Ляшук Андрій Володимирович
Андрій Ляшук | |
---|---|
Основна інформація | |
Дата народження | 23 лютого 1969, |
Місце народження | Ковель, Волинська область, Україна |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Професія | лірник, реконструктор, виконавець |
Освіта | Рівненський державний інститут культури |
Інструменти | колісна ліра |
Мова | українська |
Жанр | етно |
Співпраця | «Хорея Козацька», «Полікарп», «Сільська музика», «Варйон», «Баламути» |
Ютуб канал Андрія Ляшука. |
Андрій Ляшук (23 лютого 1969, Ковель, Волинська область, Україна) — український музикант, лірник, реконструктор, виконавець, дослідник та популяризатор традиційної інструментальної і вокальної музики Волині та Полісся, організатор культурних та просвітницьких заходів пов'язаних з традиційною культурою та фольклором, учасник етногурту «Сільська музика»[1], «Варйон»[2], збирач та колекціонер музичних етнічних інструментів, лірник та мультиінструменталіст. Підприємець у сфері реклами, поліграфії, культури та мистецтва.
У 1986 закінчив Ковельську середню школу № 11.
З 1979 по 1982 навчався в Ковельській музичній школі по класу баяна.
У 1990 поступив на факультет Культурно-освітньої роботи Рівненського державного інституту культури.
В 1994 закінчив художньо-педагогічний факультет РДІК за спеціальністю: культоролог, організатор-методист культурно-освітньої роботи з профілізацією народні звичаї, свята та обряди.
З 1994 по 1996 працює художнім керівником Ковельського Палацу культури і техніки імені Тараса Шевченка, а у 1996–1997 — художнім керівником Палацу культури «Текстильник» у Рівному.
З 1998 по 2001 працює менеджером у поліграфічній фірмі «Пріокс».
З 2004 по нинішній час працює як фізична особа-підприємець у галузі реклами, поліграфії та послуг у сфері культури і мистецтва.
Захоплюватись фольклором та традиційною культурою Рівненщини Андрій Ляшук починає ще бувши студентом Рівненського державного інституту культури. Навчаючись на третьому курсі інституту, вперше потрапляє до фольклорно-етнографічної експедиції селами Рівненського Полісся. Одночасно займається музичними експериментами, використовуючи традиційні етнічні духові інструменти у сучасній музиці, стаючи одним з натхненників та авторів пісень у студентському рок-гурті «Шант Мулен». З'являються такі пісні його авторства як «Синя папороть», «Сон», «Таночки». В кінці 90-х на початку 2000-х гурт часто співпрацює з музикантами та вокалістами, що практикують традиційний спів. Так народжується співпраця з молодіжним фольклорним гуртом «Веснянка» Етнокультурного центру Рівненського ПДМ. У 1997 Андрій доєднується до створеного в Етнокультурному центрі Рівненського ПДМ етногурту «Сільська музика» і стає його активним учасником.
Продовжуючи досліджувати музичну інструментальну традицію, Андрій Ляшук поповнює свою колекцію етноінструментів та вивчає манеру виконання на цих інструментах. Його часто запрошують з лекціями-концертами, як учасника фестивалів та освітніх програм. Одним з таких інструментів, що потрапив до рук Андрія стає колісна ліра. Тому дослідження та наслідування волинської лірницької традиції стають одним з ключових напрямків його творчої діяльності.
Як музиканта, що володіє етноінструментами, Андрія Ляшука часто запрошують для запису в студії та участі у концертах багатьох творчих колективів, що грають у стилі етно та world music. Він співпрацює з музичними гуртами «Полікарп», «Хорея козацька», «Баламути»[3], «Варйон»[2].
Андрій Ляшук лірникує не тільки на фестивалях і концертах, а й у традиційний спосіб на вулицях міст та містечок під час масових свят. Він часто виступає у церквах різних конфесій. Андрій Ляшук є учасником різних освітніх програм, де особисто проводить лекції, майстер-класи та гутірки для дітей, студентів і лірників-початківців.
Реконструкція лірницької традиції — один з основних напрямків дослідницької діяльності та творчості Андрія Ляшука. Його репертуар в основному складається з псалмів, кантів, дум та балад, характерних для епосу Волині та Західного Полісся.
Переспів репертуару з експедиційних записів останнього Волинського лірника Івана Власюка з с. Залюття, Старовижівського р-ну, Волинської обл., (такі пісні як «Матері Божій Почаєвській»[4], «Сирітка»[5], «Полтавський сотник»[6]), пісні записані в селах Рівненського Полісся від людей що перейняли їх від лірників («Як Пресвятий Георгій змія переміг»[7]), пісні зі збірника «Ліра та її мотиви»[8] Порфирія Демуцького та інші.
Андрій Ляшук є постійним учасником кобзарських та лірницьких фестивалів та концертів таких як: «Кобзарська Трійця»(Київ), «Лірницький Великдень»[9] (Львів), «Лірницька Покрова в Рівному»[10] та «ЛіраФест»[11] (Рівне). Як лірника його часто запрошують на міжнародні фестивалі: Festiwal Wszystkie Mazurki Świata[12] (Варшава, Польща); Jarmark Jagielloński w Lublinie[13](Люблін, Польща); Фестиваль української культури «Підляська осінь»[14][15] (Більськ-Підляський, Польща); Дні Української культури у Швейцарії (Ленцбург); Концерти для Української громади та Студентського Братства (Мюнхен, Німеччина).
У 2013–2014 Андрій Ляшук стає одним з героїв документального фільму про сучасних кобзарів та лірників «Вільні люди» режисерки Ганни Яровенко. Також Андрій Ляшук знявся у ролі лірника в епізодах фільмів «Поводир» Олеся Саніна, «Гіркі жнива» Джорджа Менделюка (Канада), «Пекельна хоругва або Різдво козацьке» Михайла Кострова. У документальному фільмі «Весільний спадок»[16][17] він знявся у ролі батька молодого у новелі «Сарненське весілля».
Ролі Андрія Ляшука у кіно | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Андрій Ляшук — член волонтерської організації «Руєвит»[18] та, як лірник, неодноразово виступав з концертами перед військовослужбовцями, добровольцями та волонтерами в зоні АТО: Покровське, Волноваха, Маріуполь, Покровськ, м. Костянтинівка, м. Артемівськ (2014 р.); Авдіївка, шахта Бутівка (2018) та на Рівненському полігоні.
У 2004 Андрій Ляшук заснував приватне підприємство, одним з напрямків роботи якого є організація та підтримка культурних та освітніх ініціатив і мистецьких заходів, що пропагує традиційну культуру, а саме такі фестивалі як: «Лірницька Покрова в Рівному»[19], «ЛіраФест»[20], «Танці зі скрині»[21], «Розколяда у Рівному»[22], «Галявина мандрівних співців та майстрів на музейних гостинах», «Кобзарська сцена фестивалю Тарас Бульба» в Дубно, «Просвітницька галявина» на святі селища Клевань. Співпраця як співорганізатора та координатора всеукраїнських фестивалів «ШеФест» (Черкаська обл.); «Конотопська битва»[23] (Конотоп, Сумська обл.); «Карпатська Україна»[24] (Рахів, Закарпатська обл.); «Олевська Республіка»[25] (Олевськ, Житомирська обл.).
- 2022 — лауреат міської премії імені Василя Павлюка в галузі народного мистецтва[26]
- 2022 — лауреат Мистецької премії імені Тараса Силенка[27]
- ↑ Сайт «Музика Полісся». Етногурт «Сільська музика». Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ а б «ВАРЙОН» - «VARYON» - Офіційна сторінка на ФБ. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Баламути. Музичний гурт: народна музика, танці, ігри, забави.
- ↑ Про Матір Божу Почаївську.About Pochaiv Mother of God (колісна ліра) Ляшук Андрій. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Лірницька Покрова в Рівному. Святковий концерт в органному залі. Ляшук Андрій. Сирітка. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Лірницька Покрова в Рівному. Святковий концерт в органному залі. Ляшук Андрій. Полтавський сотник. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Як Пресвятий Георгій змія переміг. Лірник Андрій Ляшук. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Збірник “ЛІРА І ЇЇ МОТИВИ” – Порфирій ДЕМУЦЬКИЙ. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Лірницький Великдень у Львові–2016. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ "Лірницьку Покрову" у Рівному вперше провели на "Оствиці". Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Міжнародний етнічний фестиваль "Ліра-Фест". Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Festiwal Wszystkie Mazurki Świata. PROGRAM FESTIWALU 2021. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Jarmark Jagielloński w Lublinie. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Союз українців Підляшшя. «Підляська осінь [Архівовано 14 березня 2022 у Wayback Machine.]»
- ↑ ХХХ Фестиваль української культури «Підляська осінь». Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Документальний фільм «Весільний спадок» вийшов онлайн. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Весільний спадок (2020) на planetakino.uа. Архів оригіналу за 16 травня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Благодійна організація "Фонд РУЄВИТ"-допомога військовим. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ 12-15 ЖОВТНЯ ВІДБУДЕТЬСЯ IV МІЖНАРОДНИЙ ЕТНІЧНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ЛІРНИЦЬКА ПОКРОВА У РІВНОМУ. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Міжнародний етнічний фестиваль «ЛіраФест», який відкрився у середу, зібрав знаних лірників та бандуристів з України, Білорусі та Польщі. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ «Танці зі скрині»: рівнянам провели майстер-клас з автентичних танців. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Розколяда у Рівному. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ «Конотопська битва» - Всеукраїнський патріотичний фестиваль Мінмолодьспорту. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ФЕСТИВАЛЬ «КАРПАТСЬКА УКРАЇНА – 2019» В РАХОВІ. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ «Олевська Республіка» - патріотичний фестиваль на Поліссі. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 31 січня 2022.
- ↑ Лауреатом премії фольклориста Павлюка став популярний лірник. Культура - Новини Рівного та області. Рівне Вечірнє (укр.). Процитовано 5 лютого 2023.
- ↑ «У Рівному відзначили лауреата Мистецької премії імені Тараса Силенка». Сайт kultura.rayon.in.ua. 30.12.2022
- Ukraїner. Нове лірництво [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Бізнесмен і за сумісництвом лірник Андрій Ляшук [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Бізнесмен-філософ дбає про безсмертну душу людини [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Рівнянин Андрій Ляшук продовжує традиції лірників [ФОТО+ВІДЕО] [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Андрій Ляшук на Soundcloud.com [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Юьуб-канал Андрія Ляшука [Архівовано 31 січня 2022 у Wayback Machine.]