Перейти до вмісту

Криклій Владислав Артурович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Криклій Владислав Артурович
Народився27 листопада 1986(1986-11-27) (39 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
НаціональністьУкраїнець
Діяльністьполітик, державний службовець Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЕкономічний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка (2009) Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат економічних наук
Знання мовукраїнська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоВерховна Рада України IX скликання Редагувати інформацію у Вікіданих
Посаданародний депутат України і Міністр інфраструктуриd Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяБезпартійний
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 — 29 серпня 2019

Владислав Артурович Криклій (нар. 23 листопада 1986, Київ, Українська РСР, СРСР) — український політик, міністр інфраструктури України з 29 серпня 2019 по 18 травня 2021[1]. Начальник Головного сервісного центру МВС України з листопада 2015 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 23 листопада 1986 року в Києві, батько — Артур Криклій, очільник «Інтербанку» з 1998 по 2009 рік, а з 2009 по 2011 рік– обласної дирекції «Промінвестбанку»[2].

З 2004 по 2009 рік навчався у КНУ ім. Шевченка, магістр економічних наук. Кандидат економічних наук (2015). Тема дисертаційного дослідження — «Недержавні пенсійні фонди в системі пенсійного забезпечення в Україні»[3].

Почав кар'єру з приватного сектора[4]:

У 2014 році розпочав кар'єру в державних органах влади, ставши радником міністра МВС Авакова[5][6].

  • З 2014 по 2015 рік був радником міністра МВС України.
  • З березня по листопад 2015 року був заступником начальника ДАІ (займався ліквідацією)[7].
  • З листопада 2015 по серпень 2019 року був керівником Головного сервісного центру МВС.
  • Очолював робочу групу з упровадження автоматичної фото- та відеофіксації ПДР в МВС.

Політика

[ред. | ред. код]

Кандидат у народні депутати від партії «Слуга народу», обраний на парламентських виборах 2019 року, № 12 у списку[8]. Безпартійний[9].

Був кандидатом на посаду голови комітету з питань інфраструктури у Верховній Раді України IX скликання[10], але склав повноваження народного депутата у перший день роботи парламенту 9-го скликання 29 серпня 2019 року заради призначення в уряд Гончарука[11].

Міністр інфраструктури України

[ред. | ред. код]

29 серпня 2019 року ВРУ IX скликання на своєму першому засіданні проголосувала за новий склад Кабміну[12]. Криклій став новим Міністром інфраструктури України.[13]

Член Національної інвестиційної ради (з 24 грудня 2019)[14].

24 березня 2021 року заступником Криклія став Артемій Єршов, бізнес-партнер Юлії Льовочкіної, сестри народного депутата від проросійської партії ОПЗЖ Сергія Льовочкіна[15].

14 травня 2021 року подав заяву про відставку[16][17]. 18 травня ВРУ її підтримала[18][19].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Рада відправила главу МІУ у відставку. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  2. ↑ Що відомо про міністра інфраструктури Владислава Криклія. politics.segodnya.ua (укр.). Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 7 жовтня 2020.
  3. ↑ Науковці України [Архівовано 30 серпня 2019 у Wayback Machine.] irbis-nbuv.gov.ua
  4. ↑ Криклий Владислав. LIGA. Архів оригіналу за 12 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  5. ↑ Криклій Владислав Артурович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Архів оригіналу за 3 квітня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  6. ↑ Новий Кабмін: Міністром інфраструктури залишився Владислав Криклій. 112.ua (укр.). Архів оригіналу за 14 вересня 2019. Процитовано 7 жовтня 2020.
  7. ↑ Першим заступником начальника Департаменту ДАІ став 29-річний економіст [Архівовано 27 червня 2019 у Wayback Machine.] Zaxid.net (2 квітня 2015)
  8. ↑ На з'їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (9 червня 2019)
  9. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 27 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  10. ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  11. ↑ Рада достроково припинила повноваження нардепів Малюськи, Оржеля, Криклія, Новосад, Федорова, які перейшли працювати в Кабмін. Інтерфакс-Україна. 29.08.2019. Архів оригіналу за 13 вересня 2019. Процитовано 19 листопада 2019.
  12. ↑ Рада затвердила склад нового Кабміну. Архів оригіналу за 29 серпня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
  13. ↑ Криклій Владислав Артурович. Міністерство інфраструктури України (ua) . Архів оригіналу за 21 жовтня 2020. Процитовано 7 жовтня 2020.
  14. ↑ Указ Президента України від 24 грудня 2019 року № 950/2019 «Питання Національної інвестиційної ради»
  15. ↑ Топ-чиновником у Міністерстві інфраструктури став бізнес-партнер Льовочкіна. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 25 березня 2021.
  16. ↑ Петрашко і Криклій подали заяви про відставку – прессекретарка Разумкова. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  17. ↑ Криклій і Петрашко написали заяви про відставку: що відомо. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 15 травня 2021.
  18. ↑ Владислава Криклія звільнили з посади міністра інфраструктури. 24 Канал (українською) . 18 травня 2021. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.
  19. ↑ ВР звільнила Криклія з посади міністра інфраструктури України. Інтерфакс-Україна (українською) . 18 травня 2021. Архів оригіналу за 18 травня 2021. Процитовано 18 травня 2021.

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Криклій_Владислав_Артурович&oldid=48854123