Вищетарасівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Вищетарасівка
Країна Україна Україна
Область Дніпропетровська область
Район Нікопольський
Громада Мирівська сільська громада
Облікова картка Вищетарасівка 
Основні дані
Засноване 1740
Населення 3 819
Поштовий індекс 53563
Телефонний код +380 5668
Географічні дані
Географічні координати 47°34′17″ пн. ш. 34°52′16″ сх. д. / 47.57139° пн. ш. 34.87111° сх. д. / 47.57139; 34.87111Координати: 47°34′17″ пн. ш. 34°52′16″ сх. д. / 47.57139° пн. ш. 34.87111° сх. д. / 47.57139; 34.87111
Середня висота
над рівнем моря
27 м
Водойми Дніпро
Місцева влада
Адреса ради Дніпропетровська обл., Нікопольський р-н, селище Мирове, вул. Правобережна, 49
Сільський голова Сівак Олександр Володимирович
Карта
Вищетарасівка. Карта розташування: Україна
Вищетарасівка
Вищетарасівка
Вищетарасівка. Карта розташування: Дніпропетровська область
Вищетарасівка
Вищетарасівка
Мапа
Мапа

Вищетара́сівка — село в Україні, у Мирівській сільській громаді Нікопольського району Дніпропетровської області. Населення — 3 819 мешканців.

Географія[ред. | ред. код]

Село Вищетарасівка розташоване на правому березі Каховського водосховища (р. Дніпро), вище по течії на відстані 5 км розташоване село Червонодніпровка, нижче за течією на відстані 7 км розташоване село Новокам'янка, на протилежному березі — село Благовіщенка. Через село проходить автошлях Т 0435.

Археологія[ред. | ред. код]

На території села виявлено поселення епохи пізньої бронзи із залишками бронзоливарної виробництва і раньослов'янське поселення Черняхівської культури.

Історія[ред. | ред. код]

Козацьке селище Тарасівка було засноване 1740 р.[1] і знаходилось у складі Кодацькій паланці Запорожжя. У Тарасівці був зимівник останнього кошового отамана Петра Калнишевського.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Вищетарасівської волості Катеринославського повіту Катеринославської губернії мешкало 1162 особи, налічувалось 186 дворів, існували православна церква, школа, лікарня, 3 лавки, відбувалось 3 ярмарки на рік[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2370 осіб (1238 чоловічої статі та 1132 — жіночої), з яких 2339 — православної віри[3].

За часи УРСР у селі знаходилася центральна садиба колгоспу ім. В. І. Леніна, за яким було закріплено 8363 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 7451 га орних земель. Головне виробничий напрям — вирощування зернових культур, м'ясо-молочне тваринництво. Розвинені також садівництво і городництво. У ньому були допоміжні підприємства — консервний завод, млин, олійниця, хлібопекарня. За високі виробничі показники колгосп чотири рази нагороджувався дипломами 1-й і 2-го ступеня та медалями Виставки досягнень народного господарства СРСР.

Населення[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 3984 особи, з яких 1865 чоловіків та 2119 жінок[4].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3792 особи[5].

До 17 липня 2020 року, після адміністративно-територіальнох реформи, село перебувало в складі Томаківського району.

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]

Мова Відсоток
українська 92,56 %
російська 6,76 %
білоруська 0,50 %
болгарська 0,03 %
гагаузька 0,03 %
молдовська 0,03 %

Сьогодення[ред. | ред. код]

На території села — середня школа, восьмирічна школа-інтернат і початкова школа, у яких 69 вчителів навчають 679 учнів, будинок культури із залом на 500 місць, бригадний клуб на 150 місць, бібліотека з фондом 15 636 книг, лікарня та амбулаторія, дитячі ясла-сад, відділення зв'язку, ощадкаса, будинок побуту, універмаг, магазин готового одягу.

Відомі люди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://ukrssr.com.ua/dnipro/tomakivskiy/vishhetarasivka-tomakivskiy-rayon-dnipropetrovska-oblast
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-59. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) — Регіон, Рік, Категорія населення, Стать (12.01.1989). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) — Регіон, Рік (05.12.2001). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) — Регіон, Рік, Вказали у якості рідної мову (05.12.2001). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 листопада 2019. 

Література[ред. | ред. код]

  • Вищетара́сівка // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Дніпропетровська область / А.Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.847
  • Вищетарасівка — любов моя : [історія села Томаків. р-ну Дніпропетров. обл.] / В. А. Кулик. — Дніпропетровськ : Маковецький Ю. В., 2009. — 73, [1] с., [11] арк. іл. : портр. — Бібліогр.: с. 72—73 (30 назв). — ISBN 978-966-1507-02-8

Посилання[ред. | ред. код]