Верещук Ірина Андріївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ірина Андріївна Верещук
Верещук Ірина Андріївна 2022 рік.jpg
Віцепрем'єр-міністр Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
Нині на посаді
На посаді з 4 листопада 2021
Попередник Олексій Резніков
Міський голова міста Рава-Руська [1]
9 листопада 2010 — 17 лютого 2015
Попередник Сопрун Алла Анатоліївна
Наступник Зінько Микола Любомирович
Заступниця голови Жовківської райадміністрації з гуманітарних питань та зовнішньої політики[1]
червень 2010 — жовтень 2010
Народилася 30 листопада 1979(1979-11-30) (42 роки)
Рава-Руська, Нестеровський район, Львівська область, Українська РСР, СРСР
Відома як політична діячка, правничка
Країна Україна
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка
Політична партія Слуга народу
У шлюбі з Михайло Кухаренко
Діти Олег (нар. 2004)
Професія Народний депутат України
Нагороди
Ювілейна медаль «20 років незалежності України»
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 4 листопада 2021

Іри́на Андрі́ївна Верещу́к (нар. 30 листопада 1979, м. Рава-Руська, Нестеровський (нині Жовківський) район Львівської області) — Віцепрем'єр-міністр Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України з 4 листопада 2021[2]. Народний депутат України IX скликання від партії Слуга народу (29 серпня 2019 — 4 листопада 2021)[3][4], безпартійна[5]. Голова підкомітету з державної безпеки та оборони Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки. Була представницею Уряду у ВРУ з 4 вересня[6] до 15 листопада 2019-го[7], міським головою Рави-Руської (2010—2015). Кандидат на посаду міського голови Києва від партії «Слуга народу» на місцевих виборах 2020 року[8].

Біографія[ред. | ред. код]

Освіта[ред. | ред. код]

1997 закінчила Рава-Руську середню школу з золотою медаллю.

З 1997 до 2002 навчалася у Військовому інституті при Львівській політехніці, який закінчила з відзнакою за спеціальністю «Міжнародна інформація» (спеціаліст з міжнародної інформації, референт-перекладач, офіцер військового управління тактичного рівня).

2002—2006 навчалася на правничому факультеті Львівського університету ім. Франка за спеціальністю «правознавство».

З 2008 до 2010 рр. була слухачкою у Львівському регіональному інституті державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. За результатами навчання влітку 2009 року проходила стажування у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, після чого була внесена у кадровий резерв працівників КМУ, нагороджена Подякою та Почесною грамотою КМУ.

З 2011 року навчалася в аспірантурі Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, який закінчила з відзнакою.

11 листопада 2015 р. захистила дисертацію на тему: «Організаційно-правовий механізм удосконалення адміністративно-територіального устрою України» (за прикладом проведення реформ у Польщі) та отримала ступінь кандидата наук з державного управління.

У 2015—2016 рр. була стипендіаткою Польсько-американського фонду Свободи за програмою ім. Лейна Кіркланда. Під час стажування продовжувала дослідження досвіду реформ децентралізації у Польщі. Успішно захистила дипломну роботу в Центрі Східноєвропейських студій Варшавського університету на тему: «Участь громадян в здійсненні представницької влади в Польщі. Рекомендації для України» та отримала диплом із відзнакою.

У липні 2016 р. здобула диплом Національної школи державного управління (пол. Krajowa Szkoła Administracji Publicznej, KSAP).

Родина[ред. | ред. код]

Одружена вдруге[9] (другий чоловік очолював львівський спецпідрозділ СБУ «Альфа» і, за словами Верещук, «у вільний від роботи час» силовими засобами допомагав дружині опанувати криміногенну ситуацію в Раві-Руській[10]). Син Олег від першого шлюбу — студент Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Сікорського»[11]

Діяльність[ред. | ред. код]

Адміністративна робота[ред. | ред. код]

Після закінчення військового інституту 5 років проходила службу на офіцерських посадах в Збройних Силах України. З травня 2007 до червня 2008 року працювала юристом Рава-Руської міської ради.

З червня до жовтня 2010 року — заступниця голови Жовківської РДА з гуманітарних питань та зовнішньої політики.

31 жовтня 2010 року обрана міським головою Рави-Руської від партії Сильна Україна (належала олігарху Сергію Тігіпку, через 2 роки влилась у Партію регіонів[12]), при цьому Верещук у партію не входила.[13] За підсумками виборів, багато ЗМІ називали її наймолодшою жінкою-міською головою в Україні (30 повних років)[14][15][16], проте на тих же виборах мером Нетішина стала 29-річна Ольга Омельчук[17][18].

На посаді міського голови Рави-Руської Ірина Верещук заявляла про необхідність децентралізації влади, проведення адміністративно-територіальної реформи в Україні, передачі податків місцевим громадам[19]. Зокрема, місцеве самоврядування в Україні в тому вигляді, яким воно було на початок 2013 року, назвала «місцевим самоврятуванням»[20].

Виступала за надання прикордонним населеним пунктам спеціального статусу, який сприятиме додатковим надходженням до місцевих бюджетів шляхом збору податків за перетин автомобілями, які перетинають кордон, таких міст, сіл та селищ[20].

Як міський голова прикордонного містечка здійснювала міжнародну співпрацю, зокрема, з польським містом Томашовим-Любельським[21], гміною Любичі Королівської, гміною Телятина. За час її перебування на посаді у Раві-Руській реалізовано низку проєктів із залученням коштів ЄС, зокрема, із забезпеченням теплопостачання навчальних закладів міста[які?][джерело?]. Разом з війтом гміни Любичі-Крулєвська (Польща) у листопаді 2013 року ініціювала створення пішо-велосипедного переходу у пункті пропуску «Рава-Руська — Гребенне»[22].

Неодноразово підтримувала громаду міста у відстоюванні інтересів[23]. Зокрема, разом з працівниками місцевих шпалопросочувального, спиртового заводів та лісгоспу протестувала проти зміни керівництва підприємств без погодження з колективом[23].

Після оголошення урядом Азарова—Януковича відмови від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, наступного дня, від імені громади Рави-Руської, звернулася до Європейського Союзу із закликом підписати Угоду про асоціацію окремо з Равою-Руською[24][25].

У травні 2014 року записала відеозвернення до матерів Росії із закликом не допустити війни[26].

Балотувалась у Верховну Раду України VIII скликання як самовисуванка на позачергових виборах 26 жовтня 2014 року у окрузі № 122, але програла Володимиру Парасюку, зайнявши 6-е місце з підтримкою 4,46 %[27].

17 лютого 2015 року подала у відставку з посади міського голови Рави-Руської «через постійний тиск і звинувачення псевдопатріотів»[28]. Напередодні цієї події народний депутат Володимир Парасюк звинуватив очільницю Рави-Руської у корупції та систематичному прогулюванні роботи, натомість Ірина Верещук пообіцяла довести безпідставність звинувачень у суді[29]. Станом на 2020 рік, судового позову від Верещук так і не було, а звернення до Генпрокуратури від Парасюка не мали результатів[30].

Після відставки[ред. | ред. код]

У квітні 2015 року виступила однією з ініціаторів і організаторів соціальної платформи «Важливий кожен», авторкою пропозицій соціально-орієнтованих реформ, у її складі презентувала програму реформ у різних містах України[31][32].

У лютому 2016 отримала запрошення та взяла участь у молитовному сніданку[en] з президентом США Бараком Обамою у Вашингтоні[33] (загалом того року у сніданку взяло участь 3500 людей зі 140 країн[34]).

Презентація діяльності Центру Балтійсько-Чорноморських досліджень та консенсусних практик в Європарламенті, 7-8 грудня 2016, Брюссель

З квітня 2016 року по лютий 2019 року була президентом Міжнародного центру балтійсько-чорноморських досліджень та консенсусних практик[35][36][37]. Мета і стратегія Центру полягає в тому, щоб на сучасній міждисциплінарної науково-гуманітарній основі виявити та сформувати нові консенсусні практики, конструктивні форми та методи взаємовідносин між країнами Балтійсько-Чорноморського регіону, засновані на діалозі, довірі, злагоді й взаєморозумінні. За словами Верещук центр фінансував підприємець Борис Храновський[38].

З вересня 2017 року — доцент кафедри політології Національного педагогічного університету ім. Драгоманова.

Діяльність у Верховній Раді[ред. | ред. код]

Зеленський підтримує висування нардепа від партії «Слуга народу» Верещук для участі у виборах мера Києва

Депутатка Верховної Раді IX скликання з 2019 року. Член Комітету ВРУ з питань нацбезпеки, оборони та розвідки[39], голова підкомітету з державної безпеки та оборони[40].

З 4 вересня[6] до 15 листопада 2019-го — представниця Уряду у ВРУ[7]. Склала повноваження в листопаді 2019 року. Перед цим Ірина заявляла, що прем'єр-міністр Олексій Гончарук планував звільнити її за критику держбюджету та дій Кабміну[41].

Станом на липень 2020 року подала 31 законопроєкт[42], з яких 6 були прийняті та набули чинності. Також подала 30 поправок до законопроєктів, з них найбільше до закону про оборонні закупівлі. Пропустила 10 засідань, відвідала 105.[43]

16 вересня 2020 року Верещук підтримала проєкт закону[44], котрим пропонувалось дозволити навчання у вишах іноземців та осіб без громадянства іноземною мовою[45].

4 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила рішення про призначення Верещук Віцепрем'єр-міністром Міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Це рішення підтримало 260 депутатів[2].

Участь у виборах мера Києва (2020)[ред. | ред. код]

16 липня 2020 року фракція партії «Слуга народу» у ВРУ провела праймеріз серед кандидатів для участі у виборах Київського міського голови, де Верещук перемогла Миколу Тищенка, Олександра Дубінського та інших претендентів, отримавши 87 голосів, у тому числі голос Президента Зеленського[46][47]. Пізніше вона й стала офіційною кандидаткою на посаду мера Києва від партії[47].

Протягом передвиборчої кампанії, кандидатка висловлювалася стосовно будівництва метро на Троєщину: спочатку в інтерв'ю виданню «Хмарочос» називала це «дорогою утопією, на якій наживаються підрядники» і пропонувала замінити швидкісними трамваями[48]. Проте через кілька тижнів змінила думку і стверджувала, що метро таки має бути побудоване[49].

За підрахунками журналістів Bihus.info, станом на вересень, зовнішня передвиборча агітація Слуги Народу була найдорожчою у Києві (16 млн грн), хоча партія відмовилась від державного фінансування. Керівництво партії пообіцяло оприлюднити джерела коштів у звіті НАЗК наступного року.[50]

Зрештою, на виборах мера Києва Верещук посіла 5-те місце після Кличка, Попова, Притули та Кучеренка з результатом 5,44 %[51]. Причинами своєї поразки Верещук назвала низьку оцінку роботи партії «Слуга народу» суспільством, та погану мобілізацію свого електорату[52]. Окрім цього, вона відзначила деструктивні сили всередині своєї команди, зокрема Миколу Тищенка та Аллу Шлапак[53].

Скандали[ред. | ред. код]

Одним із 6 помічників, принаймні до початку 2021 року, був Микола Більченко, який працював помічником Віталія Барвіненка, колишнього члена Партії регіонів. Ірина заявила, що не знала про це[54].

У вересні 2019 року заявила, що НАТО не має наміру приймати Україну до своїх лав і тому варто переглянути підхід до відносин з ними[55][56][57]:

« Ми хочемо, але нас не беруть. І ми стукаємо в закриті двері і втрачаємо репутаційно. Нам не можна йти туди, де нас не чекають. «

У грудні 2019 року у Верховній Раді Максим Бужанський побився з Гео Леросом (тоді ще членом фракції «Слуга народу») через те, що останній в чаті фракції начебто незензурно висловився про Ірину Верещук. Сама ж Верещук була «зворушена і вражена» вчинком Бужанського, який «не терпів, коли над жінкою хтось в такий спосіб намагається вивищитися»[58].

3 лютого 2020 року, в етері телеканалу «НАШ», активно заступалася і виправдовувала депутата від «Слуги народу» Брагара, який напередодні запропонував пенсіонерці з с. Аджамка продати породисту собаку, аби сплатити за комунальні послуги[59].

На початку травня 2020 року закликала до вибачень перед загиблими в Одесі 2014 року, що викликало хвилю обурення[60].

17 жовтня 2020 року, у програмі «В гостях у Дмитра Гордона», погодилась давати інтерв'ю «нашою українською російською мовою»[61].

Резонанс у ЗМІ викликало звинувачення Верещук п'ятого Президента України Петра Порошенка у привітанні Путіна з Днем Росії після початку російської агресії[62], у відповідь на що Порошенко заперечив цей факт і звинуватив Верещук у брехні та поширенні кремлівських фальшивих новин. Верещук пояснила, що інформацію взяла з сайту «24 каналу»[63], де вона була подана зі слів прессекретаря російського президента Пєскова[64].

Майновий стан[ред. | ред. код]

На кінець 2018 року Верещук мала у співвласності чотири квартири (дві у Львові, по одній у Броварах та в Раві-Руській)[65][66], чотири земельні ділянки та новий автомобіль Toyota Camry[67]. В Києві проживає в орендованій квартирі.[66]

Була одним із засновників ТОВ «Українська бурштинова біржа»[68][69], очолювала компанію з 15 травня 2017 року до 27 травня 2019 року[70], частка власності в підприємстві станом на 2018 рік складала 22,5 %[66].

Нагороди[ред. | ред. код]

Погляди[ред. | ред. код]

Вважає, що:

  • Бандера став героєм для більшої частини суспільства… Та… ця історична постать… ніколи не буде в «пантеоні» національних героїв України;[73]
  • переконана, що сьогодні історія, крім самих істориків, нікому не потрібна.[73]
  • У червні 2020 року заявила, що Тігіпко був би гарним прем'єром[74]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Міський голова. Рава-Руська міська рада - офіційний сайт. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 червня 2019. 
  2. а б Верещук зробили міністром. Українська правда (українською). 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021. 
  3. Ірина Верещук пояснила, чому йде у парламент із партією «Слуга народу» zik.ua, 10 червня, 2019 року
  4. Замість Верещук народним депутатом стане Сергій Кострійчук – речниця фракції. Радіо Свобода (українською). 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021. 
  5. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Місцеві вибори 2020". www.cvk.gov.ua. Процитовано 7 грудня 2020. 
  6. а б Уряд призначив Ірину Верещук представницею у Парламенті Кабінет Міністрів України (4 вересня 2019)
  7. а б Верещук склала повноваження представника Кабміну в Раді. РБК-Украина (рос.). Процитовано 15 листопада 2019. 
  8. «Слуга народу» визначилася з кандидатом у мери Києва
  9. Gazeta.ua (1 липня 2014). "Деякі мрії не збуваються, щоб не було боляче", - Ірина ВЕРЕЩУК, 34 роки, мер Рави-Руської. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 11 липня 2020. 
  10. Верещук: Кілька банд чомусь подумали, що можуть керувати в місті. Чоловік приїхав до них із трьома колегами, і я зрозуміла, що таке «Альфа»
  11. Верещук розповіла, в який університет вступив її 17-річний син. gordonua.com. Процитовано 31 серпня 2021. 
  12. Партія Тігіпка самоліквідувалася. Українська правда. 17 березня 2012. Процитовано 17 березня 2012. 
  13. Верещук Ірина Андріївна — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Процитовано 4 квітня 2020. 
  14. Леся Межва (7 серпня 2014). "Деякі мрії не збуваються, щоб не було боляче" - Ірина Верещук, 34 роки, мер Рави-Руської. Gazeta.ua. фото: Ігор Хомич. Процитовано 12 березня 2020. 
  15. Ірина Верещук – кандидатка у мери Києва від "Слуги народу": що про неї відомо - Вибори. 24 Канал (укр.). Процитовано 27 вересня 2020. 
  16. Верещук йде у мери Києва. Досьє та гучні скандали кандидатки від «Слуги народу». glavcom.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2020. 
  17. Гроші міського бюджету – це кошти чернівчан, а чернівчани й мають контролювати витрати міста. Чернівці, Чернівецька область - новини в газеті Версії (укр.). 5 листопада 2019. Процитовано 27 вересня 2020. 
  18. Ймовірно, Верещук таки могла стати наймолодшою після того, як Ольга Омельчук перестала бути міською головою у 2012 році.
  19. Органи місцевого самоврядування мають обслуговувати свої громади. 13.4.2013. Процитовано 26.9.2014. 
  20. а б Ми маємо не місцеве самоврядування, а місцеве самоврятування - мер Рави-Руської. Вголос. 30.03.2013. Процитовано 26.9.2014. 
  21. Рава-Руська та Томашів-Любельський реалізовують спільний проект. 4 лютого 2014. Процитовано 26.9.2014. 
  22. Новини Львова: Рава-Руська та Любича-Крулєвська ініціюють створення пішо-велосипедного переходу у ПП «Рава-Руська – Гребенне». Гал-інфо. Процитовано 28 вересня 2020. 
  23. а б Леся МЕЖВА (9 квітня 2014). "Якщо монопартійність "свободівська" буде ширитися, повстане ще один майдан, - експерт. gazeta.ua. Процитовано 26.9.2014. 
  24. Рава-Руська йде в Євросоюз, не чекаючи всієї України https://zaxid.net/video/. Процитовано 11 липня 2020. 
  25. Леся Межва (23 листопада 2013). Мер Рави-Руської просить європарламент прийняти в ЄС своє місто. Gazeta.ua. Процитовано 12 березня 2020. 
  26. Жінки львівського прикордоння звернулися до росіянок. Українська правда: Життя. 14 квітня 2014. Процитовано 12 березня 2020. 
  27. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС "Вибори народних депутатів України 2014". web.archive.org. 20 серпня 2016. Процитовано 21 вересня 2020. 
  28. Оксана Панчишин (17 лютого 2015). Мер Рави-Руської Ірина Верещук подала у відставку. 
  29. Мер Рави-Руської попросила СБУ дати оцінку дестабілізуючим діям нардепа Парасюка. 20 лютого 2015. Процитовано 21 вересня 2020. 
  30. «Київ чекає те саме». Що кажуть в Раві-Руській про кандидатку на міську голову столиці Ірину Верещук. hromadske.ua (укр.). Процитовано 27 вересня 2020. 
  31. Створено соціальну платформу, яка розробить модель розвитку країни ICTV
  32. Як реформувати Україну обговорили під час проведення соцплатформи «Важливий кожен» 24 канал, 8 квітня 2015 року
  33. Верещук: На молитовному сніданку у Вашингтоні українські політики так складають руки до неба, що хочеться просто спитати: "А що ж ви в Україні так не молитеся?". gordonua.com. Процитовано 27 вересня 2020. 
  34. National Prayer Breakfast 2016. American Guest House (амер.). 30 січня 2016. Процитовано 27 вересня 2020. 
  35. ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "МІЖНАРОДНИЙ ЦЕНТР БАЛТІЙСЬКО-ЧОРНОМОРСЬКИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА КОНСЕНСУСНИХ ПРАКТИК. ЦЕНТР ПОЛІТИЧНОГО ДІАЛОГУ" - 40402985. Opendatabot. Процитовано 12 березня 2020. «Дата заснування: 06.04.2016
    11.02.2019 змінився керівник. Було: Верещук Ірина Андріївна, Стало: Зубченко Наталія Вікторівна»
     
  36. Поляки не вважають, що призначення Бальцеровича допоможе Україні, — Верещук День (газета), 5 травня 2016 року
  37. Чому їм вдалося. Приклад Польщі День (газета), 26 лютого 2016 року
  38. Данило Мокрик (1 листопада 2019). Що пов'язує «слугу народу» Верещук з колишніми «регіоналами»: інтерв'ю з депутаткою. Рольові ігри. 24 Канал. Процитовано 12 березня 2020. 
  39. Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  40. Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Офіційний портал Верховної Ради України. 12 березня 2020. Процитовано 12 березня 2020. 
  41. Ірина Верещук. Obozrevatel (Біографія). Процитовано 21 лютого 2020. 
  42. Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 27 вересня 2020. 
  43. Хто така Ірина Верещук, яку “слуги народу” висунули на мера Києва. Українська правда (укр.). Процитовано 27 вересня 2020. 
  44. Поіменне голосування про розгляд за скороченою процедурою проекту Закону про внесення змін до Закону України «Про вищу освіту» щодо врегулювання освітньої діяльності у сфері вищої освіти для іноземних громадян та осіб без громадянства (№ 3717)
  45. Стало відомо, хто зі «Слуг» Львівщини голосували «за» російську. https://wz.lviv.ua/. Процитовано 27 вересня 2020. 
  46. Марія Думанська (16.07.2020). Вибори мера Києва: у "Слузі народу" визначилися з кандидатом. DW (uk-UA). Процитовано 14 серпня 2020. 
  47. а б Анна Березина (14 вересня 2020). Хто буде боротися за крісло мера Києва: повний список претендентів. РБК-Украина. Процитовано 14 вересня 2020. (укр.)(рос.)
  48. Хенгістов, Автор: Володимир (2 вересня 2020). Ірина Верещук: «Метро на Троєщину — дорога утопія, на якій наживаються підрядники». Хмарочос (укр.). Процитовано 23 вересня 2020. 
  49. Дар'я, Автор: Крутько (23 вересня 2020). Більше не утопія: Ірина Верещук змінила думку про будівництво метро на Троєщину. Хмарочос (укр.). Процитовано 23 вересня 2020. 
  50. “Слуги” розвісили в Києві бордів на понад 16 мільйонів, Пальчевський - відстав майже в 4 рази. Bihus.Info (укр.). 29 вересня 2020. Процитовано 29 вересня 2020. 
  51. Центральна виборча комісія України - WWW відображення ІАС «Місцеві вибори 2020». www.cvk.gov.ua. Процитовано 7 грудня 2020. 
  52. Верещук про результати місцевих виборів: «Це жовта картка в цілому „Слузі народу“».//LB.ua, 16 листопада 2020
  53. «Результат очевидний»: Верещук розповіла, як послала на х*й скандального Тищенка. За словами Верещук, Тищенко грав у виборчій кампанії «неконструктивну» роль.//УНІАН, 16.11.20
  54. Що пов'язує «слугу народу» Верещук з колишніми «регіоналами»: інтерв'ю з депутаткою. 24 Канал. Процитовано 4 квітня 2020. 
  55. “Нас там не чекають”: представниця уряду в Раді поставила під сумнів курс України до НАТО. Українська правда (укр.). Процитовано 21 вересня 2020. 
  56. Депутатка від “Слуги народу” заявляє, що її слова про НАТО висмикнули з контексту. Укрінформ. 24.09.2019. Процитовано 7 лютого 2020. «Не заперечуючи тези, що Україну справді поки що не чекають в НАТО, Верещук зазначила: „Нас поки що не чекають там, і я волію бути чесною із суспільством. Але я дивуюся, що на п’ятому році війни ми можемо так легко повестися на російські фейки. Мої слова висмикнули з розмови, перекрутили та поставили в заголовки неіснуюче, що "Україні не потрібне НАТО". І нікому з тих хейтерів не спало на думку подивитися повну версію інтерв’ю і самому зробити висновки”» 
  57. Я далека від думки, що РФ хоча б колись "дозволить" нам вступити до НАТО. 112.ua. 23 вересня 2019. Процитовано 21 вересня 2020. 
  58. Гео Лерос проти Бужанського: "слуги народу" побилися через депутатку. BBC. 5 грудня 2019. Процитовано 21 вересня 2020. 
  59. "Маніпулюємо і цинічно брешемо". Верещук заступилася за Брагара, який потрапив у "собачий" скандал 02 лютого 15:55 1701. https://nash.live/. Процитовано 21 вересня 2020. 
  60. Ірина Верещук: що відомо про кандидата в мери Києва від «Слуги народу» Детальніше читайте на УНІАН: https://www.unian.ua/politics/vibori-mera-kiyeva-shcho-vidomo-pro-irinu-vereshchuk-novini-kiyeva-11077985.html. https://www.unian.ua/. Процитовано 21 вересня 2020. 
  61. Інтерв'ю Ірини Верещук Дмитру Гордону youtube
  62. У "Слузі народу" звинуватили Порошенка у тому, що він вітав Путіна з днем Росії: той спростовує. Процитовано 12 липня 2020. 
  63. «Слуга народу» Верещук звинуватила Порошенка у привітанні Путіна з днем Росії. Той спростував. Процитовано 12 липня 2020. 
  64. Порошенко привітав Путіна з Днем Росії, — Пєсков, сайт «24 каналу», 12 червня 2014 року
  65. Перегляд декларації ВЕРЕЩУК ІРИНА АНДРІЇВНА. ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. Процитовано 11 березня 2020. 
  66. а б в Декларації НАЗК: Верещук Ірина Андріївна. Канцелярська сотня. 25 липня 2019. Процитовано 11 березня 2020. 
  67. Юна нардепка Верещук стала берегинею п'ятки квартир. Варіанти. 29 серпня 2019. Процитовано 11 березня 2020. «Із нерухомості у новообраної нардепки – 5 квартир» 
  68. "То ви теж у схемі?": Чорновол виявила в лавах "Слуги народу" ексочільницю "Української бурштинової біржі". 5 канал (uk-UK). Процитовано 23 вересня 2019. 
  69. ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «УКРАЇНСЬКА БУРШТИНОВА БІРЖА» (39030399)
  70. ТОВ Українська бурштинова біржа. opendatabot.ua. Процитовано 23 вересня 2019. 
  71. Указ Президента України від 1 грудня 2011 року № 1093/2011 «Про нагородження відзнакою Президента України - ювілейною медаллю «20 років незалежності України»»
  72. Прес-служба Львівсько-Сокальської єпархії (16 вересня 2013). У рамках Першосвятительського візиту до Львівської єпархії Святійший Патріарх Філарет звершив Літургію на цілющому джерелі присілка Заглина. Львівсько-Сокальська єпархія Православної Церкви України. Процитовано 2 вересня 2020. 
  73. а б Бандери ніколи не буде у «пантеоні» національних героїв України, — Верещук.
  74. Верещук: Тігіпко був би гарним прем'єром. Це попереду. Я далека від думки, що Кабмін Шмигаля буде до кінця нашої каденції. gordonua.com. 

Посилання[ред. | ред. код]

  • Іван Капсамун, Анастасія Руденко (9 серпня 2016). Про зрілість і витримку. фото Миколи ТИМЧЕНКА. День (№141). «Ірина Верещук: «Якщо ми хочемо вивести дискусію по Волинській трагедії з політичної площини — потрібні виважені кроки»» 
  • Ірина Верещук (2 жовтня 2016). Про фільм „Волинь“ і не тільки. Детектор медіа. Процитовано 12 березня 2020. 
  • Ірина Верещук (10 жовтня 2016). Ті, з Рави-Руської. Детектор медіа. Процитовано 12 березня 2020. 
  • Гість Остапа Дроздова — Ірина Верещук. zik.ua (ВІДЕО: Україна на міжнародній арені. Чому стосунки з партнерами стали прохолоднішими? Навіщо полякам «антибандерівський закон»? І що робити з історією?). 13.02.2018. Процитовано 12 березня 2020.