Маахес

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маахес з короною Хемхемет.

Маахес (також відомий як Міхос, Місіс, Мейхес і Махес) (грецькою Μαχές, Μιχός, Μίυσις, Μίος, або Μάιχες) — левоголовий бог війни в давньоєгипетської міфології[1][2]. Його ім'я означає «той, хто правдивий поруч з нею». Маахеса вважали сином богині-кішки (Баст у Нижньому Єгипті або Сехмет у Верхньому Єгипті), чиї повадки він і успадкував. Маахес був божеством, якого єгиптяни асоціювали з війною і погодою, з квітами лотоса, і в той же час пожирачем полонених, стежив за «покаранням тих, хто порушує Маат». Цього бога часто зображували з ножами в обох руках. Місця його культу були зосереджені в Тарему (Летополь) і Бубастісі (Пер-Баст).

Походження

Бог Апедемак з короною Хемхемет. Храм Нага в Нубії (Судан).

Перші письмові згадки про Маахеса з'явилися у період Нового царства. Деякі єгиптологи вважають, що Маахес був іноземного походження; і справді існують деякі докази того, що він був богом-левом Апедемаком, якому поклонялися у Нубії і Західній пустелі Єгипту[3]. Як бог-лев і захисник, він також вважався сином бога Ра і богині-кішки Баст, богині війни і покровительки Нижнього Єгипту, а також сином богині війни Сехмет, яка була покровителькою Верхнього Єгипту[4]. Як тільки він став богом-захисником Єгипту, його батько сказав: «будь головним божеством часу — подібно до Птаха» або Ра, якого до цього часу вже об'єднали з Атумом, давши йому нове ім'я Атум-Ра. Як син Ра, Маахес бився зі змієм Апопом під час нічної подорожі Ра.

Вважається, що потужні атрибути бога-лева асоціювалися з владою фараонів, тому надалі леви протегували Єгипту. Ієрогліф людини-лева використовувався у Єгипті при написанні таких слів як «принц», «головний», «сила» і «влада».

Ім'я

Маахес
ієрогліфами
mA
ir
Hz
zA
mAi

Ім'я Маахес починається з ієрогліфа чоловіка з головою лева; окремо цей ієрогліф перекладається як «(той хто може) бачити попереду». Тим не менш, перший символ так само є частиною символу «Ма'ат», тобто істини і порядку, а Маахес, як відомо, вважався пожирачем винних і захисником невинних. Титулами Маахеса були: «Пан убієнних»,[5] «Володар ножа», «Владика різанини, що лікує при вигляді крові»[6], «Володар битви» «Помічник мудрих», «Проявник Волі», «Ініціатор», «Месник порушникам» та «Червоний пан».

Зображення

Маахеса зображували у вигляді людини з головою лева; іноді в обох руках він тримав ножі та носив або подвійну корону «пшент», або корону «атеф».[7] Іноді Маахеса ототожнювали з Нефертумом і поряд з ним лежав букет лотосів[7]. Так само Маахеса зображували як лева, що пожирає полонених.

Священні тварини

Барельєф з зображенням лева в храмі Хатшепсут.

У храмах міста Тарему, де поклонялися Маахесу, утримували ручних (одомашнених) левів. Храм Маахеса розташовувався поруч з храмами богинь Баст і Сехмет.[8] Давньогрецький історик Клавдій Еліан писав: «У Єгипті поклоняються левам, і там є місто назване на їх честь. (…) Леви мають храми та численні місця у яких бродять; плоть волів поставляється їм щодня (…) і леви їдять під звуки єгипетських пісень», так стала відома грецька назва міста Летополя.

Див. також

Примітки

  1. Erman, Adolf & Grapow, Hermann: Wörterbuch der Aegyptischen Sprache., Im Auftrage der Deutschen Akademien, Berlin: Akademie Verlag (1971), II., p.12, II., p.12
  2. Lurker, op.cit., p.215
  3. Walter Yust ed., Encyclopædia Britannica: A Survey of New Universal Knowledge, 1956, стор.54
  4. Shorter, op.cit, p.134
  5. Lurker, op.cit., p.215 .
    The epithet was used for many Egyptian gods: Thoth (cf. Erik Hornung, The Secret Lore of Egypt: Its Impact on the West, 2001, p.6), Wepwawet (cf. Egypt: Temple of the Whole World: Studies in Honour of Jan Assmann, Brill 2003, ISBN 90-04-13240-6, p.106), Set (cf. Homer William Smith, Man and His Gods, 1952 p.20) etc.
  6. Бог Маахес | Всё про Египет. proegypet.ru. Процитовано 7 січня 2016.
  7. а б Shorter, op.cit., p.134
  8. Caroline Seawright, Maahes, God of War and Protection, The Leonine Lord of Slaughter…- map of temples

Посилання

Література

  • Manfred Lurker, Dictionary of Gods and Goddesses, Devils and Demons, Routledge 1987, ISBN 0-7102-0877-4
  • Alan W. Shorter, (1937) The Egyptian Gods: A Handbook, Routledge 1978, ISBN 0-7100-0037-5