Перейти до вмісту

10199 Харікло

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
10199 Харікло
1997 CU26


Дані про відкриття
Дата відкриття 15 лютого 1997
Відкривач(і) Джеймс В. Скотті, Spacewatch
Планета Кентаври
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 15,87 а.о. км
Перицентр 13,08 а.о. км
Апоцентр 18,66 а.о. км
Орбітальний період 23087,2 дня (63,17 р.) діб
Ексцентриситет орбіти 0,17534
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина 18.3
Діаметр 258,6 ± 10,3 км
Альбедо 0,05-0,06
Атмосфера відсутня
Інші позначення

10199 Харікло у Вікісховищі

10199 Харікло (англ. 10199 Chariklo) — одне з небесних тіл, відомих як кентаври. Обертається навколо Сонця між Сатурном і Ураном.

Відкриття

[ред. | ред. код]

Відкритий 15 лютого 1997 року Джеймсом В. Скотті, учасником програми Spacewatch (Спостереження за Космічним Простором), спочатку отримав позначення 1997 CU.

Офіційну назву Харікло надано за іменем персонажа давньогрецької міфології — Харікло (грец. Χαρικλω), одного з кентаврів, дружиною якого була Хірона, дочка Аполлона.

Орбіта

[ред. | ред. код]

10199 Харікло проходить в межах 0,09 а.о., в орбітальному резонансі 3:4 з орбітою Урана[1].

Кеплерівські елементи орбіти[1]:

  • ексцентриситет e — 0,17534°
  • нахил орбіти і — 23,375°
  • довгота висхідного вузла ( або Ω) — 300,451°
  • аргумент перицентра ω — 13,08°
  • середня аномалія М — 10,6°

Кільця

[ред. | ред. код]

26 березня 2014 року астрономи оголосили про відкриття двох кілець (названі Ояпокі й Чуі) навколо Харікло, спостерігаючи зоряне покриття[2]. Інфрачервоні спостереження Харікло вказують на наявність водяного льоду[3], що може насправді бути розташований в його кільцях[4].

Який об'єкт впливає на астероїд, допомагаючи утворювати навколо нього відкриті кільця, вчені й досі намагаються пояснити. У новому дослідженні, яке було опубліковане 6 лютого 2024 року в науковому журналі The Planetary Science Journal[5], група астрономів Інституту планетарних наук (PSI) змоделювала динаміку цих кілець, щоб зрозуміти, що ж має такий влив на 10199 Харікло. І в них з'явилося сенсаційне та доволі правдоподібне припущення. А саме, з'явилася теорія, яка підтверджується моделюванням, що утворювати та утримувати ці кільця навколо астероїда 10199 Харікло допомагає невідомий супутник, який обертається навколо астероїда та має діаметр приблизно 6 км[6].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б JPL Small-Body Database Browser: 10199 Chariklo (1997 CU26). 2008-07-03 last obs. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 21 жовтня 2008.
  2. «First Ring System Around Asteroid» (Press release). European Southern Observatory. Архів оригіналу за 24 квітня 2019. Процитовано 17 березня 2015.
  3. Jewitt; Brown (2001-04-17). "Infrared Observations of Centaur 10119 Chariklo with possible surface variation (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 листопада 2004. Процитовано 17 березня 2015.
  4. Braga-Ribas, F.; Sicardy, B.; Ortiz, J. L.; Snodgrass, C.; Roques, F.; Vieira-Martins, R.; Camargo, J. I. B.; Assafin, M.; Duffard, R.; Jehin, E.; Pollock, J.; Leiva, R.; Emilio, M.; Machado, D. I.; Colazo, C.; Lellouch, E.; Skottfelt, J.; Gillon, M.; Ligier, N.; Maquet, L.; Benedetti-Rossi, G.; Gomes, A. R.; Kervella, P.; Monteiro, H.; Sfair, R.; Moutamid, M. E.; Tancredi, G.; Spagnotto, J.; Maury, A. et al. (2014-03-26). «A ring system detected around the Centaur (10199) Chariklo». Nature 508 (7494): 72–75 [1] [Архівовано 26 серпня 2016 у Wayback Machine.]
  5. Numerical Simulations of (10199) Chariklo's Rings with a Resonant Perturber. // Amanda A. Sickafoose and Mark C. Lewis. Published 2024 February 6 • © 2024. The Author(s). Published by the American Astronomical Society. The Planetary Science Journal, Volume 5, Number 2
  6. Невідомий об'єкт у космосі має дивний вплив на астероїд — вчені спантеличені. // Автор: Тимофій Галаган. 12.02.2024, 19:34

Джерела

[ред. | ред. код]
  • «LSmall-Body Database Browser: 10199 Chariklo (1997 CU26)». 2008-07-03 last obs. Retrieved 2008-10-21.
  • John Stansberry, Will Grundy, Mike Brown, Dale Cruikshank, John Spencer, David Trilling, Jean-Luc Margot (2007). «Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope». University of Arizona, Lowell Observatory, California Institute of Technology, NASA Ames Research Center, Southwest Research Institute, Cornell University. Retrieved 2007-12-03.
  • «AstDys (10199) Chariklo Ephemerides». Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Retrieved 2010-02-10.
  • Peixinho; Doressoundiram (2000-11-09). «Photometric study of Centaurs 10199 Chariklo (1997CU26) and 1999UG5». Retrieved 2006-11-09.
  • Jewitt; Brown (2001-04-17). «Infrared Observations of Centaur 10119 Chariklo with possible surface variation». Retrieved 2006-11-09.
  • Scott S. Sheppard; David C. Jewitt; Chadwick A. Trujillo (2000). «A WIDE-FIELD CCD SURVEY FOR CENTAURS AND KUIPER BELT OBJECTS». The Astronomical Journal 120: 2687—2694. doi:10.1086/316805. Retrieved 2008-02-21.
  • Horner, J.; Evans, N.W.; Bailey, M. E. (2004). Simulations of the Population of Centaurs I: The Bulk Statistics. The Journal of Business. Retrieved 2008-09-01.
  • «Twenty clones of Centaur 10199 Chariklo making passes within 450Gm». Archived from the original on 2009-05-13. Retrieved 2009-05-09. (Solex 10). Accessed 2009-05-10.
  • «AstDys (10199) Chariklo (March 2003) Ephemerides». Department of Mathematics, University of Pisa, Italy. Retrieved 2009-04-03.

Посилання

[ред. | ред. код]