Резніков Олексій Юрійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Юрійович Резніков
Олексій Юрійович Резніков
Прапор
17-й Міністр оборони України
з 4 листопада 2021
Прем'єр-міністр: Денис Шмигаль
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Андрій Таран
Прапор
Віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України
4 березня 2020 — 3 листопада 2021
Прем'єр-міністр: Денис Шмигаль
Президент: Володимир Зеленський
Попередник: Оксана Коляда
Наступник: Ірина Верещук
 
Народження: 18 червня 1966(1966-06-18) (56 років)
Львів, Українська РСР, СРСР
Країна: Україна
Освіта: ЛНУ імені Івана Франка
Батько: Юрій Олексійович Резніков
Мати: Олена Георгіївна Резнікова
Шлюб: Зорій Юлія Ярославівна[1]
Автограф: Aleksey Reznikov Signature 2014.png
Нагороди:
Заслужений юрист України
Майстер спорту України

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Олексі́й Ю́рійович Ре́зніков (нар. 18 червня 1966, Львів, Українська РСР, СРСР) — український державний діяч, правник, Заслужений юрист України[2] (2006). Міністр оборони України з 4 листопада 2021 року[3]. Член РНБО України (з 19 березня 2020)[4].

Віцепрем'єр-міністр — міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (4 березня 2020 — 3 листопада 2021)[5][6]. Перед цим партнер компанії «Астерс» (листопад 2018[7] — березень 2020[8]), заступник голови Київської міськадміністрації (з квітня 2016 по вересень 2018 року), заступник міського голови — секретар Київської міської ради (з червня 2014 по грудень 2015 року).

Майстер спорту України (2013)[9]. У жовтні 2022 року увійшов до списку 25 найвпливовіших українських військових від НВ[10], сержант запасу[10].

Представник України в робочій підгрупі з політичних питань Тристоронньої контактної групи (з 18 вересня 2019 року)[11], перший заступник глави делегації[12].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 18 червня 1966 року у Львові. Батько, Юрій Олексійович Резніков — професор, майстер спорту СРСР з акробатики, працював проректором Львівського державного інституту фізичної культури[13]. Мати, Олена Георгіївна Резнікова — лікар-невропатолог Львівської обласної державної клінічної психіатричної лікарні, майстер спорту СРСР з художньої гімнастики.

1984—1986 — строкова служба у ВПС СРСР: в/ч 87358 (Новоград-Волинський); в/ч 53904 (Луцьк). Сержант запасу[10].

1986—1991 — студент ЛНУ ім. Франка. Закінчив юридичний факультет, спеціальність «правознавство», диплом із відзнакою.

Професійна діяльність[ред. | ред. код]

Юриспруденція[ред. | ред. код]

1991 — співзасновник брокерської компанії «Галицькі цінні папери» (Galicia Securities).

1994 — отримав свідоцтво № 263 на адвокатську діяльність.

1999—2002 — заступник Голови Центру розвитку українського законодавства в м. Києві.

2000—2006 — засновник компанії «Правіс». Пізніше відома як «Резніков, Власенко і партнери», далі — Magisters (в результаті злиття з юридичною фірмою «Магістр і партнери»). У 2009 і 2010 роках компанія стала переможцем рейтингу Chambers Europe Awards.

2011—2014 рр. — головний юрисконсульт Адвокатського Бюро «Єгоров, Пугинський, Афанасьєв і партнери» (внаслідок злиття з юридичною фірмою «Магістр і партнери»). За сумісництвом — адвокат і партнер АО «Меджістерс».

З листопада 2018 року поновив юридичну практику в ролі партнера «Юридичної фірми „Астерс“».[14] Спеціалізувався на альтернативному вирішенні суперечок, включаючи винесення експертних висновків, переговорів, фасилітації, примирень, медіацій, встановлення фактів, попередню незалежну оцінку, досудові наради щодо врегулювання суперечки та підготовки мирових угод.

Публічна служба[ред. | ред. код]

У 2008—2014 роках — депутат Київської міської ради VI скликання. Обраний від Блоку Миколи Катеринчука.[15] Член комісії з питань правопорядку, регламенту й депутатської етики.

З червня 2014 року — депутат Київської міської ради VII скликання. Голова Комісії Київської міської ради з питань поновлення прав реабілітованих.

19 червня 2014 року обраний заступником міського голови — секретарем Київської міської ради.

З 2015 року:

З квітня 2016 року по вересень 2018 року: заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань провадження самоврядних повноважень. До повноважень входило: здійснення повноважень КМДА з питань реалізації державної політики у сферах розвитку місцевого самоврядування, внутрішньої політики, міжнародних зв'язків, туризму, реклами, охорони культурної спадщини, освіти, культури, соціального захисту, молоді та спорту; був відповідальним за проведення реформ у сферах децентралізації, місцевого самоврядування та інших сферах життєдіяльності міста Києва тощо.

Дав старт впровадженню реформи у галузі зовнішньої реклами в Києві, завдяки реалізації якої планували впорядкування рекламних засобів на вулицях міста, в тому числі через значне скорочення кількості конструкцій та заборони деяких типів реклами як таких, на кшталт перетяжок-транспарантів над дорогами та тимчасових виносних конструкцій. Головні засади реформи — безпечне, доступне й комфортне місто[16].

Ініціював розробку нового Статуту територіальної громади міста Києва. В тому числі імплементував в документ поняття «Публічний простір»[17].

Є одним з ініціаторів і розробників законопроєкту № 8202 «Про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини», який посилює адміністративну і кримінальну відповідальність за доведення до руйнації об'єктів охорони культурної спадщини, а також направлений на збереження історичного надбання Києва та України[18].

Є одним із розробників проєкту Закону про столицю України — місто Київ № 8420, направлений на врегулювання діяльності органів місцевого самоврядування та деполітизацію їх роботи, яким, серед іншого, передбачене скорочення депутатів Київської міської ради зі 120 до 25, перерозподіл повноважень між міським головою та головою міської адміністрації, надання більших повноважень міському голові, а голові КМДА — надання права оскаржувати рішення Київської міської ради в судах тощо[19].

2017 року відповідав за організацію і проведення пісенного конкурсу «Євробачення» у місті Києві з боку КМДА[20].

У 2018 році відповідав за організацію і проведення фінального матчу Ліги чемпіонів УЄФА сезону 2017/2018 з боку КМДА[21].

4 березня 2020 р. — призначений на посаду віцепрем‘єр-міністра України — Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України[22].

28 жовтня 2021 року стало відомо, що його кандидатуру погоджено для призначення на пост Міністра оборони України[23]. 1 листопада Резніков подав заяву про відставку з поста віцепрем'єр-міністра[24][25]. 3 листопада 2021 року Верховна Рада України звільнила його з посади віцепрем'єр-міністра — міністра із питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. За це рішення проголосували 329 депутатів[6]. 4 листопада 2021 року Верховна Рада України призначила його на посаду Міністра оборони України. За рішення проголосували 273 депутати Верховної Ради України[26].

30 червня 2022 року, у коментарі британському телевізійному каналу новин «Sky News» заявив, що Третя світова війна розпочалася 24 лютого цього року. Він також наголосив, що «24 лютого 2022 року РФ по суті розв'язала Третю світову війну і, якщо Україна програє, країна-агресор нападе на інші країни»[27][28].

Соціальна активність[ред. | ред. код]

  • 2022 р. — перший іноземець, якого нагороджено медаллю Міністра оборони Данії «За визначне лідерство під час війни».
  • 2019 р. — нагороджений Державною нагородою Республіки Польща «Срібний Хрест за заслуги».
  • З 2015 р. — член ради соціального проєкту спільної дії «Зробимо разом».
  • 2011 — 2017 рр. — Віцепрезидент ГО «Асоціація правників України» (АПУ).
  • З 2010 р. — засновник іменної стипендії Олексія Резнікова для молодих, обдарованих студентів, аспірантів юридичних факультетів України.
  • 2009  — 2011 рр. — член правління «Асоціації правників України».
  • З 2009 р. — був членом Київської міської кваліфікаційно — дисциплінарної комісії адвокатури (КДКА).

Факти[ред. | ред. код]

  • 2005, 2019 — член Наглядової ради АТ «Ощадний банк України» («Ощадбанк»). Через те, що більшість конфліктних справ йому вдавалося привести до мирного врегулювання, отримав прізвисько «Peacemaker».
  • 2021 року потрапив до списку із сотні найвпливовіших українців за версією тижневика «Фокус». 55-річний міністр оборони України Олексій Резніков опинився на 18-й сходинці рейтингу.[29]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. https://lb.ua/news/2020/07/25/462619_vitsepremier_reznikov_odruzhivsya.html
  2. Указ Президента України від 18 серпня 2006 року № 694/2006 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, установ та організацій з нагоди Дня незалежності України»
  3. Рада призначила Резнікова міністром оборони. pravda.com.ua. 4 листопада 2021. 
  4. Указ Президента України від 19 березня 2020 року № 99/2020 «Про зміну у складі Ради національної безпеки і оборони України»
  5. ВР затвердила новий склад Кабміну. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 5 березня 2020. 
  6. а б Рада звільнила віцепрем’єра Резнікова. Українська правда (укр.). Процитовано 3 листопада 2021. 
  7. Астерс посилює команду практики альтернативного вирішення спорів новим партнером Олексієм Резніковим. Asters. Процитовано 1 листопада 2021. 
  8. ОЛЕКСІЙ РЕЗНІКОВ ПРИЗНАЧЕНИЙ ВІЦЕ-ПРЕМ'ЄР-МІНІСТРОМ УКРАЇНИ. asterslaw.com (українською). 5 березня 2020. Процитовано 3 листопада 2021. 
  9. а б Решнюк, Микола. Міністр оборони Резніков – чемпіон України з їзди по бездоріжжю. А ще запалював в «Що? Де? Коли?». ua.tribuna.com (укр.). Процитовано 20 квітня 2023. 
  10. а б в Генерали перемоги. НВ називає 25 найвпливовіших українських військових // НВ. — 2022.
  11. Указ Президента України від 18 вересня 2019 року № 701/2019 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 19 червня 2019 року № 414»
  12. Указ Президента України від 5 травня 2020 року № 167/2020 «Про делегацію України для участі у Тристоронній контактній групі»
  13. Рєзніков Юрій Олексійович. Біобібліографічний нарис (2016)
  14. АСТЕРС ПОСИЛЮЄ КОМАНДУ ПРАКТИКИ АЛЬТЕРНАТИВНОГО ВИРІШЕННЯ СПОРІВ НОВИМ ПАРТНЕРОМ ОЛЕКСІЄМ РЕЗНІКОВИМ. 
  15. Досье: Резников Алексей Юрьевич // КиевVласть, 27 апреля 2016 г. 16:27. Последнее обновление: 04.04.2018
    в 2008 году … успешный и известный адвокат прошел в Киевсовет по спискам «Блока Николая Катеринчука» и даже успел возглавить фракцию блока. Однако, уже через десять дней, фракция фактически распалась, а трое из пяти депутатов «Блока Катеринчука» начали голосовать синхронно с представителями Блока Черновецкого. Публично осудив предателей, Резников оставался последовательным критиком методов работы команды Черновецкого, а с апреля 2009 года, в знак протеста, демонстративно отказался посещать заседания горсовета.
  16. Київрада затвердила нові правила розміщення зовнішньої реклами. 
  17. Київська міська рада затвердила "Концепції Статуту територіальної громади міста Києва" від 20 грудня 2017 року. Архів оригіналу за 25 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018. 
  18. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України з питань удосконалення системи охорони культурної спадщини. 26.03.2018. 
  19. Проект Закону про столицю України - місто Київ. 30.05.2018. 
  20. Новини на сайті телеканалу ТСН про проведення Євробачення в Україні. https://tsn.ua. 15.05.2017. 
  21. Відмінна кухня і добрі люди. Іноземні фанати розповіли про свої враження від Києва. https://nv.ua. 25.05.2018. 
  22. Кабінет Міністрів України - Персона. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 1 листопада 2021. 
  23. У "Слузі народу" підтвердили ймовірне призначення Резнікова на посаду міністра оборони. 24 Канал (укр.). Процитовано 28 жовтня 2021. 
  24. Резніков подав заяву про відставку. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 1 листопада 2021. 
  25. Резніков подав заяву про звільнення. РБК-Украина (рос.). Процитовано 1 листопада 2021. 
  26. Резніков призначений міністром оборони. LB.ua. Процитовано 4 листопада 2021. 
  27. Резніков заявив, що РФ після України може атакувати інші країни: Третя світова почалася. 30.06.2022, 10:30
  28. 'Third World War has already started' — Ukrainian minister. Thursday 30 June 2022 09:04, UK
  29. В ТОП-100 найвпливовіших українців потрапили восьмеро львів’ян: політик, медик та диригентка - lvivyes.com.ua (укр.). Процитовано 21 грудня 2021. 

Посилання[ред. | ред. код]

Декларація[ред. | ред. код]