Уруський Олег Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олег Уруський
Олег Семенович Уруський
Oleg Uruski.jpg
Віцепрем'єр-міністр України — Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України
16 липня 2020 — 3 листопада 2021
Наступник Павло Рябікін
Народився 13 квітня 1963(1963-04-13) (59 років)
Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Відомий як державний службовець
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Київське суворовське військове училище
Нагороди
Почесний громадянин Чорткова

Олег Семенович Уруський (нар. 13 квітня 1963(19630413), м. Чортків, Тернопільська область) — український чиновник, доктор технічних наук. Голова Державного космічного агентства України21 січня до 19 серпня 2015 року)[1][2]. Почесний громадянин міста Чорткова (2022).

Віцепрем'єр-міністр України, Міністр з питань стратегічних галузей промисловості України з 16 липня 2020 до 3 листопада 2021[3][4].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище (1985). Працював головою управління Національного космічного агентства України[5] (1993—1996), керівником управління в апараті РНБО (1996[6]—2000[7]), першим заступником голови Державної комісії у справах оборонно-промислового комплексу країни (2000[8]—2003[9]), керівником відділу секретаріату уряду України (2003[10]—2005[11]), першим заступником глави Міністерства промислової політики (2005[12]—2006[13]).

Директор інжинірингової компанії «Прогрестех-Україна»[14].

Член РНБО з 17 серпня 2020[15] до 5 листопада 2021 року[16].

Державний службовець 2-го рангу (2005)[17]. 1 листопада 2021 року написав заяву про відставку з посади Міністра з питань стратегічних галузей промисловості[18].

3 листопада 2021 року, Верховна Рада України звільнила Олега Уруського з посади віцепрем'єр-міністра — міністра з питань стратегічних галузей промисловості України. За це рішення проголосували 342 з 368 народних депутатів, зареєстрованих у сесійній залі, ще 8 депутатів утримались, а 18 — не голосували[4].

Родина[ред. | ред. код]

Брат, Ігор Уруський (нар. 10 серпня 1965, м. Чортків) — український композитор, педагог, громадський діяч. Член Національної Ліги українських композиторів (1996). Закінчив теоретичне відділення і клас композиції Б. Климчука в Тернопільському музичному училищі (1984), композиторський факультет Національної музичної академії (1991, м. Київ). Працює викладачем Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу імені Олександра Барвінського (від 1991). Автор симфонічної поеми, фортепіанних, хорових і камерно-інструментальних творів; музичних збірок: «Шість багателей для фортепіано» (1998), «Одкровення» (2002), «Струни душі моєї» (2004), хорових творів (2006)[19].

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 січня 2015 року № 26-р «Про призначення Уруського О.С. Головою Державного космічного агентства України».
  2. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 852-р «Про звільнення Уруського О.С. з посади Голови Державного космічного агентства України».
  3. Віцепрем'єр-міністром з питань ОПК призначено Олега Уруського. LB.ua. 16 липня 2020. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 16 липня 2020. 
  4. а б Рада звільнила Уруського з посади віце-прем'єр-міністра. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021. 
  5. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 6 серпня 1992 року № 511-р «Про прикомандирування до НКАУ Уруського О.С.».
  6. Розпорядження Президента України від 19 листопада 1996 року № 578/96-рп «Про призначення О. Уруського Керівником Управління планування політики оборонної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України»
  7. Розпорядження Президента України від 19 жовтня 2000 року № 326/2000-рп «Про звільнення О. Уруського з посади Керівника Управління планування політики оборонної безпеки Апарату Ради національної безпеки і оборони України»
  8. Указ Президента України від 6 жовтня 2000 року № 1111/2000 «Про призначення О. Уруського першим заступником Голови Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України»
  9. Указ Президента України від 30 липня 2003 року № 765/2003 «Про звільнення О. Уруського з посади першого заступника Голови Державної комісії з питань оборонно-промислового комплексу України»
  10. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2003 року № 170 «Про призначення Уруського О.С. директором Департаменту оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  11. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 березня 2005 року № 208 «Про звільнення Уруського О.С. з посади директора Департаменту оборонної, оборонно-промислової політики та військово-технічного співробітництва Секретаріату Кабінету Міністрів України».
  12. Указ Президента України від 22 березня 2005 року № 510/2005 «Про призначення О. Уруського першим заступником Міністра промислової політики України»
  13. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2006 року № 1141 «Про звільнення Уруського О.С. з посади першого заступника Міністра промислової політики України».
  14. "Слуги народу" визначились із віце-прем'єром промполітики, чекають на підтримку у Раді. Економічна правда. 10 липня 2020. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 10 липня 2020. 
  15. Указ Президента України від 17 серпня 2020 року № 324/2020 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  16. Указ Президента України від 5 листопада 2021 року № 569/2021 «Про зміни у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  17. Указ Президента України від 3 червня 2005 року № 904/2005 «Про присвоєння рангу державного службовця»
  18. Уруський написав заяву про відставку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 1 листопада 2021. Процитовано 1 листопада 2021. 
  19. Мельничук, Б. Уруський Ігор Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 513. — ISBN 978-966-528-279-2.
  20. Габруський, Л. «Із 500-річчям, Чорткове!»: древнє місто вітали глави Церков, спікер парламенту і воїни з передової // Чортків.City. — 2022. — 5 вересня.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]