Умєров Рустем Енверович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Умєров Рустем Енверович
20210506114917-2fc7965e-xx.jpg
Народився 19 квітня 1982(1982-04-19) (40 років)
Самарканд, Узбецька РСР, СРСР
Громадянство Україна Україна
Національність Кримський татарин
Діяльність Депутат Верховної Ради України
Посада народний депутат України
Конфесія Іслам
Батько Енвер Умєров
Мати Мер'єм Умєрова
Родичі Аслан Омер Киримли (брат)
Нагороди
орден «За заслуги» III ступеня
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Голос 29 серпня 2019 — 7 вересня 2022

Картка на сайті Верховної Ради України

Рустем Енверович Умєров (крим. Rustem Enver oğlu Umerov; нар. 19 квітня 1982 року, Самарканд) — український політичний діяч, підприємець, інвестор і меценат кримськотатарського походження. Народний депутат України IX скликання (2019—2022). Голова Фонду державного майна України з 7 вересня 2022 року[1].

Делегат Курултаю кримськотатарського народу[2] і радник лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва[3][4][5].

Заступник Керівника Постійної делегації до Парламентської Асамблеї Ради Європи.

Із грудня 2020 року — співголова депутатського об'єднання «Кримська платформа» у Верховній Раді[6]. Ініціатор законопроєкту по скасуванню вільної економічної зони «Крим»[7].

У 2013 році став співзасновником і в подальшому — головним виконавчим директором компанії ASTEM Foundation[8]. Фонд є одним із донорів[9] програми Ukrainian Emerging Leaders Стенфордського університету, яка розроблена для підготовки українських політичних діячів, юристів, соціальних підприємців, бізнесменів, а також лідерів громадських організацій. Мета програми: розвиток лідерських навичок і зміцнення наукової бази стипендіатів для участі у вирішенні проблем розвитку в Україні[10].

Родина[ред. | ред. код]

Народився в 1982 році в Самарканді Узбецької РСР, в сім'ї вихідців з Алушти (Крим, Україна). Етнічний кримський татарин і мусульманин. Батько — Енвер Умєров, інженер-технолог. Мати— Мер'єм Умєрова, інженер-хімік. Старший брат Аслан Омєр Киримли.

18 травня 1944 роки сім'я Умєрових була насильно депортована разом з усім кримськотатарським народом з історичної батьківщини Криму до Сибіру і Центральної Азії. У 2015 році ВРУ визнала цю депортацію Геноцидом кримськотатарського народу[11]. Після 50 років в депортації у вигнанні і початку репатріації кримських татар наприкінці вісімдесятих та на початку дев'яностих років минулого століття[12] сім'я Умєрових змогла повернутися на історичну батьківщину в український Крим.

Рустем Умєров одружений та виховує трьох дітей.

Освіта[ред. | ред. код]

Рустем Умєров закінчив Кримську гімназію-інтернат для обдарованих дітей Міністерства освіти і науки Автономної Республіки Крим[13], Україна. Стипендіат за «Програмою обміну майбутніх лідерів (FLEX), США».

Диплом бакалавра за спеціальністю «економіка» і магістра за спеціальністю «фінанси» здобув у Національній академії управління. Будучи студентом брав активну участь в різноманітних проєктах і студентських спільнотах: Канадсько-українська парламентська програма[14], Американо-українська програма лідерства[15], Європейський молодіжний парламент, Європейський студентський форум AEGEE, Саміт «Форум Майбутнього», Європейська асоціація студентів-юристів.

Кар'єра[ред. | ред. код]

Рустем Умєров розпочав свою кар'єру в компанії lifecell, займаючи різні керівні посади з 2004 по 2010 роки.

Керував напрямками юридичної підтримки та логістики. Паралельно почав в цей час займатись інвестиційною діяльністю.

У 2013 році разом із братом Асланом Омєр Киримли заснували інвестиційну компанію ASTEM і благодійний фонд ASTEM Foundation Компанія ASTEM управляє інвестиціями в сферах комунікацій, інформаційних технологій та інфраструктури[16].

Із 2019 року — народний депутат України від партії «Голос».

З 2022 року — голова Фонду державного майна України.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Політична та громадська діяльність після окупації Криму[ред. | ред. код]

У липні 2019 року на позачергових парламентських виборах до Верховної Ради був обраний народним депутатом України від політичної партії «Голос».

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин. Заступник Керівника Постійної делегації Парламентської асамблеї Ради Європи.

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Саудівська Аравія, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Турецькою Республікою. Із грудня 2020 року — співголова депутатського об'єднання «Кримська платформа». Є членом груп дружби з міжпарламентських зв'язків з Державою Ізраїль, Китайською Народною Республікою, Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії, США, Японією та Канадою[17].

Ініціатор законопроєкту по скасуванню вільної економічної зони «Крим»[7]. Верховна Рада на позачерговому засіданні 1 липня ухвалила пакет законів, якими скасувала закон про вільну економічну зону «Крим», а також пов'язані з ним зміни до Податкового та Митного кодексів України[18]. У законі про скасування ВЕЗ «Крим», зокрема, прописано, що Україна не постачатиме воду в Крим до моменту його деокупації. Рустем Умєров заявляв, що Росія порушила міжнародне право, тож вона несе відповідальність за гуманітарні потреби людей в Криму[19].

Працює над відновленням на державному рівні історичних та політичних прав кримських татар. Активно лобіює ухвалення двох важливих для кримських татар законопроєктів: про корінних народів і статус кримськотатарського народу[20].

1 липня 2021 Верховна Рада ухвалила закон про корінні народи України[21].

Разом із Мустафою Джемілєвим є одним з ініціаторів будівництва за підтримки Туреччини 1000 квартир для внутрішньо переміщених кримських татар та пільгових категорій громадян України[22]. На початку квітня 2021 року президенти України та Туреччини домовились про початок будівництва квартир. Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков і міністр довкілля та містобудування Туреччини Мурат Курум підписали угоду, в якій турецька сторона закріпила намір побудувати 500 квартир: 200 запланували звести в Миколаєві, 200 — у Херсоні, 100 — у Києві[23].

У липні 2021 року Верховна Рада ратифікувала Рамкову угоду між Україною та Туреччиною щодо будівництва житла для кримських татар та пільговиків[24].

У вересні 2021 року, після чергової хвилі репресій проти кримських татар в тимчасово окупованому Криму, а також затримання першого заступника Меджлісу кримськотатарського народу, ініціював разом із Мустафою Джемілєвим та Ахтемом Чийгозом заяву щодо «незаконного затримання першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Нарімана Джелялова та інших представників кримськотатарського народу на тимчасово окупованій території Криму державою-агресором Російською Федерацією». 10 вересня 2021 року парламент ухвалив відповідну постанову 293 голосами депутатів[25].

За час роботи депутатом зареєстрував у співавторстві з колегами майже 100 законопроєктів[26].

У 2020 році ініціював заяву Верховної Ради щодо нелегітимності проведення Росією загальноросійського голосування по поправках в тимчасово окупованому Криму[27].

У травні 2020 був одним із авторів закону щодо оплати лікарняних медикам у зв'язку з COVID-19 незалежно від страхового стажу та у розмірі 100 % середньої зарплати[28].

У вересні 2020 разом з іншими депутатами ініціював постанову до уряду щодо перерозподілу грошей з Фонду боротьби з COVID-19 на забезпечення безпечного навчального процесу і якісної освіти в умовах карантину.[29]

Один із авторів законопроєкту, який встановлює процедуру визнання особою без громадянства. Цей закон дасть змогу  для таких осіб законно перебувати на території України та отримати документ, що посвідчує їх особу та підтверджує законність проживання на території України. Закон вступив в дію 18 липня 2021 року[30].

У співаростві з Рустемом Умєровим подано до парламенту та ухвалено законопроєкт, який звільняє внутрішньо переміщених осіб від сплати туристичного збору за проживання у тимчасових помешканнях. 12 жовтня 2020 року президент підписав закон.[31]

У серпні 2021 року Указом Президента України Володимира Зеленського нагороджений орденом «За заслуги» ІІІ ступеня[32].

Міжнародна діяльність[ред. | ред. код]

Заступник Керівника Постійної делегації Парламентської Асамблеї Ради Європи[33].

Співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Королівством Саудівська Аравія, співголова групи з міжпарламентських зв'язків з Турецькою Республікою[33].

У червні 2021 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про порушення прав кримських татар[34] на півострові[35].

У травні 2020 року Рустем Умєров ініціював звернення Верховної Ради щодо вшанування жертв геноциду кримськотатарського народу та засудження порушень прав і свобод кримських татар Росією до ООН, Європейського Парламенту, парламентських асамблей Ради Європи, ОБСЄ, НАТО, Організації чорноморського економічного співробітництва, урядів та парламентів держав світу[36]. Звернення підтримали 310 депутатів[37].

У січні 2021 у складі делегації на зимовій сесії ПАРЄ він порушив проблему порушення прав українців та кримських татар в Криму з боку російських окупантів. Йдеться про те, що українці та кримські татари через етноконфесійну приналежність та українську позицію підлягають перевіркам з боку окупаційної адміністрації. Наслідком цього є репресії та незаконні вироки. Іншим проявом етнічного профілювання є ненадання медичної допомоги політичним заручникам Кремля[38].

А також порушив питання примусової вакцинації Росією наших громадян в Криму своєю вакциною, яка не пройшла третю стадію клінічних випробувань[39].

Постійно проводить зустрічі міжнародними партнерами з метою інформування про системні порушення прав людини, в тому числі кримських татар у тимчасово окупованому Криму[40][41][42].

Деокупація Криму, створення Кримської платформи та захист прав кримських татар[ред. | ред. код]

У грудні 2020 року у  Верховній Раді створили міжфракційне об'єднання «Кримська платформа». Рустем Умєров був обраний співголовою об'єднання разом із Мустафою Джемілєвим Ахтемом Чийгозом, Єлизаветою Ясько та Вадимом Галайчуком[43]. Мета об'єднання — формування та реалізація парламентського треку в рамках єдиної державної стратегії деокупації та реінтеграції Криму, створення міжпарламентської асамблеї з метою адвокації питання відновлення контролю над частинами Чорного й Азовського морів[44].

До цього президент України Володимир Зеленський ініціював створення нового переговорного майданчику «Кримська платформа», яка буде координувати міжнародні зусилля для захисту прав кримчан та деокупації півострова[45].

Перший установчий саміт Кримської платформи відбувся в Києві 23 серпня 2021 року. У саміті взяли участь представники 46 країн та міжнародних організацій. За його підсумками було підписано «Кримську декларацію»[46].

Міжфракційне об'єднання «Кримська платформа» розробляє близько 20 законопроєктів, що стосуються тимчасово анексованого півостров, зокрема, про статус кримськотатарського народу, про внесення змін до Конституції України в частині питань Криму. Також є ідеї законопроєктів про політв'язнів, про санкції[47].

Рустем Умєров постійно комунікує із державними органами України в питаннях обміну кримських політв'язнів та військовополонених[48].

У 2017 році Рустем Умєров сприяв звільненню двох політв'язнів Кремля — кримських татар Ахтема Чийгоза та Ільмі Умерова[49].

У 2020 році з трибуни Верховної Ради виступив з ініціативою стосовно утворення Міжвідомчого координаційного центру, який зосередиться виключно на питанні звільнення українських політв'язнів[50].

Ініціював парламентське звернення щодо засудження тимчасової окупації  Криму та Севастополя, порушень там прав і свобод людини та звільнення українських політичних в'язнів до ООН, Європарламенту, ПАРЄ,  Парламентських Асамблей ОБСЄ, НАТО та ОЧЕС та урядів і парламентів держав світу. Звернення підтримали 314 депутатів[51].

У березні 2020 року Рустем Умєров ініціював парламентські слухання з деокупації та реінтеграції Криму та Севастополя. Метою слухань є напрацювання єдиного стратегічного документу щодо повернення Криму й Севастополя в Україну. Цей документ має бути частиною Стратегії розвитку України-2030[52].

У вересні 2020 року Умєров увійшов до групи з розробки державної стратегії деокупації Криму та Севастополю, яка була створена при РНБО. Його кандидатура була підтримана парламентським Комітетом з прав людини.[53] 24 березня президент Володимир Зеленський своїм указом затвердив рішення РНБО про стратегію деокупації Криму[54].

Суспільна діяльність[ред. | ред. код]

Рустем Умєров активно підтримує своїх співвітчизників кримських татар в Україні та за кордоном[55].

З 1999 року бере участь у різних студентських, громадських і благодійних заходах, як індивідуально, так і спільно з громадськими організаціями[56].

У 2007 році був серед засновників громадської організації «Земляцтво кримських татар», яка зосереджена на розвитку регіональних представництв кримських татар на території України, а також посилення соціального, культурного та інформаційного діалогу всередині кримськотатарського співтовариства в Києві і інших містах України[57].

У 2007 році також став співзасновником міжнародної організації «Bizim Qırım», метою якої було зберегти національні інтереси, сприяти відновленню політичних, соціально-економічних, культурних, мовних та релігійних прав кримськотатарського народу[58].

З 2011 по 2013 рік був співзасновником і президентом Фонду розвитку Криму[59], метою якого було сприяння соціальній активності жителів Криму, формування відповідального співтовариства і подолання наслідків однієї з катастроф 20-го століття — геноциду депортацію 1944 року[60].

У 2012 став співзасновником і членом правління Кримської Міжнародної Бізнес Асоціації[61]. Серед цілей організації значилося сприяння в розробці та впровадженні стратегії розвитку економіки Криму, підтримка малого і середнього бізнесу, впровадження перспективних інноваційних технологій, розвиток міжнародного співробітництва та поліпшення інвестиційного клімату Криму[62].

У 2012 році сім'я Умєрових виступила ініціатором реставрації мечеті Орта-Джамі — архітектурної пам'ятки XVI—XVII століть в Бахчисараї (Крим, Україна)[63]. Фінансування забезпечувалося за рахунок особистих коштів родини Умєрових. Реалізація ініціативи стартувала в рамках національного проєкту відновлення культурної та історичної спадщини Криму. 16 серпня 2013 року відбулося урочисте відкриття історично реконструйованої мечеті, яка була недіючої близько 95 років[64].

У 2014 році був серед засновників благодійного фонду «Евкаф», створеного з метою надання допомоги у розвитку мусульманських громад і інституту благодійності, а також сприяння громадянської активності[65].

У 2014 році надав допомогу в створенні «Фонду Культурної Спадщини». Фонд здійснює свою діяльність в інтересах корінних народів Криму, а також займається захистом прав і основних свобод громадян в галузі освіти, культури та мистецтва, охорони культурної спадщини, охорони здоров'я і навколишнього середовища, соціального захисту громадян, розвитку територіальних громад.

Фонд ASTEM Foundation[ред. | ред. код]

У 2013 році був співзасновником фонду ASTEM Foundation[8]. Фонд, ведений місією, орієнтований на поліпшення суспільного життя за допомогою підтримки ініціатив в сферах розвитку соціальних інновацій, регіональних спільнот, освіти, медицини, спорту, культури, прав людини і релігійних свобод в рамках бачення і місії організації, які пов'язані прогнозуванням нових викликів в майбутньому.

Фонд є одним із донорів[9] програми Ukrainian Emerging Leaders Стенфордського університету, яка розроблена для підготовки українських політичних діячів, юристів, соціальних підприємців, бізнесменів, а також лідерів громадських організацій. Мета програми: розвиток лідерських навичок і зміцнення наукової бази стипендіатів для участі у вирішенні проблем розвитку в Україні[10].

У травні минулого року, завдяки підтримки ASTEM Foundation був відремонтований рейдовий буксир «Яни Капу» ВМС України, який був захоплений Росією в листопаді 2018 року Росією біля Керченської протоки[66].

Фонд ASTEM Foundation став партнером Kyiv School of Economics. У партнерстві із КШЕ Astem Foundation облаштував освітній простір у новій будівлі Школи[67].

Фонд національного добробуту Криму[ред. | ред. код]

Є співзасновником та входить в Опікунську раду Фонд національного добробуту Криму. Це міжнародна благодійна організація, яка фінансує стратегічні національні програми та підтримує найменш соціально захищених кримських татар[22].

Серед проєктів Фонду: будівництво за підтримки Туреччини Кримськотатарського культурно-освітнього комплексу у Києві. Комплекс буде громадським, культурним, соціальним, освітнім та духовним центром кримських татар и мусульман України в цілому. Заплановане будівництво Соборної мечеті та духовного центру, етнографічного центру з національним музеєм і конференц-залом, школи, ресторанів та зони відпочинку[68].

Нагороди[ред. | ред. код]

  • Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (23 серпня 2021) — за значний особистий внесок у державне будівництво, зміцнення обороноздатності, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 30-ї річниці незалежності України[69].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Рада призначила нардепа Умєрова новим головою Фонду держмайна. Економічна правда (укр.). Процитовано 7 вересня 2022. 
  2. ↑ В Киеве состоялась встреча Президента Турции с лидерами крымских татар. qtmm.org. Процитовано 16 лютого 2019. 
  3. ↑ Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 16 лютого 2019. 
  4. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Процитовано 16 лютого 2019. 
  5. ↑ «Задача Меджлиса – не допустить хаоса на юге Украины». Крым.Реалии (рос.). Процитовано 16 лютого 2019. 
  6. ↑ У Раді створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа». www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 16 травня 2021. 
  7. ↑ а б У парламенті зареєстрували законопроєкт про скасування вільної економічної зони “Крим”. 
  8. ↑ а б Home. ASTEM Foundation (амер.). Процитовано 16 лютого 2019. 
  9. ↑ а б FSI | CDDRL — Ukrainian Emerging Leaders Program. cddrl.fsi.stanford.edu. Процитовано 16 лютого 2019. 
  10. ↑ а б Стэнфорд запускает стипендиальную программу для украинцев: заявки принимают до 15 февраля. AIN.UA (ru-RU). Процитовано 16 лютого 2019. 
  11. ↑ ПОСТАНОВА Верховної Ради України. zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 лютого 2019. 
  12. ↑ Етапи репатріації кримських татар в Крим. vmv.kymu.edu.ua. Процитовано 16 лютого 2019. 
  13. ↑ РНЗ "Кримська гімназія-інтернат дод МОНМС АРК" - ДІСО. diso.gov.ua. Процитовано 16 лютого 2019. 
  14. ↑ CUPP 2003 Digest. 
  15. ↑ Youth Leadership Program - Washington. www.archive.usukraine.org. Процитовано 16 лютого 2019. 
  16. ↑ ASTEM. ASTEM (амер.). Процитовано 16 лютого 2019. 
  17. ↑ Сайт ВРУ Умєров Рустем Енверович. 
  18. ↑ Верховна Рада скасувала вільну економічну зону "Крим". 
  19. ↑ Україна не постачатиме воду в Крим до його деокупації. 
  20. ↑ Указ ПУ №303/2020 Питання визначення статусу окремих релігійних свят. 
  21. ↑ Верховна Рада ухвалила закон про корінні народи України. 
  22. ↑ а б Рустем Умеров: «Офіс президента і Меджліс мають узгодити позиції щодо будівництва житла для кримських татар до зустрічі Ердогана і Зеленського». 
  23. ↑ Зеленський з Ердоганом підписали спільну декларацію у Стамбулі. Про що домовилися?. 
  24. ↑ Парламент ратифікував Рамкову угоду між Україною та Туреччиною щодо будівництва житла для кримських татар та пільговиків. 
  25. ↑ Верховна Рада засудила репресії проти кримських татар у Криму. 
  26. ↑ Сайт Верховної Ради України. 
  27. ↑ Сайт Верховної Ради. 
  28. ↑ Прийнято Закон "Про внесення змін до деяких законів України з метою підвищення спроможності системи охорони здоров'я України протидіяти поширенню коронавірусної хвороби COVID-19". 
  29. ↑ Проект Постанови про звернення до Кабінету Міністрів України щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення безпечного навчального процесу і якісної освіти в умовах карантину запровадженого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. 
  30. ↑ Процедура визнання особою без громадянства врегульована. 
  31. ↑ Президент підписав закон щодо звільнення внутрішньо переміщених осіб від сплати туристичного збору за проживання у тимчасових помешканнях. 
  32. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №406/2021 Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Незалежності України. 
  33. ↑ а б Офіційний сайт Верховної Ради. 
  34. ↑ ПАРЄ ЖОРСТКО ЗАСУДИЛА ОКУПАЦІЮ КРИМУ ТА УХВАЛИЛА РЕЗОЛЮЦІЮ ЩОДО ЗАХИСТУ КРИМСЬКИХ ТАТАР, — РУСТЕМ УМЄРОВ. 
  35. ↑ В червні 2021 року ПАРЄ ухвалила резолюцію про порушення прав кримських татар на півострові. 
  36. ↑ ГЕНОЦИД ТА ПОРУШЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ В КРИМУ: МИ НЕ ЗАБУВАЄМО ПРО ЗАХИСТ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ, — РУСТЕМ УМЄРОВ ПРО ЗВЕРНЕННЯ ВР ДО СВІТОВОЇ СПІЛЬНОТИ. 
  37. ↑ Рада закликала міжнародну спільноту визнати геноцид кримських татар і тиснути на РФ. 
  38. ↑ Виступ на зимовій сесії ПАРЄ. 
  39. ↑ В ОКУПОВАНОМУ КРИМУ ТИХ, ХТО ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ ВАКЦИНУВАТИСЯ "СУПУТНИКОМ", ЗВІЛЬНЯЮТЬ З РОБОТИ – УМЕРОВ. 
  40. ↑ Меджліс обговорив з новим послом Естонії проблематику Криму і передав для естонського президента справжній кримський подарунок. 
  41. ↑ Посол Великобритании: «Чтим память тысяч людей, которые храбро протестовали против захвата Крыма Россией». 
  42. ↑ Умеров обговорив із послом Кувейту ситуацію з правами людини в Криму. 
  43. ↑ У ВР створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 травня 2021. 
  44. ↑ У ВР створили міжфракційне об’єднання «Кримська платформа». 
  45. ↑ «Кримська платформа». «Маячня» чи реальний крок для деокупації Криму?. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 16 травня 2021. 
  46. ↑ Саміт "Кримської платформи": 46 країн нагадали Москві, що питання Криму не закрите. 
  47. ↑ У Раді розробляють пакет законопроектів "Кримська платформа". Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 16 травня 2021. 
  48. ↑ Взаємне звільнення ув’язнених відбудеться, – Умеров (ВІДЕО). 
  49. ↑ Чому Путін звільнив Чийгоза та Умерова. 
  50. ↑ Необхідність створення Міжвідомчого координаційного центру по питанням українських політв'язнів. 
  51. ↑ Проект Постанови про Звернення Верховної Ради України до Організації Об’єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОЧЕС, урядів і парламентів держав світу щодо засудження тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, порушень прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях та щодо звільнення політичних в’язнів - громадян України. 
  52. ↑ ДЕПУТАТ «ГОЛОСУ» ІНІЦІЮЄ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ З ДЕОКУПАЦІЇ ТА РЕІНТЕГРАЦІЇ КРИМУ І СЕВАСТОПОЛЯ. 
  53. ↑ Нардеп Рустем Умеров увійшов до групи з розробки стратегії деокупації Криму. 
  54. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №117/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року «Про Стратегію деокупації та реінтеграції тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя». 
  55. ↑ Кримська Світлиця :: Текст статти "КРИМ У СВІТЛІ БЛАГОДІЙНИЦТВА". svitlytsia.crimea.ua. Процитовано 16 лютого 2019. 
  56. ↑ Благотворительная организация "Фонд развития Крыма": "Будущее – за сообществом, способным на генерацию внутренних смыслов и интегральных идей". Интервью c президентом Фонда Рустемом Умеровым. www.sobytiya.info (рос.). Процитовано 16 лютого 2019. 
  57. ↑ Про організацію. Земляцтво кримських татар (англ.). Процитовано 16 лютого 2019. 
  58. ↑ У Криму відкрився XIV молодіжний Курултай. www.unian.ua (укр.). Процитовано 16 лютого 2019. 
  59. ↑ О фонде. cdf.org.ua. Процитовано 16 лютого 2019. 
  60. ↑ Рустем УМЕРОВ: «Я знаю, как воспитывать своих детей». avdet.org (ru-RU). Процитовано 16 лютого 2019. 
  61. ↑ Рустем Умеров: Крымская Международная Бизнес Ассоциация при содействии Меджлиса и дипмиссий предлагает начать открытый диалог об экономическом развитии Крыма. qtmm.org. Процитовано 16 лютого 2019. 
  62. ↑ Про нас / Про нас / CIBA - Кримська Міжнародна Бізнес Асоціація. ciba.org.ua. Процитовано 16 лютого 2019. 
  63. ↑ В Бахчисарае открыли после реставрации одну из главных мечетей Крымского ханства. ZN.ua. Процитовано 16 лютого 2019. 
  64. ↑ Открытие мечети Орта Джами. avdet.org (ru-RU). Процитовано 16 лютого 2019. 
  65. ↑ Evkaf Foundation. ASTEM Foundation (амер.). Процитовано 16 лютого 2019. 
  66. ↑ Відремонтований після російського полону буксир «Яни Капу» отримав шефську допомогу. 
  67. ↑ Фонд ASTEM став партнером КШЕ. 
  68. ↑ Проєкт будівництва культурно-освітнього комплексу з Соборною мечеттю в Києві виходить на наступний етап - Умєров. 
  69. ↑ Указ президента України №406/2021. Офіційне інтернет-представництво Президента України (ua). Процитовано 25 серпня 2021. 
Тематичні сайти
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Умєров_Рустем_Енверович&oldid=38219028