Перейти до вмісту

Кожичі

49°53′13″ пн. ш. 23°51′56″ сх. д.H G O
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Кожичі
Панорама села Кожичі
Панорама села Кожичі
Панорама села Кожичі
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Яворівський
Тер. громада Івано-Франківська селищна територіальна громада
Код КАТОТТГ UA46140010170067634
Основні дані
Засноване 1505
Населення 557
Площа 0,97 км²
Густота населення 574,23 осіб/км²
Поштовий індекс 81083[1]
Телефонний код +380 3259[2]
Географічні дані
Географічні координати 49°53′13″ пн. ш. 23°51′56″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
288 м[3]
Відстань до
обласного центру
15 км[4]
Відстань до
районного центру
15 км[4]
Найближча залізнична станція Клепарів
Відстань до
залізничної станції
10 км
Місцева влада
Адреса ради 81070, Львівська обл., Яворівський р-н., селище Івано-Франкове, пл. Ринок, 1
Карта
Кожичі. Карта розташування: Україна
Кожичі
Кожичі
Кожичі. Карта розташування: Львівська область
Кожичі
Кожичі
Мапа
Мапа

CMNS: Кожичі у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ко́жичі — село в Україні, в Івано-Франківській селищній територіальній громаді Яворівського району Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Домажирська сільська рада (з 2020 року — Домажирський старостинський округ) та Івано-Франківська селищна рада. З 2020 року село входить до Івано-Франківської територіальної селищної громади. Населення становить 557 осіб[5].

Географія

[ред. | ред. код]

Село Кожичі розташоване за 15 км від обласного центру, за 46 км від районного центру та за 15 км від центру громади. Відстань до найближчої залізничної станції Клепарів становить 10 км[4].

Населення

[ред. | ред. код]

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 557 осіб[5].

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[5]:

Мовний склад населення с. Кожичі
Мова Число ос. Відсоток
українська 554 99,46
російська 2 0,36
білоруська 1 0,18

Назва

[ред. | ред. код]

Цілком імовірно, що походження назви села пов'язане із збірним фаховим прізвиськом людей, які займалися вичинюванням шкіри, точніше були кожум'яками. Давньоруське слово «кожа» залишилося в сучасній українській мові лише в слові «кожух». Отже, у цій місцевості колись могла бути гарбарня та кожум'яки (кожичі) займалися вичинюванням шкір. А селилися тут люди ще з IV—VI століття. Було знайдено рештки поселення цього часу між Кожичами та Домажиром.

Історія

[ред. | ред. код]

Офіційною датою заснуванням села вважається 1505 рік. 1820 року село перебувало у власності Йогана Махана, який тут мав свій двір та фільварок. Одного разу донька пана Махана їздила на коні, впала з нього та забилася. На місці загибелі доньки Йоган Махан встановив пам'ятник.

Пам'ятки, визначні місця

[ред. | ред. код]

Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього

[ред. | ред. код]

Вперше про місцеву церкву написано в акті візитації від 1740 року. Вже у 1752 році в селі збудували нову дерев'яну церкву. При перевірці парафії у 1827 році було відзначено, що місцева церква перебуває в доброму стані, але є дуже давньою.

На старенькій дзвіниці тоді було три дзвони. Дерев'яна церква збудована, а ймовірніше перебудована у 1870 році з давнішої будівлі, про що свідчать її форми характерні для галицьких будівель XVIII століття. Для прикрашання церкви запросили різьбяра Івана Когута. У міжвоєнний період покровителем церкви був місцевий землевласник Володислав Брайтер. Нині храм перебуває у користуванні громади УГКЦ[6].

Станом на 2012 рік триває упорядкування новозбудованого мурованого храму Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього[6].

Пам'ятники

[ред. | ред. код]

На знак поваги та подяки до загиблих героїв-воїнів УПА та Січових Стрільців встановлено пам'ятні знаки (скульптор — Юліан Савко).

У Кожичах встановлено фігури Діві Марії, одна з яких біля СТ «Явір» (скульптор Юліан Савко).

Релігійне життя

[ред. | ред. код]

У 1933 році Кожичі відвідав митрополит Андрей Шептицький. Його зустрічали люди зі всіх навколишніх сіл: діти в українському строї з кошиками в руках сипали під ноги зілля. Митрополит подарував кожицькій парафії образ «Українська молодь — Христові», який донині зберігається у дерев'яній церкві громади. Йдеться про меморіальну таблицю, затверджену на згадку про велике молодіжне свято у Львові 1933 року, яке стало першою маніфестацією пробудженого українського духу після осені 1930 року.

З нагоди 150-літнього ювілею церкви в селі, 23 жовтня 2011 року була відслужена Архієрейська Божественна Літургія, яку очолив єпископ Української греко-католицької церкви (УГКЦ) Венедикт.

27 вересня 2015 року Преосвященний Владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської архиєпархії звершив Чин освячення новоспорудженої рекреаційної зони села Кожичі[7].

26 вересня 2021 року, була відслужена Архієрерська Божествена Літургія, яку очолив Ігор (Возьняк).

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

Підприємництво

[ред. | ред. код]

З 2008 року працює місцевий магазин. На території села працює готель-ресторан «Оріон» та автозаправна станція мережі АЗК Приват ANP.

26 жовтня 2017 року в Кожичах відкрито завод «Бадер-Аунде» Президентом України Петром Порошенком, на якому працюватиме до 1000 робітників[8]. 7 червня 2018 року в селі відкрили нові виробничі потужності ТзОВ «Бадер Україна», а саме новий цех з пошиття чохлів. Компанія «Бадер Україна» підписала контракт з компанією Mercedes. Відтак, підприємство шитиме автомобільні чохли для автомобілів Mercedes-Benz S-класу та Maybach. 2019 року працівники компанії «Бадер Україна» щоденно шили 200 комплектів салонів до цих автомобілів. Дві фабрики у Кожичах загалом будуть забезпечувати роботою 1760 працівників[9][10].

До 29-ої річниці Незалежності України було відкрито крамницю самообслуговування мережі «АТБ-Маркет» № 1332 та торговий центр «М10». У 2021 році було відкрито пивоварню «BRATER».

Транспортне сполучення

[ред. | ред. код]

Уся центральна дорога Кожичів асфальтована. Через село курсують приміські маршрути: № 303 «Львів-Жорниська» та № 210 «Львів-Зелів», обидва маршрути вирушають з приміського вокзалу. До південної частини села курсує міський автобус № 61 «Підрясне-Підбірці»[11].

У серпні 2022 року місцевий мешканець Остап Івануджак зареєстрував петицію до міського голови Львова Андрія Садового з пропозицією відновити автобусний маршрут № 54, який за його ідеєю мав би курсувати маршрутом: с. Кожичі — вул. Антонича[12][13][14].

Дозвілля

[ред. | ред. код]

У Кожичах є два дитячих майданчики, озеро (пожежна водойма біля нового храму).

Культурні заходи

[ред. | ред. код]

У 2021 році вперше відбувся культурний захід у новому народному домі громади «Просвіта». Офіційно народний дім не зданий в експлуатацію, але через аварійний стан колишнього приміщення усі заходи відбуваються в новому приміщенні.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2025.
  2. Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 22 листопада 2025.
  3. Прогноз погоди в с. Кожичі. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 22 листопада 2025.
  4. а б в Відстань від села Кожичі. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2025.
  5. а б в Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Івано-Франківська селищна громада, Львівський район, Львівська область: с. Кожичі. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 13 вересня 2025.
  6. а б Проєкт «Інтерактивна карта УГКЦ»: церква Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. map.ugcc.ua. Українська греко-католицька церква. Архів оригіналу за 20 січня 2025. Процитовано 22 листопада 2025.
  7. Владика Венедикт освятив рекреаційну зону с. Кожичі. catholicnews.org.ua. Католицький оглядач. 29 вересня 2015. Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 22 листопада 2025.
  8. Німці відкрили біля Львова завод на тисячу робочих місць. zaxid.net. Zaxid.net. 26 жовтня 2017. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22 березня 2018.
  9. Олена Карп'юк (6 червня 2018). На Яворівщині відкриють ще один завод «Бадер Україна». portal.lviv.ua. Інформаційна агенція «Львівський портал». Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 6 червня 2018.
  10. Порошенко відкрив завод з німецькими інвестиціями на Львівщині. Фоторепортаж. galinfo.com.ua. Агенція інформації та аналітики «Гал-інфо». 4 листопада 2016. Архів оригіналу за 6 липня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
  11. З 1 січня у Львові почне курсувати новий автобус. Схема, графік руху. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 31 грудня 2020. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 2 червня 2022.
  12. Івануджак О. М. (22 серпня 2022). Відновлення автобусного маршруту № 54 за оновленою схемою руху. petition.e-dem.ua. E-DEM. Місцеві петиції. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 22 листопада 2025.
  13. Відновити автобусний маршрут № 54 за оновленою схемою: електронна петиція. sykhiv.media. Сихів.Медіа. 23 серпня 2022. Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.
  14. Тетяна Захарчук (31 серпня 2022). Львів'яни просять у Садового змінити маршрут автобуса № 54. lviv.vgorode.ua. Архів оригіналу за 31 грудня 2022. Процитовано 31 грудня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]