Верещук Ірина Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Нейтральність цієї статті під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.
Ірина Андріївна Верещук
Ірина Андріївна Верещук
Міська голова міста Рава-Руська [1]
9 листопада 2010 — 17 лютого 2015
Попередник Сопрун Алла Анатоліївна
Наступник Зінько Микола Любомирович
Заступниця голови Жовківської райадміністрації з гуманітарних питань та зовнішньої політики[1]
червень 2010 — жовтень 2010
Народилася 30 листопада 1979(1979-11-30) (41 рік)
Рава-Руська
Відома як політична діячка, юристка
Країна Україна
Національність Українка
Освіта Варшавський університет
Політична партія Слуга народу
У шлюбі з Михайло Кухаренко
Діти Олег (нар. 2004)
Професія Народний депутат України
Нагороди
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»

Commons-logo.svg

Медіафайли у Вікісховищі
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Іри́на Андрі́ївна Верещу́к (нар. 30 листопада 1979, м. Рава-Руська, Нестеровський (нині Жовківський) район Львівської області) — народна депутатка України IX скликання від партії Слуга народу[2], безпартійна[3]. Голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Була представницею Уряду у ВРУ з 4 вересня[4] до 15 листопада 2019-го[5], міською головою Рави-Руської (2010—2015). 16 липня 2020 року визначена як майбутня кандидатка на посаду міського голови Києва від партії «Слуга народу» на місцевих виборах 2020 року[6].

Освіта[ред. | ред. код]

1997 закінчила Рава-Руську середню школу з золотою медаллю.

З 1997 до 2002 навчалася у Військовому інституті при Львівській політехніці, який закінчила з відзнакою за спеціальністю «Міжнародна інформація» (спеціаліст з міжнародної інформації, референт-перекладач, офіцер військового управління тактичного рівня).

2002—2006 навчалася на правничому факультеті Львівського університету ім. Франка за спеціальністю «правознавство».

З 2008 до 2010 рр. була слухачкою у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. За результатами навчання влітку 2009 року проходила стажування у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, після чого була внесена у кадровий резерв працівників КМУ, нагороджена Подякою та Почесною грамотою КМУ.

З 2011 року навчалася в аспірантурі Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який закінчила з відзнакою.

11 листопада 2015 р. захистила дисертацію на тему: «Організаційно-правовий механізм удосконалення адміністративно-територіального устрою України» (за прикладом проведення реформ у Польщі) та отримала ступінь кандидата наук з державного управління.

У 2015—2016 рр. була стипендіаткою Польсько-американського фонду Свободи за програмою ім. Лейна Кіркланда. Під час стажування продовжувала дослідження досвіду реформ децентралізації у Польщі. Успішно захистила дипломну роботу в Центрі Східноєвропейських студій Варшавського університету на тему: «Участь громадян в здійсненні представницької влади в Польщі. Рекомендації для України» та отримала диплом із відзнакою.

У липні 2016 р. отримала диплом Національної школи державного управління (пол. Krajowa Szkoła Administracji Publicznej, KSAP).

Трудова діяльність[ред. | ред. код]

Після закінчення військового інституту 5 років проходила службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України. З травня 2007 до червня 2008 року працювала юристом Рава-Руської міської ради.

З червня до жовтня 2010 року — заступниця голови Жовківської РДА з гуманітарних питань та зовнішньої політики.

На посаді міської голови[ред. | ред. код]

31 жовтня 2010 року обрана міською головою Рави-Руської від партії Сильна Україна (належала олігарху Сергію Тігіпку, через 2 роки влилась у Партію регіонів[7]), при цьому Верещук у партію не входила.[8] За підсумками виборів, багато ЗМІ називали її наймолодшою жінкою-міською головою в Україні (30 повних років)[9][10][11], проте на тих же виборах мером Нетішина стала 29-річна Ольга Омельчук[12][13].

На посаді міського голови Рави-Руської Ірина Верещук заявляла про необхідність децентралізації влади, проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні, передачі податків місцевим громадам[14]. Зокрема, місцеве самоврядування в Україні в тому вигляді, яким воно було на початок 2013 року, назвала «місцевим самоврятуванням»[15].

Виступала за надання прикордонним населеним пунктам спеціального статусу, який сприятиме додатковим надходження до місцевих бюджетів шляхом збору податків за перетин автомобілями, які перетинають кордон, таких міст, сіл та селищ[15].

Як міський голова прикордонного містечка здійснювала міжнародну співпрацю, зокрема, з польським містом Томашовим-Любельським[16], гміною Любичі Королівської, гміною Телятина. За час її перебування на посаді у Раві-Руській реалізовано низку проєктів із залученням коштів ЄС, зокрема, із забезпеченням теплопостачання навчальних закладів міста[які?][джерело?]. Разом з війтом гміни Любичі-Крулєвська (Польща) у листопаді 2013 року ініціювала створення пішо-велосипедного переходу у пункті пропуску «Рава-Руська — Гребенне»[17].

Неодноразово підтримувала громаду міста у відстоюванні інтересів[18]. Зокрема, разом з працівниками місцевих шпалопросочувального, спиртового заводів та лісгоспу протестувала проти зміни керівництва підприємств без погодження з колективом[18].

Після оголошення урядом Азарова—Януковича відмови від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, наступного дня, від імені громади Рави-Руської, звернулася до Європейського Союзу із закликом підписати Угоду про асоціацію окремо з Равою-Руською[19][20].

У травні 2014 року записала відеозвернення до матерів Росії із закликом не допустити війни[21].

Балотувалась у Верховну Раду України VIII скликання як самовисуванка на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року у окрузі № 122, але програла Володимиру Парасюку, зайнявши 6-е місце з підтримкою 4,46 %[22].

17 лютого 2015 року подала у відставку з посади міського голови Рави-Руської «через постійний тиск і звинувачення псевдопатріотів»[23]. Напередодні цієї події народний депутат Володимир Парасюк звинуватив очільницю Рави-Руської у корупції та систематичному прогулюванні роботи, натомість Ірина Верещук пообіцяла довести безпідставність звинувачень у суді[24]. Станом на 2020 рік, судового позову від Верещук так і не було, а звернення до Генпрокуратури від Парасюка не мали результатів[25].

Після відставки[ред. | ред. код]

У квітні 2015 року виступила однією з ініціаторів і організаторів соціальної платформи «Важливий кожен», авторкою пропозицій соціально-орієнтованих реформ, у її складі презентувала програму реформ у різних містах України[26][27].

У лютому 2016 отримала запрошення та взяла участь у молитовному сніданку[en] з президентом США Бараком Обамою у Вашингтоні[28] (загалом того року у сніданку взяло участь 3500 людей зі 140 країн[29]).

Презентація діяльності Центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик в Європарламенті, 7-8 грудня 2016, Брюссель

З квітня 2016 року по лютий 2019 року була президентом Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик[30][31][32]. Мета і стратегія Центру полягає в тому, щоб на сучасній міждисциплінарної науково-гуманітарній основі виявити та сформувати нові консенсусні практики, конструктивні форми та методи взаємовідносин між країнами Балтійсько-Чорноморського регіону, засновані на діалозі, довірі, злагоді й взаєморозумінні. За словами Верещук центр фінансував підприємець Борис Храновський[33].

З вересня 2017 року — доцент кафедри політології Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Політична діяльність[ред. | ред. код]

Зеленський підтримує висування нардепа від партії «Слуга народу» Верещук для участі у виборах мера Києва

Депутатка Верховної Раді IX скликання з 2019 року. Член Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки[34], голова підкомітету з державної безпеки та оборони[35].

З 4 вересня[4] до 15 листопада 2019-го — представниця Уряду у ВРУ[5]. Склала повноваження в листопаді 2019 року. Перед цим Ірина заявляла, що прем'єр-міністр Олексій Гончарук планував звільнити її за критику держбюджету та дій Кабміну[36].

Станом на липень 2020 року подала 31 законопроєкт[37], з яких 6 були прийняті та набули чинності. Також подала 30 поправок до законопроєктів, з них найбільше до закону про оборонні закупівлі. Пропустила 10 засідань, відвідала 105.[38]

16 вересня 2020 року Верещук підтримала проєкт закону[39], котрим пропонувалось дозволити навчання у вишах іноземців та осіб без громадянства іноземною мовою[40].

Участь у виборах мера Києва (2020)[ред. | ред. код]

Докладніше: Місцеві вибори в Києві 2020

16 липня 2020 року фракція партії «Слуга народу» у ВРУ провела праймеріз серед кандидатів для участі у виборах Київського міського голови, де Верещук перемогла Миколу Тищенка, Олександра Дубінського та інших претендентів, отримавши 87 голосів, у тому числі голос Президента Зеленського[41][42]. Пізніше вона й стала офіційною кандидаткою на посаду мера Києва від партії[42].

Протягом передвиборчої кампанії, кандидатка висловлювалася стосовно будівництва метро на Троєщину: спочатку в інтерв'ю виданню «Хмарочос» називала це «дорогою утопією, на якій наживаються підрядники» і пропонувала замінити швидкісними трамваями[43]. Проте через кілька тижнів змінила думку і стверджувала, що метро таки має бути побудоване[44].

За підрахунками журналістів Bihus.info, станом на вересень, зовнішня передвиборча агітація Слуги Народу була найдорожчою у Києві (16 млн грн), хоча партія відмовилась від державного фінансування. Керівництво партії пообіцяло оприлюднити джерела коштів у звіті НАЗК наступного року.[45]

Зрештою, на виборах мера Києва Верещук посіла 5-те місце після Кличка, Попова, Притули та Кучеренка з результатом 5,44 %[46]. Причинами своєї поразки Верещук назвала низьку оцінку роботи партії «Слуга народу» суспільством, та погану мобілізацію свого електорату[47]. Окрім цього, вона відзначила деструктивні сили всередині своєї команди, зокрема Миколу Тищенка та Аллу Шлапак[48].

Скандали[ред. | ред. код]

Одним із 6 помічників є Микола Більченко, який працював у Віталія Барвіненка, колишнього члена Партії регіонів. Ірина заявила, що не знала це[49].

У вересні 2019 року заявила, що НАТО не має наміру приймати Україну до своїх лав і тому варто переглянути підхід до відносин з ними: «Ми хочемо, але нас не беруть. І ми стукаємо в закриті двері і втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають.»[50][51][52].

У грудні 2019 року у Верховній Раді Максим Бужанський побився з Гео Леросом (тоді ще членом фракції «Слуга народу») через те, що останній в чаті фракції начебто незензурно висловився про Ірину Верещук. Сама ж Верещук була «зворушена і вражена» вчинком Бужанського, який «не терпів, коли над жінкою хтось в такий спосіб намагається вивищитися»[53].

3 лютого 2020 року, в етері телеканалу «НАШ», активно заступалася і виправдовувала депутата від «Слуги народу» Брагара, який напередодні запропонував пенсіонерці з с. Аджамка продати породисту собаку, аби сплатити за комунальні послуги[54].

На початку травня 2020 року закликала до вибачень перед загиблими в Одесі 2014 року, що викликало хвилю обурення[55].

17 жовтня 2020 року, у програмі «В гостях у Дмитра Гордона», погодилась давати інтер'ю «нашою українською російською мовою»[56].

Резонанс у ЗМІ викликало звинувачення Верещук п'ятого Президента України Петра Порошенка у привітанні Путіна з Днем Росії після початку російської агресії[57], у відповідь на що Порошенко заперечив цей факт і звинуватив Верещук у брехні та поширенні кремлівських фальшивих новин. Верещук пояснила, що інформацію взяла з сайту «24 каналу»[58], де вона була подана зі слів прессекретаря російського президента Пєскова[59].

Родина[ред. | ред. код]

Заміжня вдруге, обидва чоловіки — військові[60] (другий чоловік очолював львівський спецпідрозділ СБУ «Альфа» і, за словами Верещук, «у вільний від роботи час» силовими засобами допомагав дружині опанувати криміногенну ситуацію в Раві-Руській[61]). Виховує сина Олега від першого шлюбу[9].

Майновий стан[ред. | ред. код]

На кінець 2018 року Верещук мала у співвласності чотири квартири (дві у Львові, по одній у Броварах та в Раві-Руській)[62][63], чотири земельні ділянки та новий автомобіль Toyota Camry[64]. В Києві проживає в орендованій квартирі.[63]

Була одним із засновників ТОВ «Українська бурштинова біржа»[65][66], очолювала компанію з 15 травня 2017 року до 27 травня 2019 року[67], частка власності в підприємстві станом на 2018 рік складала 22,5 %[63].

Нагороди[ред. | ред. код]

Погляди[ред. | ред. код]

Нейтральність цього розділу під сумнівом. Будь ласка, ознайомтеся з відповідним обговоренням та за можливості виправте недоліки.

Вважає, що:

  • Бандера став героєм для більшої частини суспільства… Та… ця історична постать… ніколи не буде в «пантеоні» національних героїв України;[70]
  • переконана, що сьогодні історія, крім самих істориків, нікому не потрібна.[70]
  • У червні 2020 року заявила, що Тігіпко був би гарним прем'єром[71]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Міський голова. Рава-Руська міська рада - офіційний сайт. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 червня 2019. 
  2. ↑ Ірина Верещук пояснила, чому йде у парламент із партією «Слуга народу» zik.ua, 10 червня, 2019 року
  3. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2020-12-07. 
  4. ↑ а б Уряд призначив Ірину Верещук представницею у Парламенті Кабінет Міністрів України (4 вересня 2019)
  5. ↑ а б Верещук склала повноваження представника Кабміну в Раді. РБК-Украина (ru). Процитовано 2019-11-15. 
  6. ↑ «Слуга народу» визначилася з кандидатом у мери Києва
  7. ↑ Партія Тігіпка самоліквідувалася. Українська правда. 2012-03-17. Процитовано 2012-03-17. 
  8. ↑ Верещук Ірина Андріївна — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 2020-04-04. 
  9. ↑ а б Леся Межва (7 серпня 2014). "Деякі мрії не збуваються, щоб не було боляче" - Ірина Верещук, 34 роки, мер Рави-Руської. Gazeta.ua. фото: Ігор Хомич. Процитовано 2020-03-12. 
  10. ↑ Ірина Верещук – кандидатка у мери Києва від "Слуги народу": що про неї відомо - Вибори. 24 Канал (uk). Процитовано 2020-09-27. 
  11. ↑ Верещук йде у мери Києва. Досьє та гучні скандали кандидатки від «Слуги народу». glavcom.ua (uk). Процитовано 2020-09-27. 
  12. ↑ Гроші міського бюджету – це кошти чернівчан, а чернівчани й мають контролювати витрати міста. Чернівці, Чернівецька область - новини в газеті Версії (uk). 2019-11-05. Процитовано 2020-09-27. 
  13. ↑ Ймовірно, Верещук таки могла стати наймолодшою після того, як Ольга Омельчук перестала бути міською головою у 2012 році.
  14. ↑ Органи місцевого самоврядування мають обслуговувати свої громади. 13.4.2013. Процитовано 26.9.2014. 
  15. ↑ а б Ми маємо не місцеве самоврядування, а місцеве самоврятування - мер Рави-Руської. Вголос. 30.03.2013. Процитовано 26.9.2014. 
  16. ↑ Рава-Руська та Томашів-Любельський реалізовують спільний проект. 4 лютого 2014. Процитовано 26.9.2014. 
  17. ↑ Новини Львова: Рава-Руська та Любича-Крулєвська ініціюють створення пішо-велосипедного переходу у ПП «Рава-Руська – Гребенне». Гал-інфо. Процитовано 2020-09-28. 
  18. ↑ а б Леся МЕЖВА (9 квітня 2014). "Якщо монопартійність "свободівська" буде ширитися, повстане ще один майдан, - експерт. gazeta.ua. Процитовано 26.9.2014. 
  19. ↑ Рава-Руська йде в Євросоюз, не чекаючи всієї України https://zaxid.net/video/. Процитовано 11 July 2020. 
  20. ↑ Леся Межва (23 листопада 2013). Мер Рави-Руської просить європарламент прийняти в ЄС своє місто. Gazeta.ua. Процитовано 2020-03-12. 
  21. ↑ Жінки львівського прикордоння звернулися до росіянок. Українська правда: Життя. 14 квітня 2014. Процитовано 2020-03-12. 
  22. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". web.archive.org. 2016-08-20. Процитовано 2020-09-21. 
  23. ↑ Оксана Панчишин (17 лютого 2015). Мер Рави-Руської Ірина Верещук подала у відставку. 
  24. ↑ Мер Рави-Руської попросила СБУ дати оцінку дестабілізуючим діям нардепа Парасюка. 20 лютого 2015. Процитовано 21 вересня 2020. 
  25. ↑ «Київ чекає те саме». Що кажуть в Раві-Руській про кандидатку на міську голову столиці Ірину Верещук. hromadske.ua (uk). Процитовано 2020-09-27. 
  26. ↑ Створено соціальну платформу, яка розробить модель розвитку країни ICTV
  27. ↑ Як реформувати Україну обговорили під час проведення соцплатформи «Важливий кожен» 24 канал, 8 квітня 2015 року
  28. ↑ Верещук: На молитовному сніданку у Вашингтоні українські політики так складають руки до неба, що хочеться просто спитати: "А що ж ви в Україні так не молитеся?". gordonua.com. Процитовано 2020-09-27. 
  29. ↑ National Prayer Breakfast 2016. American Guest House (en-US). 2016-01-30. Процитовано 2020-09-27. 
  30. ↑ ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР БАЛТІЙСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА КОНСЕНСУСНИХ ПРАКТИК. ЦЕНТР ПОЛІТИЧНОГО ДІАЛОГУ" - 40402985. Opendatabot. Процитовано 2020-03-12. «Дата заснування: 06.04.2016
    11.02.2019 змінився керівник. Було: Верещук Ірина Андріївна, Стало: Зубченко Наталія Вікторівна»     
  31. ↑ Поляки не вважають, що призначення Бальцеровича допоможе Україні, — Верещук День (газета), 5 травня 2016 року
  32. ↑ Чому їм вдалося. Приклад Польщі День (газета), 26 лютого 2016 року
  33. ↑ Данило Мокрик (1 листопада 2019). Що пов'язує «слугу народу» Верещук з колишніми «регіоналами»: інтерв'ю з депутаткою. Рольові ігри. 24 Канал. Процитовано 2020-03-12. 
  34. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  35. ↑ Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Офіційний портал Верховної Ради України. 12 березня 2020. Процитовано 2020-03-12. 
  36. ↑ Ірина Верещук. Obozrevatel (Біографія). Процитовано 2020-02-21. 
  37. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 2020-09-27. 
  38. ↑ Хто така Ірина Верещук, яку “слуги народу” висунули на мера Києва. Українська правда (uk). Процитовано 2020-09-27. 
  39. ↑ Поіменне голосування про розгляд за скороченою процедурою проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземних громадян та осіб без громадянства (№ 3717)
  40. ↑ Стало відомо, хто зі «Слуг» Львівщини голосували «за» російську. https://wz.lviv.ua/. Процитовано 27 September 2020. 
  41. ↑ Марія Думанська (16.07.2020). Вибори мера Києва: у "Слузі народу" визначилися з кандидатом. DW (uk-UA). Процитовано 2020-08-14. 
  42. ↑ а б Анна Березина (14 вересня 2020). Хто буде боротися за крісло мера Києва: повний список претендентів. РБК-Украина. Процитовано 2020-09-14. (укр.)(рос.)
  43. ↑ Хенгістов, Автор: Володимир (2020-09-02). Ірина Верещук: «Метро на Троєщину — дорога утопія, на якій наживаються підрядники». Хмарочос (uk). Процитовано 2020-09-23. 
  44. ↑ Дар'я, Автор: Крутько (2020-09-23). Більше не утопія: Ірина Верещук змінила думку про будівництво метро на Троєщину. Хмарочос (uk). Процитовано 2020-09-23. 
  45. ↑ “Слуги” розвісили в Києві бордів на понад 16 мільйонів, Пальчевський - відстав майже в 4 рази. Bihus.Info (uk). 2020-09-29. Процитовано 2020-09-29. 
  46. ↑ Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС «Місцеві вибори 2020». www.cvk.gov.ua. Процитовано 2020-12-07. 
  47. ↑ Верещук про результати місцевих виборів: «Це жовта картка в цілому „Слузі народу“».//LB.ua, 16 листопада 2020
  48. ↑ «Результат очевидний»: Верещук розповіла, як послала на х*й скандального Тищенка. За словами Верещук, Тищенко грав у виборчій кампанії «неконструктивну» роль.//УНІАН, 16.11.20
  49. ↑ Що пов'язує «слугу народу» Верещук з колишніми «регіоналами»: інтерв'ю з депутаткою. 24 Канал. Процитовано 2020-04-04. 
  50. ↑ “Нас там не чекають”: представниця уряду в Раді поставила під сумнів курс України до НАТО. Українська правда (uk). Процитовано 2020-09-21. 
  51. ↑ Депутатка від “Слуги народу” заявляє, що її слова про НАТО висмикнули з контексту. Укрінформ. 24.09.2019. Процитовано 2020-02-07. «Не заперечуючи тези, що Україну справді поки що не чекають в НАТО, Верещук зазначила: „Нас поки що не чекають там, і я волію бути чесною із суспільством. Але я дивуюся, що на п’ятому році війни ми можемо так легко повестися на російські фейки. Мої слова висмикнули з розмови, перекрутили та поставили в заголовки неіснуюче, що "Україні не потрібне НАТО". І нікому з тих хейтерів не спало на думку подивитися повну версію інтерв’ю і самому зробити висновки”» 
  52. ↑ Я далека від думки, що РФ хоча б колись "дозволить" нам вступити до НАТО. 112.ua. 23 вересня 2019. Процитовано 2020-09-21. 
  53. ↑ Гео Лерос проти Бужанського: "слуги народу" побилися через депутатку. BBC. 5 грудня 2019. Процитовано 2020-09-21. 
  54. ↑ "Маніпулюємо і цинічно брешемо". Верещук заступилася за Брагара, який потрапив у "собачий" скандал 02 лютого 15:55 1701. https://nash.live/. Процитовано 21 September 2020. 
  55. ↑ Ірина Верещук: що відомо про кандидата в мери Києва від «Слуги народу» Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/vibori-mera-kiyeva-shcho-vidomo-pro-irinu-vereshchuk-novini-kiyeva-11077985.html. https://www.unian.ua/. Процитовано 21 September 2020. 
  56. ↑ Інтерв'ю Ірини Верещук Дмитру Гордону youtube
  57. ↑ У "Слузі народу" звинуватили Порошенка у тому, що він вітав Путіна з днем Росії: той спростовує. Процитовано 12 July 2020. 
  58. ↑ «Слуга народу» Верещук звинуватила Порошенка у привітанні Путіна з днем Росії. Той спростував. Процитовано 12 July 2020. 
  59. ↑ Порошенко привітав Путіна з Днем Росії, — Пєсков, сайт «24 каналу», 12 червня 2014 року
  60. ↑ Gazeta.ua (2014-07-01). "Деякі мрії не збуваються, щоб не було боляче", - Ірина ВЕРЕЩУК, 34 роки, мер Рави-Руської. Gazeta.ua (uk). Процитовано 2020-07-11. 
  61. ↑ Верещук: Кілька банд чомусь подумали, що можуть керувати в місті. Чоловік приїхав до них із трьома колегами, і я зрозуміла, що таке «Альфа»
  62. ↑ Перегляд декларації ВЕРЕЩУК ІРИНА АНДРІЇВНА. ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. Процитовано 2020-03-11. 
  63. ↑ а б в Декларації НАЗК: Верещук Ірина Андріївна. Канцелярська сотня. 25 липня 2019. Процитовано 2020-03-11. 
  64. ↑ Юна нардепка Верещук стала берегинею п'ятки квартир. Варіанти. 29 серпня 2019. Процитовано 2020-03-11. «Із нерухомості у новообраної нардепки – 5 квартир» 
  65. ↑ "То ви теж у схемі?": Чорновол виявила в лавах "Слуги народу" ексочільницю "Української бурштинової біржі". 5 канал (uk-UK). Процитовано 2019-09-23. 
  66. ↑ ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА БУРШТИНОВА БІРЖА» (39030399)
  67. ↑ ТОВ Українська бурштинова біржа. opendatabot.ua. Процитовано 2019-09-23. 
  68. ↑ Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України - ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»
  69. ↑ Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії (16 вересня 2013). У рамках Першосвятительського візиту до Львівської єпархії Святійший Патріарх Філарет звершив Літургію на цілющому джерелі присілка Заглина. Львівсько-Сокальська єпархія Православної Церкви України. Процитовано 2020-09-02. 
  70. ↑ а б Бандери ніколи не буде у «пантеоні» національних героїв України, — Верещук.
  71. ↑ Верещук: Тігіпко був би гарним прем'єром. Це попереду. Я далека від думки, що Кабмін Шмигаля буде до кінця нашої каденції. gordonua.com. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Іван Капсамун, Анастасія Руденко (9 серпня 2016). Про зрілість і витримку. фото Миколи ТИМЧЕНКА. День (№141). «Ірина Верещук: «Якщо ми хочемо вивести дискусію по Волинській трагедії з політичної площини — потрібні виважені кроки»» 
  • Ірина Верещук (2 жовтня 2016). Про фільм „Волинь“ і не тільки. Детектор медіа. Процитовано 2020-03-12. 
  • Ірина Верещук (10 жовтня 2016). Ті, з Рави-Руської. Детектор медіа. Процитовано 2020-03-12. 
  • Гість Остапа Дроздова — Ірина Верещук. zik.ua (ВІДЕО: Україна на міжнародній арені. Чому стосунки з партнерами стали прохолоднішими? Навіщо полякам «антибандерівський закон»? І що робити з історією?). 13.02.2018. Процитовано 2020-03-12. 
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Верещук_Ірина_Андріївна&oldid=32455397