Уруський Олег Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Уруський Олег Семенович
Народився 13 квітня 1963(1963-04-13) (57 років)
Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність державний службовець
Alma mater Київське суворовське військове училище
Посада голова Державного космічного агентства України (2015)
Ступінь доктор технічних наук

Олег Семенович Уруський (нар. 13 квітня 1963(19630413), Чортків, Тернопільська область) — український чиновник, колишній голова Державного космічного агентства України21 січня по 19 серпня 2015 року)[1][2].

Віце-прем'єр-міністр України — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

1985 року закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище. Доктор технічних наук.

У 19931996 роках працював головою управління у Національному космічному агентстві України[4].

У 19962000 роках очолював управління в апараті РНБО[5][6]. У 20002003-му обіймав посаду першого заступника голови Державної комісії у справах оборонно-промислового комплексу країни[7][8]. У 20032005 роках очолював відділ в секретаріаті уряду України[9][10].

2005 року став першим заступником глави Міністерства промислової політики[11][12].

Директор інжинірингової компанії «Прогрестех-Україна»[13].

Член РНБО з 17 серпня 2020 року[14].

Державний службовець 2-го рангу (2005)[15].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 26-р «Про призначення Уруського О.С. Головою Державного космічного агентства України».
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 852-р «Про звільнення Уруського О.С. з посади Голови Державного космічного агентства України».
  3. Віцепрем'єр-міністром з питань ОПК призначено Олега Уруського. LB.ua. 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020. 
  4. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 серпня 1992 року № 511-р «Про прикомандирування до НКАУ Уруського О.С.».
  5. Розпорядження Президента України від 19 листопада 1996 року № 578/96-рп «Про призначення О. Уруського Керівником Управління планування політики оборонної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України».
  6. Розпорядження Президента України від 19 жовтня 2000 року № 326/2000-рп «Про звільнення О. Уруського з посади Керівника Управління планування політики оборонної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України».
  7. Указ Президента України від 6 жовтня 2000 року № 1111/2000 «Про призначення О. Уруського першим заступником Голови Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України»
  8. Указ Президента України від 30 липня 2003 року № 765/2003 «Про звільнення О. Уруського з посади першого заступника Голови Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України»
  9. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2003 року № 170 «Про призначення Уруського О.С. директором Департаменту оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2005 року № 208 «Про звільнення Уруського О.С. з посади директора Департаменту оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  11. Указ Президента України від 22 березня 2005 року № 510/2005 «Про призначення О. Уруського першим заступником Міністра промислової політики України»
  12. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2006 року № 1141 «Про звільнення Уруського О.С. з посади першого заступника Міністра промислової політики України».
  13. "Слуги народу" визначились із віце-прем'єром промполітики, чекають на підтримку у Раді. Економічна правда. 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  14. Указ Президента України від 17 серпня 2020 року № 324/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  15. Указ Президента України від 3 червня 2005 року № 904/2005 «Про присвоєння рангу державного службовця»

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]