Колганова Тетяна Анатоліївна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Колганова Тетяна Анатоліївна
Дата народження 7 квітня 1972(1972-04-07)[1][2] (52 роки)
Місце народження Бєльці, Молдавська РСР, СРСР
Громадянство  СРСР
 Росія
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія акторка
IMDb ID 0969475

Тетяна Анатоліївна Колганова (нар.. 7 квітня 1972[3], Бєльці, Молдавська РСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно, режисер[4], кінорежисер, теле- і радіоведуча.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 7 квітня 1972 року в молдавському місті Бєльці[5]. Батько — Анатолій Матвійович Колганов, пройшовши строкову службу в морській піхоті, багато років віддав флоту. Він закінчив Одеське морехідне училище, служив на Далекому Сході — у Находці та Владивостоці[6]. В даний час працює інженером. Мати — Лідія Веніамінівна, раніше працювала начальником організаційного відділу в торгівлі, нині — пенсіонер. Старша сестра — Олена, випускниця художньої школи, живе в Санкт-Петербурзі, закінчила курси манікюру і педикюру, домогосподарка.

У шкільні роки займалася в театральній студії у гарнізонному Будинку офіцерів в Бєльцях, на сцені якого відбувся її акторський дебют в ролі білочки на новорічній виставі. Потім художній керівник студії Вальда Яківна довірила дівчинці роль у дорослій виставі. Згодом вона ж і порадила Тетяні вступати до театрального інституту, фактично ставши її «хрещеною мамою» у професії.

Навчалася в загальноосвітній середній школі № 2 імені А. С. Пушкіна міста Бєльці (Молдавська РСР). Закінчила школу зі срібною медаллю[7].

У 1994 році закінчила Санкт-Петербурзьку державну академію культури (курс Валерія Ізраїльовича Плоткіна, спеціальність — «режисура драми»), а в 1996 році — акторське відділення Санкт-Петербурзької державної академії театрального мистецтва (СПбДАТМ) (майстерня Володимира Вікторовича Петрова). Таким чином, протягом двох років (1992—1994) навчалася одночасно у двох вищих навчальних закладах і отримувала дві стипендії[4].

Після закінчення державного інституту сценічних мистецтв була прийнята в трупу Державного драматичного театру «Комедіанти» [Архівовано 14 травня 2018 у Wayback Machine.] у Санкт-Петербурзі, де прослужила один театральний сезон.

Потім більше трьох років (1997—2000) працювала диктором на радіо «Свобода» в Празі, де вела передачу «Кіно на чеському ТБ». Попутно вела на чеському телебаченні програму про кіно «Prologi». Вільно говорить чеською та англійською мовами.

Повернулася в Росію за спеціальним запрошенням творців телесеріалу «Чорний ворон» (2001—2004), в якому зіграла головну роль (Тетяна Захаржевська).

З 2000 року по теперішній час є актрисою «Невеликого драматичного театру Лева Еренбурга» в Санкт-Петербурзі.

Особисте життя[ред. | ред. код]

Чоловік — Вадим Сквирський, російський актор і режисер, однокурсник. Одружилися в 1992 році.

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Російський державний інститут сценічних мистецтв[ред. | ред. код]

  • «Вбивство на вулиці Лурсін» — Норіна
  • «Вовки і вівці» — Глафіра Олексіївна, бідна дівчина, родичка Мурзавецкой

Державний драматичний театр «Комедіанти» [Архівовано 14 травня 2018 у Wayback Machine.] (Санкт-Петербург)[ред. | ред. код]

  • «Біда від ніжного серця» — Катерина Іванівна
  • «Братки» — Анюта
  • «Казка про чотирьох близнюків» — Бонка

Невеликий драматичний театр Лева Еренбурга (Санкт-Петербург)[ред. | ред. код]

У театрі Тетяна Колганова служить з 2000 року і зайнята в спектаклях:

  • 2000 — «В Мадрид, Мадрид!» (прем'єра — 17 квітня 1999 року) — Донья Венеранда
  • 2001 — «Оркестр» (прем'єра — 30 березня 2001 року) — Леона / Санітарка
  • 2004 — «На дні» (прем'єра — 19 листопада 2004 року) — Кривий Зоб, крючник
  • 2007 — «Ивановъ» (прем'єра — 12 травня 2007 року) — Бабакіна
  • 2010 — «Три сестри» (прем'єра — 5 грудня 2010 року) — Маша, середня з сестер
  • 2013 — «Ю» (прем'єра — 4 грудня 2013 року) — Пирогова
  • 2014 — «Чарівник країни Оз» (прем'єра — 11 жовтня 2014 року) — Пауліна, зла чарівниця
  • 2014 — «Валентинів день» (прем'єра — 19 листопада 2014 року) — Валентина

Фільмографія[ред. | ред. код]

Ролі в кіно[ред. | ред. код]

  1. 1995 — Троє. Любовна історія кінця XX століття (Дні негоди) — Анжела
  2. 1999 — Щасливий кінець / Happy end ( Чехія) — "" Татлін / Сільвія / Марія
  3. 2000 — Вулиці розбитих ліхтарів 2. Нові пригоди ментів (серія № 17 «Школа павука») — епізод (немає в титрах)
  4. 2000 — Вовки в місті (Чехія) — російська анархістка
  5. 2000 — Віза на смерть ( Німеччина) —
  6. 2001 — 2003 — Чорний ворон — Тетяна Захаржевская (головна роль)
  7. 2001 — Сестри — Наталя, мати Світлани та Діни
  8. 2001 — Веснянка
  9. 2002 — Ніро Вульф і Арчі Гудвін (фільм № 4 «Справа в капелюсі») — Сьюзан Браун
  10. 2002 — Подружка осінь ( Білорусь) — Тетяна дружина Максима
  11. 2003 — Лінії долі — Анастасія Симонова (головна роль)
  12. 2003 — Агент національної безпеки — 4 (серії № 39-40 «Королева мечів») — Аліна Сергіївна
  13. 2003 — Мангуст (серія № 5 «Презумпція винуватості») — Лора Кушелєва
  14. 2003 — Повторення пройденого (серія «Презумпція винуватості») — Ольга Кадетова
  15. 2004 — Сестри — Алла, сестра (середня) Ніни і Маші (головна роль)
  16. 2005 — Рішення проблем (серія № 1 «Індивідуальний підхід») — Людмила
  17. 2005 — Розлучення і дівоче прізвище (Росія, Україна) — Кіра Ятт, журналіст тижневика «Стара площа» (головна роль)
  18. 2005 — Херувим — Евеліна Геннадіївна Дерябіна, подруга Стаса
  19. 2005 — Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-7 (серія № 19 «Віра, Надія, Любов») — Віра Власова / Надія Власова, сестри
  20. 2006 — Синдикат (серії № 5-7, 9-11) — Ольга
  21. 2007 — Бандитський Петербург. Фільм 10. Розплата (серії № 2-7, 9-12) — Ольга Вікторівна Амеліна, офіцер наркоконтролю
  22. 2007 — Вона сказала «Так» (Україну) — Ілона
  23. 2007 — Ораниенбаум. Срібний самурай — Єлизавета Семенівна, мистецтвознавець
  24. 2008 — Зачароване кохання (Україна) — Марія (головна роль)
  25. 2008 — Здрастуйте вам! (Росія, Україна) — Анна (головна роль)
  26. 2008 — Час суниці — Маша
  27. 2008 — День залежності (Україна) — Ірина Горська
  28. 2008 — Реквієм для свідка (Росія, Україна) — Нонна
  29. 2008 — Розлучниця (Росія, Україна) — Катерина, перекладач у великій компанії (головна роль)[8]
  30. 2009 — Мамочко, я кілера люблю — Анжела Полонська, слідчий УВС по економічних злочинах, старший лейтенант юстиції (головна роль)[9].
  31. 2009 — Підприємець — Світлана Калініна
  32. 2009 — Фатальне схожість — Юлія, редактор газети «Невські відомості»
  33. 2009 — Чорта — Інна
  34. 2009 — Шлюбний договір (серія № 9 «Старі борги») — Карина
  35. 2010 — Державний захист (фільм № 2 «Матрьошка») — «Дужка», колишня кримінальниця, подруга Єлісєєва
  36. 2010 — Особиста справа капітана Рюміна — Анна Сергіївна Вяземская, лікар-психіатр (головна роль)
  37. 2010 — Грім люті — Людмила Князєва, співробітник ФСБ
  38. 2010 — Лікар — Вероніка Михайлівна Важова
  39. 2010 — Родинний дім — Карина Львівна, власник фірми, начальник Дмитра Соколова
  40. 2010 — 9 травня. Особисте ставлення (новела «Цукерки») — Наташа
  41. 2010 — 2013 — Ливарний, 4 (4-й-8-й сезони) — Анна Михайлівна Немчинова, радник юстиції, кохана Шаламова
  42. 2011 — Зоряний ворс — Юдіф, інопланетний екскурсовод
  43. 2011 — Сім верст до небес — Зоя Андріївна, мати Каті (головна роль)
  44. 2011 — 2013 — Шеф — Ірина Петрівна Михайлова, слідчий з особливо-важливих справ СК РФ, майор міліції (потім — підполковник)
  45. 2011 — Захист свідків — Валерія, дружина Андрія Мешечко
  46. 2011 — Земля людей — Женя
  47. 2011 — Комплекс повноцінності — дружина Ігоря
  48. 2011 — Знайди мене — Алла Терехова (головна роль)
  49. 2011 — Чуже обличчя — Ірина, дружина підполковника Сергія Юришевим
  50. 2012 — Виняток із правил — Наталя Линькова, однокласниця Марини, ріелтор
  51. 2012 — Шопінг-тур — мати (головна роль)[10]
  52. 2012 — Механік — Наталя Темнова, аналітик (головна роль)
  53. 2012 — Перці — вчитель математики
  54. 2013 — Важкий випадок — мати Оксани
  55. 2013 — Любов з першого подиху — Олександра Глібова, завідувачка кафедри в університеті
  56. 2013 — На крилах — Поліна, викрадачка
  57. 2014 — Лікарка — Єлизавета Андріївна, голова місцевої сільради
  58. 2014 — 2015 — Чуже гніздо — Наталя Перегудова, дочка Ірини
  59. 2015 — Клим — Олена Крилова, начальник слідчого Клима Рощина
  60. 2016 — Запах лаванди (Білорусь, Росія) — Галина Андріївна, викладач по класу фортепіано в музичній школі, мати Максима
  61. 2016 — Куди йдуть дощі — Ніна Олександрівна Власьева, бізнесвумен, мати Сашка
  62. 2016 — Про що мовчать французи — камео
  63. 2017 — комісарша — Ніна Виноградова
  64. 2017 — Помста як ліки — Тамара Василівна, завідувач кафедри прикладної економіки і маркетингу в інституті, дружина Анатолія Семенова, мати Костянтина
  65. 2017 — Чорна кров (Білорусь, Росія) — Ольга Котова, сестра і суперниця Ірини

Озвучування[ред. | ред. код]

  • 2002 — Ніж у хмарах — Варя (роль Ольги Терешиної)
  • 2003 — Вулиці розбитих ліхтарів. Менти-5 (серія № 1 «Дезінфекція») — Ольшанська Світлана (роль Наталії Пурвин)
  • 2008 — Нічого не візьмеш — Ганна Павлівна, дружина Аристарха Вышневского (роль Олени Руфановой)

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 1999 — приз за кращу жіночу роль Міжнародного фестивалю незалежного кіно «Чисті мрії» в Санкт-Петербурзі — за роль у художньому фільмі «Щасливий кінець» («Happy end») (Чехія) за сценарієм Вадима Сквирського.
  • 2012 — спеціальний приз журі за кращу жіночу роль XX Фестивалю російського кіно «Вікно в Європу» у Виборзі — за роль у фільмі «Шопінг-тур» режисера Михайла Брашинского[11].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. ↑ ČSFD — 2001.
  3. ↑ Актёры театра. Татьяна Колганова. Биография, роли в театре. [Архівовано 9 травня 2018 у Wayback Machine.] Официальный сайт «Небольшого драматического театра Льва Эренбурга» (Санкт-Петербург) // nebdt.ru
  4. ↑ а б ВИДЕО. Программа «Утро на Пятом». Гость программы — актриса театра и кино Татьяна Колганова. Выпуск от 25 января 2016 года (00:09:11). «Пятый канал» (Санкт-Петербург) // 5-tv.ru
  5. ↑ Татьяна Колганова: «Я буду женой Константина Хабенского». — Актриса рассказывает о своей роли в телесериале «Линии судьбы». [Архівовано 16 січня 2012 у Wayback Machine.] «Экспресс газета» // eg.ru (12 июня 2002 года)
  6. ↑ Анна Никифорова, Олег Починюк. Татьяна Колганова: «Театр — всегда наш современник!». [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Газета «Красная звезда» // redstar.ru (14 мая 2015 года)
  7. ↑ Татьяна Колганова: «Построить дом помешал кризис». [Архівовано 7 жовтня 2017 у Wayback Machine.] Газета «Собеседник» // sobesednik.ru (18 февраля 2009 года)
  8. ↑ Анонс. Телесериал «Разлучница» (Россия, Украина, 2008 год). [Архівовано 5 червня 2016 у Wayback Machine.] Телеканал «Домашний» // tv.domashniy.ru(рос.)
  9. ↑ Детективний телесеріал «Мамочка, я кілера люблю» (Росія, 2009 рік, режисер — Влад Фурман) « П'ятий канал» (Санкт-Петербург) // 5-tv.ru (10 жовтня 2012 року)
  10. ↑ Світлана Хохрякова . «Навіщо фіни з'їли російських». — «Шопінг-тур» Михайла Брашинський: психологічна драма обернулася фільмом жахів. [Архівовано 7 березня 2017 у Wayback Machine.] Газета «Московский комсомолец» // mk.ru (4 грудня 2013 року)
  11. ↑ Названы лауреаты юбилейного кинофестиваля «Окно в Европу» в Выборге. «РИА Новости». 18 августа 2012 года. Архів оригіналу за 19 серпня 2012. Процитовано 18 серпня 2012.

Посилання[ред. | ред. код]


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Історія
Географія
Регіони
Політика
Символи
Економіка
Збройні сили
Культура
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Колганова_Тетяна_Анатоліївна&oldid=42275319