Донецької залізниці (з грудня 2014 року — Дніпровської дирекції Придніпровської залізниці[1]).

Розташована в смт Очеретине Ясинуватського району Донецької області на перетині ліній Покровськ — Донецьк/Ясинувата та Очеретине — Горлівка. Відстань до Желанної 16 км, до Авдіївки (14 км), до Новобахмутівки 21 км.

Історія[ред.ред. код]

Станція Очеретине отримала свою назву від балки Очеретиної, що розташована неподалік. Станція була відкрита разом із залізничною ділянкою Катерининської залізниці Синельникове — Ясинувата. У 1880-х роках XIX століття через станцію курсувала одна пара пасажирських (поштових) потягів на добу, у 1890-х роках їх було вже 2-3 на добу, а у 19161917 роках — до 6 на добу. Втім, великих поселень, на-кшталт околиць станції Желанна, в околицях станції Очеретине до революції не було; найбільшим було село Архангельське, що в 3 верстах на північний схід.

Станція Очеретине відома, насамперед, як пункт примикання залізниці на Трудову (Горлівку), яка була здана в експлуатацію у 1902 році. Двохколійну гілку від Попасної до Очеретине будувало акціонерне товариство Південно-Східних залізниць із метою вантажного обходу перевантаженого Дебальцевського вузлу. У 1901 році завершилася оренда Дебальцевського вузлу і відповідних колій вказаним товариством, і гілка перейшла до складу Катерининської залізниці. Відомча комісія, яка приймала готову гілку, визнала її як «зразок погано поміщеного капіталу» і закрила її для прямих вантажних сполучень. З гілки були зняті другі колії. До 1909 року вантажі цією залізницею рухались лише в місцевому сполученні; даних про пасажирське сполучення гілкою у 19021908 роках немає. До 1917 року на ділянці Очеретине — Горлівка курсувала одна пара пасажирських потягів. Але другу колію на залізниці Очеретине — Горлівка (Трудова) до Першої світової війни так і не відновили.

Станом на 1901 рік, в 4 верстах від станції Очеретине знаходився кам'яновугільний рудник Ривкінда й Бішлера, який знаходився в стадії будівництва. Геологічна розвідка знайшла в районі Очеретино 7 робочих пластів вугілля потужністю 0,7…1,2 м. Передбачалося пройти 4 шахти, одну з яких — облаштувати паровим підйомом.

Після відкриття Горлівської гілки для прямого вантажного сполучення, вантажообіг станції Очеретине збільшувався, в тому числі й за рахунок самої з'єднувальної гілки, для якої станція стала розпорядчою. Так, у 1909 році станція відправила майже 1,2 млн пудів різних вантажів, з них з Горлівської гілки — лише 83 тис. пудів. Прибуття вантажів на Очеретине склало 93 тис. пудів. У 1911 році відправлення по станції Очеретине досягло майже 1,5 млн пудів (з них 416 тис. пудів — з гілки), прибуття – 205 тис. пудів. У 1913 році — відповідно, більше 1,5 млн. пудів (з них 582 тис. пудів — з гілки) і 154 тис. пудів (з них 2 тис. пудів — на гілку).

У 1902 році станція Очеретине відправила лише 241 тис. пудів різних вантажів: ячмінь (145 тис. пудів), пшениця (94 тис. пудів), вугілля (2 тис. пудів). Прибуття вантажів складало 68 тис. пудів: вугілля (33 тис. пудів), лісові будматеріали (18 тис. пудів), сіль (8 тис. пудів), пшениця (4 тис. пудів), жито (2 тис. пудів), ячмінь (2 тис. пудів), дрова (1 тис. пудів). Вугілля, яке відправлялося, було «власного навантаження» по станції Очеретине. Вугілля, що у 1902 році було прийнято станцією Очеретине, цілком пішло на Горлівську гілку.

Путівник «По Катерининській залізниці» вказує на лісову пристань, яку обладнали по станції для прийому ліса, а також декілька приватних будинків, які займали перекупщики хліба. Крім того, станція відправляла пісок і вогнетривку глину, — їх видобували неподалік від Архангельського. Обсяги відправлення складали, відповідно, 500 і 900 вагонів щорічно. Неподалік від станції, у Василівській економії діяли кар'єр будівельного каміння і цегельно-черепичний завод.

Станом на 1917 рік, колійний розвиток станції Очеретине складав 26 колій, з них 2 — головних, 7 тупикових. Північніше пасажирської будівлі, де зараз територія селища, розміщувався Трудівський парк із досить потужним колійним розвитком, — для прийому й відправлення вантажів Горлівської гілки. Серед споруд: пасажирська будівля, 3 пасажирські платформи (одна з них — для потягу Горлівської гілки, розміщувалась по діагоналі відносно пасажирської будівлі), крита й відкрита товарні платформи, пакгауз, водонапірна будівля, склад сипких вантажів, і звісно — орендні ділянки під склади вантажів. Штат працівників станції Очеретине складав 30 чоловік, з них: 1 навальник станції, 3 помічника начальника, 4 сторожи, 1 касир, 1 вагар, 9 сигналістів, 8 стрілочників, 2 конторщики.

Що стосується подальшої історії з'єднувальної гілки Очеретине — Горлівка (Трудова), після громадянської війни Наркомат шляхів сполучення СРСР визнав її подальшу експлуатацію недоцільною, і після 1925 року гілку було демонтовано. На початку 1930-х років було визначено, що відновлення гілки Очеретине — Горлівка доцільне лише за умови її одночасної електрифікації. У випадку відновлення гілки без електрифікації, передбачалося побудувати її від Горлівки або Микитівки до самої станції Гришине. Напередодні Другої світової війни, залізницю почали будувати заново, і до осені 1941 року звели ділянку Горлівка — Батманка. Остаточно вказану гілку було відновлено як двохколійну, й одночасно електрифіковано, у 1966 році.

Нажаль, події 2014 року знов унеможливили наскрізний рух цією ділянкою.

Пасажирське сполучення[ред.ред. код]

На станції зупиняються приміські поїзди сполученням Чаплине — Авдіївка та Авдіївка — Покровськ[2].

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]