Вибрана стаття
Вівся — село в Україні, Тернопільська область, Тернопільський район, Козівська селищна громада. Адміністративний центр колишньої Вівсянської сільської ради. Площа — 0,22 кв. км. Населення — 791 особа (2021). До 19 липня 2020 р. належало до Козівського району. З центром селищної громади село сполучене автодорогою номер С200803. Вперше згадується 1779 року у складі монархії Габсбургів; за іншими даними — у 1785 році. У селі є греко-католицькі церква (збудована у 1818—1870 рр.) та храм (збудований 1994—2017 рр.) святого архістратига Михаїла. На Вівсі перебували Українські січові стрільці; був заснований осередок ОУН; сотня УПА. Діють дитсадок, школа І–II ступенів, фельдшерський пункт, крамниця, поштовий пункт, бібліотека.
Топонім Вівся походить від жіночого імені Осія й від злаку овес (вовес, говес) — «село, яке вирощувало овес» від праслов'янського овьсъ; або від збірних понять вівсяне поле, вівсяні сходи, вівси; від слова в множині — вíвса, або також від інших подібних слів — вівсик (зменшено-пестливо); вівсюг — рослина дикого вівса; вівсина — зернина вівса, стебло вівса; вівсисько, вівсище, вівсянище — поле, з якого скосили овес; вівсяник — хліб, корж із вівсяного борошна; вівсяниця — вівсяна солома; вівсянка — борошно або крупа з вівса, вівсяна каша або юшка, вівсяна солома; овесець — стоколос польовий та інших подібних слів
Добра стаття
1-ша танкова дивізія Лейбштандарте-СС «Адольф Гітлер» — військове з'єднання, елітна танкова дивізія Ваффен-СС, що діяла у складі СС за роки Другої світової війни. З'єднання вело свою історію від заснування в 1923 році невеликого підрозділу особистої охорони Адольфа Гітлера. Після участі у невдалому пивному путчі він був розформований. У 1925 році сформований знову як підрозділ охоронців — «Шутцкоммандо», що потім став йменуватися «Штурмштаффель», а в листопаді — «Шутцштафель», скорочено СС. Восени 1933 року утворений підрозділ «СС-Зондеркоммандо Берлін» під командуванням Зеппа Дітріха. Спочатку мав розмір полку, згодом за рахунок злиття з частинами посилення СС та бойовими підрозділами «Мертва голова» LSSAH поступово розрісся і врешті-решт перетворився на формування відбірних есесівців штатною чисельністю до танкової дивізії.
Ще до початку світового конфлікту «Ляйбштандарт СС Адольф Гітлер» залучався до найважливіших місій нацистської Німеччини: входив у Саарську область, окупував Австрію, Судети, Чехословаччину. З розв'язанням нацистами Другої світової війни брав участь у бойових діях на Східному та Західному фронтах, діяв на найзагрозливіших ділянках фронту, його сім раз передислоковували зі сходу на захід і зазвичай кидали на небезпечніші напрями. Брав участь у вторгненні в Польщу, Нідерланди, Францію, бився в Югославії та Греції. З початком німецько-радянської війни, діючи на південному фланзі фронту, бригада LSSAH змагалася в Україні, вела бої за Ростов. 1943 році дивізія відіграла важливішу роль у відбитті у Рад Харкова, пізніше у битвах на Курській дузі та боях за Київ. Взимку 1944 року билася в Черкасському та Кам'янець-Подільському «мішках», сприяючи деблокаді оточених німецьких військ. Літом 1944 року діяла в Нормандії проти морського десанту союзників. У грудні 1944 року участь в останньому стратегічному наступі вермахту на Західному фронту, в операції «Вахт ам Райн» та у березні 1945 року в Угорщині — в останній наступальній операції на Східному фронті — в операції «Фрюлінгсервахен». Остаточно розгромлена в боях в Угорщині та Австрії, частково у Берліні.
За часи Другої світової війни вояки «Ляйбштандарт СС Адольф Гітлер» учинили численні жорстокості та воєнні злочини на території Польщі, Бельгії, Франції, Радянського Союзу та Італії. За оцінками дослідників у період 1939—1945 років вони сумарно стратили приблизно 5000 військовополонених, більшість — на Східному фронті.
Вибране зображення
.jpg)
Вибраний список
У цьому списку перелічені усі кістки в скелеті дорослої людини, які разом формують скелет. Сесамоподібні кістки, наприклад фабелла чи сіамелла, тут не наведені, адже їхня присутність та кількість дуже різняться від індивіда до індивіда. Виняток зроблений лише для двох сталих кісток такого типу: для під'язикової кістки, чий розвиток подібний на розвиток кісток лицевого черепа, та наколінків, найбільших сесамоподібних кісток в тілі людини. Скелет дорослої людини складається з 206 кісток: 80 кісток утворює осьовий скелет, 126 — скелет кінцівок. У деяких джерелах така кількість може бути відмінною, адже, наприклад, хребці крижової та куприкової частин хребта злилися в одне ціле, формуючи крижову кістку та куприк: деякі автори рахують кожен хребець окремо, незважаючи на злиття, інші діють навпаки.
