Степанюк Борислав Павлович
Борислав Павлович Степанюк | ||||
---|---|---|---|---|
Борислав Степанюк в 1954 році | ||||
Народився |
16 липня 1923 с. Канівщина Чернігівської області | |||
Помер |
12 травня 2007 (83 роки) Київ, Україна | |||
Громадянство | Україна | |||
Національність | українець | |||
Діяльність | письменник | |||
Alma mater | КДУ ім. Т. Шевченка (1947) і Прилуцький гуманітарно-педагогічний фаховий коледж імені І. Я. Франка (1941)[1] | |||
Заклад | В-во «Український письменник» | |||
Мова творів | українська | |||
Жанр | вірш, поема, сонет, балада | |||
Членство | СП СРСР | |||
Партія | КПРС[2] | |||
Учасник | німецько-радянська війна | |||
Нагороди | ||||
|
Борисла́в Па́влович Степаню́к (народився 16 липня 1923, село Канівщина Чернігівської області —† 12 травня 2007, Київ) — український поет, перекладач з литовської та чуваської літератури, журналіст. Функціонер комуністичних органів СРСР в Україні.
Література[ред. | ред. код]
Народився у родині селянина. Учасник війни. Був бійцем-диверсантом, воював на Ленінградському і Волховському фронтах у сталінській армії. В одному з боїв тяжко поранений. Перебуваючи на лікуванні в Киргизстані, навчався в Киргизькому педінституті, друкуватися у газеті «Иссык-кульская правда».
Нагороджений радянськими орденами Вітчизняної війни 1-го та 2-го ст., медалями.
1944 повертається в Україну і працює секретарем Яблунівського райкому ЛКСМУ (Чернігівщина). Потім продовжує навчання в Київському університеті.
Після закінчення університету довгий час працював у видавництві «Радянський письменник» (1947—1986): завідувач редакції поезії, заступником головного редактора видавництва «Радянський письменник», редактором щоквартальника «Поезія».
Творча діяльність[ред. | ред. код]
Друкуватися почав з 1943 у газеті «Иссык-кульская правда» (Киргизстан). Починаючи з 1945 друкують у московській пресі — в газетах, журналах, а також у молодіжних альманахах.
Член СП СРСР з 1948 року.
Автор багатьох збірок лірики та поем.
Твори[ред. | ред. код]
Поетичні збірки
- «Назустріч веснам» (1948)
- «Б'ють куранти» (1950)
- «Ровесниці» (1951)
- «З відкритим чолом» (1952)
- «Батьківське вогнище» (1955)
- «Ясна далечінь» (1956)
- «Чекаючи весілля» (1960)
- «Крізь сльози любові» (1962)
- «В польовому вінку» (1963)
- «Іменем сонця» (1966)
- «Доземний уклін» (1967)
- «Коса до пояса» (1968)
- «Журавлики-веселики» (1969)
- «Баладний лад» (1972)
- «Синьоокий мій липень» (1973)
- «П'ять пелюсток вогню» (1980)
- «Поетичний триптих» (1980)
- «Вибрані твори» у 2-х томах (1983)
- «Поезії» (1993)
- «Там, за Удаєм-рікою» (1993)
- «На грані часу» (1994)
- «Поеми вогню і болю» (1999)
- «Обпалена всіма вітрами» (2000)
- «В перебігу літ і доль»
- «На хвилях Дажбог-ріки»
- «І час воскрес» (2002)
- «Струни комузу». (Переклади, 2003)
Плідно працював і в галузі поетичного перекладу з російської, киргизької, чуваської. Переклав книжки Ю. Марцінкявічюса, А. Токомбаєва, Т. Сатилганова, М. Абилкасимової, А. Веяна, А. Велюгіна, М. Міршакара, X. Берулави, С. Єралієва, Т. Уметалієва, С. Джусуєва та ін.).
Нагороди та пошанування[ред. | ред. код]
За плідну поетичну та перекладацьку роботу нагороджений Почесними Грамотами Президій Верховної Ради України, Киргизької РСР та Чуваської АРСР. Заслужений працівник культури УРСР, Киргизької РСР, Чуваської АРСР. Борислав Степанюк є лауреатом премій імені В. Сосюри та М. Коцюбинського.
За поему «Діалог Сеспеля з Україною», твори з книги «Уклін тобі, Киргизіє» та «Синьоокий мій липень», а також за популяризацію творів братніх літератур у перекладах удостоєний премії ім. Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (1974) та М. Рильського (2004) "за високохудожні переклади найкращих зразків киргизької поезії, що увійшли до книги «Струни комуза» (Комуздун кылдары).
Одна з вулиць його рідного села носить ім'я Б. Степанюка.
В журналі «Перець» №12 за 1983р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца , присвячений 60-річчю митця.[3]
Джерела[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Письменники Радянської України. 1917—1987: Біобібліографічний довідник/ Упорядники В. К. Коваль, В. П. Павловська.— К.: Рад. письменник, 1988.—719 с.
- Письменники Радянської України: Біобібліографічний довідник /Упорядник Олег Килимник.— К.: Рад. письменник, 1960.—579 с.
Посилання[ред. | ред. код]
- Степанюк Борислав Павлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 946.
Це незавершена стаття про українського письменника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ http://www.pryluky-dytbiblioteka.edukit.cn.ua/literaturne_zhittya/pisjmenniki_priluchchini/stepanyuk_borislav/
- ↑ http://ukr-lit.net/stepanjuk.html
- ↑ Журнал перець 1983 12. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 16 квітня 2021.
- Народились 16 липня
- Народились 1923
- Померли 12 травня
- Померли 2007
- Померли в Києві
- Випускники Київського університету
- Випускники Прилуцького гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені І. Я. Франка
- Члени Спілки письменників СРСР
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Нагороджені Почесною грамотою Президії ВР УРСР
- Заслужені працівники культури України
- Лауреати Літературної премії імені Павла Тичини
- Лауреати премії імені Максима Рильського
- Заслужені працівники культури Чуваської АРСР
- Українські письменники
- Українські поети
- Українські перекладачі