Vickers Type 264 Valentia

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Vickers Type 264 Valentia
Призначення: транспортний літак/бомбардувальник
Перший політ: 1934
Період використання: 19331942
На озброєнні у: Королівські ПС Великої Британії
Розробник: Vickers[d]
Виробник: Велика Британія Vickers-Armstrongs
Всього збудовано: 28 + 58 (конвертованих)
Конструктор: Велика Британія Vickers-Armstrongs
Екіпаж: 2 особи
Крейсерська швидкість: 188 км/год
Максимальна швидкість (МШ): 210 км/год
Бойовий радіус: 1287 км
Бойова стеля: 4950 м
Швидкопідйомність: 3,6 м/с
Довжина: 18,14 м
Висота: 5,41 м
Розмах крила: 26,62 м
Площа крила: 202,34 м²
Порожній: 4984 кг
Максимальна злітна: 8845 кг
Двигуни: 2 × радіальні, 9-циліндрові поршневі авіаційні двигуни повітряного охолодження Bristol Pegasus II-M3
Тяга (потужність): 2× 635 к.с. (474 кВт)
Внутрішнє бомбове навантаження: 998 кг кг

Vickers Type 264 Valentia у Вікісховищі

Віккерс Валенсія (англ. Vickers Valentia, заводське позначення Тип 264) — британський двомоторний транспортний літак і бомбардувальник — суцільнометалевий біплан з шасі, що не забирається. Більшість «Валенсій» було конвертовано з транспортних Vickers Victoria. Літак використовувався Королівськими ВПС на Близькому сході під час Другої світової війни здебільшого в транспортній ролі.

Історія[ред. | ред. код]

«Валенсія» 216-ї ескадрильї в Єгипті в 1941 році. З зброєю стоять бійці Арабського легіону.

Компанія Vickers в кінці Першої світової війни створила ефективний дизайн важкого біплана Vickers Viny, який не встиг взяти участь в війні, але тим не менш побив декілька авіаційних рекордів по дальності польотів. Після війни Королівські повітряні сили звертались до компанії для оновлення дизайну, в результаті чого з'явилась ціла серія важких біпланів останнім з яких став «Віккерс Валенсія» (англ. «Vickers Valentia»).

Попередник «Валенсії» Vickers Victoria оснащувався надійними двигунами Napier Lion, але в 1930 роках вже були готові потужніші двигуни. Спочатку розглядався просто новий варіант «Victoria Mk.VI» з двигунами Bristol Pegasus, але для максимальної вигоди від нових двигунів корпус довелося серйозно переробити. Для використання потужніших двигунів було посилено крила і фюзеляж, прероблено стійки шасі, замінено задню посадкову лижу на колесо, а також додано гальма. Тестування з двигунами Bristol Pegasus IIL3 потужністю 660 к.с. показали, що навіть без переробки літака ретроспективна заміна двигунів в «Вікторії» є вигідною. Тому «Вікторії» з новими двигунами але без посилення корпусу позначались «Вікторія Mk.VI», а нові літаки (28 екземплярів) і повна конвертація (54 екземплярів) стали позначатись «Валенсія Mk.I» (англ. Valentia).

Першії «Валенсії» надійшли на оснащення 70-ї ескадрильї на Близькому Сході в 1934 році, наступного року також до 216-ї. В цих ескадрильях «Валенсії» використовувались до 1940 і 1941 років відповідно. Версія з двигунами Bristol Pegasus IIIL3 з кращими висотними характеристиками в 1938 році надійшла на озброєння 31-ї ескадрильї базованої в Лахорі (тепер Пакистан). Валенсії цієї ескадрильї використовувались для евакуації британських громадян і військових під час перевороту в Іраку в 1941 році.[1]

Тактико-технічні характеристики[ред. | ред. код]

Дані з Consice Guide to British Aircraft of World War II[1]

Технічні характеристики[ред. | ред. код]

  • Екіпаж: 2 особи
  • Пасажиромісткість: 22 особи
  • Довжина: 18,14 м
  • Висота: 5,41 м
  • Розмах крил: 26,62 м
  • Площа крил: 202,34 м²
  • Маса порожнього: 4987 кг
  • Максимальна злітна маса: 8845 кг
  • Двигуни: 2 × Bristol Pegasus IIIL3
  • Потужність: 2 × 635 к. с. (474 кВт.)

Льотні характеристики[ред. | ред. код]

  • Максимальна швидкість: 193 км/год (на висоті 1525  м.)
  • Практична стеля: 4955  м.
  • Дальність польоту: 1287 км

Озброєння[ред. | ред. код]

  • Бомбове:
    • до 998 кг бомб під крилами

Джерела[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Vickers Type 264 Valentia

Література[ред. | ред. код]

  • Monday, Devid. Consice Guide to British Aircraft of World War II. — London : Airspace Publishing Ltd, 1984. — 240 с. — ISBN 0600349675. (англ.)

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела
  1. а б Monday, 1984, с. 215.