Еразм Дарвін

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Еразм Дарвін
англ. Erasmus Darwin
Portrait of Erasmus Darwin by Joseph Wright of Derby (1792).jpg
Портрет Е. Дарвіна роботи Джозефа Райта, 1792
Народився 12 грудня 1731(1731-12-12)[1][2][3][4][5]
Елстон[d], Newark and Sherwood[d], Nottinghamshire[d], Ноттінгемшир, Велика Британія
Помер 18 квітня 1802(1802-04-18)[1][2][3][4][5] (70 років)
Breadsall[d], Erewash[d], Дербішир[d], Східний Мідленд, Велика Британія
Громадянство Flag of the United Kingdom.svg Сполучене Королівство
Діяльність біолог, лікар, ботанік, physician writer, філософ, ентомолог
Відомий медицина, ботаніка, біологія і поезія
Alma mater  • Единбурзький університет
 • коледж Святого Джона[d]
Членство Лондонське королівське товариство
Батько Robert Darwin of Elston[d]
Брати, сестри  • Robert Waring Darwin of Elston[d]
Діти Charles Darwin[d]
Robert Darwin[d]
Francis Sacheverel Darwin[d]
Нагороди

Ера́зм Да́рвін (англ. Erasmus Darwin; 12 грудня 1731, Елстон — 18 квітня 1802, Дербі) — англійський натураліст і лікуючий поет, послідовно розвивав систему самобутніх поглядів на світобудову і природу людського організму.

Був двічі одружений. Мав 10 законнонароджених дітей і не менше двох дочок від однієї цивільної дружини. Дід еволюціоніста Чарльза Дарвіна і антрополога Френсіса Гальтона. Деїст. Лектор, на заняттях з анатомії людини розтинав тіла страчених злочинців. Організатор Лічфілдського ботанічного товариства. Брав участь у перекладах «Системи природи» (1735) і «Філософії ботаніки» (1751) першого президента Шведської Академії наук Карла Ліннея. Співрозмовник Ж. Ж. Руссо. Його бюст був зроблений Вільямом Джоном Коффі близько 1795 р..

Поет[ред. | ред. код]

Музей у Лічфілді, присвячений життю і творчості Е. Дарвіна

Дарвін мав пристрасть, яку важко пояснити сучасникам, поетичним стилем викладати результати своїх досліджень у сфері природничих наук. Дарвін вірив у сексуальне життя рослин, чому і присвятив «Любов рослин» (друга частина поеми «Ботанічний сад». Родоначальник вчення про боротьбу за існування і особливого значення статевого відбору. Пропагував ідеї еволюції тваринного світу під безпосереднім впливом факторів зовнішнього середовища. Озвучуючи перші ідеї історичного розвитку життя, наполягав на особливому значенні переходу предка людини у вертикальне положення і поетапного формування членороздільної мови. Стверджував, що зародки як найтонші волокна відокремлюються від нервових закінчень батьківського організму, щоб потрапити в материнське яйце для запліднення. Під впливом гальванічних дослідів Еразма Дарвіна Мері Шеллі написала роман «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» (1818).

Провісник[ред. | ред. код]

Провісник майбутнього. Майже за 100 років до Жюля Верна прогнозував шляхи розвитку техніки.

Прихильники теорії змови наполягають на тому, що автор «Зоономіі» мав секретні знання, фрагментарно представлені у працях обох його онуків. Подібні погляди частково засновані на такому маловивченому біографічному факті як організація ним закритого філософського «Місячного товариства» (Lunar Society Moonstones) в Бірмінгемі, адміністративному центрі метрополітенського графства Вест-Мідлендс. Члени товариства зобов'язані були збиратися в повний місяць для обговорення різних інтелектуальних питань.

Серед езотерично налаштованих дослідників існує думка, що автор користувався поетичним стилем для шифровки пророцтв за методом Нострадамус а.

Еразм Дарвін зазнав переслідувань з боку церковних інститутів. У 1817 році «Зоономію» було внесено в католицький Індекс заборонених книг[6].

Основні публікації[ред. | ред. код]

  • Ботанічний сад (1789—1792)
  • Зоономія, або Закони органічного життя (1796)
  • Храм природи (посмертно, 1802)
  • Erasmus Darwin, A Botanical Society at Lichfield. A System of Vegetables, according to their classes, orders… translated from the 13th edition of Linnaeus’ Systema Vegetabiliium. 2 vols., 1783, Lichfield, J. Jackson, for Leigh and Sotheby, London.
  • Erasmus Darwin, A Botanical Society at Lichfield. The Families of Plants with their natural characters…Translated from the last edition of Linnaeus’ Genera Plantarum. 1787, Lichfield, J. Jackson, for J. Johnson, London.
  • Erasmus Darwin, The Botanic Garden, Part I, The Economy of Vegetation. 1791 London, J. Johnson.
  • Part II, The Loves of the Plants. 1789, London, J. Johnson.
  • Erasmus Darwin, Zoonomia; or, The Laws of Organic Life, 1794, Part I. London, J. Johnson,
  • Part I—III. 1796, London, J. Johnson.
  • Darwin, Erasmus 1797. A plan for the conduct of female education in boarding schools. J. Johnson, Derby. 4to, 128 pages; last two leaves contain a book list, an apology for the work, and an advert for «Miss Parkers School».
  • Erasmus Darwin, Phytologia; or, The Philosophy of Agriculture and Gardening. 1800, London, J. Johnson.
  • Erasmus Darwin, The Temple of Nature; or, The Origin of Society. 1803, London, J. Johnson.

Деякі передбачення[ред. | ред. код]

Література про нього[ред. | ред. код]

  • Життя Еразма Дарвіна (Ч. Дарвін)
  • Шабаш на трильйон років: історія НФ (Браян Вілсон Олдісс та Девід Вігров, 1986)
  • Erasmus Darvin und seine Stellung in der Geschichte der Descendenz-Theorie mit seinern Lebens-und Charakterbilde von Ch. Darwin (Е. Krause)

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б data.bnf.fr: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC
  4. а б The Peerage
  5. а б Internet Speculative Fiction Database — 1995.
  6. 20Librorum% 20Prohibitorum −1948.htm INDEX LIBRORVM PROHIBITORVM — 1948

Родовід Дарвінів-Гальтонів[ред. | ред. код]

Darwin-Wedgwood-Galton family tree.png