Музей людини (Париж)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Музей людини
48°51′43.848000100008″ пн. ш. 2°17′14.6760001″ сх. д. / 48.86218° пн. ш. 2.28741° сх. д. / 48.86218; 2.28741
Типмузей
Країна Франція
РозташуванняПалац Шайо
АдресаPlace du Trocadérod (17)
ЗасновникПоль Рівеd
Засновано1937
Відкрито20 червня 1938[1]
Відвідувачі204 566 осіб (2019)[2]
ДиректорAurélie Clemente-Ruizd[3]
Сайтmuseedelhomme.fr
Музей людини (Париж). Карта розташування: Франція
Музей людини (Париж)
Музей людини (Париж) (Франція)
Нагороди
Мапа
CMNS: Музей людини у Вікісховищі

Музей людини (фр. Musée de l'Homme) — антропологічна філія Музею природознавства в Парижі (Франція).

Історія музею

[ред. | ред. код]

Музей було засновано в 1937 році Полем Риве у зв'язку з проведенням Всесвітньої виставки у Парижі. Його безпосереднім попередником був Етнографічний музей Трокадеро (Musée d'Éthnographie du Trocadéro), відкритий у 1878 році.

Успадкувавши колекції т.зв. «кабінетів дивовиж», що існували у Франції з XVI ст., а також Королівського кабінету (Cabinet Royal), Музей Трокадеро і згодом Музей людини постійно поповнював свої фонди. У музеї відділ Африки очолював відомий французький письменник і етнолог Мішель Леріс.

З 2006 року етнографічна колекція музею міститься в Музеї примітивного мистецтва на набережній Бранлі.

Вихідна інформація та поради

[ред. | ред. код]
  • Адреса музею: Palais de Chaillot, 17, place du Trocadéro, 75116 Paris (музей розташований у XVI окрузі Парижа, в південному павільйоні палацу Шайо (Palais de Chaillot)).
  • Розклад роботи: музей працює з 09:45 до 17:15 у всі дні тижня, крім вівторка (вихідний).
  • Вартість вхідного квитка (2019 рік): 10 євро для дорослого відвідувача, 7 євро – пільговий, для громадян ЄС до 25 років та всіх дітей до 3 років — вхід безкоштовний.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Présentation — Музей людини.
  2. ↑ Міністерство культури Франції Fréquentation des Musées de France — Міністерство культури Франції.
  3. ↑ https://www.leparisien.fr/culture-loisirs/aurelie-clemente-ruiz-premiere-femme-a-la-tete-du-musee-de-lhomme-il-etait-temps-non-25-04-2022-MJWPKTB7TZCR7MXVTPC3WGQMT4.php

Література

[ред. | ред. код]
  • Martin Blumenson, Le Réseau du Musée de l'Homme : les débuts de la Résistance en France (trad. de l'anglais par Jean-Pierre Carasso), Seuil, Paris, 1979, 284 p. ISBN 2-02-005211-3
  • Michel Leiris, « Du musée d’Ethnographie au musée de l’Homme », in La Nouvelle Revue française, 1938, p. 344-345.
  • Michel Leiris, « Le musée de l’Homme, où l’art et l’anthropologie se rencontrent », in Réalités, n° 182, 1966, p. 57-63.
  • Benoît de L'Estoile, Le goût des autres : de l'Exposition coloniale aux arts premiers, Flammarion, Paris, 453 p. ISBN 978-2-0821-0498-2

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Моаї, один із експонатів музею
    Моаї, один із експонатів музею
  • Частина ритуального костюму, культура маконде (Танзанія)
    Частина ритуального костюму, культура маконде (Танзанія)
  • Серце дорослої людини, восковий муляж роботи Андре-П'єра Пенсона (1746 - 1828).
    Серце дорослої людини, восковий муляж роботи Андре-П'єра Пенсона (1746 - 1828).


Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: le musée de l'Homme
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Музей_людини_(Париж)&oldid=43141887