Vickers Type 264 Valentia
Vickers Type 264 Valentia | |
---|---|
Призначення: | транспортний літак/бомбардувальник |
Перший політ: | 1934 |
Період використання: | 1933–1942 |
На озброєнні у: | Королівські ПС Великої Британії |
Розробник: | Vickers[d] |
Виробник: | Vickers-Armstrongs |
Всього збудовано: | 28 + 58 (конвертованих) |
Конструктор: | Vickers-Armstrongs |
Екіпаж: | 2 особи |
Крейсерська швидкість: | 188 км/год |
Максимальна швидкість (МШ): | 210 км/год |
Бойовий радіус: | 1287 км |
Бойова стеля: | 4950 м |
Швидкопідйомність: | 3,6 м/с |
Довжина: | 18,14 м |
Висота: | 5,41 м |
Розмах крила: | 26,62 м |
Площа крила: | 202,34 м² |
Порожній: | 4984 кг |
Максимальна злітна: | 8845 кг |
Двигуни: | 2 × радіальні, 9-циліндрові поршневі авіаційні двигуни повітряного охолодження Bristol Pegasus II-M3 |
Тяга (потужність): | 2× 635 к.с. (474 кВт) |
Внутрішнє бомбове навантаження: | 998 кг кг |
Vickers Type 264 Valentia у Вікісховищі |
Віккерс Валенсія (англ. Vickers Valentia, заводське позначення Тип 264) — британський двомоторний транспортний літак і бомбардувальник — суцільнометалевий біплан з шасі, що не забирається. Більшість «Валенсій» було конвертовано з транспортних Vickers Victoria. Літак використовувався Королівськими ВПС на Близькому сході під час Другої світової війни здебільшого в транспортній ролі.
Компанія Vickers в кінці Першої світової війни створила ефективний дизайн важкого біплана Vickers Viny, який не встиг взяти участь в війні, але тим не менш побив декілька авіаційних рекордів по дальності польотів. Після війни Королівські повітряні сили звертались до компанії для оновлення дизайну, в результаті чого з'явилась ціла серія важких біпланів останнім з яких став «Віккерс Валенсія» (англ. «Vickers Valentia»).
Попередник «Валенсії» Vickers Victoria оснащувався надійними двигунами Napier Lion, але в 1930 роках вже були готові потужніші двигуни. Спочатку розглядався просто новий варіант «Victoria Mk.VI» з двигунами Bristol Pegasus, але для максимальної вигоди від нових двигунів корпус довелося серйозно переробити. Для використання потужніших двигунів було посилено крила і фюзеляж, прероблено стійки шасі, замінено задню посадкову лижу на колесо, а також додано гальма. Тестування з двигунами Bristol Pegasus IIL3 потужністю 660 к.с. показали, що навіть без переробки літака ретроспективна заміна двигунів в «Вікторії» є вигідною. Тому «Вікторії» з новими двигунами але без посилення корпусу позначались «Вікторія Mk.VI», а нові літаки (28 екземплярів) і повна конвертація (54 екземплярів) стали позначатись «Валенсія Mk.I» (англ. Valentia).
Першії «Валенсії» надійшли на оснащення 70-ї ескадрильї на Близькому Сході в 1934 році, наступного року також до 216-ї. В цих ескадрильях «Валенсії» використовувались до 1940 і 1941 років відповідно. Версія з двигунами Bristol Pegasus IIIL3 з кращими висотними характеристиками в 1938 році надійшла на озброєння 31-ї ескадрильї базованої в Лахорі (тепер Пакистан). Валенсії цієї ескадрильї використовувались для евакуації британських громадян і військових під час перевороту в Іраку в 1941 році.[1]
Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]
- Екіпаж: 2 особи
- Пасажиромісткість: 22 особи
- Довжина: 18,14 м
- Висота: 5,41 м
- Розмах крил: 26,62 м
- Площа крил: 202,34 м²
- Маса порожнього: 4987 кг
- Максимальна злітна маса: 8845 кг
- Двигуни: 2 × Bristol Pegasus IIIL3
- Потужність: 2 × 635 к. с. (474 кВт.)
- Максимальна швидкість: 193 км/год (на висоті 1525 м.)
- Практична стеля: 4955 м.
- Дальність польоту: 1287 км
- Бомбове:
- до 998 кг бомб під крилами
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vickers Type 264 Valentia
- Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)
- Виноски
- Джерела
- ↑ а б Monday, 1984, с. 215.