Єпископ: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 93.73.220.213 (обговорення) до зробленого SimondR
Мітка: Відкіт
Немає опису редагування
Рядок 5: Рядок 5:


З часом деякі єпископи почали прибирати, залежно від адміністративної ваги їхніх єпархій, [[титул]]и [[митрополит]]а, [[архієпископ]]а, [[патріарх]]а, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в [[благодать|благодаті]]. Вони [[Хіротонія|рукопокладають]] [[священик]]ів і [[диякон]]ів, призначають [[настоятель|настоятелів]] та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати [[миро]] й [[антимінс]]и. Як зовнішню ознаку єпископи, крім [[хрест]]а і [[Жезл (символ)|жезла]], носять [[панагія|панагію]] на грудях, [[саккос]], [[омофор]] і [[митра|митру]]. Судити єпископа може тільки [[собор]] єпископів. Кандидат на єпископській сан обирається виключно тільки серед [[пресвітер]]ів. Такий кандидат на нового єпископа [[Хіротонія|висвячує]]ться 2-3 кліриками в сані єпископа.
З часом деякі єпископи почали прибирати, залежно від адміністративної ваги їхніх єпархій, [[титул]]и [[митрополит]]а, [[архієпископ]]а, [[патріарх]]а, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в [[благодать|благодаті]]. Вони [[Хіротонія|рукопокладають]] [[священик]]ів і [[диякон]]ів, призначають [[настоятель|настоятелів]] та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати [[миро]] й [[антимінс]]и. Як зовнішню ознаку єпископи, крім [[хрест]]а і [[Жезл (символ)|жезла]], носять [[панагія|панагію]] на грудях, [[саккос]], [[омофор]] і [[митра|митру]]. Судити єпископа може тільки [[собор]] єпископів. Кандидат на єпископській сан обирається виключно тільки серед [[пресвітер]]ів. Такий кандидат на нового єпископа [[Хіротонія|висвячує]]ться 2-3 кліриками в сані єпископа.

[[Святий Іван Золотоустий|Св. Іоан Золотоустий]] каже що різниця єпископа від пресвітера лише в тім що єпископ може [[Рукопокладення|рукополагати]]: «Невелика різниця поміж єпископами і пресвітерами, бо й перші мають обов'язок вчити й дбати про Церкву і що (Апостол) сказав про єпископів, те ж засвоює і пресвітерам. Одним рукоположенням возвишуються єпископи і здається, цим лише одним вищість мають над пресвітерами. Блаженний [[Святий Єронім|Ієронім]] пише в Листі до Євагрія«Що творить єпископ поза рукоположенням, чого пресвитер не творить?» <ref>Ероним лист 85 «До Евагрія»</ref><ref>{{Cite book|url=http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2014/01/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87.pdf|title=ІВАН ТЕОДОРОВИЧ
Архієпископ У.А.П.Ц. в Америці й Канаді|last=|first=|year=2009|editor-last=СОХАНЬ|editor-first=П.|editor2-last=ПРЕЛОВСЬКА|editor2-first=Ірина|editor3-last=БУРІМ|editor3-first=Д.|publisher=Архангельський глас|location=Київ|pages=147|language=|type=pdf|isbn=}}</ref>


В [[Україна|Україні]] довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи [[архиєрей|архиєреї]], що самі правили єпархією, але в [[XVII]] ст. на допомогу [[Греко-Католицька Церква|греко-католицьким]] правлячим єпископам прийшли «вікарні» єпископи, чи [[вікарій|вікарії]]. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з [[XVIII]] ст., а з кінцем [[XIX]] ст. їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З [[1917]] р. на [[Наддніпрянщина|Наддніпрянщині]] було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.
В [[Україна|Україні]] довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи [[архиєрей|архиєреї]], що самі правили єпархією, але в [[XVII]] ст. на допомогу [[Греко-Католицька Церква|греко-католицьким]] правлячим єпископам прийшли «вікарні» єпископи, чи [[вікарій|вікарії]]. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з [[XVIII]] ст., а з кінцем [[XIX]] ст. їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З [[1917]] р. на [[Наддніпрянщина|Наддніпрянщині]] було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.
Рядок 27: Рядок 30:
* «[[Українська Мала Енциклопедія]]», проф. [[Євген Онацький]]
* «[[Українська Мала Енциклопедія]]», проф. [[Євген Онацький]]


== Примітки ==
{{chris-stub}}
<references />{{chris-stub}}
{{Православний клір}}
{{Православний клір}}
{{Католицька ієрархія}}
{{Католицька ієрархія}}

Версія за 21:45, 28 вересня 2018

Йоган Отто фон Ґеммінґен — католицький єпископ
Димитрій (Туптало) - православний єпископ
Геральдична форма для гербу католицького єпископа

Єпи́скоп (грец. επίσκοπος — «наглядач») — найвищий керівник церковного життя кожної єпархії у більшості християнських церков. Назва «єпископ» походить з апостольських часів і означає «наглядач»: апостоли ставили єпископів як своїх заступників, і тому їхня церковна влада вважається не залежною ні від кого і обмеженою тільки територією своєї єпархії, поза яку вона не може виходити, щоб не порушувати компетенцій інших єпископів.

З часом деякі єпископи почали прибирати, залежно від адміністративної ваги їхніх єпархій, титули митрополита, архієпископа, патріарха, але всі єпископи, незалежно від різної ваги їхніх адміністративних функцій, уважаються рівними в благодаті. Вони рукопокладають священиків і дияконів, призначають настоятелів та інших духовників і зміщають їх. Їм належить право нагороджувати за пильну службу і судити підлегле їм духовенство за протиканонічні та неморальні вчинки, єпископам належить виключне право освячувати миро й антимінси. Як зовнішню ознаку єпископи, крім хреста і жезла, носять панагію на грудях, саккос, омофор і митру. Судити єпископа може тільки собор єпископів. Кандидат на єпископській сан обирається виключно тільки серед пресвітерів. Такий кандидат на нового єпископа висвячується 2-3 кліриками в сані єпископа.

Св. Іоан Золотоустий каже що різниця єпископа від пресвітера лише в тім що єпископ може рукополагати: «Невелика різниця поміж єпископами і пресвітерами, бо й перші мають обов'язок вчити й дбати про Церкву і що (Апостол) сказав про єпископів, те ж засвоює і пресвітерам. Одним рукоположенням возвишуються єпископи і здається, цим лише одним вищість мають над пресвітерами. Блаженний Ієронім пише в Листі до Євагрія«Що творить єпископ поза рукоположенням, чого пресвитер не творить?» [1][2]

В Україні довгий час були тільки «правлячі» єпископи, чи архиєреї, що самі правили єпархією, але в XVII ст. на допомогу греко-католицьким правлячим єпископам прийшли «вікарні» єпископи, чи вікарії. В Наддніпрянській Україні вікарії відомі з XVIII ст., а з кінцем XIX ст. їх число сильно зростає: київська єпархія мала чотирьох вікаріїв, а херсонська трьох. З 1917 р. на Наддніпрянщині було 10 правлячих єпископів і 22 вікарних.

Див. також

Джерела

Примітки

  1. Ероним лист 85 «До Евагрія»
  2. СОХАНЬ, П.; ПРЕЛОВСЬКА, Ірина; БУРІМ, Д., ред. (2009). ІВАН ТЕОДОРОВИЧ Архієпископ У.А.П.Ц. в Америці й Канаді (PDF) (pdf). Київ: Архангельський глас. с. 147.