Сєверцов Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сєверцов Олексій Миколайович
Северцов, Алексей Николаевич
Сєверцов Олексій Миколайович
Сєверцов Олексій Миколайович
Сєверцов Олексій Миколайович
Народився11 (23) вересня 1866
Москва, Російська імперія[1]
Помер19 грудня 1936(1936-12-19)[1] (70 років)
Москва, РСФРР, СРСР[1]
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країна Російська імперіяСРСР СРСР
НаціональністьРосіянин
Діяльністьпалеонтолог, зоолог, викладач університету, біолог, науковець
Alma materфізико-математичний факультет Московського університетуd
ГалузьЕволюційна біологія
ЗакладТартуський університет
Інститут проблем екології і еволюції імені О. М. Сєверцова РАН
КНУ імені Тараса Шевченка
МДУ
Вчене званняДоктор біологічних наук
Науковий ступіньПрофесор
ВчителіМензбір Михайло Олександрович
Аспіранти, докторантиШмальгаузен Іван Іванович
Boris Matveyevd
Воскобойников Михайло Михайлович
ЧленствоПалеонтологічне товариство
НАН України
Російська академія наук
Академія наук СРСР
Відомий завдяки:Еволюційна морфологія та екологія тварин
БатькоСєверцов Микола Олексійович
У шлюбі зMaria Severtsovad
ДітиСєверцов Сергій Олексійовичd
Нагороди

Сє́верцов Олексі́й Микола́йович (* 11 (23) вересня 1866(18660923), Москва, Російська імперія — †19 грудня 1936, Москва, РРФСР, СРСР) — російський і радянський зоолог, еволюційний біолог, ембріолог, професор порівняльної анатомії Тартуського (з 1899), Київського (1902—1911) та Московського університетів; дійсний член АН СРСР (з 1920) та АН УРСР (з 1925).

Дідусь еволюційного біолога Олексія Сергійовича Сєверцова.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Закінчив Московський університет (1890). Учень М. О. Мензбіра. З 1899 професор Юр'ївського університету, з 1902 — Київського університету, в 19111930 — Московського університету. У 1930 з ініціативи та за участю Сєверцова в системі АН СРСР була організована лабораторія еволюційної морфології, перетворена в 1935 на інститут еволюційної морфології і палеозоології (нині Інститут проблем екології і еволюції імені А. М. Сєверцова РАН). Основні праці з метамерії голови (1891 — 1901) і походження парних кінцівок хребетних тварин (1900, 1908, 1926), а також дослідження з еволюції нижчих хребетних (19161927) отримали світове визнання. У філогенетичних роботах прагнув зіставити дані порівняльно-анатомічних і ембріологічних досліджень з палеонтологічними фактами; підкреслював необхідність вивчати при з'ясуванні філогенезу будову, розвиток та функціональне значення всіх систем органів. Висунув теорію походження п'ятипалої кінцівки з 7 — 10-променевої кінцівки предків, що сталася, у свою чергу, від багатопроменевого плавця стародавніх рибоподібних форм.

Сєверцов — засновник еволюційної морфології тварин. В його творах з'ясовані шляхи та напрямки біологічного та морфо-фізіологічного прогресу і регресу, створено вчення про типи (модусу) філогенетичних змін органів та функцій і філогенетичних кореляціях (координаціях). Сєверцов встановив основні напрямки, якими досягається біологічний прогрес. Це ароморфоз — підвищення інтенсивності життєдіяльності організму, ідіоадаптація (окреме пристосування до умов існування). Центральне місце в теоретичному доробку Сєверцова займає проблема співвідношення індивідуального і історичного розвитку (див. біогенетичний закон). Розробив теорію філембріогенезу, згідно з якою еволюція здійснюється шляхом зміни ходу онтогенезу. Закономірності еволюції, з'ясовані Сєверцовим, узагальнені ним у монографії «Морфологічні закономірності еволюції» (нім. вид. 1931, укр. вид., розширене і доповнене, 1939). Сєверцов — творець радянської школи морфологів-еволюціоністів. Олексій Миколайович створив наукові школи — київську і московську. У 1969 засновано премію імені О. М. Сєверцова.

Джерела

[ред. | ред. код]

Велика радянська енциклопедія

Література

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
  • Матвеев Б. С. и Дружинин А. Н. Жизнь и творчество А. Н. Северцова // Памяти академика А. Н. Северцова. — М.—Л., 1939. — Т. 1.
  • Северцова Л. Б. Алексей Николаевич Северцов. Биографический очерк. — М.—Л., 1946.
  • Алексей Николаевич Северцов. Библиография / Сост. А. А. Махотин и Д. Л. Марголина. — М.—Л., 1951.
  • Яблоков А. В. Выдающийся отечественный эволюционист. (К 100-летию со дня рождения А. Н. Северцова)// Журн. эволюц. биохимии и физиологии. — 1966. — Т. 2, № 6.
  • Воробьева Э. И., Феоктистова Н. Ю. Академик А. Н. Северцов и современность // Журн. рбщ. биологии. — 2008. — Том 69, № 2, Март-Апрель. — С. 84-93.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Северцов Алексей Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.