Ковалевський Олександр Онуфрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Олександр Онопрійович Ковалевський
Alexander Kovalevsky.JPG
Народився 7 (19) листопада 1840(1840-11-19)
Варкаваська волость, Вітебська губернія, Російська імперія
Помер 9 (22) листопада 1901(1901-11-22) (61 рік)
Петербург, Російська імперія
Поховання Новодівочий цвинтар
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Петербурзький університет
Галузь наукових інтересів ембріологія, зоологія, еволюційна біологія
Заклад Казанський університет, Київський університет, Одеський університет, Севастопольська біологічна станція
Відомий завдяки: Закон Ковалевського
Нагороди
Орден «Pour le Mérite» (Пруссія)
Орден Святого Володимира 3 ступеня
Орден Святого Станіслава 1 ступеня
Орден Святої Анни 1 ступеня
Орден Святої Анни 2 ступеня


CMNS: Ковалевський Олександр Онуфрійович на Вікісховищі
Погруддя О. О. Ковалевському перед будівлею Інституту південних морів

Олекса́ндр Ону́фрійович Ковале́вський (* 7 (19) листопада 1840(18401119), Варкаваська волость, Вітебська губернія, Російська імперія — † 9 (22) листопада 1901, Петербург, Російська імперія) — український та російський біолог і ембріолог.

Життєопис[ред.ред. код]

Народився в Варкаваській волості Вітебської губернії, тепер Прейльського району Латвії.

Навчався в Петербурзькому університеті. Отримав ступінь магістра за дисертацію: «Історія розвитку ланцетника — Amphioxus lanceolatus», ступінь доктора за дисертацію: «Про розвиток Phoronis». Був професором зоології послідовно в Казанському, Київському та Новоросійському (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова) університетах.

У 18701873 роках здійснив поїздку з науковою метою до Червоного моря та до Алжиру.

У 1890 після чергової закордонної екскурсії вибраний ординарним академіком Імператорської Академії Наук.

З 1892 до 1901 працював директором Севастопольської біостанції.

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Своїми працями разом з Іллєю Мечниковим поклав початок еволюційній ембріології як науковій дисципліні, що ґрунтується на історичному принципі. Дослідження Ковалевського довели, що предками безчерепних були первинні безчерепні, які дали початок двом гілкам: представники однієї продовжували розвиватись як вільноплаваючі організми і з них виникли хребетні, а представники другої перейшли до придонного способу життя, та стали предками сучасних безчерепних.

Головний висновок з його досліджень полягав у тому, що загальний спосіб розвитку виявляють не представники одного якого-небудь класу, а всі групи тваринного царства — хребетні та безхребетні.

Дивіться також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Дивіться також[ред.ред. код]