Шип (риба)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Acipenser nudiventris)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шип

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Хрящові ганоїди (Chondrostei)
Ряд: Осетроподібні (Acipenseriformes)
Родина: Осетрові (Acipenseridae)
Підродина: Acipenserinae
Рід: Осетер (Acipenser)
Вид: Шип
Acipenser nudiventris
Lovetsky, 1828
Синоніми
  • Acipenser schypa Güldenstädt, 1772
  • Acipenser schypa Bonnaterre, 1788
  • Acipenser schypa Eichwald, 1831
Посилання
Вікісховище: Acipenser nudiventris
Віківиди: Acipenser nudiventris
EOL: 46561168
ITIS: 161077
МСОП: 225
NCBI: 61967

Шип або виз[1][2] (Acipenser nudiventris) — прохідна придонна риба з родини осетрових.

Характеристика[ред. | ред. код]

Тіло довге, веретеноподібне, високе і масивне. Рот у вигляді поперечної щілини, нижня губа суцільна. У спинному плавці 45-57 променів, в анальному 23-37. Спинних жучок 11-17, бічних 49-72, черевних 10-16, зябрових тичинок 24-42. Перша спинна жучка найбільша, між рядами жучок відсутні кісткові пластинки. Верхня третина тіла темно-сіра, боки світло-сірі, черево біле. Найбільші довжина тіла 2 м, маса 80 кг, тривалість життя понад 30 років.

Ареал[ред. | ред. код]

Чорне, Азовське, Каспійське, Аральське моря.[3]. На нерест заходив у Дунай до Братислави, у Волгу до Казані, в Урал до Оренбурга. На сьогодні в багатьох місцях ареалу трапляється дуже рідко. Невеликі сталі популяції заходять в Урал, Ріоні. Акліматизований в озері Балхаш, де сформував чисельну популяцію. В Дунаї теж відома цілком прісноводна популяція[4]

Живлення[ред. | ред. код]

Молодь живиться бентосними організмами, дорослі, крім того, можуть споживати дрібних риб.

Нерест[ред. | ред. код]

Статевої зрілості досягає у віці 6-9 років (самці) і 12-14 років (самиці) та при довжині тіла більше 90 і 110 см відповідно. Нерест з квітня по травень при температурі води 10-15 °C, на ділянках річок з швидкою течією, і твердим, кам'янистим або піщаним, ґрунтом. Ікра донна, клейка. Плодючість від 200 тис. до більше 1 млн ікринок. За 5-6 діб після запліднення з ікри виходять личинки. Після нересту плідники і молодь скочуються в море, іноді молодь може затримуватися в річці. Відомі гібриди шипа з іншими осетровими.

Значення[ред. | ред. код]

Дуже цінна промислова риба, проте у водах України останні 30-40 років не траплявся. Занесений до Червоної книги України, статус виду зниклий[5] Серед основних причин зникнення: гідробудівництво на річках, куди шип заходив на нерест, і перевилов.

Література[ред. | ред. код]

  1. Виз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — Том 1, ст. 159.
  2. Виз // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — Том 1, 1970. — Стор. 396.
  3. Мовчан Ю. В. Риби України. — К., 2011. 444 с.
  4. Павлов П. Й. Фауна України. Т.8. Риби. Вип.1. — К.: Наукова думка, 1980. 352 с.
  5. Мовчан Ю. В. Я.  Осетер шип / Червона книга України. Тваринний світ. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. С. 310.

Джерела[ред. | ред. код]