Ячмінь звичайний

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Hordeum vulgare)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ячмінь звичайний
Ячмінне поле
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Ячмінь (Hordeum)
Вид:
Ячмінь звичайний (H. vulgare)
Біноміальна назва
Hordeum vulgare
L., 1753
Частини рослини

Ячмінь звичайний (лат. Hordéum vulgáre) — вид ячменю, що зазвичай обробляється в сільському господарстві, одна з найдавніших культурних рослин в історії людства (10 000 років тому)

Ботанічний опис[ред. | ред. код]

Ячмінь звичайний — однорічна рослина висотою 30-60 см, у культурних сортів — до 90 см з листям до 30 см завдовжки та 2-3 см шириною. Утворює колос довжиною близько 10 см. Кожен колосок — одноцвіт, плід — зернівка. Стрижень колоса складається з члеників, які мають вгорі виступи, на котрих сидять колоски. На кожному виступі стрижня є три колоски.

Корнева система мичкувата. Зерно проростає зародковими корінцями, яких буває від 4 до 7. Сходи ячменю сизувато-зелені. Стебло порожнє, заввишки 50—140 сантиметрів, з 5—7 вузлами. Листки значно ширші ніж у пшениці. Язичок короткий, без зубчиків. Вушка досить великі, охоплюють соломину і заходять одно за одне. За вушками і язичками ячмінь на початку вегетації легко відрізнити від пшениці та вівса.

Квітки ячменю двостатеві. Ячмінь звичайний самозапильна рослина. Цвітіння відбувається перед колосінням. У спекотну погоду ячмінь цвіте після колосіння, тому можливе перехресне запилення. Зерно ячменю зростається з квітковими лусками або голе, досить широке і стиснуте від спинки.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Дикий ячмінь звичайний зростає від Північної Африки до Тибету.

Історія[ред. | ред. код]

Ячмінь належить до найдавніших культурних рослин. Як і пшениця, він був окультурений в епоху неолітичної революції на Близькому Сході понад 10 тис. років тому. Дикий ячмінь (Hordeum vulgare) поширений на широкому просторі від острова Крит та Північної Африки на заході до Тибетських гір на сході. В Палестині його вживали в їжу не пізніше ніж 17 тис. років тому. Найдавніші зразки культурного ячменю знайдені в Сирії і відносяться до однієї з найдавніших неолітичних культур докерамічного періоду. Він виявлений також в найдавніших єгипетських гробницях.

В Європі ячмінь поширився з Малої Азії в IV—III тисячоліттях до н. е.. У країнах Америки ячмінь порівняно нова культура, яку завезли переселенці з Європи в XVI—XVIII століттях.

Озимий ячмінь більш молода культура, ніж ярий ячмінь (приблизно на 2000 років). Зараз у багатьох країнах відзначається перехід до вирощування озимого ячменю. Практично повністю на осінню сівбу перейшли Румунія та Болгарія, більш ніж половина площ в Німеччини та Франції, багато озимого ячменю сіють в Угорщині та Польщі. У світовому рослинництві на озимий ячмінь припадає близько 10 % площ.

Ячмінь звичайний в культурі[ред. | ред. код]

Вегетаційний період, залежно від сорту, становить 60-110 днів. В обробленні ячмінь менш вибагливий, ніж інші злаки. Насіння ячменю можуть проростати за температури +1° C — +3 °C, а визрівати при +18 °C. Скоростиглі сорти вирощуються далеко на півночі і високо в горах (до 4500 м).

Хімічний склад зерна[ред. | ред. код]

Зрілі зерна містять до 15.8 % білків, 76 % вуглеводів, 3-5 % жирів, 9.6 % клітковини, ферменти, вітаміни групи В, D, Е, А.

Систематика[ред. | ред. код]

Внутрішньовидові таксони[ред. | ред. код]

Дворядний та шестирядний ячмінь

Виділяють деякі підвиди, наприклад:

Дві широко поширені культурні різновиди ячменю звичайного — дворядний ячмінь, родом з Передньої Азії, і шестирядний ячмінь з Східної Азії. У обох різновидів колоски сидять по три з двох сторін колосового стрижня, утворюючи шість поздовжніх рядів уздовж колоса. Однак у дворядного ячменю, як і у дикого ячменю, лише два з шести поруч сидячих колосків запліднені, з них і розвиваються зернівки, чотири інших — безплідні та скорочені до колоскових лусок, тому на колосі дозріває два ряди зернівок і помітні чотири ряди лусочок — по два ряди з двох сторін колоса. У шестирядного ячменю всі сусідніх колосків запліднені й стиглий колос має шість рядів зернівок.

Виробництво ячменю[ред. | ред. код]

Докладніше: Список країн за виробництвом ячменю
Найбільші країни-виробники
(мільйонів метричних тонн)
Країна 2009 2010 2012 2014 2017 2018 2020
Німеччина Німеччина 12,3 10,4 10,42 11,56 10,85 9,58 10,77
Франція Франція 12,9 10,1 11,35 11,77 10,55 11,19 10,27
Україна Україна 11,8 8,5 6,94 9,05 8,29 7,35 7,64
Росія Росія 17,9 8,4 13,95 20,44 20,60 16,99 20,94
Іспанія Іспанія 7,4 8,2 5,98 6,93 5.79 9,13 11,47
Канада Канада 9,5 7,6 8,01 7,12 7,89 8,38 10,74
Австралія Австралія 7,9 7,3 8,22 9,17 13,51 9,25 10,13
Туреччина Туреччина 7,3 7,2 7,10 6,30 7,10 7,00 8,30
Велика Британія Велика Британія 6,8 5,3 5,52 6,91 7,17 6,51 8,12
США США 5,0 3,9 3,85 3,33
Аргентина Аргентина 5,16 2,90 3,74 5,06 4,48
Казахстан Казахстан 2,41 3.97
Данія Данія 3,55 3,99 3,485
Польща Польща 3,275 3,048
Марокко Марокко 2,851
Іран Іран 3,212 2851
Світове виробництво 151,8 123,7 133,51 144,33 149,30 141,42 157,03
Джерело: ФАО

Шкідники[ред. | ред. код]

Застосування[ред. | ред. код]

Альгіцид[ред. | ред. код]

В Англії солома ячменю в сітчастих сумках плаває у рибних ставках чи водних садах, щоб допомогти зменшити ріст водоростей, не завдаючи шкоди рослинам чи тваринам ставка. Ячмінну солому не затвердили як пестицид, а її ефективність як альгіциду у ставках дала різні результати під час університетських тестів як у Штатах, так і в Британії.[1]

Корм для тварин[ред. | ред. код]

Половина ячменю Сполучених Штатів використовується на корм худобі.[2] Ячмінь є дуже важливим кормовим зерном у багатьох куточках, які не зайняті кукурудзяним виробництвом, особливо у північних кліматичних зонах — наприклад у північній та східній Європі. Ячмінь є основним кормовим зерном у Канаді, Європі, та на півночі США.[3] Фінішна дієта з ячменю є одною з визначальних характеристик західно-канадської яловичини, що використовується у маркетингових кампаніях.[4]

Напої[ред. | ред. код]

Алкогольні напої[ред. | ред. код]

Пиво Вюрцбурзького пивного двору

Велика частина (близько 25 %) залишку використовується для вирощування солоду, для чого ячмінь є найкращим зерном. [5] Він є ключовим інгредієнтом у виробництві пива та віскі. Дворядний ячмінь традиційно використовувався у німецькому та англійському пиві. Шестирядний ячмінь традиційно використовувався у американському пиві, але тепер обидва види використовуються повсюдно.[6] Дистильоване із зеленого пива,[7] віскі вироблялося спочатку в Ірландії та Шотландії в той час, як інші країни використовували ширший ряд джерел алкоголю такі як поширеніші в США кукурудзяне, житнє чи пшеничне віскі (дистильована горілка на відміну від пострадянської горілки, яка виробляється шляхом ректифікації). У Сполучених Штатах тип використовуваного зерна можна встановити по етикетці, якщо цей вид зерна становить 51 % і більше інгредієнтів та виконуються певні інші умови.[8]

Ячмінне вино — це вид міцного пива з англійської пивоварної традиції. Інший алкогольний напій відомий за цією ж назвою був поширений у 18 столітті та готувався шляхом кипіння ячменю у воді, потім перемішувалась ячмінна вода з білим вином та іншими інгредієнтами як Огірочник лікарський, лимоном та цукром. У 19 столітті різні види ячмінного вина готувалися за старовинними грецькими рецептами.[9]

Безалкогольні напої[ред. | ред. код]

Безалкогольні напої як ячмінна вода[9] та ячмінний чай (називався мугітя в Японії)[10] готувався шляхом кипіння ячменю у воді.

В Італії, Україні також використовується як замінник кави — caffè d'orzo (ячмінна кава). Цей напій отримується з гущі смаженого ячменю та готується як еспресо (можна готувати використовуючи кавові автомати). Набув поширення в Італії протягом фашистського періоду та війни, оскільки Італія потерпала від ембарго та боролася за імпорт кави. Це також було дешевше для бідних сімей (часто вирощувався й обсмажувався вдома). Потім пропагувався і продавався як кавовий замінник для дітей. Зараз переживає відродження і може вважатися улюбленою альтернативою каві коли з причин безпеки для здоров'я не рекомендовано вживати кофеїн.

Ячмінь використовується при виробництві квасу

З зовнішньою оболонкою та без - перловка

Харчовий продукт[ред. | ред. код]

Зерно ячменю використовують для приготування борошна, круп'яних виробів, кавового напою (перлова і ячна крупи).

Вимірювання[ред. | ред. код]

Зерна ячменю використовувались в Англії для вимірювання, де три-чотири ячмінних зерна становили дюйм, а чотири-п'ять макових зерен дорівнювали одному ячмінному зерну.[11] Офіційним еталоном дюйма було три ячмінних зерна, хоча вже у XIX столітті його було замінено сучасним визначенням дюйма.[12] Ця одиниця вимірювання і досі використовується у розмірах взуття у Британії та США.[13]

Ячмінь турецькою мовою буде «арпа», а феодальна система у Османській імперії використовувала термін арпалик, або «ячмінь-гроші», що означало додаткову зарплатню посадових осіб для покриття витрат на годування їхніх коней.[14]

Декорування[ред. | ред. код]

Нові стабілізовані варієгатні Hordeum vulgare, позначені як Hordeum vulgare varigate, просуваються для вирощування як декоративні рослини, які призначені для скубання домашніми улюбленцями — котами чи собаками.[15]

Інше[ред. | ред. код]

Ячмінь використовується також в медичних та косметичних цілях.

Галерея[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Вікіцитати містять висловлювання на тему: Ячмінь звичайний
  1. ↑ BTNY.edu (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 квітня 2003. Процитовано 25 червня 2012.
  2. ↑ Barley. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 2 лютого 2008.
  3. ↑ AG.ndsu.edu. Архів оригіналу за 12 березня 2012. Процитовано 28 червня 2012.
  4. ↑ OMAFRA.gov.on.ca. Архів оригіналу за 24 лютого 2012. Процитовано 28 червня 2012.
  5. ↑ McGee, p. 471
  6. ↑ Ogle, Maureen (2006). Ambitious brew : the story of American beer. Orlando: Harcourt. с. 70—72. ISBN 0-15-101012-9.
  7. ↑ McGee, p. 481
  8. ↑ McGee, p. 490
  9. ↑ а б Ayto, John (1990). The glutton's glossary : a dictionary of food and drink terms. London: Routledge. с. 16—17. ISBN 0-415-02647-4.
  10. ↑ Clarke, ed by R J (1988). Coffee. London: Elsevier Applied Science. с. 84. ISBN 1-85166-103-4.
  11. ↑ Oxford English Dictionary. Oxford University Press. 2009. Архів оригіналу за 12 березня 2011. Процитовано 15 квітня 2022.
  12. ↑ George Long (1842). The Penny Cyclopædia of the Society for the Diffusion of Useful Knowledge. C. Knight: 436.
  13. ↑ Cairns, Warwick (2007). About the Size of It. Macmillan. ISBN 978-0-230-01628-6.
  14. ↑ Houtsma M Th; Arnold TW, Wensinck AJ (1993). E.J. Brill's First Encyclopaedia of Islam, 1913-1936. Brill. с. 460. ISBN 90-04-09796-1.
  15. ↑ Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 20 січня 2012. Процитовано 25 червня 2012.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Література[ред. | ред. код]

  • Ячмінь як продукт функціонального харчування: монографія / О. І. Рибалка, Б. В. Моргун, С. С. Поліщук ; голов. ред. акад. НАН України В. В. Моргун ; НАН України [та ін.]. — Київ: Логос, 2016. — 618, [1] с. : рис., табл. — Бібліогр. в кінці глав. — 300 прим. — ISBN 978-617-7442-06-5
  • Ячмінь звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 495. — ISBN 5-88500-055-7.
Перегляд цього шаблону
  Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Бази даних таксонів
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ячмінь_звичайний&oldid=42162731