БМД-4
БМД-4 | |
---|---|
Тип | бойова машина десанту |
Походження | Росія |
Історія використання | |
На озброєнні | 2016 — по т.ч. |
Оператори | Росія |
Історія виробництва | |
Розроблено | 2015 |
Вартість одиниці | ₽ 102,7 млн. ~$ 1,59 млн. (2019)[1] |
Виготовлення | 2016 — по т.ч. |
Виготовлена кількість | 341 (на 2021 рік) |
Характеристики | |
Вага | 13,5 т |
Довжина | 6,1 м |
Ширина | 3,11 м |
Висота | 2,45 м |
Екіпаж | 3 + 5 десантників |
Броня | алюмінієва, протикульова |
Головне озброєння | 100-мм нарізна гармата 2А70 30-мм автоматична гармата 2А72 |
Другорядне озброєння | 1 × 7,62-мм кулемет ПКМ |
Двигун | дизельний 2В-06-2 450 к.с. |
Дорожній просвіт | 100—500 мм |
Операційна дальність | 500 км |
Швидкість | шосе: 70 км/год на плаву: 10 км/год |
БМД-4 у Вікісховищі |
БМД-4 (Бойова Машина Десанту-4) — російська бойова гусенична плаваюча машина, призначена для транспортування особового складу повітрянодесантних військ, підвищення його мобільності, озброєності і захищеності на полі бою. Авіадесантується парашутним, парашутно-реактивним або посадковим способом. Комплекс озброєння розроблений в Тульському ГУП «КБ приладобудування». БМД-4 створена на базі БМД-3 («Бахча»).
Екіпаж складається з 3 осіб та 5 десантників[2].
Дослідна БМД-4 була прийнята на озброєння Збройних сил Росії 31 грудня 2004 року. У серпні 2005 року перша партія цих машин надійшла до 137-го гвардійського парашутно-десантного полку. Загалом для випробувань було випущено 60 одиниць, але в серійне виробництво бойова машина так і не пішла.
21 березня 2008 року на випробувальному полігоні Курганмашзаводу був продемонстрований модернізований варіант десантної машини — БМД-4М. Причиною модернізації стало банкрутство Волгоградського тракторного заводу.
Згідно з державною програмою озброєнь, затвердженою до 2015 року, Збройні сили Росії повинні були отримати до 2 тисяч модернізованих бойових машин десанту 4-ї моделі. Однак на пресконференції у квітні 2010 року начальник озброєння ЗС Росії, перший заступник міністра оборони В. А. Поповкін заявив, що БМД-4, окрім партії для випробувань у ВДВ, не надходили, і Міністерство оборони відмовляється від їх подальших закупівель[3][4].
Станом на березень 2010 року засоби десантування машини були відсутні, а проєкт було заморожено на етапі заводських випробувань.
Проте бойова машина десанту нового покоління БМД-4М все ж була сконструйована, схвалена Міністерством оборони та командуванням ВДВ. Вона була запропонована Курганмашзаводом у 2015 році як абсолютно нова техніка для Повітряно-десантних військ.
Перші передсерійні 17 одиниць БМД-4М були передані Рязанському вищому повітряно-десантному командному училищу та його навчальному центру (учасники Параду Перемоги-2015). У квітні та вересні 2016 року два батальйонних комплекти БМД-4М (62 одиниці) були передані 137-му гвардійському парашутно-десантному полку 106-ї гвардійської повітряно-десантної дивізії. На початку 2017 року 242-й навчальний центр ВДВ в Омську отримав ротний комплект БМД-4М (10 одиниць). У середині квітня 2017 року один батальйонний комплект БМД-4М (31 одиниця) отримала 31-ша окрема гвардійська десантно-штурмова бригада в Ульяновську, а 1 серпня 2017 року вона отримала ще один батальйонний комплект (31 машину). 6 лютого 2018 року 104-й гвардійський десантно-штурмовий полк у Черьохі отримав 31 бойову машину[5].
19 січня 2019 року ПАТ «Курганський машинобудівний завод» відправив до військ 62 одиниці БМД-4М (два батальйонних комплекти).
Корпус БМД-4 має значну схожість із корпусом БМД-3, але з низкою нововведень. Екіпаж БМД-4 складається з трьох осіб: командира машини, навідника та механіка-водія. Вона може перевозити до п’яти десантників і є більш просторою порівняно з оригінальними БМД-1 та БМД-2. Підвіска складається з п'яти малих опорних котків і чотирьох підтримуючих роликів з кожного боку. Машина оснащена автоматичною трансмісією з п’ятьма передачами вперед і п’ятьма передачами назад[6].
Склад базового озброєння (бойовий комплект):[2]
- 100-мм гармата 2А70 (34 уламково-фугасних снаряда)
- 30-мм автоматична гармата 2А72 (500 пострілів)
- 7,62-мм кулемет ПКТМ (2 000 патронів)
- ПТКР 9М117М3 «Аркан» (чотири ПТКР)
- шість пускових установок відстрілу 81-мм димових гранат 902В або «Туча»
100-мм гармата здатна запускати протитанкову керовану ракету (ПТКР) 9М117М1 «Аркан», яка є подальшим розвитком ракети 9М117 «Бастіон». Ця ПТКР, вагою 21,5 кг, має бронепробиття 750–800 мм катаної гомогенної броні за динамічним захистом[7]. Башта машини вміщує чотири ракети 9М117М1 і запускає їх через 100-мм гармату, що забезпечує важливу перевагу — повністю внутрішнє заряджання, на відміну від інших бойових машин піхоти, де заряджання виконується зовні.
«Аркан», рухаючись із середньою швидкістю 300 м/с, керується за допомогою лазерного променя і здатен знищувати цілі на відстані до 5,5 км[8][9].
Як і попередня машина, БМД-4 здатна десантуватися з літака з усім екіпажем і десантниками всередині машини, що дозволяє миттєво вступати в бій після приземлення. Літак Іл-76 може транспортувати дві такі машини одночасно, у порівнянні з трьома БМД-1 або БМД-2. Її двигун — 2В-06-2, такий самий, як у БМД-3, і розвиває потужність 450 кінських сил (к.с.)[6].
БМД-4 також повністю амфібійна, з двома водометами, встановленими з обох боків задньої частини корпусу, і може плавати зі швидкістю до 10 км/год за шкалою Бофорта до 2 балів. Завдяки високому співвідношенню потужності до ваги БМД-4 забезпечує кращу динаміку прискорення в порівнянні з іншими бойовими машинами піхоти. Максимальна швидкість на шосе становить 70 км/год, БМД-4 може долати ухили до 60° і бічні нахили до 35°. Машина здатна долати рови шириною 1,8 м і перешкоди висотою 0,8 м.
Підвіска БМД-4 — гідропневматична, з регульованим кліренсом від 130 до 530 мм, при цьому нормальний дорожній просвіт становить 450 мм. Регулювання кліренсу здійснюється водієм і може бути виконане протягом 10 секунд[6].
- БМД-4МК — командирський варіант, має додаткову радіостанцію і спеціально обладнані місця.
- БМД-4М — варіант з вузловою уніфікацією з БМП-3.
- 2С25 «Спрут-СД» — самохідна протитанкова гармата з гарматою калібром 125 мм.
- 2С42 «Лотос» — САУ з гарматою калібром 120 мм.
- БТР-МДМ «Ракушка» — бронетранспортер на базі БМД-4. Транспортує до 12 десантників.
Активно застосовувалась російською стороною під час російського вторгнення в Україну, захоплені одиниці після огляду переходили до українських військових[10].
В захоплених російських БМД-4 виявили систему керування вогнем та тепловізори французької компанії Thales[11].
Одна з захоплених БМД-4 була відправлена на ремонт на одному з підприємств УкрОборонПрому[12].
Іще одну машину БМД-4М 31-ї окремої десантно-штурмовій бригади Росії разом з доволі рідкісним РПГ-30 захопили на Луганщині на початку червня 2022 року бійці 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила[13].
Станом на початок червня 2022 року редактори сайту Oryx змогли ідентифікувати фото- та відеодокази знищення понад 40 машин БМД-4М, що становить близько 10 % від всього парку цих машин у російській армії (близько 350 одиниць)[14].
18 вересня 2024 року під час атаки російських десантних підрозділів на одну з позиції 22-ої механізованої бригади на території Курської області одна із російських бойових машин десанту БМД-4 ледь не роздавила бійців свого десанту, котрі отримали відповідні травми й тому не могли продовжувати атаку[15].
Станом на 15 листопада 2024 року редактори Oryx Blog знайшли фото чи відео підтвердження безповоротної втрати Росією 124 бойових машин БМД-4 (з них 113 знищено і 11 захоплено силами ЗСУ), ще низка були пошкоджені[16].
- Росія — 200 БМД-4М, станом на 2024 рік[17][2].
- Україна — невідома кількість захоплених під час бойових дій.
-
Російський БМД-4 застряг під час боїв за Гостомель
-
Захоплена БМД-4 на Хрещатику.
-
БМД-4М, виставка «Армія-2016»
-
БМД-4М, виставка «Армія-2016»
- ↑ Поставка изделий БМД-4М. Единая информационная система в сфере закупок. 30 листопада 2018. Архів оригіналу за 15 вересня 2021. Процитовано 15 вересня 2021.
- ↑ а б в Російські ВДВ отримали одинадцятий батальйон БМД-4М (укр.). Архів оригіналу за 9 квітня 2022. Процитовано 9 квітня 2022.
- ↑ «Перспективная» бронетехника устарела раньше, чем стала в строй. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 25 квітня 2011.
- ↑ btvt.narod.ru — Вопросы Мураховского Поповкину про танк Т-95 Архівовано квітень 12, 2021 на сайті Wayback Machine. (видео)
- ↑ В 2017 году на вооружение Воздушно-десантных войск РФ поступят два батальонных комплекта БМД-4М. mil.ru. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 22 січня 2017.
- ↑ а б в BMD-4 BMD-3M Bakhcha airborne infantry combat armoured vehicle. Army Recognition. Процитовано 28 червня 2014.
- ↑ Yerokhin, Yevgeniy. BMD-4 IFV Ammunition. Missiles.ru. Архів оригіналу за 10 January 2020. Процитовано 28 June 2014.
- ↑ BMD-4 (BMD-3M) Airborne Infantry Fighting Vehicle. GlobalSecurity.org. Процитовано 28 June 2014.
- ↑ Angelskiy, Rostislav (2002). Otechestvennye protivotankovye kompleksy (Domestic anti-tank systems). Moscow. с. 111—115. ISBN 5-17-011744-2.
- ↑ Тероборона Василькова разом із співробітниками ГУР МО України захопила російську БМД-4 — Телеканал I-UA.tv. i-ua.tv (укр.). -001-11-30T00:00:00+02:02. Процитовано 4 квітня 2022.
- ↑ InfoCar: тест-драйви авто (21 квітня 2022), Русская БМД с французскими мозгами Thales. БМД-4 Бахча (t=2:46), процитовано 15 листопада 2024
- ↑ В Україні ремонтують трофейні Т-72Б3М, БМД-4 та БТР-82. Наш Єврей — Українська газета. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Військові України захопили БМД-4М та рідкісні РПГ-30. Мілітарний. 4 червня 2022.
- ↑ Росіяни перетворили БМП-3 на "літаючий танк", і вже втратили 10% таких машин. Defense Express. 12 червня 2022.
- ↑ Як вийшло в армії РФ на Курщині, що їх БМД-4 сама розчавила свій десант. Defense Express. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ Attack On Europe: Documenting Equipment Losses During The 2022 Russian Invasion Of Ukraine. Oryx Blog. 24 лютого 2022. Процитовано 15 листопада 2024.
- ↑ IISS, 2024, с. 200.
- International Institute for Strategic Studies (13 лютого 2024). The Military Balance 2024 (англ.). Taylor & Francis. ISBN 978-1-040-05115-3.
- Бред Лендон (28 квітня 2022). «Чорт з табакерки». Чому російським танкам зриває голову в Україні. https://glavcom.ua. Главком. Архів оригіналу за 29 квітня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.