Безсмертний Володимир Адріанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Безсмертний Володимир Адріанович
Народження21 грудня 1861 (2 січня 1862) або 1861[1]
Смерть6 серпня 1940(1940-08-06) або 1940[1]
ПохованняДержавний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Країна
(підданство)
 УНР
 Російська імперія
 СРСР
Діяльністьархітектор, інженер-будівельник
Нагороди
орден Святого Станіслава III ступеня
Автограф
CMNS: Безсмертний Володимир Адріанович у Вікісховищі

Володи́мир Андріа́нович Безсме́ртний (21 грудня 1861 (2 січня 1862) або 1861, Київ — 6 серпня 1940(1940-08-06) або 1940, Київ)[2][3] — український архітектор, художник, цивільний інженер, педагог, член спілки архітекторів СРСР1935 року), головний архітектор Києва в 19221931 роках, автор праць з питань містобудування. Старший брат педагога Євгена Безсмертного.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився 21 грудня 1861 (2 січня 1862)(18620102) в Києві в родині чиновника. Його батько — Адріан Васильович, служив у канцелярії київського губернатора, в Казенній палаті та акцизному відомстві, а дід — Василь Безсмертний, відомий як майстер золотих та срібних справ, був головою ремісничих цехів міської управи.

Середню освіту отримав у Віленському реальному училищі, яке закінчив у 1880 році. Цього ж року поступив до Санкт-Петербурзького інституту цивільних інженерів. Закінчив навчання у 1885 році по 1-му розряду і рік відбував військову повинність.

У 1886 відряджений в Україну, де був призначений на посаду молодшого інженера при Волинському губернському будівельному відділі. Пройшов послідовно всі нижчі технічні посади, у 1890 був помічником і заступником завідувача відділом, а у 18931919 вже обіймав посаду завідувача Київським губернським будівельними відділом. 12 років був головою київського відділення Товариства цивільних інженерів від виникнення і до закриття. Був одним із засновників Київської школи десятників з дорожньої й будівельної справи, входив до піклувальної ради.

В 19191921 викладав у Одеському будівельному технікумі, в 1922 в Київському політехнічному інституті, очолював секцію Київського губкомунвідділу, в 1925 був технічним інспектором та київським міським інженером в 1926.

В 19221931 виконував обов'язки головного архітектора Києва.

Був членом громадського активу художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).

В Києві жив у будинку № 40/1 по вулиці Січових Стрільців, квартира 3, на другому поверсі та понад 40 років — у будинку № 28 на вулиці Ярославів Вал.

Могила Володимира Безсмертного

Помер 6 серпня 1940. Похований в Києві на Лук'янівському кладовищі (ділянка № 13-1, ряд 1, місце 8). Надгробок — стела з лабрадориту.

Архітектурна діяльність

[ред. | ред. код]

За період служби на Волині Володимиром Безсмертним були зведені різні споруди: мости через річки Горинь і Стир, храм у селі Ємільчиному, сільські лікарні, школи, будівля Житомирського окружного суду (1893), відремонтована Житомирська чоловіча гімназія тощо.

Авторські роботи в Київській губернії

[ред. | ред. код]

Авторські роботи в Києві

[ред. | ред. код]
Проєкт прибуткового будинку на Сагайдачного, 10/5 (1899)
«Будинок з котами»
«Будинок з ірисами»

Крім того, як консультант та член будівельної комісії, брав участь в будівництвах:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. Метрична книга Десятинної Різдво-Богородицької церкви міста Києва за 1850—1863 роки // ЦДІАК України, ф. 127, оп. 1012, спр. 2609, арк. 160зв–161, запис 10.
  3. Дата народження, зазначена на надгробку — помилкова.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Пантеон зодчих Лук'янівського некрополю. Біографічний довідник. — К. : З-Медіа, 2008. — С. 12–15. — ISBN 966-96254-2-4.