Конрад Воддінгтон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Конрад Гел Воддінгтон
англ. Conrad Hal Waddington
Народився 8 листопада 1905(1905-11-08)
Івшем, Вустершир, Велика Британія
Помер 26 вересня 1975(1975-09-26) (69 років)
Единбург, Велика Британія
Місце проживання Велика Британія
Громадянство
(підданство)
Flag of the United Kingdom.svg Велика Британія
Діяльність палеонтолог, генетик, викладач університету
Alma mater Кембриджський університет
Сфера інтересів ембріологія, генетика, еволюційна біологія
Заклад Единбурзький університет
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор філософії з ембріології
Член Леопольдина, Лондонське королівське товариство, Королівське товариство Единбурга і Американська академія мистецтв і наук
Відомий завдяки: епігенетика
У шлюбі з Margaret Justin Blanco White[d]
Діти Caroline Humphrey[d] і Дуза МакДафф[d]
Нагороди

Конрад Гел Воддінгтон (англ. Conrad Hal Waddington 8 листопада 1905(19051108), Івшем, Вустершир, Велика Британія — 26 вересня 1975, Единбург, Велика Британія) — британський біолог, генетик, ембріолог, еволюційний біолог. Професор Единбурзького університету. Засновник епігенетики як окремої науки про взаємодію генів і навколишнього середовища під час онтогенезу. Автор термінів «генетична асиміляція[en]», «креод» та «епігенетичний ландшафт».

Біографія[ред. | ред. код]

Батьки Воддінгтона були власниками плантацій чаю в Індії, тому перші 4 роки життя він провів у цій країні. Надалі ріс у будинку родичів в Англії. Закінчив Кліфтон-коледж[en], де навчався зокрема у відомого тоді хіміка Еріка Голм'ярда[en]. Навчався природничим наукам у Кембриджському університеті, спеціалізувався в геології. Під час навчання зацікавився працями філософа Альфреда Вайтхеда. 1927 року закінчив університет з дипломом першого ступеня. Тоді ж почав готувати докторську дисертацію з палеонтології щодо досліджень амонитів, паралельно працюючи над дисертацією з філософії. Жодної з дисертацій Воддінгтон так і не закінчив. Ступінь доктора філософії з ембріології він отримав лише в 1938 році за опубліковані наукові праці.[1]

З 1929 року Воддінгтона прийняли на роботу в Дослідницьку лабораторію Стренджвейза[en] при Кембриджському університеті.

З 1933 по 1945 роки викладав ембріологію в Кембриджському університеті. У 1945 році перейшов до Единбурзького університету, де викладав генетику тварин.

У 1947-49 роках у лабораторії Воддінгтона працював український ембріолог Борис Балінський. У 1945-1952 роках в його лабораторії також працювала Мері Лайон, яка пізніше відкрила явище інактивації X-хромосоми

Член Лондонського королівського товариства з 1947 року. У 1961-67 роках був президентом Міжнародного союзу біологічних наук. Почесний член Американської академії наук і мистецтв (1960), Фінської Академії наук (1967).

Науковий внесок[ред. | ред. код]

Ідея Воддінгтона щодо епігенетичного ландшафту в застосуванні до диференціації плюрипотентної клітини. Пониження «рельєфу» є креодами.

Воддінгтон був одним з лідерів біології 1930-1950-х років та відомий дослідженнями у галузях палеонтології, популяційної генетики, генетики розвитку, біохімічної ембріології, теоретичної біології[1].

Перші роботи Воддінгтона з ембріології були присвячені повторенням дослідів Шпеманна і Мангольд щодо організаторів розвитку. Німецькі дослідники зробили відкриття на амфібіях, тоді як Воддінгтон перевірив їх відтворюванність у птахів та ссавців. Воддінгтону вдалося показати, що первинний вузлик[en] у зародку качки, пересаджений до іншого ембріона, викликає утворення додаткової первинної смужки[en], і таким чином є організатором гаструляції.[1]

Наукові роботи[ред. | ред. код]

Статті[ред. | ред. код]

  • Waddington C.H. Canalization of development and the inheritance of acquired characters // Nature. 1942. V. 150. P. 563—564.
  • Waddington CM. Selection of the genetic basis for an acquired character // Nature. 1952. V. 169. P. 278.
  • Waddington C.H. Genetic assimilation of an acquired character//Evolution. 1953. V. 7. P. 118—126.
  • Waddington CM. Genetic assimilation of the bithorax phe-notype//Evolution. 1956. V. 10. P. 1-13.
  • Waddington CM. The genetic basis of the assimilated bithorax stock // J. Genet. 1957. V. 55. P. 241—255.
  • Waddington CM. Inheritance of acquired characters // Proc. Linnean Soc. London. 1958. V. 169. P. 54-^61.
  • Waddington CM. Canalization of development and genetic assimilation of acquired characters // Nature. 1959. V. 183. P. 1654—1655.
  • Waddington CM. Genetic assimilation // Adv. Genet. 1961. V. 10. P. 257—293.
  • Waddington CM. The Evolution of an Evolutionist. Edinburgh: Edinburgh Univ. Press, 1975. 328 p.

Книги[ред. | ред. код]

  • Introduction to modern genetics, N. Y., 1939
  • Principles of embryology, L., 1956
  • The ethical animal, L., 1960
  • The nature of life, L., 1961
  • Principles of development and differentiation, L., 1966
  • Behind appearance, Camb., 1970

Російськомовні переклади[ред. | ред. код]

  • Организаторы и гены, М., 1947
  • Морфогенез и генетика, М., 1964
  • На пути к теоретической биологии, [т.] 1, М., 1970

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Slack, Jonathan M. W. (2002). Conrad Hal Waddington: the last Renaissance biologist?. Nature Reviews Genetics 3 (11): 889–895. ISSN 1471-0056. doi:10.1038/nrg933. 

Джерела[ред. | ред. код]