Кобів Йосип Устимович
| Йосип Кобів | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
10 січня 1910 Львів | |||
| Помер |
22 листопада 2001 (91 рік) Львів | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Українська Радянська Соціалістична Республіка Україна | |||
| Діяльність | класичний філолог | |||
| Alma mater | Львівський університет | |||
|
| ||||
Йосип Устимович Кобів (10 січня 1910, Львів — 22 листопада 2001, там само) — український філолог-класик, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, член Національної спілки письменників України (1992), дійсний член Наукового товариства ім. Тараса Шевченка (1993).
Лауреат премії імені Максима Рильського за переклади «Порівняльних життєписів» Плутарха та Платонового діалогу «Федон» (1993).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у Львові. Закінчив Львівський університет (1934), де залишився викладати. Редактор наукового збірника «Питання класичної філології» (1959—1973), в якому друкувалися праці відомих філологів-класиків Й. Тронського, О. Лосєва, В. Ярхо, А. Тахо-Годі, А. Урушадзе.
У 1973 «за підозрою у націоналістичних поглядах» був недопущений до захисту докторської дисертації і звільнений з роботи. У 1991 році після відновлення державної незалежності України Йосипа Кобова було поновлено на роботі в Університеті, де він працював до виходу на пенсію в 1996 році.
1992 року Йосипа Кобова обрали дійсним членом Наукового товариства ім. Т. Шевченка, а 1993 року Йосипові Кобову надано вчене звання професора кафедри класичної філології. У тому ж 1993 році Йосипа Кобова відзначено премією імені Максима Рильського за переклади «Порівняльних життєписів» Плутарха та Платонового діалогу «Федон».
Син Юрій Кобів, доктор біологічних наук.[1]
Переклади[ред. | ред. код]
Автор п'ятдесяти перекладів творів мислителів і письменників Античності та Відродження, серед яких: «Поетика» Аристотеля (співавт. Ю. Цимбалюк), діалоги Платона, «Сатирикон» Петронія, «Листи темних людей» Ульріха фон Гуттена, «Метаморфози, або Золотий осел» Апулея (співавт. Ю. Цимбалюк), «Утопія» Томаса Мора, «Домашні бесіди» Еразма Роттердамського.
Окремі книжки[ред. | ред. код]
У серії «Вершини світового письменства», у співавторстві з Юрієм Цимбалюком, видано збірку античних новел «Дамоклів меч» (1984), в якій вміщено твори Геродота, Езопа, Лукіана, Еліана та інших.
Переклади фрагментів з праць Аристотеля, Цицерона, Плінія Старшого (співавт. Ю. Цимбалюк), діалог «Про танець» Лукіана із післямовою та коментарями вийшли окремою збіркою «Віхи в історії античної естетики» (1988).[2]
Підручники[ред. | ред. код]
Сливка Р. Ю., Кобів Й. У. Латинська мова. Підручник для медичних училищ. — Київ: Здоров'я, 1965. — 168 с.
Літературознавчі статті[ред. | ред. код]
- Вергілій і його епічна поема (1972) [Архівовано 17 Квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Визначна пам'ятка античного роману (1982) [Архівовано 17 Квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Еразм Роттердамський і його сатиричне перо (1993) [Архівовано 26 Листопада 2016 у Wayback Machine.]
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ольга Назаренко. До сторіччя від дня народження Йосипа Кобіва. Архів оригіналу за 11 Листопада 2018. Процитовано 16 Квітня 2018.
- ↑ Роксоляна Зорівчак. Йосип Кобів. Архів оригіналу за 17 Квітня 2018. Процитовано 16 Квітня 2018.
Посилання[ред. | ред. код]
- Кобів Йосип Устимович // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 262. — ISBN 978-966-439-921-7.
- Уляна Головач, Андрій Ясіновський СТУДІЇ З КЛАСИЧНОЇ ФІЛОЛОГІЇ [Архівовано 19 Квітня 2019 у Wayback Machine.] (1944−2012)//Неперервна філологія: класичні, візантинологічні та неоелліністичні студії в Україні ХХ століття [Текст]: [колект. монографія] / Ніна Клименко [та ін.] ; [відп. ред. Ніна Клименко] ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, Ін-т філології, Укр. катол. ун-т, Каф. класич., візант. і середньовіч. студій, Посольство Грецької Республіки в Україні. — Львів: Вид-во Львів. політехніки, 2014. — С. 13-110.
|
