Щеплоти
| село Щеплоти | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Яворівський район |
| Громада | Яворівська міська громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1625 |
| Населення | 280 |
| Площа | 0,708 км² |
| Густота населення | 395,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81023 |
| Телефонний код | +380 3259 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°04′26″ пн. ш. 23°20′38″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
246 м |
| Водойми | р. Завадівка, Грушівське водосховище |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81020, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Завадів |
| Карта | |
  Щеплоти | |
 Щеплоти | |
| Мапа | |
| |
Щепло́ти (пол. Szczepłoty) — село в Україні, в Яворівському районі Львівської області. Населення становить 280 осіб. Орган місцевого самоврядування — Яворівська міська рада.
Історія[ред. | ред. код]
В селі існував василіанський монастир, закладений, як продовження грушівського зібрання і обладнаний в 1626 році Адамом Літинським, паном Грушева. Засновник надав монастирю поле, луги, став і млин. У монастирі перебувало 12 ченців. Окрім того було збудовано дві келії для монахів і каплиці над могилою отця Христофора Волковецького, вікарія Патріарха Константинополя. Першим ігуменом щеплоцького монастиря став о. Авраамій (пом. 1653 р.), одним з чергових був о. Юзеф Вовк з ближнього Дрогомишля (пом. 1708 р.), будівничий монастирської церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці.
Свою присутність в історії монастиря зазначив також Ян III Собєський, який в 1678 році підтвердив елекційний документ, а пізніше залучив до нього чергові надання. До монастиря належало також село Поруби. Отже, це було заможне зібрання. Наприкінці XVII століття при монастирі відкрито послушництво, а в 1772 році школу риторики. При монастирській церкві діяло також братерство святого Онуфрія, покликане до життя в 1744 році. Функцію старшого брата виконував спадкоємець Розвадовський, галицький каштелян, тодішній власник Грушева. Після поділів Польщі, австрійські власті ліквідували монастир. У 1788 році ченці перенеслися до сусіднього Крехова.[1]
У 30-их роках ХХ ст. симпатикам комуністичних ідей вдалось організувати у селі осередок КПЗУ.
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Калинович Іван Олексійович — український живописець.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Шлях Немирівський → Клониці - Щеплоти [Архівовано 25 лютого 2021 у Wayback Machine.] Програма польського розвиткового співробітництва
Посилання[ред. | ред. код]
- Офіційна інформація[недоступне посилання з травня 2019]
- Погода в селі Щеплоти [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
ДжерелаДжерела[ред. | ред. код]
- Szcepłoty [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XI, Warszawa : nakł. Filipa Sulimierskiego i Władysława Walewskiego, 1880-1914, s. 846-847.
| |||||||||||
