Координати: 49°50′8″ пн. ш. 24°1′7″ сх. д. / 49.83556° пн. ш. 24.01861° сх. д. / 49.83556; 24.01861

Арсенал Сенявських

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Арсенал Сенявських
м. Львів, вул. Бібліотечна, 2
Арсенал Сенявських у Львові
Архітектор Павло Ґродзицький
Нинішній власник Львівська наукова бібліотека ім. В. Стефаника НАН України

Початок будівництва 1630
Збудовано 1635
Реконструйовано 18301840 Ігнатій Хамбрез;
2006

Тип споруди оборонна, палацова, громадська
Архітектурні стилі класицизм, бідермаєр
1916 рік

Арсена́л Сеня́вських (також відомий як Палац Баворо́вських) — фортифікаційна споруда у Львові на вул. Бібліотечній, 2.

Історія

[ред. | ред. код]

Арсенал Сенявських збудований за проектом військового інженера генерала Павла Ґродзицького біля костелу Святої Марії Магдалени, оскільки захоплення костелу, що знаходився поза стінами міста, загрожувало безпеці останнього. Арсенал був опорним пунктом у зовнішньому кільці оборонних споруд Львова. Наприкінці XVII століття арсенал перед шведським наступом перенесли до резиденції Сенявських у Старому Селі, а сама будівля перейшла до родини князів Чорторийських, які влаштували поряд з будинком стайню і манеж. На початку XIX сторіччя будинок перейшов до родини Баворовських.

Архітектурні особливості

[ред. | ред. код]

У 1830—1840-х роках будівлю перебудовано за проектом архітектора Ігнатія Хамбреза (Шамбре) у дусі бідермаєрівського класицизму. Увага архітектора була зосереджена на східному фасаді, оформленому трикутним фронтоном і балконом на тосканських колонах. Скульптури на фасаді і в інтер'єрі роботи Йоана Баптиста Шімзера. У нижньому фронтоні поміщена скульптура лежачого коня (у натуральний розмір), а балкон прикрашений рельєфами із зображеннями орлів, які тримають гірлянди квітів.

Будівля арсеналу Сенявських цегляна, тинькована, прямокутна на плані, двоповерхова, з потужним цокольним поверхом, вимуруваним з рваного каменю. До кінця XIX століття цоколь був прикритий шаром ґрунту, який усунуто при реконструкції вулиці і реставрації костелу. Східний фасад увінчаний доричним фризом, бічний фасад декорований скульптурою.

Бібліотека

[ред. | ред. код]

У 1877 році Віктор Баворовський перевіз до будинку свою бібліотеку, яка з 1900 року стала публічною і з того часу мала назву бібліотеки Баворовських.

За радянських часів тут знаходився Відділ мистецтв Наукової бібліотеки імені Василя Стефаника.

У 2006 році була завершена реставрація будівлі на кошти меценатів (Омеляна і Тетяни Антоновичів, уряду Польщі та державного бюджету України) і тепер тут розташовано Палац мистецтв Омеляна і Тетяни Антоновичів Львівської наукової бібліотеки ім. В. Стефаника НАН України.

Архітектурні елементи арсеналу Сенявських

[ред. | ред. код]

Див.також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Енциклопедія Львова / За редакцією А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007 — 656 с. — Т. 1. — ISBN 966-7007-67-1, ISBN 966-7007-68-8.
  • Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. — К.: Будівельник, 1983—1986. — Т. 3. — С. 14.
  • Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie. — Lwów—Warszawa: Ksiąznica-Atlas, 1925. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]

49°50′8″ пн. ш. 24°1′7″ сх. д. / 49.83556° пн. ш. 24.01861° сх. д. / 49.83556; 24.01861