Баловне
| село Баловне | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область |  Миколаївська область
| ||||
| Район | Новоодеський район | ||||
| Рада | Баловненська сільська рада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA48060110020074710 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1679 | ||||
| Населення | 2 792 | ||||
| Площа | 2,95 км² | ||||
| Густота населення | 946,44 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 56664 | ||||
| Телефонний код | +380 5167 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 47°03′26″ пн. ш. 31°53′54″ сх. д. / 47.05722° пн. ш. 31.89833° сх. д.Координати: 47°03′26″ пн. ш. 31°53′54″ сх. д. / 47.05722° пн. ш. 31.89833° сх. д. | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
27 м[1] | ||||
| Водойми | річка Південний Буг | ||||
| Відстань до районного центру |
47 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Баловне | ||||
| Відстань до залізничної станції |
5 км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | с. Баловне, вул. Леніна, 93 | ||||
| Карта | |||||
  Баловне | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Ба́ловне — село в Україні, в Новоодеському районі Миколаївської області, центр сільської ради. Розташоване на лівому березі річки Південного Бугу, за 47 км на південь від районного центру і за 5 км від залізничної станції Баловне. Населення становить 2 792 осіб.
Історичні відомості
Село засноване напикінці XVII століття запорізьким козаком Баловним, звідки, вважають, і походить його назва. Пізніше сюди прибули переселенці з Чернігівської і Київської губерній.
З XVIII століття належало до Гур'ївської волості Херсонського повіту Херсонської губернії. Станом на 1886 рік у ньому мешкало 1 598 осіб, налічувалось 316 дворів, існували православна церква, земська поштова станція, три лавки[2].
Після встановлення радянської влади, у 1920 році в селі були створені партійний і комсомольський осередки, комітет незаможних селян, у 1920–1922 роках організовано сім товариств із спільної обробки землі.
Станом на 1970 рік в селі мешкало 2 330 чоловік. Тут була розміщена центральна садиба колгоспу імені Кірова, за яким було закріплено 3 594 га орної землі. Господарство вирощувало зернові культури та займалось тваринництвом, видавало багатотиражну газету «Прапор комунізму». За виробництвом вовни колгосп займав перше місце в районі. За трудові успіхи багато колгоспників буди відзначені радянськими орденами і медалями, зокрема голова колгоспу Є. І. Карач, пташниця В. Д. Кучеренко і рільник П. І. Яновський — орденом Трудового Червоного Прапора. В селі працювали середня школа, дитячий садок, будинок культури, бібліотека. У 1967 році хоровому колективу будинку культури було присвоєно звання народного.
Археологічні знахідки
Поблизу села в кургані скіфських часів знайдено довгий меч та золотий перстень.
Пам'ятники
В центрі села, на братській могилі 32-х воїнів, що загинули під час відвоювання села в роки німецько-радянської війни, у 1965 році встановлено обеліск.
Символіка
30 липня 2009 року, рiшенням № 13 XXII сесії селищної ради у селі була затвердежна офіційна символіка — герб і прапор. Автор обох символів І. Янушкевич[3][4].
Релігія
18 вересня 2011 року в селі освящено та урочисто відкрито Храм Різдва Пресвятої Богородиці[5].
Примітки
- ↑ Погода в селі Баловному
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
- ↑ Українська геральдика
- ↑ Українська геральдика
- ↑ Регіональний інформаційний портал «Прибужжя»
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
| |||||||||||
| ||||||||
| ||||||||