Еріх Гепнер

Еріх Гепнер
Erich Hoepner
Прізвисько	Старий кіннотник (нім. Der Alte Reiter)
Народження	14 вересня 1886(1886-09-14) Франкфурт-на-Одері, Бранденбург, Німецька імперія
Смерть	8 серпня 1944(1944-08-08) (57 років) в'язниця Пльотцензее, Берлін, Нацистська Німеччина повішення
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер  Вермахт
Вид збройних сил	Сухопутні війська
Рід військ	кіннота танкові війська
Роки служби	1905–1944
Звання	Генерал-полковник
Командування	4-а танкова армія
Війни / битви	Перша світова війна: Друга світова війна:
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Лицарський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Еріх Гепнер у Вікісховищі

Еріх Гепнер (нім. Erich Hoepner; нар. 14 вересня 1886, Франкфурт-на-Одері — пом. 8 серпня 1944, в'язниця Пльотцензее) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник (1940) Вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (1939). Командував танковою групою під час німецько-радянської війни. 8 січня 1942 за несанкційований відхід від стін Москви під час операції «Тайфун» звинувачений в полохливості та невиконанні наказу й позбавлений нагород та пенсії. Відправлений у відставку без права носіння військової форми одягу. Одна з основних фігур антинацистської опозиції, учасник змови 20 липня, за участь в якому засуджений до страти і страчений через повішення.

Біографія

Військова кар'єра

• 18 листопада 1905 — фенріх
• 18 серпня 1906 — лейтенант
• 17 лютого 1914 — обер-лейтенант
• 18 червня 1915 — ротмістр
• 1 лютого 1926 — майор
• 1 квітня 1930 — оберст-лейтенант
• 1 лютого 1933 — оберст
• 1 січня 1936 — генерал-майор
• 30 січня 1938 — генерал-лейтенант
• 20 квітня 1939 — генерал кавалерії
• 19 липня 1940 — генерал-полковник

Див. також

• Еберхард фон Маккензен
• Ойген Ріттер фон Шоберт
• Карл Хільперт
• Карл Штрекер
• Ганс-Юрген фон Арнім

Література

• Walter Chales de Beaulieu. Generaloberst Erich Hoepner. Militärisches Porträt eines Panzer-Führers. — Neckargemünd : Kurt Vowinckel, 1969. — 263 с. — (Die Wehrmacht im Kampf) — ISBN 492583546.(нім.)
• Walther-Peer Fellgiebel (2000), Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. Podzun-Pallas. ISBN 3-7909-0284-5
• Geralf Gemser, Darf eine Schule diesen Namen tragen? Zur Vorbildwirkung des Wehrmachtsgenerals Erich Hoepner, German, Marburg 2005, ISBN 3-8288-8927-1
• Anton Gill (1994),An Honourable Defeat, The Fight Against National Socialism in Germany 1933—1945. Mandarin. ISBN 0-7493-1457-5
• Anthony Cave Brown, Bodyguard of Lies, Harper & Row, 1975

Посилання

• Hoepner, Erich. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 6 вересня 2011. Процитовано 22 грудня 2011. (нім.)
• Generaloberst Erich Hoepner. на geocities.com. Архів оригіналу за 17 липня 2013. Процитовано 22 грудня 2011. (англ.)
• Biography at the German Historical Museum of Berlin (нім.)
• Umstrittener Patron, article in Der Tagesspiegel (нім.)
• Erich Höpner
• Біографія Гёпнера Еріха на сайті «Хронос»
• Hoepner, Erich — нагороди генерал-полковника Е.Гёпнера