Ковалевський Олександр Онуфрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олександр Онопрійович Ковалевський
Alexander Kovalevsky.JPG
Народився 7 (19) листопада 1840(1840-11-19)
Варкаваська волость, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 9 (22) листопада 1901(1901-11-22) (61 рік)
Петербург, Російська імперія
Поховання
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Діяльність зоолог
Відомий завдяки ембріологія, зоологія, еволюційна біологія
Alma mater Петербурзький університет
Науковий ступінь Doctor rerum naturalium[d]
Відомі учні Рейнгард Володимир Васильович
Володіє мовами російська
Заклад Казанський університет, Київський університет, Одеський університет, Севастопольська біологічна станція
Членство Лондонське королівське товариство, Російська академія наук, Петербурзька академія наук, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук і Академія наук Турина[d]
Брати, сестри  • Vladimir Kovalevsky[d]
Діти Q57991432?
Нагороди
орден Святої Анни 1 ступеня орден Святого Станіслава 1 ступеня орден Святого Володимира 3 ступеня орден Святої Анни 2 ступеня Орден за заслуги в галузі мистецтв і науки

Погруддя О. О. Ковалевському перед будівлею Інституту південних морів

Олекса́ндр Ону́фрійович Ковале́вський (7 (19) листопада 1840(18401119), Варкаваська волость, Вітебська губернія, Російська імперія9 (22) листопада 1901, Петербург, Російська імперія) — український та російський біолог і ембріолог.

Життєопис[ред. | ред. код]

Походженням із козацько-шляхецького роду Харківщини Ковалевських, започаткованого від XVII ст. козацьким сотником Семеном Ковалевським, що перейшов із с. Вільшани на Київщині й заснував село під тою ж назвою на Деркачівщині, поблизу Харкова. Син його, Василь (пом. 1682), був полковим обозним Харківського слобідського козацького полку [1] [2].

Народився Олександр у Варкаваській волості Вітебської губернії, тепер Прейльського району Латвії.

Навчався в Петербурзькому університеті. Отримав ступінь магістра за дисертацію: «Історія розвитку ланцетника — Amphioxus lanceolatus», ступінь доктора за дисертацію: «Про розвиток Phoronis». Був професором зоології послідовно в Казанському, Київському та Новоросійському (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) університетах.

У 18701873 роках здійснив поїздку з науковою метою до Червоного моря та до Алжиру.

У 1890 після чергової закордонної екскурсії вибраний ординарним академіком Імператорської Академії Наук.

З 1892 до 1901 працював директором Севастопольської біостанції.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Своїми працями разом з Іллєю Мечниковим поклав початок еволюційній ембріології як науковій дисципліні, що ґрунтується на історичному принципі. Дослідження Ковалевського довели, що предками безчерепних були первинні безчерепні, які дали початок двом гілкам: представники однієї продовжували розвиватись як вільноплаваючі організми і з них виникли хребетні, а представники другої перейшли до придонного способу життя, та стали предками сучасних безчерепних.

Головний висновок з його досліджень полягав у тому, що загальний спосіб розвитку виявляють не представники одного якого-небудь класу, а всі групи тваринного царства — хребетні та безхребетні.

Дивіться також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К.: Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 379. — ISBN 978-966-00-0692-8.
  2. Демкович-Добрянський Михайло. Україна і Росія. Історичні нариси на теми російського імперіалізму / Наукове видання.— Львів—Краків—Париж: Видавнича спілка «Просвіта», 1993.— С. 128.

Література[ред. | ред. код]

Дивіться також[ред. | ред. код]