Романкове

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Романкове — історична місцевість Кам'янського, західна правобережна частина міста, колишнє запорозьке містечко на правому березі Дніпра. Найстаріша частина міста Кам'янське.

Мапа

Історичні відомості[ред. | ред. код]

Частина серії статей на тему:
Голодомор
Жертви Голодомору
Категорія КатегоріяСтаття-список Списки Портал

З назвою Романкова пов'язані зафіксовані у 1630-х роках французьким інженером Гійомом де Бопланом тутешні: дніпровський Романів острів, Романів пагорб та Романова переправа. За однією версією назва місцевості пов'язана з легендарним козаком Романюхою,який жив тут і господарював. За іншою версією — з іменем Київського князя Романа Святославича (Красного) (під час повернення з походу на дніпровській переправі поблизу сучасного Романкова було вбито онука Ярослава Мудрого – молодого князя Романа Святославовича. Князя вбили половці в 1079 році[1].)

  • Романкове спочатку було багатим запорозьким займищем. У 17341775 роках входило до Кодацької паланки. Сучасне селище Аули було західною частиною Романкова (або за імперською адміністрацією 2-м Романковим).
  • На 1859 рік Романкове (з підселком Аул) було державним селом, 1-ю становою квартирою Катеринославського повіту. Тут було 831 подвір'я, 2 православні церкви, сільське училище, поштова станція, 3 ярмарки, переправа через Дніпро й мешкало 5636 особи[2].
  • Точної дати заснування села Романкове в історичній літературі не знайденно. Однак, ціла низка істориків у своїх книгах стверджують, що Романкове виникло в другій половині 17 століття. Тобто за 50-100 років до дати заснування Кам'янського.

Було центром Романківської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії. На 1886 рік тут мешкало 3557 осіб, що мали 663 дворових господарства, існували волосне правління, православна церква, школа, 8 магазинів, 3 ярмарки на рік. За 3 версти — поштова станція, 2 постоялих двори[3]. З 1914 по 1925 в Романківській школі працював вчителем Моцний Євген Феодосійович (1870- пр. 1935)[4]

  • За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 6207 осіб (3131 чоловічої статі та 3076 — жіночої), з яких 6114 — православної віри[5].

Будівництво Дніпровського заводу, яке розпочалося європейськими бізнесменами на території села Кам'янське у 1887 році, докорінно змінило ситуацію в регіоні. Кількість жителів цього населеного пункту 1896 року різко зросла до 18 тисяч жителів. Вулиці та будівлі Кам'янського швидко облаштовувалися і дедалі менше нагадували сільську місцевість. 1912 року тепер уже Романкове увійшло до Кам'янської волості.

Сучасне Романкове — престижний придніпровський, переважно приватно забудований район Кам'янського. Трамвайне сполучення з містом.

Археологія[ред. | ред. код]

На території селища під час проведення експедиції 1957 року у заплаві Дніпра перед будівництвом Середньодніпровської ГЕС знайдені пам'ятки палеоліту. Залишки людини сапіентного типу з декількох перевідкладеного мустьєрських стоянок без виразного геологічного датування. Зокрема сильно фосилізованій стегнова кістка і 2 плечові кістки високорослої людини з переважанням рис сапієнса. Археологами відзначаються риси подібності між знаряддями, виявленими в Романкове (двосторонні трикутні наконечники) й в стоянках Криму, наприклад в Старосілля.

Голодомор: масове поховання у Романковому[ред. | ред. код]

Персоналії[ред. | ред. код]

  • Романова Галина Федорівна (1918—1944) — радянський лікар, учасниця Другої Світової війни, діячка антифашистської організації «Інтернаціональний союз».

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[6][7][ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шапочкіна І. В. Завідувачка експозиційного відділу музею історії м. Кам'янське. Історія та топоніміка Кам’янского кін. XIX- поч. XX ст. Процитовано 20 жовтня 2016.
  2. Списки населенныхъ мѣстъ Российской империи, составленные и издаваемые Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства внутренних дѣлъ (По свѣдѣніям 1859 года). Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Т. VIII. Екатеринославская губернія с Таганрогскимъ градоначальствомъ. СанктПетербургъ. 1863. — V + 152 с., 1863. (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Эпоха Моцных-Строменко из села Соленое/The era of Motsny-Stromenko from the village Solone, Ukraine (uk-UA) , процитовано 24 квітня 2022
  5. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-63. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  6. Журналист (16 серпня 2020). В этом году Каменскому 270 лет. А Романково-то – старше (подробности, фото). Событие (рос.). Процитовано 6 липня 2022.
  7. Виктор. О ПОСЕЛЕНИЯХ РОМАНКОВО И АУЛЫ В ИСТОРИЧЕСКОЙ МЕСТНОСТИ КАМЕНСКОЕ-ВЕРХНЕДНЕПРОВСК. disk-sport.com (uk-ua) . Процитовано 6 липня 2022.