Сєверцов Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сєверцов Олексій Миколайович
Северцов, Алексей Николаевич
Сєверцов Олексій Миколайович
Сєверцов Олексій Миколайович
Народився 11 (23) вересня 1866(1866-09-23)
Москва, Російська імперія
Помер 19 грудня 1936(1936-12-19) (70 років)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперіяСРСР СРСР
Національність Росіянин
Alma mater Московський університет
Галузь наукових інтересів Еволюційна біологія
Заклад Московський університет, Тартуський університет, Київський університет
Вчене звання Доктор біологічних наук
Науковий ступінь Професор
Науковий керівник О. М. Мензбір
Відомі учні І. І. Шмальгаузен, М. М. Воскобойников
Відомий завдяки: Еволюційна морфологія та екологія тварин
Батько М. О. Сєверцов
Нагороди


CMNS: Сєверцов Олексій Миколайович на Вікісховищі

Сє́верцов Олексі́й Микола́йович (* 11 (23) вересня 1866(18660923), Москва, Російська імперія — †19 грудня 1936, Москва, РРФСР, СРСР) — російський і радянський зоолог, еволюційний біолог, ембріолог, професор порівняльної анатомії Тартуського (з 1899), Київського (1902—1911) та Московського університетів; дійсний член АН СРСР (з 1920) та АН УРСР (з 1925).

Життєпис[ред.ред. код]

Закінчив Московський університет (1890). Учень М. О. Мензбіра. З 1899 професор Юр'ївського університету, з 1902 — Київського університету, в 19111930 — Московського університету. У 1930 з ініціативи та за участю Сєверцова в системі АН СРСР була організована лабораторія еволюційної морфології, перетворена в 1935 на інститут еволюційної морфології і палеозоології (нині Інститут проблем екології і еволюції імені А. М. Сєверцова РАН). Основні праці з метамерії голови (1891 — 1901) і походження парних кінцівок хребетних тварин (1900, 1908, 1926), а також дослідження з еволюції нижчих хребетних (19161927) отримали світове визнання. У філогенетичних роботах прагнув зіставити дані порівняльно-анатомічних і ембріологічних досліджень з палеонтологічними фактами; підкреслював необхідність вивчати при з'ясуванні філогенезу будову, розвиток та функціональне значення всіх систем органів. Висунув теорію походження п'ятипалої кінцівки з 7 — 10-променевої кінцівки предків, що сталася, у свою чергу, від багатопроменевого плавця стародавніх рибоподібних форм.

Сєверцов — засновник еволюційної морфології тварин. Їм з'ясовані шляхи та напрямки біологічного та морфо-фізіологічного прогресу і регресу, створено вчення про типи (модусу) філогенетичних змін органів та функцій і філогенетичних кореляціях (координаціях). Сєверцов встановив основні напрямки, якими досягається біологічний прогрес. Це ароморфоз — підвищення інтенсивності життєдіяльності організму, ідіоадаптація (окреме пристосування до умов існування). Центральне місце в теоретичному доробку Сєверцова займає проблема взаємовідношення індивідуального і історичного розвитку (див. біогенетичний закон). Розробив теорію філембріогенезу, згідно з якою еволюція здійснюється шляхом зміни ходу онтогенезу. Закономірності еволюції, з'ясовані Сєверцовим, узагальнені ним у монографії «Морфологічні закономірності еволюції» (нім. вид. 1931, укр. вид., розширене і доповнене, 1939). Сєверцов — творець радянської школи морфологів-еволюціоністів. Олексій Миколайович створив наукові школи — київську і московську. У 1969 засновано премію імені О. М. Сєверцова.

Джерела[ред.ред. код]

Велика радянська енциклопедія

Література[ред.ред. код]

  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж ; Нью-Йорк : Молоде життя ; Львів ; Київ : Глобус, 1955—2003.
  • Матвеев Б.С. и Дружинин А.Н. Жизнь и творчество А. Н. Северцова // Памяти академика А.Н. Северцова. - М.—Л., 1939. - Т. 1.
  • Северцова Л.Б. Алексей Николаевич Северцов. Биографический очерк. - М.—Л., 1946.
  • Алексей Николаевич Северцов. Библиография / Сост. А.А. Махотин и Д.Л. Марголина. - М.—Л., 1951.
  • Яблоков А.В. Выдающийся отечественный эволюционист. (К 100-летию со дня рождения А.Н. Северцова)// Журн. эволюц. биохимии и физиологии. - 1966. - Т. 2, № 6.
  • Воробьева Э.И., Феоктистова Н.Ю. Академик А.Н. Северцов и современность // Журн. рбщ. биологии. - 2008. - Том 69, № 2, Март-Апрель. - С. 84-93.