U-255

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
U-255
U 255
Підводний човен U-255 повертається на базу в Нарвіку після успішного походу та атак на конвой PQ 17. 27 липня 1942
Верф Bremer Vulkan, Бремен-Вегесак
Під прапором Третій Рейх Третій Рейх
Належність Крігсмаріне 1933-1945 Крігсмаріне
Порт приписки Берген, Нарвік, Тронгейм, Сен-Назер
Замовлення 23 вересня 1939
Закладений 21 грудня 1940
Спуск на воду 8 жовтня 1941
Введений до складу флоту 29 листопада 1941
На службі 1941—1945
Сучасний статус 17 травня 1945 року капітулював у Лох-Еріболл у Шотландії
13 грудня 1945 року затоплений в операції «Дедлайт»
Бойовий досвід Друга світова війна
Кампанія в Арктиці
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ середній торпедний ДПЧ
Вартість 4 714 000 ℛℳ
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,9 вузлів
Швидкість (підводна) 8 вузлів
Робоча глибина занурення 100 м
Гранична глибина занурення 220 м
Автономність плавання 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні)
11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні)
Екіпаж 44-60 осіб
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 67,1 м
Ширина корпусу найб. 6,2 м
Висота 9,6 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,74 м
Водотоннажність надводна 769 т
Силова установка
дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8
Гвинти 2
Потужність 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі)
2 × 750 к.с. (електродвигуни)
Озброєння
Артилерія 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35
Торпедно-
мінне озброєння
4 носових і один кормовий ТА
14 торпед або 26 мін TMA
ППО 1 × 37-мм зенітна гармата Flak M42
2 × 20-мм зенітні гармати FlaK 30
Історія служби
У складі 8-ма флотилія ПЧ
11-та флотилія ПЧ
13-та флотилія ПЧ
7-ма флотилія ПЧ
Командувачі KptLt Райнгарт Рехе (листопад 1941 — червень 1943)
Oblt zS Еріх Гармс (червень 1943 — вересень 1944)
Oblt zS Гельмут Гайнріх (березень — травень 1945)
Операції 12 походів
Перемоги 10 суден (47 640 GRT) затоплено
1 військовий корабель (1200 т) затоплено
1 судно тотально зруйновано (7 191 GRT)

U-255 — німецький середній підводний човен типу VIIC, що входив до складу Військово-морських сил Третього Рейху за часів Другої світової війни. Закладений 21 грудня 1940 року на верфі № 20 компанії Bremer Vulkan, у Бремен-Вегесакі, спущений на воду 8 жовтня 1941 року. 29 листопада 1941 року корабель увійшов до складу 3-ї навчальної флотилії ПЧ ВМС нацистської Німеччини[1]. Першим командиром став капітан-лейтенант Райнгарт Рехе.

Історія

U-255 належав до німецьких підводних човнів типу VIIC, найчисельнішого типу субмарин Третього Рейху, яких було випущено 703 одиниці. Службу розпочав у складі 8-ї навчальної флотилії ПЧ, з 1 липня 1942 року переведений до бойового складу 11-ї флотилії з базуванням у норвезькому Бергені. З 1 червня 1943 року служив у складі 13-ї флотилії ПЧ у Тронгеймі, з 1 грудня 1943 року — у 7-ї флотилії ПЧ у французькому Сен-Назері. У березні 1945 року повернувся до 13-ї флотилії у Тронгеймі. Протягом війни з червня 1942 до травня 1945 року U-255 здійснив 15 бойових походів, переважно у північній Атлантиці та арктичних водах. Підводний човен потопив 10 суден противника сумарною водотоннажністю 47 640 брутто-регістрових тонн, американський ескортний міноносець «Леопольд» (1200 т), а також спричинив тотальних пошкоджень одному суднові (7 191 GRT)[2].

Після капітуляції нацистської Німеччини у Другій світовій війні, U-255 вийшов з Нарвіка та 17 травня 1945 року здався британцям у Лох-Еріболл у Шотландії. 13 грудня 1945 року човен затоплений в операції «Дедлайт».

Перелік уражених U-255 суден у бойових походах

Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Дата Назва Тип Належність Водотоннажність (брт) Вантаж Конвой Результат та координати Наслідки атаки для екіпажу Прим.
Перший похід (23.06—15.07.1942, 23 доби; НарвікНарвік)[3]
1 6 липня 1942 John Witherspoon[4] суховантажне судно США США 7 191 8575 тонн боєприпасів та танки Конвой PQ 17 потоплено
72°05′ пн. ш. 48°30′ сх. д. / 72.083° пн. ш. 48.500° сх. д. / 72.083; 48.500 (John Witherspoon)
51 (1 загинув та 50 врятовані) судно типу «Ліберті»
2 7 липня 1942 Alcoa Ranger[5] суховантажне судно США США 5 116 7200 тонн сталі, броні, борошно та 19 танків на палубі Конвой PQ 17 потоплено
71°38′ пн. ш. 49°35′ сх. д. / 71.633° пн. ш. 49.583° сх. д. / 71.633; 49.583 (Alcoa Ranger)
40 (усі вижили)
3 8 липня 1942 Olopana[6] суховантажне судно США США 6 069 6000 тонн вибухівки, бензин та вантажні автомобілі на палубі Конвой PQ 17 потоплено
72°10′ пн. ш. 51°00′ сх. д. / 72.167° пн. ш. 51.000° сх. д. / 72.167; 51.000 (Olopana)
41 (7 загинуло та 34 врятовані)
4 13 липня 1942 Paulus Potter[7] суховантажне судно Нідерланди Нідерланди 7 168 2250 тонн генеральних вантажів, боєприпаси, 34 танки, 15 літаків та 103 вантажні автомобілі Конвой PQ 17 потоплено
75°57′ пн. ш. 40°00′ сх. д. / 75.950° пн. ш. 40.000° сх. д. / 75.950; 40.000 (Paulus Potter)
76 (усі вижили)
Третій похід (13.09—25.09.1942, 13 діб; Нейденфіорд—Берген)
5 20 вересня 1942 Silver Sword[8] суховантажне судно США США 4 937 5000 тонн шкур та хромової руди та деревина на палубі Конвой QP 14 потоплено
75°52′ пн. ш. 00°20′ зх. д. / 75.867° пн. ш. 0.333° зх. д. / 75.867; -0.333 (Silver Sword)
64 (1 загиблий та 63 врятовані)
Четвертий похід (23.01—9.02.1943, 18 діб; ГаммерфестНарвік)
6 26 січня 1943 Красний партизан[9] суховантажне судно СРСР СРСР 2 418 ліс потоплено
73°45′ пн. ш. 17°30′ сх. д. / 73.750° пн. ш. 17.500° сх. д. / 73.750; 17.500 (Krasnyj Partizan)
51 (усі загинули)
7 29 січня 1943 Уфа[10] суховантажне судно СРСР СРСР 1 982 ліс потоплено
73°45′ пн. ш. 17°50′ сх. д. / 73.750° пн. ш. 17.833° сх. д. / 73.750; 17.833 (Ufa)
39 (усі загинули)
8 3 лютого 1943 Greylock[11] суховантажне судно США США 7 460 1130 тонн фосфату кальцію як баласт Конвой RA 52 потоплено
70°52′ пн. ш. 00°21′ зх. д. / 70.867° пн. ш. 0.350° зх. д. / 70.867; -0.350 (Greylock)
70 (усі вціліли)
П'ятий похід (22.02—15.03.1943, 22 доби; НарвікНарвік)
9 5 березня 1943 Executive[12] суховантажне судно США США 4 978 1500 тонн хлористого калію Конвой RA 53 потоплено
72°44′ пн. ш. 11°27′ зх. д. / 72.733° пн. ш. 11.450° зх. д. / 72.733; -11.450 (Executive)
62 (9 загиблих та 53 вціліли)
10 10 березня 1943 Richard Bland[13] суховантажне судно США США 7 191 4000 тонн пиломатеріалів Конвой RA 53 тотально зруйноване
66°53′ пн. ш. 14°10′ зх. д. / 66.883° пн. ш. 14.167° зх. д. / 66.883; -14.167 (Richard Bland)
69 (34 загинуло та 35 вціліли) судно типу «Ліберті»
Сьомий похід (19.07—19.09.1943, 63 доби; НарвікНарвік)
11 27 липня 1943 Академік Шокальський[14] Гідрографічне судно СРСР СРСР 411 потоплено
76°09′ пн. ш. 68°50′ сх. д. / 76.150° пн. ш. 68.833° сх. д. / 76.150; 68.833 (Akademik Shokalskij)
25 (11 загинуло та 14 вціліли)
Восьмий похід (26.02—11.04.1944, 46 діб; БергенСен-Назер)
12 9 березня 1944 «Леопольд»[15] Гідрографічне судно  Військово-морські сили США 1 200 Конвой CU 16 потоплено
58°44′ пн. ш. 25°50′ сх. д. / 58.733° пн. ш. 25.833° сх. д. / 58.733; 25.833 (USS Leopold (DE 319))
200 (172 загинули та 28 вижили) ескортний міноносець типу «Едсалл»

Див. також

Примітки

Виноски
Джерела
  1. U-255. uboat.net.(англ.)
  2. а б Ships hit by U-255
  3. Patrols by U-255
  4. John Witherspoon
  5. Alcoa Ranger
  6. Olopana
  7. Paulus Potter
  8. Silver Sword
  9. Krasnyj Partizan
  10. Ufa
  11. Greylock
  12. Executive
  13. Richard Bland
  14. Akademik Shokalskij
  15. USS Leopold (DE 319)

Джерела

  • U-255. на uboat.net. (англ.)

Література

  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
  • Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). U-boats and Mine Warfare Vessels. German Warships 1815—1945. 2. Translated by Thomas, Keith; Magowan, Rachel. London: Conway Maritime Press. ISBN 0-85177-593-4.
  • Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)

Посилання