Шкарлет Сергій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шкарлет Сергій Миколайович
Shkarlet.jpg
Народився 19 жовтня 1972(1972-10-19) (48 років)
Коканд, Узбекистан
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Ukraine.svg Україна
Діяльність економіст, викладач університету
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Галузь Економіка
Заклад Чернігівський національний технологічний університет
Посада Ректор
Звання Професор
Ступінь Доктор економічних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Заслужений діяч науки і техніки України
Державна премія України в галузі освіти

Шкарлет Сергій Миколайович (19 жовтня 1972 року, Коканд, Узбекистан) — український економіст, професор, доктор економічних наук, ректор Чернігівського технологічного університету.

Попри звинувачення у плагіаті,[1] перебування в партії Регіонів та протести освітян,[2] був призначений тво міністра освіти і науки України.[3]

Заступник міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції[4] та тимчасовий виконувач обов'язків міністра освіти і науки України з 25 червня 2020[5].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Ніжинську загальноосвітню школу, одержавши атестат про повну загальну середню освіту із золотою медаллю. Після закінчення школи у вересні 1989 року вступив на навчання до Київського політехнічного інституту на факультет прикладної математики за спеціальністю «Математичне забезпечення систем автоматизації», який закінчив у березні 1995 року, одержавши диплом спеціаліста, за фахом інженер-математик.

У жовтні 1995 року для здобуття другої вищої освіти вступив на денну форму навчання до Фінансово-економічного інституту при Чернігівському технологічному інституті за спеціальністю «Облік і аудит», який закінчив у червні 1996 року, одержавши диплом спеціаліста, за фахом економіст.

У жовтні 2000 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук на тему «Економічне управління інноваційною підприємницькою діяльністю в галузі створення програмного забезпечення» за спеціальністю 08.06.02 — «Підприємництво, менеджмент та маркетинг» у спеціалізованій вченій раді Д26.006.04 Київського національного економічного університету.

У 2003 році отримав вчене звання доцента по кафедрі економетрії, обліку й аудиту.

У січні 2008 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук на тему «Формування економічної безпеки підприємств засобами активізації їх інноваційного розвитку» за спеціальністю 08.00.04 — «Економіка та управління підприємствами» у спеціалізованій вченій раді Д26.006.03 ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана».

У жовтні 2008 року отримав звання професора по кафедрі менеджменту.

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

З квітня по вересень 1995 року працював інженером-конструктором Ніжинського НВК «Прогрес».

З липня 1996 року по серпень 1996 року працював асистентом на кафедрі менеджменту у Чернігівському технологічному інституті. З вересня 1996 року по травень 1998 року працював викладачем кафедри економетрії обліку і аудиту у Чернігівському технологічному інституті. З червня 1998 року по квітень 2001 року працював старшим викладачем кафедри економетрії обліку і аудиту у Чернігівському державному технологічному університеті.

З червня 1999 року по липень 2003 року працював проректором з навчально-виховної роботи у Чернігівському інституті інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету (за сумісництвом). З квітня 2001 року по липень 2003 року працював доцентом кафедри економетрії обліку і аудиту у Чернігівському державному технологічному університеті. З липня 2001 року — ректор Чернігівського інституту інформації, бізнесу і права Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая. З вересня 2006 року — професор кафедри менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая.

З травня 2010 року — ректор Чернігівського державного технологічного університету[6].

Т. в. о. міністра освіти і науки України[ред. | ред. код]

В червні 2020 року в наукових роботах Шкарлета було виявлено великі обсяги плагіату[7][8]. Через це низка науковців 6 червня 2020 року виступила із заявою проти його можливого призначення[9] на посаду міністра освіти і науки України[10]. У Дніпрі та ще 10 інших містах країни пройшли протести проти призначення Шкарлета.[2] Незважаючи на це, 17 червня прем'єр-міністр Денис Шмигаль вніс до Верховної ради проект постанови щодо призначення Шкарлета міністром[11]. Натомість, профільний комітет Ради не підтримав призначення[12].

25 червня 2020 року Уряд призначив Шкарлета заступником міністра освіти і науки з питань європейської інтеграції[4] та поклав на нього тимчасово виконання обов'язків міністра освіти і науки України в уряді Дениса Шмигаля[5]. Відмову підтримувати Шкарлета профільним парламентським комітетом Шмигаль пояснив тим, що «як такої відмови парламенту не було», утримавшись від подальших пояснень[13]. Згодом Шмигаль заявив, що Шкарлет перебуває на випробувальному терміні на кілька місяців[14].

Звинувачення у плагіаті[ред. | ред. код]

У червні 2020 році був звинувачений у плагіаті.[3][15][16][17][8].

Василем Садовим і Юрієм Бойком було проаналізовано кілька робіт Шкарлета. Зокрема, монографію Шкарлета та інших авторів «Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку в Україні» (С. М. Шкарлет, В. Г. Маргасова, О. М. Коркоц, Ю. В. Ружицький), обсягом у 202 сторінки. У ній були значні шматки тексту зі статті авторства Тетяни Бугай «Методичні підходи до оцінки ефективності бюджетного процесу в Україні», яка вийшла у 2015 році, на три роки раніше.[15] Та була проаналізована інша стаття — Оксани Апарової «Фінансові інструменти державної політики економічного розвитку: європейський досвід», звідти було переписано до монографії майже весь текст. Жодного посилання (чи згадки) на ці праці інших авторів у Шкарлета немає.[8] В одній із статей, що лягла в основу докторської дисертації Шкарлета (Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств[18]), було виявлено 87 % плагіату — 7 сторінок із 8.[1] Текст був списаний із російської статті Гончаренко Л. П. Процесс обеспечения экономической безопасности предприятия // Справочник экономиста, 2004, № 12 та з підручника «Економіка підприємства» за редакцією С. Ф. Покропивного. Причому в розділі Посилання він дає посилання на сайт «Українські реферати».[19]

Сам Шкарлет звинувачення у плагіаті заперечує.[20] Навіть, якщо знайдуть плагіат, то він відкидає будь-які наслідки для себе, заявляючи: «А яке там може бути сьогодні, згідно з законодавством, покарання? У нас що: визначені якісь нормативи? Визначені якісь взагалі рішення по плагіату? Сьогодні це взагалі такий предмет спекуляцій, цей плагіат.»[21]

На початку липня 2020 року прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що уряд проведе розслідування наявності плагіату, але станом на 9 вересня розслідування так і не було проведено.[22] Після цього Сергій Квіт, голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, яке мало розслідувати звинувачення у плагіаті Шкарлета, заявив, що МОН намагається ліквідувати його агенство.[23]

11 вересня 2020 року етичний комітет Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти ухвалив рішення про виявлення плагіату у роботах Сергія Шкарлета. Окрім цього, наявність плагіату підтвердили три незалежні міжнародні експерти з США, Чехії та Польщі, які проаналізували уривки робіт, перекладені англійською мовою.[24][25]

Політична діяльність[ред. | ред. код]

За власними словами, 2004 і 2010 року підтримував на президентських виборах Віктора Януковича та Партію регіонів. Балотувався до Чернігівської обласної ради від цієї партії в Деснянському районі Чернігова на місцевих виборах того ж року[26]. Був обраний депутатом Чернігівської облради в канденцію 2010—2015 років[27][28].

2015 року балотувався до Чернігівської обласної ради як представник Блоку Порошенка, але вибори програв[29].

Відзнаки та нагороди[ред. | ред. код]

Nuvola apps kview.svg Зовнішні зображення
Searchtool.svg Міністр освіти і науки України Дмитро Табачник вручає Сергію Шкарлету нагрудний знак «Заслужений діяч науки і техніки України», 22 березня 2013
  • У 2001 році отримав нагороду лауреату конкурсу «Молодий науковець року» Чернігівської облдержадміністрації;
  • У 2008 році отримав подяку голови Чернігівської облдержадміністрації;
  • Заслужений діяч науки і техніки України (18 травня 2012) — за вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки, зміцнення науково-технічного потенціалу України, багаторічну сумлінну працю[30];
  • орден «За заслуги» ІІІ ступеня (25 червня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм[31];
  • Державна премія України в галузі освіти (18 листопада 2017) за роботу «Науково-теоретичні, методичні та технологічні аспекти комплексної ІТ — підтримки діяльності інноваційного університету» в складі колективу у номінації «Вища освіта»[32];
  • орден «За заслуги» ІІ ступеня (21 січня 2020) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю[33].

Сім'я[ред. | ред. код]

Дочка і дружина[34].

Статки[ред. | ред. код]

Сім'я має у власності квартиру у Чернігові. Станом на 2020 рік готівкою мають 62 000 доларів і 85 000 грн[34].

Авто[ред. | ред. код]

За даними декларації 2020 року сім'я володіє 3 авто[34]:

Крім того, ЧНТУ (де Шкарлет працює ректором і може ним користуватися) у 2020 році купив елітний білий автомобіль VW Amarok Volcano за 60 000 доларів[35][36].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Понад 87 % роботи — плагіат: науковці проаналізували статтю в.о. міністра освіти Шкарлета на докторську дисертацію, УНІАН
  2. а б У Дніпрі протестували проти призначення Шкалета в.о. міністра освіти, Суспільне, 30 червня 2020
  3. а б Сергій Шкарлет не став міністром освіти. Чому, ВВС, 18 червня 2020
  4. а б Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 759-р-р «Про призначення Шкарлета С. М. заступником Міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції».
  5. а б Розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 червня 2020 року № 761-р-р «Про тимчасове покладення виконання обов’язків Міністра освіти і науки України на Шкарлета С. М.».
  6. Чернігівський технологічний університет обрав ректора
  7. Серія досліджень наукових робіт Шкарлета на наявність плагіату:
  8. а б в Сайт «Помилок і фальсифікації в наукових дослідженнях»: у монографії кандидата в міністри освіти Шкарлета є плагіат, ЛБ, 4 червня 2020
  9. Ректор «Чернігівської політехніки» може очолити Міністерство освіти // UA: Суспільне
  10. Заява науковців про призначення нового міністра освіти і науки
  11. У Раду внесли постанову про призначення Шкарлета міністром освіти. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-18. 
  12. Профільний комітет Ради не підтримав призначення Шкарлета міністром освіти. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-18. 
  13. Має добре і ясне бачення: Шмигаль пояснив призначення Шкарлета. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-06-27. 
  14. Шкарлет перебуває на випробувальному терміні, - Шмигаль. РБК-Украина (ru). Процитовано 2020-07-03. 
  15. а б Новий кандидат на посаду міністра освіти від Зе-команди відзначився «текстовими запозиченнями»
  16. Монографія Сергія Шкарлета: було твоє — стало моє
  17. «Наукова стаття» Сергія Шкарлета: тяп-ляп — і готово!
  18. Шкарлет С. Теоретичні основи формування економічної безпеки підприємств, Сіверянський літопис, 2007 рік № 4
  19. http://www.refine.org.ua/pageid-1330-2.html Змістово-типологічна характеристика економічної безпеки підприємства, Українські реферати, refine.org.ua
  20. Міністр освіти Шкарлет відповів на звинувачення у плагіаті, Главком, 5 липня 2020
  21. Шкарлет про плагіат: А яке там може бути покарання?, Нова Українська школа, 9 липня 2020
  22. Уряд проводить розслідування щодо звинувачень Шкарлета у плагіаті — Шмигаль, Главком, 3 липня 2020
  23. Міносвіти намагається ліквідувати агентство, яке розслідує плагіат у наукових роботах в.о. міністра освіти, 5, 4 липня 2020
  24. Тепер офіційно: НАЗЯВО знайшло плагіат в наукових роботах Шкарлета. Українська правда _Життя. Процитовано 2020-09-11. 
  25. У роботах Сергія Шкарлета є плагіат - визнав комітет з етики НАЗЯВО. LIGA (uk). 2020-09-11. Процитовано 2020-09-11. 
  26. Сергій Шкарлет будуватиме нову Чернігівщину! Свобода. ФМ, 17.10.2010
  27. Результати виборів депутатів ради в одномандатних мажоритарних виборчих округах. Чернігівська обласна рада. Сайт ЦВК України
  28. Депутатський склад Чернігівської обласної ради 2010—2015 років
  29. Шкарлет Сергій Миколайович. ЧЕСНО
  30. Указ Президента України від 18 травня 2012 року № 331/2012 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня науки»
  31. Указ Президента України від 25 червня 2016 року № 276/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
  32. Указ Президента України від 18 листопада 2017 року № 374/2017 «Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2017 року»
  33. Указ Президента України від 21 січня 2020 року № 18/2020 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
  34. а б в Шкарлет Сергій Миколайович, Bihus.декларації
  35. Ексміністр: Шкарлет купив авто за гроші, які радили витратити на доплати викладачам вузу, Лівий берег, 18 червня 2020
  36. Претендент на должность министра МОН Шкарлет купил себе элитный автомобиль за $60 тыс. университетских средств, — Новосад, Антикор, 17 червня 2020

Джерела[ред. | ред. код]