Малі Мокряни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Малі Мокряни
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район Мостиський район
Громада Маломокрянська сільська рада
Код КОАТУУ 4622484401
Основні дані
Засноване вперше згадано в архіві у 1441 році (Львівський архів).
Населення 407
Площа 7,391 км²
Густота населення 55,07 осіб/км²
Поштовий індекс 81385[1]
Телефонний код +380 3234
Географічні дані
Географічні координати 49°41′33″ пн. ш. 23°19′00″ сх. д. / 49.69250° пн. ш. 23.31667° сх. д. / 49.69250; 23.31667Координати: 49°41′33″ пн. ш. 23°19′00″ сх. д. / 49.69250° пн. ш. 23.31667° сх. д. / 49.69250; 23.31667
Середня висота
над рівнем моря
291 м
Місцева влада
Адреса ради 81300, Львівська обл., Мостиський р-н, с.Малі Мокряни , тел. 3-45-15
Карта
Малі Мокряни. Карта розташування: Україна
Малі Мокряни
Малі Мокряни
Малі Мокряни. Карта розташування: Львівська область
Малі Мокряни
Малі Мокряни
Мапа

Малі́ Мокря́нисело в Україні, у Мостиському районі Львівської області. Населення становить 407 осіб. Орган місцевого самоврядування - Маломокрянська сільська рада. Голова сільської ради - Коваль Люба Іванівна.

Історія[ред. | ред. код]

В часи Кримського ханства, біля території сучасного села Велика Діброва на горі Бобівка розкинулося невеличке село – Кисельове, засноване чехом-переселенцем в кінці ХІІ століття. Всередині ХІІІ століття воно було зруйноване монголо–татарами. Його мешканці котрі залишились живими, переселились на південний схід – у непрохідне місце. З трьох сторін: з півночі, північного заходу і заходу ріс ліс, а з південного заходу на північний схід протікала річка Вишня. Її домна була дуже болотиста і тому стали називати це поселення Мокрянами. Спочатку це було одне велике село, але село стрімко почало розростатися і довелося робити два села. Старше назвали – Великі Мокряни, молодше – Малі Мокряни.

Виписи з архіву[ред. | ред. код]

·       "Іван з Воютич у 1441 році позичив у Миколи, сина судді з Орхович, 15 гривень з умовою, якщо не віддасть своєчасно борг то повинен заставити трьох кметів з їхніми землями у селі Великі Мокряни. А вже у 1442 році цей же Іван з Воютич за борг у 100 гривень заставив Станіславу Строцькому половину села Мокряни (10 дворів)."

·       "У 1469 році Петро і Яким з Орхович орендували села свого племінника Івана з Воютич, зокрема Воютичі, Надиби і обидва села Мокряни."

·       "У 1489 році Степан Святополк. Власник Болестрашич. Судився з Іваном з Воютич за борг у 100 гривень (заставою в даному випадку били 10 заможних кметів на 10 ланах землі у селі Великі Мокряни, вони повинні були платити 10 гривень."

·       "1490 року Степан Святополк записав села Великі і Малі Мокряни своєму сину Івану."

·       "У 1506 році Великі і Малі Мокряни, Підліски і Ляшки Зав’язані (Зав’язанці) купив Рафал Кедр."

Історія після XVI століття[ред. | ред. код]

На початку ХVІ століття в Великих і Малих Мокрянах оброблялись 10 ланів поля. У пана було 7 ланів, 3 належали селянам. Вже тоді тут працював водяний млин, діяла корчма.

Під час Визвольної війни ( 1648-1654 рр.) під проводом Богдана Хмельницького мокрянські селяни брали участь у боротьбі проти магнацького гніту. За переказами у Великих Мокрянах поселилось 16 козацьких родин.

В пору знесення в Галичині панщини у Великих Мокрянах на 379,2 моргах (1 морг = 1 гектар) землі було 52 поселення. Селянські родини володіли в середньому 4-9 моргами землі. Крім того жили два халупники – це родини, у яких зовсім не було землі. Селяни відробляли панові 3978 тяглих і 24 піших дні, давали 59 корців(центнерів) зерна, 94 штуки птиці, 2350 яєць – таким був викуп за землю.

У Малих Мокрянах в пору знесення панщини на 476 моргах землі було 77 селянських дворів, вісім з яких мали по 13-14 моргів, а решта – по 1-8 моргів. Вони відробляли панові 4836 тяглих і 1220 піших днів, давали 498 мотки волокна, 70 корців зерна, 147 штук птиці і 437 штук яєць. В той час власником фільварку був Євген Дунаєвський.

1990 року у Великих Мокрянах було 88 дворів і 552 жителі, з них 483 українці, 12 поляків, 46 євреїв. Малі Мокряни мали 166 дворів і 583 жителі, з 572 українці, 3 поляки, 9 євреїв.

У 1905 році з усієї землі, тобто 620 гектарів, у Великих Мокрянах 330 гектарами володів пан Парнас Оскар. У Малих Мокрянах з усієї землі (677 гектарів), пану Чайковському належало 295 гектарів.

У 1922 році в Малих Мокрянах було 142 хати, 642 жителі (326 мужчин і 316 жінок). Великі Мокряни мали 90 хат, 472 жителі (230 мужчин і 242 жінки). Розподіл землі зберігся попередній.

У дворі пана Яблоновського, що у Великих Мокрянах, працювало постійно 30 працівників, у селі була гуральня.В 1928 році в Малих Мокрянах було 105 господарств, а у Великих Мокрянах – 93.

В 1935 році у Великих Мокрянах було 127 дворів і 673 жителі, а в Малих Мокрянах 130 дворів і 719 жителів. У великих Мокрянах площа землі була 620 гектарів, у тому числі державної - 28 гектарів, громадської - 21 гектар, селянської – 571 гектар.  В Малих Мокрянах було 16 гектарів церковної землі, 35 гектарів громадської, 574 гектари селянської…

Духовне життя[ред. | ред. код]

У селі є церква апостола євангеліста Іоана Богослова. Належить парафії ПЦУ[2].

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]