Чичиклія

From Вікіпедія
Jump to navigation Jump to search
Чичиклія
47°51′07″ пн. ш. 30°09′07″ сх. д. / 47.852077777805774872° пн. ш. 30.152155555583778579° сх. д. / 47.852077777805774872; 30.152155555583778579
Витік на захід від селища Любашівки
• координати 47°51′07″ пн. ш. 30°09′07″ сх. д. / 47.852077777805774872° пн. ш. 30.152155555583778579° сх. д. / 47.852077777805774872; 30.152155555583778579
висота, м 182 м
Гирло р. Південний Буг
• координати 47°23′01″ пн. ш. 31°34′05″ сх. д. / 47.383730555583774446° пн. ш. 31.568169444471777751° сх. д. / 47.383730555583774446; 31.568169444471777751
Країни: Україна Україна
Одеська область
Миколаївська область
Регіон Одеська область
Миколаївська область
Довжина 156 км
Площа басейну: 2 120
Середньорічний стік 1,9 м³/с
Притоки: Стовбова, Балка Суха, Кам'яна Балка (ліві)
Балка Грецька, Балка Гадюча (праві)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Чичиклія — річка в Україні, в межах Подільського, Березівського районів Одеської області та Вознесенського, Первомайського районів Миколаївської області, права притока річки Південного Бугу (басейн Чорного моря). Назва походить з турецької (тюркської) мови — çiçekler — квіти. Існує легенда, що турки назвали річку так, бо всі її береги були у квітах.

Опис

[edit | edit source]

Довжина річки 156 км, площа водозбірного басейну 2 120 км². Долина завширшки до 4 км, завглибшки до 60 м, у нижній течії трапецієподібна. Заплава двобічна, завширшки до 800 м. Річище слабо звивисте (у пониззі сильно звивисте). Щорічно пересихає на 7—8 місяців. Середній стік за 46 км від гирла 1,9 м³/с, найбільший — 318 м³/с. Основне живлення — снігове (весняний стік становить 75 % річного). Крига — щороку, з листопада по лютий. Споруджено близько 80 ставів.

Розташування

[edit | edit source]

Бере початок на захід від селища Любашівки. Тече територією Причорноморської низовини переважно на південний схід, у пониззі — на схід (у пригирловій частині — на північний схід), впадає до Південного Бугу на північний схід від села Покровки.

Притоки

[edit | edit source]

Населені пункти

[edit | edit source]

Селища: Любашівка, Миколаївка (Одеська область), Веселинове (Миколаївська область).

Історія

[edit | edit source]

Над річкою восени 1540 року військовий загін Королівства Польського під командуванням барського старости Бернарда Претвича разом із загоном князя Семена Пронського (ВКЛ) розбив загін татар.[1] У місці впадіння річки в Південний Буг існувала турецька фортеця, де працювали фальшивомонетчики. На початку російсько-турецької війни 1787—1781 років цю фортецю форсував Олександр Суворов.

Декілька мільйонів років тому Чичиклія була окремою річкою і впадала в Чорне море в районі острова Березань. Протікаючи біля села Покровки дуже близько біля водорозділу з нижчим басейном Південного Бугу, вона його розмила і верхня частина її стала притокою, а нижня залишилась самостійною річкою, яка нині має назву Березань.

Примітки

[edit | edit source]
  1. A. Tomczak. Pretwicz (Pretfic) Bernard herbu Wczele (ok. 1500-ok. 1563) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985. — T. XXVIII/3. — Zeszyt 117. — S. 434 (пол.)

Джерела

[edit | edit source]

Посилання

[edit | edit source]